Рішення

від 30.10.2020 по справі 910/12549/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.10.2020Справа № 910/12549/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Пастайм" про стягнення 23 515,13 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія" (далі - ТОВ "Експансія") звернулось до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання укладеного між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Пастайм" (далі - ТОВ "Пастайм") договору поставки від 18 травня 2019 року № 83899 позивач здійснив поставку товару на загальну суму 23 515,13 грн. Оскільки відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав, позивач, посилаючись на статті 525, 526, 610, 629, 655, 692, 694 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з наведеного покупця вищезазначену суму боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

31 серпня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2020 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 вересня 2020 року прийнято позовну заяву ТОВ "Експансія" до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12549/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 1 вересня 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/12549/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 37-41.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення ТОВ "Пастайм", у зв`язку з його відсутністю за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 1 вересня 2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Проте відповідач в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2019 року між відповідачем та позивачем було укладено договір поставки № 83899, відповідно до умов якого останній взяв на себе зобов`язання передати ТОВ "Пастайм" товар, а відповідач, у свою чергу, - своєчасно прийняти його та оплатити в терміни, зазначені в цій угоді.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Під товаром у цій угоді сторони визначили алкогольні, слабоалкогольні, безалкогольні напої, тютюнові вироби, а також продукти харчування, реалізація яких не заборонена чинним в Україні законодавством (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник передає у власність покупця товар, у строк, зазначений у відповідному замовленні, після погодження сторонами асортименту, ціни та кількості товару.

Погодження сторонами асортименту, ціни, та кількості товару здійснюється шляхом оформлення сторонами замовлення на поставку товару. Покупець, який бажає придбати у постачальника товар, направляє постачальнику замовлення, в якому зазначає кількість товару, його асортимент, місце та час доставки товару, та умови поставки. Ціна товару становить ціну, зазначену постачальником у накладній на товар, та підлягає погодженню сторонами до моменту поставки (пункт 2.2. договору).

Згідно з пунктом 3.1 наведеного правочину вартість товару підлягає оплаті на умовах відстрочення платежу на 14 календарних днів. При зазначенні строку відстрочення платежу, початок строку підліковується з моменту фактичного отримання товару покупцем.

Загальна сума договору складається із сум всіх накладних, складених до нього (пункт 4.3 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо сторони, у термін менш ніж за 20 днів до закінчення строку дії даного договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати договір, або укласти новий договір, то останній вважається продовженим на один календарний рік. Сторони дійшли згоди, що зазначений порядок пролонгації може бути застосовано кожного року, без обмежень по кількості пролонгацій (пункт 6.1 договору).

Судом встановлено, що 26 липня 2019 року позивач на виконання укладеного правочину поставив відповідачу вищезазначений товар на загальну суму 23 515,13 грн. Вказана обставина підтверджуються наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної від 26 липня 2019 року № 510664, підписаної уповноваженими представниками сторін та скріпленої печатками цих юридичних осіб.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань щодо поставки спірного товару за цією видатковою накладною також свідчить відсутність з боку покупця претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

У той же час всупереч умовам вищенаведеного правочину відповідач взятий на себе обов`язок по оплаті вартості поставленого йому товару у встановлений строк не виконав, заборгувавши таким чином позивачу 23 515,13 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором поставки від 18 травня 2019 року № 83899, яка складає 23 515,13 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і ТОВ "Пастайм" на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ "Експансія" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пастайм" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 37-41; ідентифікаційний код 42773833) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5; ідентифікаційний код 32294905) 23 515 (двадцять три тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн. 13 коп. основного боргу, а також 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 жовтня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко