Ухвала від 16.09.2020 по справі 910/13530/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.09.2020Справа № 910/13530/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/13530/19

за позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" (54018, Миколаївська обл., м. Миколаїв, пр-т. Богоявленський, буд. 42А; ідентифікаційний код 31821381)

до Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; ідентифікаційний код 14312364)

про стягнення 5 275 866, 37 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5 275 866, 37 грн, яка складається з основної заборгованості - 4 894 373, 43 грн, пені - 332 817, 39 грн та 3 % річних - 48 675, 55 грн у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору підряду № 595-18 від 20.09.2018, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 позовні вимоги Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" - задоволено та відповідно стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" на користь Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" основний борг в розмірі 4 894 373 грн 43 коп., пеню в розмірі 332 817 грн 39 коп., 3 % річних в розмірі 48 675 грн 55 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 79 137 грн 99 коп.

28.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/13530/19 від 04.03.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про розстрочення виконання рішення суду призначено на 15.05.2020.

13.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання від заявника про відкладення розгляду справи, а від позивача заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/13530/19 від 04.03.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 судове засідання відкладено на 03.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 відкладено вирішення питання щодо розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/13530/19 від 04.03.2020 до закінчення дії карантину на території України.

Пунктом 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції від 17.07.2020 встановлено, що під час дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суд вказує, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020, а саме п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення закріплено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відтак, з огляду на те, що вказаний вище закон набрав чинності 17.07.2020 учасники справи мають право у строк до 06.08.2020 (включно) на продовження процесуальних строків, а в даному випадку право на продовження строків на апеляційне оскарження рішення суду від 04.03.2020.

Водночас суд вказує, що станом на 07.08.2020 від Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" не надходила апеляційна скарга на рішення суду від 04.03.2020 чи клопотання про продовження процесуальних строк на апеляційне оскарження вказаного рішення, а відтак у зв`язку із набранням чинності Закон у України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 рішення суду від 04.03.2020 набрало законної сили, а тому суд вважає за доцільне призначити до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про розстрочення виконання рішення суду оскільки обставини, які були підставою для відкладення вирішення питання усунено.

У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2020 заяву Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про розстрочення виконання рішення суду призначити до розгляду на 16.09.2020.

У судове засідання 16.09.2020 представники заявника (боржника) та стягувача не з`явилися, причини неявки суд не повідомили. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути подану Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" заяву про розстрочення виконання рішення суду від 04.03.2020 за відсутності представників, які були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи.

В обґрунтування поданої заяви заявник (боржник) вказує, що стягнута судом сума є значною для Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському", у зв`язку з чим існує необхідність розстрочити виконання рішення суду від 04.03.2020.

Підстави, з якими Приватне акціонерне товариство "Завод "Кузня на Рибальському" обумовлює можливість задоволення поданої заяви є наступні:

- є загально відомим фактом, те, що Приватне акціонерне товариство "Завод "Кузня на Рибальському" (види діяльності: будування суден і плавучих конструкцій, виробництво зброї та боєприпасів, ремонт і технічне обслуговування суден і човнів та інші) є єдиним в Україні підприємством, яке на сьогодні реально поставляє продукцію для українських військово-морських сил, що в умовах теперішньої збройної агресії Російської Федерації є істотною та виключною обставиною;

- станом на даний час Приватне акціонерне товариство "Завод "Кузня на Рибальському" має не один діючий контракт на поставку військової продукції для військово-збройних сил України. При цьому замовник даних контрактів, Міністерство оборони України станом на сьогодні суттєво заборгувало Товариству кошти по укладених контрактах. Для реалізації діючих контрактів на поставку продукції для потреб збройних сил України, Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" задіяно близько 1000 працівників серед яких 337 осіб є штатними працівниками, з щомісячним фондом оплати праці близько 6-ти мільйонів гривень, що становить значне фінансове та соціальне щомісячне навантаження на Товариство;

- суттєво зменшили можливості Товариства і карантинні заходи передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 16 березня 2020 року про внесення змін до постанови КМУ від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену корона вірусом COVID-19, які діють в Україні і по сьогодні;

- станом на сьогодні у Товариства існує надзвичайно скрутне фінансове становище, яке характеризується відсутністю вільних від заставних зобов`язань матеріальних активів, через накладення арешту на нерухоме майно Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" в рамках кримінального провадження № 62019000000000713 від 23.05.2019, наявністю заборони відчуження нерухомого майна, накладеної ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2020 № 640/7747/20 та наявністю податкової застави через заборгованість Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" перед податковим органом.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підстави для відстрочення виконання судового рішення передбачені частинами 3, 4 статті 331 Господарського кодексу України, за змістом яких підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що розстрочка означає виконання частками, встановленими господарським судом з певним інтервалом у часі. Розстрочка можлива для виконання рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно не визначене індивідуальними ознаками, декілька індивідуально визначених речей, тощо).

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 року у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Суд вказує, що боржник є працюючим підприємством, яке веде господарську діяльність і не знаходиться у стані банкрутства, а значить володіє обіговими коштами та активами, на які може бути накладене стягнення.

Копії звіту з праці за березень 2020 та копія, ухвали від 17.09.2019 у справі № 757/49472/19-к, ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2020 у справі № 640/7747/20 не підтверджують знаходження боржника у стані банкрутства. Крім того, ці документи не підтверджують відсутність коштів на його банківських рахунках, а також відсутність майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Разом з тим, суд зазначає, ухвали від 17.09.2019 у справі № 757/49472/19-к та Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2020 у справі № 640/7747/20, акт опису майна № 10 від 01.04.2020 підтверджують тільки накладення арешту на рухоме, нерухоме майно боржника та на корпоративні права, але не підтверджують накладення арешту на кошти на рахунках боржника (поточних, вкладних, валютних) та на інше майно боржника (наприклад цінні папери, банківські метали тощо), на які можливо звернути стягнення.

Крім того, посилання заявника на наявність боргових зобов`язань перед ним у інших боржників, а також, що договір № 595-18 від 20.09.18 укладений в рамках контракту про виконання державного замовлення для Міністерства оборони України, не є належними доказами, що підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у розумінні ст. 76 ГПК України, адже дані обставини не підтверджують факт ускладнення або виключення виконання рішення суду.

При цьому, суд погоджується з твердженнями стягувача - Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект", що вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Крім того, у поданих запереченнях стягувач - Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" вказує про наявність скрутного фінансового становища, що підтверджується тим, що відповідно до Постанови ВРУ від 27.05.2015 № 129-VIII "Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУAM, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором" Російська Федерація визнана державою-агресором.

Внаслідок цього Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" зазнало втрати ринку збуту товарів військового призначення, що спричинило імпортозаміщення даної категорії товарів та негативно відобразилось на об`ємах виробництва.

Довготривалість циклу виробництва продукції (від 6 до 18 місяців) потребує постійної і достатньої величини оборотних коштів для закупівлі матеріалів і комплектуючих, у зв`язку з чим підприємство змушене користуватись банківськими кредитами, в тому числі в іноземній валюті.

Таким чином, внаслідок девальвації гривні, підприємство зазнає постійних витрат у вигляді сплати процентів по кредитам та нарахування курсових збитків. Дані обставини свідчать про складне фінансове становище Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект".

Крім того, стягував вказує, що Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" є учасником Державного концерну "Укроборонпром" та об`єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, згідно Постанови Кабінету міністрів України № 83 від 04.03.2015 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави".

Враховуючи наведене Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" є підприємством оборонно-промислового комплексу, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Відтак фінансове становище Підприємства прямо залежить від становища у економіці та безпеці держави Україна, а безпека держави, в якійсь мірі фактично залежить від сталої господарської діяльності Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект".

Так наявне на цей час нестабільне становище у економіці та безпеці держави (проведення Україною антитерористичної операції, інфляційні коливання, проведення політики імпортозаміщення у зв`язку із агресією РФ та інш.) прямо впливає на фінансове становище відповідача. Стягувач зазначає, що факт того, що Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" знаходиться у скрутному становищі не підлягає доказуванню та вже встановлений у судових рішеннях у справах № 915/271/18 та № 915/817/18.

Що стосується ступеню вини Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" у виникненні спору, то у поданих запереченнях Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" вказує, що минув вже майже рік, у продовж якого боржник мав можливість сплатити борг позивачу будь яким шляхом у тому числі шляхом добровільної сплати боргу частинами. Але увесь цей час боржник жодних дій щодо сплати заборгованості не вжив, що підтверджує вину заявника (боржника) у виникненні спору.

Судом також враховані заперечення стянувача що стосуються наявності стихійного лиха або інших надзвичайних подій, що унеможливлюють та/або істотно ускладнюють виконання відповідачем рішення суду.

Так, статтею 14- 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР із змінами та доповненнями, передбачено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями стягувача, стихійні лиха, інші надзвичайні події (карантин встановлений КМ України, епідемія тощо), є надзвичайними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо) і є форс-мажорними обставинами. Наявність таких обставин для сторони, яка на них посилається повинна бути засвідчена ТПП України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою.

Приписами ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Положеннями статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Втім, в супереч вимог ст. 74, ст. 76, ст. 77 Господарського процесуального кодексу України Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" у підтвердження факту того, що карантинні заходи передбачені Постановою КМ України № 215 від 16.03.2020 "Про внесення змін до Постанови КМУ від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID- 19" є для нього надзвичайними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо) і є форс-мажорними обставинами, сертифікат ТПП України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати не надано.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, а обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.

Отже, з огляду на викладене вище, за висновком суду, Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" не доведено з посиланням на належні та допустимі засоби доказування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Згідно ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічні положення містяться також в Законі України "Про судоустрій і статус суддів". Зокрема, ст. 13 Закону встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги інтереси та законні сподівання позивача - Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку, що заява Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києві від 04.03.2020 у справі № 910/13530/19 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києві від 04.03.2020 у справі № 910/13530/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 21.09.2020.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов