Рішення

від 21.10.2020 по справі 910/8405/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2020Справа № 910/8405/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Груп"

про стягнення 3 718 049, 44 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Нікітін А.С. за довіреністю б/н від 19.05.2020;

від відповідача: Миронюк О.В. за наказом № 8 від 13.07.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором підряду № АП270219 від 27.02.2019 в сумі 3 718 049, 44 грн., з яких 3 218 049, 44 грн. основного боргу (авансових платежів) та 500 000, 00 грн. пені. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 55 770, 74 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000, 00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/8405/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.07.2020 року.

У підготовчому засіданні 15.07.2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву 15.07.2020, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" заперечило проти задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" з огляду на те, що просторочення відповідачем виконання взятих на себе за Договором зобов`язань відбулося внаслідок прострочення самого позивача, який до 06.05.2019 не зміг визначитися, з якого матеріалу необхідно виготовити конструкцію підсистеми кріплення, що у свою чергу суттєво вплинуло на строки виконання проекту. Також відповідач зазначив, що передана йому документація не була достатньою для розроблення робочої документації на підсистему кріплення карнизів відповідно до вимог, що ставилися позивачем до ступеню деталізації проекту. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" вказало, що між сторонами у робочому порядку неодноразово коригувалися строки видачі відповідачем робочої документації, у зв`язку з чим документація робочого проекту генеральному підряднику відбулася частинами: 10 та 22 жовтня 2019 року, роботи по виготовленню деталей карнизів типу К1, К2, К3, К3.1 та арок були виконані відповідачем протягом жовтня 2019 - квітня 2020 року, вивезені для встановлення на об`єкті будівництва протягом січня - травня 2020 року та остаточно встановлені 06.07.2020 року, після чого у підрядника з`явилися достатні підстави для оформлення та надання генеральному підряднику актів виконаних будівельних робіт. У наведеному відзиві відповідач також послався на те, що надана позивачем копія адресованого відповідачу листа № 01/20 від 20.05.2020 року не може бути прийнята судом в якості належного та допустимого доказу на підтвердження факту розірвання укладеного між сторонами Договору підряду № АП270219 від 27.02.2019, оскільки означений лист датований пізніше дати складення самої позовної заяви, а також не отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Полі Груп".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2020 підготовче засідання відкладено на 04.08.2020 року; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив, встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив.

24.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача на відзив від 21.07.2020 року, в якій останній навів свої аргументи на спростування заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Так, позивач вказав, що ним своєчасно та у повному обсязі було надано відповідачу всі необхідні вихідні дані для належного виконання підрядником умов Договору, що свідчить про відсутність будь-яких прострочень кредитора (позивача) у спірних правовідносинах. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" звернуло увагу на те, що зі змісту поданих відповідачем доказів електронної переписки між сторонами не вбачається наявності письмового повідомлення позивача До виконання , яке за умовами укладеного між сторонами Договору підряду є обов`язковим елементом процедури подання підрядником проектної документації та її погодження і прийняття замовником. Також позивач зазначив, що лист про розірвання Договору та стягнення штрафних санкцій № 01/20 від 20.05.2020 було направлено на дійсну поштову адресу відповідача 21.05.2020 року, тоді як з позовною заявою в даній справі, датованою 19.05.2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" фактично звернулося до господарського суду міста Києва 11.06.2020 року, тобто після надіслання підряднику відповідного повідомлення про розірвання Договору.

03.08.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив від 31.07.2020 року, в яких відповідач вказав, що укладення між сторонами додаткової угоди № 1 від 30.09.2019 до спірного Договору щодо збільшення обсягу робіт з виготовлення та монтажу підсистем карнизів з фіброгіпсу на об`єкті будівництва свідчить про згоду позивача на продовження строків виконання відповідних робіт за Договором. Також відповідач наголосив на тому, що відповідні підстави для оформлення та надання генеральному підряднику актів виконаних будівельних робіт у підрядника з`явилися лише з 31.07.2020 року після усунення ним висловлених замовником зауважень щодо естетичних вимог до встановлених на об`єкті будівництва виробів. Факт виконання відповідачем спірних робіт, на його думку, підтверджується наданими останнім копіями відповідних видаткових накладних № 003 від 03.01.2020 року, № 004 від 10.02.2020 року, № 005 від 12.02.2020 року, № 007 від 26.02.2020 року, № 008 від 03.03.2020 року, № 009 від 19.03.2020 року, № 010 від 09.04.2020 року, № 011 від 06.05.2020 року. Також до цієї заяви по суті спору відповідачем долучено клопотання від 31.07.2020 року, в якому останній просив суд оглянути за їх місцезнаходженням речові докази, а саме: декоративні фасадні елементи (карнизи К-1, К-2, К-3, К-3.1 та арки № 1, № 2 та № 3), встановлені відповідачем на об`єкті позивача за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, 109.

У підготовчому засіданні 04.08.2020 року судом постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про огляд доказів за їх місцезнаходженням.

Крім того, у судовому засіданні 04.08.2020 року з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін у даній справі, забезпечення сторонам можливості надати всі необхідні докази, заяви та клопотання на їх розсуд, судом, з урахуванням положень статей 177, 182 Господарського процесуального кодексу України, вирішено постановити протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2020 закрито підготовче провадження у справі № 910/8405/20 та призначено її до судового розгляду по суті на 22.09.2020 року.

У судовому засіданні 22.09.2020 року оголошувалася перерва до 20.10.2020 року.

У судовому засіданні представником відповідача оголошено клопотання про долучення до матеріалів справи копії підписаних представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" актів № 1 та № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року на суми 1 382 583,90 грн. та 511 803,64 грн. відповідно, копії підписаної представником відповідача довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2020 року на суму 1 894 387,54 грн., а також доказів направлення наведених документів на адресу позивача.

Разом із тим, у вказаному судовому засіданні представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи адресованого відповідачу листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" № АНТ/09.09.20-02 від 09.09.2020 про відмову від підписання вищенаведених актів приймання-передачі робіт з посиланням на прострочення підрядником виконання цих робіт, припинення дії Договору, відсутність загального журналу виконання робіт та відсутність виконавчої документації на виконані роботи.

У судовому засіданні 20.10.2020 року оголошувалася перерва до 21.10.2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2020 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

У судовому засіданні 21.10.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" (генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" (підрядник) було укладено Договір підряду № АП270219, за умовами якого відповідач зобов`язався на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до Проектної документації, умов цього Договору, чинних будівельних норм і правил України, в обумовлений Договором строк виконати комплекс робіт з виготовлення та монтажу декоративних елементів фасаду на об`єкті: Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення на перетині вулиць Антоновича (Горького) та Володимиро-Либідської в Голосіївському районі м. Києва та передати генеральному підряднику закінчені роботи.

Означений Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 2.1.1 Договору до складу робіт входять: розробка проектної документації РД по проектуванню декоративних елементів фасаду (повинна містити: плани всіх поверхів та покрівлі (на яких розташовуються декоративні карнизи) з монтажною схемою розташування елементів карнизів та монтажних консолей каркасу, із прив`язкою даних елементів до осей; фасади з відміткою розташування карнизів, детальні схеми кожного типорозміру карнизу, в зоні проходження через конструкції НВФ, СПОК мокрого фасаду , в зонах відкритих балконів квартир, деталізацію вузлів кріплення та примикань; розрахунок несучих елементів каркасу, анкерів кріплення, на дію експлуатаційних навантажень; загальну специфікацію використаних виробів та матеріалів); монтажні роботи; ліквідація недоробок і дефектів, що виникли з вини підрядника та (або) залучених до виконання робіт субпідрядних організацій і виявлені в ході приймання результатів робіт або протягом гарантійного терміну.

Пунктами 4.1, 4.2 вказаної угоди передбачено, що Договірна ціна робіт, що виконуються за даним Договором, є твердою та складається з вартості окремих видів робіт та матеріалів (включно з доставкою, розвантаженням та підйомом на поверхи), які визначені на підставі Додатку № 2 Твердий кошторис , який є невід`ємною частиною Договору та окремо від нього не розглядається, та складає: без ПДВ 2 433 058,81 грн., крім того ПДВ (20 %) - 486 611,76 грн., всього з ПДВ (20 %) 2 919 670,57 грн. Договірна ціна робіт не підлягає коригуванню протягом всього строку дії Договору (окрім випадків, визначених у пункті 4.4 Договору).

За змістом пункту 4.4 цього правочину Договірна ціна робіт може змінюватись за погодженням сторін виключно у разі, зокрема, виникнення додаткових робіт, не врахованих у Договірній ціні робіт, вартість яких погоджується сторонами додатково.

Зміна Договірної ціни робіт оформлюється сторонами шляхом підписання Додаткової угоди до Договору (пункт 4.5 Договору).

З матеріалів справи також вбачається, що 30.09.2019 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої, у зв`язку з виникненням додаткового обсягу робіт, не передбаченого умовами Договору, сторони погодили, що підрядник зобов`язується виконати додатковий комплекс робіт з виготовлення та монтажу підсистеми карнизів з фіброгіпсу на об`єкті: Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення на перетині вулиць Антоновича (Горького) та Володимиро-Либідської в Голосіївському районі м. Києва , відповідно до Твердого кошторису № 1 - додаткові роботи (Додаток № 1 до цієї Додаткової угоди) та передати виконані додаткові роботи генеральному підряднику, а останній зобов`язався прийняти та оплатити виконані підрядником додаткові роботи.

Дана Додаткова угода також підписана уповноваженими представниками позивача та відповідача, а також скріплена печатками цих юридичних осіб.

За умовами пункту 1.2 Додаткової угоди договірна ціна додаткових робіт, що виконуються за цією Додатковою угодою, визначена на підставі Твердого кошторису № 1 - додаткові роботи (Додаток № 1 до цієї Додаткової угоди), включає в себе вартість робіт та матеріалів і складає всього з ПДВ: 3 536 107,56 грн., у тому числі ПДВ (20 %) 589 351,26 грн., та включає в себе будь-які інші супутні дії та витрати, необхідні підряднику для виконання його зобов`язань за цією Додатковою угодою.

Відповідно до пункту 1.3 Додаткової угоди генеральний підрядник після підписання цієї Додаткової угоди перераховує підряднику авансовий платіж в розмірі всього з ПДВ 1 818 049,44 грн., в тому числі ПДВ (20 %) 303 008,24 грн.

У зв`язку з виникненням додаткового обсягу робіт, у пункті 2 цієї Додаткової угоди сторони дійшли згоди викласти пункт 4.1 Договору підряду в новій редакції, за якою Договірна ціна робіт, що виконуються за даним Договором, є твердою та складається з вартості окремих видів робіт та матеріалів (включно з доставкою, розвантаженням та підйомом на поверхи), які визначені на підставі Твердого кошторису (Додатку № 1 до Договору) та Твердого кошторису № 1 - додаткові роботи (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 30.09.2019 року до цього Договору), які є невід`ємною частиною Договору та окремо від нього не розглядаються, та складає: без ПДВ 5 379 815,11 грн., крім того ПДВ (20 %) - 1 075 963,02 грн., всього з ПДВ (20 %) 6 455 778,13 грн.

За умовами пункту 5 цієї Угоди у всьому іншому, не передбаченому цією Додатковою угодою, сторони керуються положеннями Договору № ПР270219 від 27.02.2019 року.

Згідно з пунктом 8.1 Договору генеральний підрядник перераховує підряднику авансові платежі для придбання матеріалів/обладнання/комлектуючих, необхідних для виконання робіт по Договору, за письмовою заявкою підрядника.

Строк здійснення оплати за прийняті генеральним підрядником роботи: протягом десяти банківських днів після підписання генеральним підрядником акту здачі-приймання виконаних робіт та Довідки КБ-3 (пункт 8.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищенаведених умов Договору, з урахуванням Додаткової угоди до нього від 30.09.2019 року № 1, позивач відповідно до платіжних доручень № 1567 від 27.09.2019 на суму 923 506,30 грн., № 1690 від 04.10.2019 на суму 583 380,70 грн., № 1996 від 21.10.2019 на суму 311 162,44 грн., № 2276 від 12.03.2019 на суму 400 000,00 грн. та № 2535 від 19.03.2019 на суму 1 000 000,00 грн. сплатив на розрахунковий рахунок відповідача авансові платежі у загальному розмірі 3 218 049,44 грн. (з ПДВ).

Відповідно до пункту 5.1 Договору строки виконання робіт за цим Договором визначаються в Календарному графіку виконання робіт (Додаток № 4 до Договору).

Судом встановлено, що між сторонами було підписано та скріплено печатками відповідний Календарний графік виконання робіт, за умовами якого роботи повинні бути виконані підрядником через 126 календарних днів після підписання Договору.

За умовами пунктів 6.1-6.4 Договору підрядник розробляє проектну документацію стадії РД по проектуванню декоративних елементів фасаду в строки, визначені в Календарному графіку виконання робіт (Додаток № 4 до Договору) та передає генеральному підряднику в електронному вигляді на погодження на електронну адресу, зазначену в пункті 6.5 Договору.

Генеральний підрядник розглядає надану підрядником проектну документацію та протягом 5 (п`яти) робочих днів погоджує її, або у випадку наявності зауважень, надає підряднику перелік необхідних доробок та доопрацювань і строків їх виправлення в електронному вигляді.

Після усунення виконавцем недоліків у проектній документації, підрядник повторно передає її генеральному підряднику на погодження.

Розроблена підрядником проектна документація вважається погодженою генеральним підрядником до виконання після отримання підрядником електронного письмового повідомлення До виконання від генерального підрядника, відповідного розділу наданого на погодження.

Згідно з пунктом 7.1.1 Договору підрядник щомісячно до 25 числа поточного місяця готує два примірника акта здачі-приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаний робіт форми КБ-3, підписує їх та скріплює своєю печаткою, і надсилає їх генеральному підряднику разом з пакетом документів, визначених у пункті 7.1.6 Договору.

Відповідно до пункту 7.1.6 Договору підрядник протягом 5 (п`яти) робочих днів після закінчення 100 % робіт за Договором надає генеральному підряднику разом з останнім актом здачі-приймання виконаних робіт та Довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3 комплект документів: загальний журнал ведення робіт; сертифікати відповідності на використані матеріали; та обладнання; сертифікати щодо негорючості матеріалу та відповідні протоколи; проектну документацію стадії РД по проектуванню декоративних елементів фасаду, погоджену з генеральним проектувальником (за необхідності), технічним відділом та архітектурним відділом генерального підрядника; інші документи, передбачені чинним законодавством України для такого виду робіт для законного використання генеральним підрядником результатів робіт.

Пунктом 7.1.4 Договору передбачено, що підписанням акта здачі-приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 генеральний підрядник підтверджує належне виконання робіт та інших зобов`язань за Договором підрядником.

Відповідно до пункту 17.2 Договору останній є чинним з дати його належного підписання сторонами і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором та Додатковою угодою від 30.09.2019 № 1 до нього свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення генеральним підрядником своїх зобов`язань за цим правочином.

Однак, у порушення вищевказаних умов Договору відповідач погоджені сторонами роботи у встановлений Календарним графіком виконання робіт строк не виконав, результатів робіт (у тому числі проектної документації) позивачу не передав.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором, позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" з претензією № 07/11-19 від 07.11.2019, в якій просив прискорити виконання робіт та завершити їх у найкоротші терміни, а також сплатити на користь генерального підрядника нараховану суму неустойки в розмірі 6 744 440,01 грн.

Наведена претензія була отримана директором відповідача 11.11.2019 року, що підтверджується його власноручним підписом у цьому листі позивача, проте залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" без відповіді та задоволення.

З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з підрядника, зокрема, 3 218 049, 44 грн. авансових платежів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, суд приймає Договір підряду № АП270219 від 27.02.2019 як належну підставу для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

За умовами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (частина 1 статті 838 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (частина 2 статті 844 Цивільного кодексу України).

За умовами частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За умовами частини 4 цієї статті Кодексу замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Як було зазначено вище, у порушення умов Договору відповідач погоджені сторонами роботи у встановлений Календарним графіком виконання робіт строк не виконав, результатів робіт (у тому числі проектної документації) позивачу не передав.

У зв`язку з наведеними обставинами, листом № 01/20 від 20.05.2020 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання укладеного між сторонами Договору та повернення сплачених підряднику авансових платежів і нарахованої неустойки в розмірі 17 546 715,44 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву вказував на те, що наявна у матеріалах справи копія листа позивача № 01/20 від 20.05.2020 не може бути прийнята судом в якості належного доказу, оскільки наведений лист датований 20.05.2020 року, тоді як позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" у даній справі датована раніше написання цього листа - 19.05.2020 року.

