Рішення

від 13.10.2020 по справі 910/12916/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2020Справа №910/12916/20

За позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" доАкціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" простягнення 205 962,96 грн.,

Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники сторін: від позивача:Дем`янова К.О. від відповідача:Клим`юк О.С.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" про стягнення 205 962,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Українська залізниця" вказує, що за наслідками проведеного представником Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерне товариство "Київводоканал" аналізу стічних вод в оглядовому колодязі каналізаційної мережі за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 38/40, на предмет наявності концентрації забруднюючих речовин, Приватним акціонерним товариством "Акціонерне товариство "Київводоканал" виставлено позивачу рахунок на суму 205 962,96 грн. за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, який був оплачений позивачем.

Оскільки відповідач, зокрема, здійснює діяльність у сфері харчування та між сторонами укладено Договір №8/2 про відшкодування комунальних послуг від 01.01.2017, на думку позивача, Акціонерне товариство "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" повинне відшкодувати позивачу вказану суму коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 відкрито провадження у справі №910/12916/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив; призначено судове засідання у справі на 24.09.2020.

В судовому засіданні 24.09.2020 Акціонерним товариством "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" було подано відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що він не пов`язаний із позивачем будь-якими договірними відносинами в частині заявлених позовних вимог, а отже у відповідача відсутній обов`язок з відшкодування позивачу коштів за скид стічних вимог з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, чи скид наднормативних забруднень. На думку відповідача, визначення поняття "збитки" не корелюється із поняттям "оплата за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин", оскільки така оплата передбачена вимогам спеціальних нормативних актів та не визначається як збитки або штраф.

Крім того, відповідач вказує, що позивачем не доведено, що перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах виникло в результаті діяльності Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України".

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 13.10.2020.

01.10.2020 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що положеннями укладеного між сторонами Договору №8/2 про відшкодування комунальних послуг від 01.01.2017 урегульовано питання щодо відшкодування за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

В судовому засіданні 13.10.2020 Акціонерним товариством "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" було подано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що предметом Договору №8/2 про відшкодування комунальних послуг від 01.01.2017 є відшкодування понесених позивачем комунальних витрат за фактичне користування відповідачем послугами водопостачання та водовідведення, а не сплата чи компенсація штрафів, збитків, сплат за наднормативні допустимі концентрації забруднюючих речовин, а отже останні не підлягають стягненню з Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України".

В судове засідання 13.10.2020 з`явились представники позивача та відповідача надали пояснення по суті справи; представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, а відповідач проти їх задоволення заперечував.

У судовому засіданні 13.10.2020 судом було закінчено розгляд справи по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2017 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (сторона 1) та Акціонерним товариством "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" (сторона 2) укладено Договір №8/2 про відшкодування комунальних послуг (надалі - Договір №8/2), відповідно до п. 1.1 якого сторона 1 згідно вимог чинного законодавства по укладеному договору з водопостачальною організацією (далі - постачальник) несе комунальні витрати за фактичне використання стороною 2 послуг водопостачання та водовідведення за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 38/40, а сторона 2 відшкодовує стороні 1 суму понесених витрат.

У п. 1.2 Договору №8/2 визначено, що сторона 2 відшкодовує стороні 1 витрати, понесені на водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 2.3.2. Договору №8/2 сторона 2 зобов`язується своєчасно проводити розрахунки зі стороною 1 на умовах цього Договору.

Згідно з п.п. 2.3.5, 2.3.6 Договору №8/2 сторона 2 зобов`язується дотримуватись обсягів споживання послуг, встановлених згідно розрахунку водоспоживання та водовідведення, та не допускати перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах. Утримувати в належному технічному та санітарному стані водопровідні каналізаційні мережі, своєчасно інформувати сторону про виявлені неполадки мереж.

Пунктом 3.4 Договору №8/2 визначено, що за скид наднормативно забруднених стічних вод, перевищення обсягів споживання послуг сплачується додаткова плата, передбачена чинним законодавством.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Форма розрахунків - безготівкова. Сторона 2 до 15 числа місяця, що передує розрахунковому, проводить попередню оплату стороні 1 за відшкодування витрат в сумі не меншій, ніж фактична вартість цих витрат за попередній місяць. Сторона 1 щомісячно надає стороні 2 акт наданих послуг у розмірі 80% від суми, сплаченої постачальнику. Надлишково перерахована стороною 2 сума зараховується в рахунок наступних платежів за відшкодування витрат. Якщо передоплати виявилось недостатньо для оплати фактично використаних стороною 2 послуг, сторона 1 виставляє рахунок, який сторона 2 зобов`язана оплатити протягом трьох банківських днів (п. 3.1, п. 3.5 Договору №8/2).

Умовами п. 6.1 Договору №8/2 передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до п. 6.2 Договору №8/2 у разі відсутності заяви будь-якої із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

У подальшому сторонами було укладено Додатковий договір №2 від 19.06.2017 (надалі - Додатковий договір), згідно з умовами якого сторони змінили п. 1.2. Договору №8/2 та виклали його в такій редакції: "Сторона 2 відшкодовує стороні 1 витрати понесені на: послуги водопостачання та водовідведення, послуги з прочищення каналізаційних мереж.".

Зазначеним Додатковим договором сторони доповнили Договір №8/2 пунктом 3.7., згідно з яким сторона 2 здійснює оплату за відшкодування витрат на послуги з прочищення каналізаційних мереж. Сторона 1 надає стороні 2 акт наданих послуг у розмірі 80% від суми сплаченої виконавцю наданих послуг.

Разом з тим, 14.05.2018 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (споживач) укладено Договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №19270/5-10 (надалі - Договір №19270/5-10).

Пунктом 1.1 Договору №19270/5-10 передбачено, що постачальник зобов`язується надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі - Умови), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (надалі - Правила користування №190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 (далі - Правила приймання №37), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за №1879, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Відповідно до платіжного доручення №2781396 від 29.05.2020 позивач сплатив на користь Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" кошти у розмірі 205 962,96 грн., в якості оплати за скид стічних вод з перевищенням ДК.

29.05.2020 Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" було направлено відповідачу лист-попередження від 27.05.2020, в якому позивач просив спалити відшкодування за скид стічних вод з перевищенням ДК у розмірі 205 962,96 грн.

04.06.2020 Департаментом екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" направлено лист від 04.06.2020, в якому останній повідомляє, що з метою контролю якості стічних вод згідно Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 №1879, з контрольного колодязя 1/11 позивача пробовідбірником департаменту 17.03.2020 було здійснено відбір разових проб стічної води. За результатами аналізу встановлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин: ХСК - 1 800 мг/дм 3 (ДК-500,00 мг/дм 3 ), завислі речовини - 11 570 мг/дм 3 (ДК-300,00 мг/дм 3 ), жири - 7 510 мг/дм3 (ДК-50,00 мг/дм3).

09.06.2020 Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія", в доповнення до листа-попередження від 27.05.2020, було направлено відповідачу Акт наданих послуг №120 від 31.05.2020 по Договору №8/2 від 01.01.2017 та рахунок №120 від 31.05.2020.

19.06.2020 Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" було направлено відповідачу претензію від 15.06.2020, в якій позивач просив спалити відшкодування за скид стічних вод з перевищенням ДК у розмірі 205 962,96 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія", що ним було сплачено Приватному акціонерному товариству "Акціонерне товариство "Київводоканал" кошти у розмірі 205 962,99 грн. за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, у зв`язку з чим Акціонерне товариство "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" на підставі Договору №8/2 про відшкодування комунальних послуг від 01.01.2017 повинно відшкодувати позивачу вказану суму коштів.

Відповідно до п. 6.2 Договору №8/2 у разі відсутності заяви будь-якої із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про припинення дії Договору №8/2 (в порядку п. 7.2 Договору), суд дійшов висновку, що вказаний договір був чинним у спірний період, що не заперечується сторонами.

Отже, станом на дату виникнення спірних правовідносин, взаємовідносини сторін були врегульовані укладеним Договором №8/2, яким передбачено відшкодування Акціонерним товариством "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" понесених позивачем витрати на водопостачання та водовідведення.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 625, 626 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторонами пояснено, що метою укладання Договору є необхідність спільного користування послугами водопосточання/водовідведення з огляду на неможливість через технічні особливості будівлі, які вони спільно займають, укладання кожним окремого договору з водоканалом. У зв`язку зі неможливістю обліку споживання води кожною із стороною, в договорі досягнута домовленість, що 80% послуг з споживання сплачує відповідач, а 20% - позивач.

З метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 №1879 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 1.2. Правил останні поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Згідно з пунктом 1.5. Правил визначено, що Правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Пунктами 4.1., 4.2. Правил визначено, що в міську каналізацію дозволяється скидати (приймати) стічні води, які не призведуть до порушення роботи каналізаційної мережі та МКОС, є безпечними для обслуговуючого персоналу і можуть бути очищені на МКОС разом з побутовими стічними водами згідно з умовами Дозволу на спеціальне водокористування щодо скиду зворотних вод в р. Дніпро.

