Рішення

від 12.10.2020 по справі 914/1884/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2020 Справа № 914/1884/20

місто Львів

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Сіджест Транс , м.Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Галицька щебенева компанія , смт.Великий Любінь Городоцького району Львівської області

про стягнення заборгованості в розмірі 834872,17грн

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Михайлін О.Є. - адвокат

від відповідача: не з`явився

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд .

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Сіджест Транс звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Галицька щебенева компанія про стягнення заборгованості в розмірі 834872,17грн., з яких 432072,26грн. основного боргу, 78169,30грн. інфляційних втрат, 313719,70грн. 3% річних та 10910,91грн. пені.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 03.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.08.2020.

В підготовчому судовому засіданні 19.08.2020 оголошено перерву до 21.09.2020.

14.09.2020 в системі документообігу суду за вх.№26694/20 зареєстровано заяву представника ТОВ Сіджест Транс , що надійшла на офіційну адресу електронної пошти суду, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 18.09.2020 вказане клопотання задоволено, ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon .

В судовому засіданні 21.09.2020 ухвалено закрити підготовче провадження у справі №914/1884/20 та призначено її до судового розгляду по суті в судовому засіданні 12.10.2020.

25.09.2020 в системі документообігу суду за вх.№2448/20 зареєстровано заяву ТОВ Сіджест Транс про часткову відмову від позовних вимог та за вх.№27895/20 заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 08.10.2020 вказане клопотання задоволено, ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon .

В судове засідання 12.10.2020 представник позивача з`явився, просив суд прийняти заяву (вх.№2448/20 від 25.09.2020) про відмову від позовних вимог в частині стягнення 10910,91грн. пені й закрити провадження у справі в цій частині. В решті позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задоволити.

Заяву ТОВ Сіджест Транс (вх.№2448/20 від 25.09.2020) про відмову від позовних вимог в частині стягнення 10910,91грн. пені прийнято судом, подальший розгляд справи відбувається з її врахуванням.

Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 12.10.2020 не забезпечено, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином, стосовно заявлених вимог не заперечено, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи письмових пояснень не подано.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача.

У позовній заяві стверджується, що між ТОВ Сіджест Транс та відповідачем - ТОВ Галицька щебенева компанія укладено договір поставки №29/08-18 від 29.08.2018, на виконання умов якого відповідачу поставлено продукцію, яку ним, всупереч умовам договору, оплачено лише частково, що й зумовило звернення до суду позовною заявою про стягнення 432072,26грн. основного боргу, 78169,30грн. інфляційних втрат, 313719,70грн. 3% річних та 10910,91грн. пені. В подальшому, від позовних вимог в частині стягнення 10910,91грн. пені позивач відмовився, про що подав відповідну заяву (вх.№2448/20 від 25.09.2020), яку прийнято судом.

Аргументи відповідача .

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Сіджест Транс (позивач по справі, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Галицька щебенева компанія (відповідач по справі, покупець за договором) укладено договір поставки №29/08-18 від 29.08.2018 (з подальшими змінами та доповненнями), за яким постачальник зобов`язався поставити, а покупець - прийняти і сплатити на умовах, обумовлених в Договорі, щебінь із природного каменю (гранітний), відсів гранітний, пісок будівельний, іменовані далі по тексту Продукція (п.1.1).

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2 Договору, ціна визначається даним Договором та на основі виставленого рахунку і приймається сторонами в національній валюті України - гривні. Розрахунки за продукцію здійснюються згідно видаткових накладних за кожну партію окремо. Постачальник зобов`язується поставити продукцію у кількості вказаної в заявці покупця, а покупець прийняти і сплатити за поставлену продукцію, на умовах обумовлених в Договорі.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору, продукція відвантажується партіями згідно (письмових) заявок покупця. Заявка покупця повинна містити кількість продукції з розбивкою її по видам та фракціям, дату початку відвантаження, об`єм відвантаження. Відвантаження продукції проводиться партіями в 5-ти денний термін тільки після передплати та письмової або усної заявки покупця із вказуванням дати, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у заявці несе покупець. В особливих випадках (загроза зупинки виробництва та інше), постачальник за згодою сторін відвантажує продукцію без передоплати в обмеженій кількості.

У розділі 5 Договору сторони погодили порядок розрахунків, зокрема визначивши у п.5.1 Договору, що покупець здійснює передплату у розмірі 100% від вартості замовленої партії продукції, згідно виставленого рахунку, протягом 3 банківських днів.

Судом встановлено, що на виконання замовлення ТОВ Галицька щебенева компанія №01/08 від 08.08.2018 та згідно додатку №1 від 29.08.2018 до Договору, ТОВ Сіджест Транс поставлено відповідачу продукцію на суму 1150876,20грн., що підтверджується видатковою накладною №92 від 31.08.2018, підписаною представниками сторін та скріпленою їх печатками. 30.08.2018 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №97.

На виконання замовлення ТОВ Галицька щебенева компанія №01/09 від 06.09.2018 та згідно додатку №2 від 06.09.2018 до Договору, ТОВ Сіджест Транс поставлено відповідачу продукцію на суму 1151272,36грн., що підтверджується видатковою накладною №95 від 10.09.2018, підписаною представниками сторін та скріпленою їх печатками. 10.09.2018 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №102.

Також на виконання замовлення ТОВ Галицька щебенева компанія №01/09 від 10.09.2018 та згідно додатку №3 від 10.09.2018 до Договору, ТОВ Сіджест Транс поставлено відповідачу продукцію на суму 1331041,46грн., що підтверджується видатковою накладною №100 від 17.09.2018, підписаною представниками сторін та скріпленою їх печатками. 17.09.2018 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №108.

Окрім цього, на виконання замовлення ТОВ Галицька щебенева компанія №01/11 від 06.11.2018 та згідно додатку №4 від 06.11.2018 до Договору, ТОВ Сіджест Транс поставлено відповідачу продукцію на суму 1271030,80грн., що підтверджується видатковою накладною №122 від 11.11.2018, підписаною представниками сторін та скріпленою їх печатками. 06.11.2018 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №128.

Із реєстру документів ПАТ МТБ Банк від 07.07.2020 по рахунку ТОВ Сіджест Транс вбачається, що на оплату поставленої продукції ТОВ Галицька щебенева компанія проведено такі розрахунки: 31.08.2018 - 400000,00грн. (розрахунковий документ №64) та 200000,00грн. (розрахунковий документ №67); 03.09.2018 - 100000,00грн. (розрахунковий документ №68); 04.09.2018 - 450876,20грн. (розрахунковий документ №69); 10.09.2018 - 300000,00грн. (розрахунковий документ №76) та 400000,00грн. (розрахунковий документ №77); 11.09.2018 - 451272,36грн. (розрахунковий документ №81); 18.09.2018 - 150000,00грн. (розрахунковий документ №86); 20.09.2018 - 200000,00грн. (розрахунковий документ №87); 21.09.2020 - 100000,00грн. (розрахунковий документ №88); 01.10.2018 - 200000,00грн. (розрахунковий документ №95); 12.11.2018 - 200000,00грн. (розрахунковий документ №110); 13.11.2018 - 350000,00грн. (розрахунковий документ №112); 16.11.2018 - 200000,00грн. (розрахунковий документ №123); 26.11.2018 - 100000,00грн. (розрахунковий документ №132); 27.11.2018 - 50000,00грн. (розрахунковий документ №133); 04.12.2018 - 50000,00грн. (розрахунковий документ №138); 05.12.2018 - 40000,00грн. (розрахунковий документ №139); 28.12.2018 - 100000,00грн (розрахунковий документ №148); 23.07.2019 - 50000,00грн. (розрахунковий документ №167), 20000,00грн. (розрахунковий документ №168), 20000,00грн. (розрахунковий документ №169) та 10000,00грн. (розрахунковий документ №170); 16.08.2019 - 50000,00грн. (розрахунковий документ №173); 16.01.2020 - 150000,00грн. (розрахунковий документ №175); 05.03.2020 - 20000,00грн. (розрахунковий документ №180) та 30000,00грн. (розрахунковий документ №181); 30.03.2020 - 40000,00грн. (розрахунковий документ №182) та 13.04.2020 - 40000,00грн. (розрахунковий документ №183).

До матеріалів справи також долучено копію акта звірки взаємних розрахунків сторін за період 2018 року, підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками, за яким станом на 31.12.2018 заборгованість на користь ТОВ Сіджест Транс складала 862072,26грн. У п.5.2 Договору сторони погодили, що, акт звірки взаєморозрахунків є визнанням заборгованості однієї сторони перед іншою.

Таким чином, судом встановлено, що продукцію, отриману відповідачем на підставі видаткової накладної №92 від 31.08.2018, повністю оплачено 04.09.2018; на підставі видаткової накладної №95 від 10.09.2018 - 11.09.2018; на підставі видаткової накладної №100 від 17.09.2018 - 16.11.2018. Водночас, продукцію, отриману на підставі видаткової накладної №122 від 11.11.2018 ТОВ Галицька щебенева компанія оплачено частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 432072,26грн.