Проте такі заперечення не беруться судом до уваги, оскільки зі змісту наявного у матеріалах справи опису вкладення в цінний лист № 0315070805112, яким на адресу відповідача було направлено повідомлення про розірвання Договору, вбачається, що такий лист було фактично надіслано позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" 21.05.2020 року. Разом із тим, зі змісту накладної Укрпошти на конверті, в якому позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" надійшла до господарського суду міста Києва, вбачається, що з даним позовом позивач звернувся до суду 11.06.2020 року, тобто після направлення повідомлення про розірвання Договору. Суд також звертає увагу відповідача на те, що імперативні приписи чинного законодавства та положення укладеного між сторонами Договору не містять заборони сторонам на вчинення дій, направлених на його розірвання, після звернення однієї із сторін до суду з позовною заявою та відкриття провадження у відповідній справі.

Крім того, обґрунтовуючи відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача, відповідач посилався на неотримання ним листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" № 01/20 від 20.05.2020 про розірвання Договору.

Разом із тим, такі заперечення оцінюються судом критично з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 15.4 Договору генеральний підрядник має право достроково розірвати даний Договір в односторонньому порядку шляхом направлення підряднику повідомлення про дострокове розірвання за 14 (чотирнадцять) календарних днів до бажаної дати. Договір буде вважатися розірваним на 15 (п`ятнадцятий) календарний день з моменту отримання підрядником повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що лист позивача № 01/20 від 20.05.2020 про розірвання Договору було направлено останнім на дійсну адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Груп", зазначену в Договорі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 21.05.2020 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи відповідним описом вкладення з трек-номером відправлення № 0315070805112.

Проте наведене поштове відправлення було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу позивача без вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" з посиланням на закінчення встановленого строку його зберігання.

Відповідно до пунктів 116, 117 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Зі змісту вказаних положень Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання відправлення, проте останнє чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем направленого йому листа № 01/20 від 20.05.2020 та повернення його на адресу позивача з відміткою за закінченням терміну зберігання є наслідками дій (бездіяльності) самого відповідача щодо належного отримання такого відправлення, тобто його власною волею.

З огляду на викладені обставини, зважаючи на направлення позивачем листа № 01/20 від 20.05.2020 про розірвання Договору на дійсну належну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Груп", а також враховуючи бездіяльність останнього щодо отримання такого повідомлення, відповідач вважається повідомленим про розірвання Договору, а сам Договір є розірваним у встановленому порядку на час розгляду справи.

За змістом пункту 15.4 Договору, у разі розірвання Договору генеральним підрядником оплачуються фактично виконані роботи, що підтверджуються актами здачі-приймання виконаних робіт. У разі, якщо генеральним підрядником перераховано більше грошових коштів, ніж підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, підрядник повинен протягом 5 (п`яти) банківських днів повернути грошові кошти на рахунок генерального підрядника з моменту дострокового припинення Договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Крім того, відповідно до положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. (Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 3 червня 2016 року у справі № 6-100цс15).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 927/468/17 від 04.05.2018, у справі № 910/21154/17 від 15.02.2019, № 918/47/18 від 23.04.2019.

Заперечуючи проти задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд", відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на те, що просторочення ним виконання взятих на себе за Договором зобов`язань відбулося внаслідок прострочення самого позивача, який до 06.05.2019 не зміг визначитися, з якого матеріалу необхідно виготовити конструкцію підсистеми кріплення, що у свою чергу суттєво вплинуло на строки виконання проекту. Також відповідач зазначив, що передана йому документація не була достатньою для розроблення робочої документації на підсистему кріплення карнизів відповідно до вимог, що ставилися позивачем до ступеню деталізації проекту. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" вказало, що між сторонами у робочому порядку неодноразово коригувалися строки видачі відповідачем робочої документації, у зв`язку з чим документація робочого проекту генеральному підряднику відбулася частинами: 10 та 22 жовтня 2019 року, роботи по виготовленню деталей карнизів типу К1, К2, К3, К3.1 та арок були виконані відповідачем протягом жовтня 2019 - квітня 2020 року, вивезені для встановлення на об`єкті будівництва протягом січня - травня 2020 року та остаточно встановлені 06.07.2020 року, після чого у підрядника з`явилися достатні підстави для оформлення та надання генеральному підряднику актів виконаних будівельних робіт.