Не дозволяється скидати у міську каналізацію: стічні води абонента з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин та нормативно чисті води; рідкі побутові відходи в непогоджених з водоканалом місцях; дренажні води; воду скидну (від гідронамиву); стік атмосферних опадів та від територій, які поливають, якщо на скидання таких немає згоди, крім випадків, передбачених пунктом 4.10 розділу 4 Правил користування; горючі домішки і розчинені газоподібні речовини, взаємодія яких зі стічними водами може призвести до утворення емульсій, токсичних або вибухонебезпечних сумішей; речовини, які здатні захаращувати труби, колодязі, решітки або відкладатися на їх поверхнях (будівельне та побутове сміття, ґрунт, попіл, мочало, вата, ганчірки, солома, сніг, лід, харчові й тверді виробничі відходи, осади ЛОС, абразивні порошки та інші грубодисперсні зависі, гіпс, вапно, пісок, металева та пластмасова стружка, жири, смоли, мазут та ін.); речовини, які утворюють велику кількість нерозчинних у воді осадів; речовини, на які не встановлено гранично допустимі концентрації забруднюючої речовини у воді поверхневих водних об`єктів господарсько-питного призначення чи орієнтовно безпечні рівні впливу для водних об`єктів; стічні води, в яких можуть міститися радіоактивні, токсичні речовини, солі важких металів і бактеріальні забруднення; концентровані регенераційні суміші, маточні та кубові розчини.

Пунктом 5.1. Правил встановлено, що ДК (допустима концентрація) забруднюючих речовин у стічних водах на випусках абонентів для скидання у міську каналізацію наведені у таблиці.

Відповідно до пункту 6.2.1. Правил з метою контролю якості стічних вод Абонентів водоканал здійснює відбір разових проб. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення ДК забруднюючих речовин є підставою для нарахування додаткової плати згідно з цими Правилами.

Як вбачається з листа Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" від 04.06.2020, що з метою контролю якості стічних вод згідно Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 №1879, з контрольного колодязя 1/11 позивача пробовідбірником департаменту 17.03.2020 було здійснено відбір разових проб стічної води. За результатами аналізу встановлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин: ХСК - 1 800 мг/дм 3 (ДК-500,00 мг/дм 3 ), завислі речовини - 11 570 мг/дм 3 (ДК-300,00 мг/дм 3 ), жири - 7 510 мг/дм3 (ДК-50,00 мг/дм3).

Відповідно до Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №КВК06005520 від 29.05.2020 (містить посилання на рахунок на оплату покупцю №6005350 від 05.05.2020) Департаментом екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" виконано роботи (надано послуги) - скид стічних вод з перевищенням ДК на суму 205 962,96 грн., вказаний акт підписано уповноваженими представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" та Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та скріплені їх печатками.

Платіжним дорученням №2781396 від 29.05.2020 (містить посилання на рахунок на оплату покупцю №6005350 від 04.05.2020) Акціонерне товариство "Українська залізниця" сплатило кошти у розмірі 205 962,96 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується сплата позивачем коштів за скид стічних вод з перевищенням ДК на суму 205 962,96 грн. на виконання вимог Договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 14.05.2020 №19270/5-10.

Суд відхиляє твердження відповідача, що оскільки він не є стороною Договору №19270/5-10 від 14.05.2018 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, а Договором №8/2 від 01.01.2017 не урегульовано питання щодо відшкодування витрат за скид наднормативно забруднених стічних вод, то у нього відсутній обов`язок з відшкодування таких коштів.

Таке твердження свідчить про непослідовність позиції відповідача, адже аналогічна обставина не стала перешкодою для неодержання послуг водопостачання/водовідведення. Саме з цією метою сторонами і було укладено Договір №8/2.

Відповідно до умов Договору №19270/5-10 від 14.05.2018 Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", як постачальник, зобов`язується надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва, а Акціонерне товариство "Українська залізниця", як абонент, зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг.

В свою чергу, споживачами послуг з постачання питної води та приймання від них стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 38/40 є як позивач, так і відповідач, у зв`язку з чим сторонами було укладено Договір №8/2 про відшкодування комунальних послуг, відповідно п. 1.1 якого позивач несе комунальні витрати за фактичне використання відповідачем послуг водопостачання та водовідведення, а останній відшкодовує позивачу суму понесених витрат.

Судом (в т.ч. з пояснень сторін) встановлено, що в даному випадку неможливо визначити кількість фактично використаних відповідачем послуг водопостачання та водовідведення (кількість спожитої води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання та об`єм скиду стічних вод).

При цьому, у п. 3.5 Договору №8/2 сторони погодили, що позивач щомісячно надає відповідачу акт наданих послуг у розмірі 80% від суми, сплаченої постачальнику.

З аналізу п. 3.5 Договору №8/2 вбачається, що 20% суми сплаченої Акціонерним товариством "Українська залізниця" за послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод покладаються на останнього, а відповідач відшкодовує позивачу 80% від суми, сплаченої ним постачальнику.