Зазначені обставини відповідачем не спростовано, доказів на погашення зазначеної заборгованості суду не надано.

Зважаючи на неналежне виконання ТОВ Галицька щебенева компанія зобов`язань за Договором, ТОВ Сіджест Транс звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача 432072,26грн. основного боргу, 78169,30грн. інфляційних втрат, 313719,70грн. 3% річних та 10910,91грн. пені.

Після відкриття провадження по справі ТОВ Сіджест Транс подано заяву (вх.№2448/20 від 25.09.2020) про відмову від позовних вимог в частині стягнення 10910,91грн. пені.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір №29/08-18 від 29.08.2018 є договором поставки.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692, ч.1 ст.693 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги передбачений у п.5.1 Договору порядок розрахунків, суд приходить до висновку, що останнім днем строку виконання зобов`язання з оплати за продукцію, поставлену згідно додатку №3 від 10.09.2018, було 20.09.2018, а за продукцію, поставлену згідно додатку №4 від 06.11.2018, - 09.11.2018.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором. Відтак, позовна вимога про стягнення 432072,26грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суд звертає увагу на те, що ТОВ Сіджест Транс подано заяву (вх.№2448/20 від 25.09.2020) про відмову від позовних вимог в частині стягнення 10910,91грн. пені.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.46, ч.ч. 1, 3 ст.191 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Судом роз`яснено позивачу наслідки відповідної процесуальної дії, перевірено обсяг повноважень представника., та прийнято вказану заяву.

Згідно з п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Відтак, суд ухвалив закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 10910,91грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням ТОВ Галицька щебенева компанія зобов`язань із оплати за продукцію, отриману на підставі видаткових накладних №100 від 17.09.2018 та №122 від 11.11.2018, позивачем, відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховано відповідачу за період з 11.11.2018 по 30.06.2020 та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 313719,70грн., а також 78169,30грн. інфляційних втрат.

Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування 3% річних, суд звертає увагу на те, що позивачем невірно визначено кількість днів прострочення, що враховується при проведенні відповідних нарахувань за кожен розрахунковий період, внаслідок чого проводиться повторне нарахування процентів річних на одну й ту ж суму боргу - наприклад, за розрахунковий період червня 2020 року позивачем нараховано 3% річних за 597 днів прострочення оплати, хоча у відповідному місяці - 30 календарних днів. Відтак, провівши перерахунок за визначений позивачем період - з 11.11.2018 по 30.06.2020 включно, з врахуванням суми боргу, що існувала станом на 11.11.2018, здійснених відповідачем часткових оплат, а також загальної кількості днів у високосному 2020 році, суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню. До стягнення присуджено 36007,28грн. 3% річних.

Також суд звертає увагу на те, що при проведенні розрахунків інфляційних втрат позивачем не враховано роз`яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України у Постанові №14 від 17.12.2013р. про те, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.3.2). Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (п.3.1).

Відтак, провівши відповідний перерахунок за визначений позивачем період з 11.11.2018 по 30.06.2020 з врахуванням індексів інфляції за грудень 2018 - червень 2020 року, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат включно підлягає частковому задоволенню на суму 51420,93грн.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сіджест Транс до Товариства з обмеженою відповідальністю Галицька щебенева компанія підлягають частковому задоволенню в розмірі 432072,26грн. основного боргу, 36007,28грн. 3% річних, 51420,93грн. індексу інфляції.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір в розмірі 7792,51грн. покладається на відповідача, а в решті - на позивача. При цьому, зважаючи на часткову відмову від позовних вимог, ухвалою суду від 12.10.2020 ТОВ Сіджест Транс повернуто із Державного бюджету України 81,83грн. судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись 13, 46, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сіджест Транс (вх.№2448/20 від 25.09.2020) - задовольнити, відмову від позову в частині вимог про стягнення 10910,91грн. пені прийняти.

2. Закрити провадження у справі №914/1884/20 в частині позовних вимог про стягнення 10910,91грн. пені.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Галицька щебенева компанія (81555, Львівська обл., Городоцький р-н, смт. Великий Любінь, вул. Вчительська, буд. 25; ідентифікаційний код 41931309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сіджест Транс (65026, м. Одеса, узвіз Польський, буд. 11, 9-й поверх, офіс 6; ідентифікаційний код 41223562) 432072,26грн. основного боргу, 36007,28грн. 3% річних, 51420,93грн. індексу інфляції та 7792,51грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді, складено та підписано 29.10.2020.

Суддя О.І. Щигельська