Проте, посилання відповідача на прострочення кредитора та ненадання підряднику необхідної документації визнаються судом необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

За умовами пункту 2.2 Договору генеральний підрядник передає по акту приймання передачі проектної документації підряднику проектну документацію стадія Р в обсязі (згідно з пунктом 9.3.1), необхідному для виконання підрядником робіт відповідно до пункту 2.1.1 Договору, вихідні дані (виключний перелік яких визначений в пункті 9.3.1 Договору) та відповідно до умов цього Договору зобов`язується організувати охорону об`єкту, надати точки підключення до мереж водо - та електропостачання на об`єкті, прийняти належним чином виконані роботи, а також оплачувати роботи на умовах та в порядку, визначеному Договором.

Відповідно до пункту 9.3.1 Договору генеральний підрядник зобов`язаний передати підряднику по акту приймання-передачі проектної документації наступні вихідні дані, необхідні для виконання робіт по Договору (виключний перелік): копію (в одному примірнику) проектної документації стадії Р в паперовому та електронному вигляді (в dwg форматі); розділ архітектурні рішення (АР) (аркуші 1-28, 30, 31, 32, 33, 34); паспорт фасадів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у встановленому порядку було підписано Додаток № 2 до Договору - Акт приймання-передачі місця виконання робіт, Додаток № 3 - Спільні заходи з безпечного виконання робіт, а також Додаток № 5 - Акт приймання-передачі проектної документації. Наведені додатки до Договору були підписані уповноваженим представником відповідача та скріплені печаткою підрядника без будь-яких заперечень чи зауважень до змісту чи повноти, зокрема, переданої проектної документації.

Разом із тим, згідно з пунктом 2.3 наведеної угоди підрядник згодний виконати всі роботи, що передбачені Договором, з належною якістю та в обумовлені терміни, керуючись вказівками генерального підрядника, які не суперечать умовам Договору. Підписанням цього Договору підрядник засвідчує, що на момент його укладення генеральний підрядник надав йому всю необхідну інформацію та Проектну документацію, достатню для виконання робіт, визначення їх вартості, переліку та обсягів, строків їх виконання.

Крім того, згідно з пунктом 4.6 Договору підписанням даного Договору підрядник стверджує та погоджується, що на момент укладення Договору він має достатню інформацію, необхідну для визначення всіх необхідних робіт, їх обсягів, вартості робіт, строків виконання робіт. Підрядник також розуміє всі можливі ризики, які можуть виникнути при виконанні робіт та погоджується, що настання таких ризиків не впливає на Договірну ціну робіт та строки виконання робіт.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується отримання підрядником необхідної для вчасного виконання робіт інформації та проектної документації на час укладення Договору.

Твердження відповідача про те, що укладення між сторонами Додаткової угоди № 1 від 30.09.2019 до спірного Договору щодо збільшення обсягу робіт з виготовлення та монтажу підсистем карнизів з фіброгіпсу на об`єкті будівництва свідчить про згоду позивача на продовження строків виконання відповідних робіт за Договором не беруться судом до уваги, оскільки ця Додаткова угода № 1 від 30.09.2019 не містить жодних положень про внесення змін до Календарного графіку виконання робіт (Додатку № 4 до Договору) щодо продовження строків виконання робіт. Водночас наведеною Додатковою угодою передбачено, що у всьому іншому, не передбаченому цією Додатковою угодою, сторони керуються положеннями Договору № ПР270219 від 27.02.2019 року.

Посилання підрядника на те, що факт виконання ним спірних робіт підтверджується наданими останнім копіями відповідних видаткових накладних № 003 від 03.01.2020 року, № 004 від 10.02.2020 року, № 005 від 12.02.2020 року, № 007 від 26.02.2020 року, № 008 від 03.03.2020 року, № 009 від 19.03.2020 року, № 010 від 09.04.2020 року, № 011 від 06.05.2020 року також оцінюється судом критично, оскільки вказані товаророзпорядчі документи не були підписані та скріплені печаткою позивача та підтверджують лише переміщення певних товарно-матеріальних цінностей між структурними одиницями (цехами) відповідача.

Також не беруться судом до уваги й посилання відповідача на електронну переписку між представниками сторін щодо виконання умов Договору, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання підрядником від генерального підрядника електронного письмового повідомлення До виконання , яке за умовами укладеного між сторонами Договору підряду є обов`язковим елементом процедури подання підрядником проектної документації та її погодження і прийняття замовником.