Суд звертає увагу, що плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є грошовим зобов`язанням, яке виникає на підставі договору та визначених законодавчих приписів, а не оперативно - господарською санкцією, яка застосовується як захід оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушення зобов`язання, що використовується самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

У даному випадку, відсутні підстави вважати, що нарахування плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є таким, що сприятиме припиненню або попередженню повторення порушення зобов`язання (що є характерною ознакою та метою застосування оперативно - господарської санкції).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №920/730/16 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №916/2273/16.

Пунктом 3.4 Договору №8/2 визначено, що за скид наднормативно забруднених стічних вод, перевищення обсягів споживання послуг сплачується додаткова плата, передбачена чинним законодавством.

Тобто, заявлена позивачем сума за своєю правовою природою є додатковою платою, обов`язок зі сплати якої передбачено умовами укладеного сторонами Договору №8/2 від 01.01.2017.

Дійсно, безпосередній зміст п.3.4 Договору №8/2 визначає про обов`язок сплати коштів, проте не визначено зобов`язану сторону, у зв`язку із чим відповідач вказує про відсутність підстав покладати такий обов`язок на нього.

Разом із цим, суд здійснюючи тлумачення наведеного пункту 3.4 Договору у системному аналізі з іншими пунктами та метою укладання Договору в цілому, вважає, що сторони домовилися про необхідність компенсації саме відповідачем плати за в т.ч. скид наднормативно забруднених стічних вод у визначеній додатковими угодами пропорції. наведений висновок ґрунтується на тому, що по-перше, плата за такий скид системно пов`язана із споживанням води та водовідведенням, а метою Договору було саме регулювання правових підстав користування водою відповідачем та оплата ним таких послуг, по-друге, плата за скид слідує за плату за водопостачання та водовідведення, адже забруднення води виникає внаслідок споживання такими послугами, по-третє, для покладення такого обов`язку на позивача відсутня була потреба у включенні такого пункту до Договору №8/2, адже позивач, як абонент за договором з ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" і так має відповідний обов`язок.

Таким чином, відшкодування відповідачем витрат за скид наднормативно забруднених стічних вод було погоджено умовами укладеного сторонами договору у розмірі 80% від суми, сплаченої постачальнику. Наведене не виключає можливість однієї із сторін Договору довести, що забруднення було допущено іншою стороною. При цьому, матеріали справи не містять доказів неправомірного скиду лише однією стороною.

Відтак, за відсутності доказів вчинення дій по скиду наднормативно забруднених стічних вод однією стороною, відшкодування такої плати здійснюється у пропорції 80 на 20.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача кошти у розмірі 205 962,99 грн., які були сплачені ним Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", відшкодування відповідачем витрат за скид наднормативно забруднених стічних вод.

Однак, пунктом 3.5 Договору №8/2 передбачено відшкодування відповідачем не всієї суми сплачених позивачем коштів за скид стічних вод з перевищенням ДК, а 80% від такої суми, що в даному випадку становить 164 770,37 грн. (80% від 205 962,99 грн.).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, наявність у відповідача обов`язку з відшкодування витрат за скид наднормативно забруднених стічних воду розмірі 164 770,37 грн.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.5 Договору №8/2 якщо передоплати виявилось недостатньо для оплати фактично використаних стороною 2 послуг, сторона 1 виставляє рахунок, який сторона 2 зобов`язана оплатити протягом трьох банківських днів.

09.06.2020 Акціонерне товариство "Українська залізниця" направило відповідачу рахунок №120 від 31.05.2020, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 09.06.2020 та фіскальним чеком №0303100720240 від 09.06.2020, який і був отриманий Акціонерним товариством "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" 11.06.2020.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 3.5 Договору №8/2 грошове зобов`язання відповідача з відшкодуванню витрат за скид наднормативно забруднених стічних вод мало бути виконано до 16.06.2020.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано, доказів сплати Акціонерним товариство "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" коштів у розмірі 164 770,37 грн.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач обов`язку по відшкодуванню витрат за скид наднормативно забруднених стічних вод у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України).

У п. 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Проніна проти України" зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Інші доводи сторін судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із стягненням з Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" відшкодування витрат за скид наднормативно забруднених стічних вод у розмірі 164 770,37 грн.

В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити з викладених підстав.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 74, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті філії "Пасажирська компанія" задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 38/40; ідентифікаційний код 31485055) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) заборгованість у розмірі 164 770 (сто шістдесят чотири тисячі сімсот сімдесят) грн. 37 коп. та судовий збір у розмірі 2 471 (дві тисячі чотириста сімдесят одну) грн. 56 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 29.10.2020.

Суддя Р.В. Бойко