Надані представником відповідача у судовому засіданні 20.10.2020 року копії підписаних представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" актів № 1 та № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року на суми 1 382 583,90 грн. та 511 803,64 грн. відповідно, копії підписаної представником відповідача довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2020 року на суму 1 894 387,54 грн., а також докази направлення наведених документів на адресу позивача не можуть бути прийняті судом в якості доказів належного виконання відповідачем зобов`язань за Договором, оскільки на момент складення таких документів та їх подання до суду Договір підряду було розірвано. Крім того. Такі документи у встановленому порядку не були підписані уповноваженим представником позивача та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд".

Слід також зазначити, що відповідно до пункту 7.1.6 Договору підрядник протягом 5 (п`яти) робочих днів після закінчення 100 % робіт за Договором надає генеральному підряднику разом з останнім актом здачі-приймання виконаних робіт та Довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3 комплект документів: загальний журнал ведення робіт; сертифікати відповідності на використані матеріали; та обладнання; сертифікати щодо негорючості матеріалу та відповідні протоколи; проектну документацію стадії РД по проектуванню декоративних елементів фасаду, погоджену з генеральним проектувальником (за необхідності), технічним відділом та архітектурним відділом генерального підрядника; інші документи, передбачені чинним законодавством України для такого виду робіт для законного використання генеральним підрядником результатів робіт.

Проте матеріали справи не містять доказів надання підрядником позивачу повного комплекту вищенаведених документів у порядку пункту 7.1.6 Договору.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження його заперечень проти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд".

Відтак, враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача, яка складає 3 218 049, 44 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, а також не надав доказів належного виконання ним обумовлених між сторонами робіт в установлені Договором строки, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" до відповідача про стягнення вказаної суми грошових коштів, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо проведення передбачених Договором робіт, позивач нарахував відповідачу неустойку за період з 03.07.2019 по 29.09.2019 на суму вартості невиконаних робіт у розмірі 2 919 670,57 грн., а також за період з 30.09.2019 по 11.06.2020 на суму вартості невиконаних робіт у розмірі 6 455 778,13 грн., загальний розмір якої склав 19 031 544,38 грн. У той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд", з урахуванням принципів розумності та справедливості, до стягнення з відповідача було заявлено суму вказаної штрафної санкції у розмірі лише 500 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За частиною 2 зазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 даної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені статтею 231 Господарського кодексу України, застосовуються у разі порушення строків виконання негрошового зобов`язання.

Так, у пункті 12.2 Договору підряду № АП270219 від 27.02.2019 сторони погодили, що у випадку, якщо підрядник порушує строки виконання робіт, визначені в Календарному графіку виконання робіт (Додаток № 4 до Договору) та/або усунення недоліків у виконаних роботах, генеральний підрядник має право вимагати від підрядника сплати неустойки у розмірі 1 % від вартості Договірної ціни з ПДВ (20 %) (згідно з пунктом 4.1 Договору) за кожен день прострочення.

Слід також зазначити, що будь-яких клопотань про додаткове зменшення заявлених позивачем до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" штрафних санкцій згідно з положеннями статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України підрядником заявлено не було.

Оскільки заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" до стягнення розмір спірної штрафної санкції відповідає вимогам чинного законодавства та положенням Договору, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 500 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" про стягнення 3 718 049, 44 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Слід також зазначити, що у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, позивачем було вказано про те, що сума понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" та заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу складає 50 000,00 грн.

З огляду на наведене, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Проте всупереч вищенаведеним нормам позивачем не було надано суду доказів на обґрунтування заявленої до стягнення з відповідача суми витрат на оплату професійної правничої допомоги, зокрема, договору про надання правової допомоги, виставлених адвокатом рахунків, підписаних між позивачем та адвокатом актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), платіжних доручень про оплату позивачем наведених робіт (послуг), детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тощо.

Крім того, позивачем до закінчення судових дебатів у справі не було зроблено відповідної заяви про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд відмовляє позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" про стягнення 3 718 049, 44 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Груп" (04075, місто Київ, вулиця М. Юнкерова, будинок 82; код ЄДРПОУ 40028854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" (03150, місто Київ, вулиця Анрі Барбюса, будинок 28-Б; код ЄДРПОУ 34692645) 3 218 049 (три мільйони двісті вісімнадцять тисяч сорок дев`ять) грн. 44 грн. попередньої оплати, 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. 00 коп. неустойки та 55 770 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот сімдесят) грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 30.10.2020 року.

Суддя В.С. Ломака