Рішення

від 27.10.2020 по справі 917/687/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2020 Справа № 917/687/20

м. Полтава

Суддя Паламарчук В.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелікон Груп", 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; поштова адреса: 40020, м. Суми, а/с 1417

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія соціальне будівництво", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Троїцька, буд. 33 приміщення 4.

про стягнення 28575,83 грн. заборгованості

Представники сторін в судове засідання не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гелікон Груп" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія соціальне будівництво" про стягнення 28575,83 грн. заборгованості згідно договору поставки 15/10/19-2 від 15.10.2019р. з яких: 23230,81 грн. - основного боргу за поставлений товар, 2329,48 грн. - пені, 2900,04 грн. - 30% річних, 115,50 грн. - інфляційні збитки.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.05.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи визначено здійснювати без виклику сторін за наявними матеріалами та встановлено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.05.2020р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену станом на 24.04.2020 р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева, буд. 20 А, оф. 505.

До суду повернувся конверт з копією ухвали суду від 04.05.2020р. з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Суд повторно направляв ухвалу суду від 04.05.2020 р. на вищезазначену адресу відповідача, однак до суду повернувся конверт з копією ухвали з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд, розглядаючи матеріали справи встановив, що станом на 09.09.2020 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відповідача внесені зміни. Зокрема, змінилося місцезнаходження відповідача. Згідно даних Єдиного державного реєстру станом на 09.09.2020р. місцезнаходженням відповідача є: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Троїцька, буд. 33, приміщення 4.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалою суду від 09.09.2020 р. повторно повідомив позивача про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі та встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Відповідач отримав ухвалу суду від 09.09.2020 р. 17.09.2020 р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відзив від відповідача у встановлений судом строк до суду не надійшов.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Полтавської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.10.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕЛІКОН ГРУП (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія соціальне будівництво" (далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 15/10/19-2 (далі - Договір ).

Відповідно до п.1.1 укладеного Договору Позивач (за Договором іменується Постачальник ) зобов`язується постачати (передавати у власність) Відповідача (за Договором іменується Покупець ) Товар, а Відповідач зобов`язується приймати та оплачувати цей Товар на умовах цього Договору. Відповідно до п. 2.2.1. товар поставлявся Покупцю партіями, а згідно з п. 2.2.2. Договору кожна партія Товару визначається згідно рахунку та видаткової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного Договору Позивачем було здійснено поставки товарів Відповідачу на загальну суму 101730,81 грн. (в тому числі ПДВ 20%) згідно видаткових накладних та рахунків, на підтвердження чого Позивач додає до позовної заяви Розрахунки ТОВ ТПК Соцбуд з ТОВ ГЕЛІКОН ГРУП картка рахунку 361 станом на 24.04.2020р. , а Покупець здійснив оплат на загальну суму 78500,00 грн. (в тому числі ПДВ 20%).

Згідно з п. 4.1 Договору вартість кожної партії Товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначається в рахунку (або специфікації) та видатковій накладній. Специфікації до Договору не укладались.

Відповідно до п. 4.2. Договору розрахунки за кожну партію Товару здійснюються в безготівковому порядку на умовах 100% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно з п. 3.6. Договору за окремою домовленістю Сторін Постачальник має право, не очікуючи надходження на свій поточний рахунок оплати повної вартості узгодженої партії Товару згідно з п. 4.2. Договору, поставити його Покупцю. В цьому разі Покупець повинен оплатити повну вартість поставленого Товару не пізніше трьох банківських днів з дати поставки.

Поставки товарів Відповідачу здійснювались Позивачем на умовах п. 4.2. та п. 3.6. Договору.

Як вбачається з доданих до позову документів, Розрахунки ТОВ ТПК СОЦБУД (код ЄДРПОУ 40887263) з ТОВ ГЕЛІКОН ГРУП (код ЄДРПОУ 38619045) картка рахунку 361 станом на 24.04.2020р. Відповідач 15.10.2019р. здійснив часткову попередню оплату за товар в сумі 30 000,00 грн. згідно рахунку Позивача № 736 від 15.10.2019р., загальна сума якого складає 125 001,00 грн. (платіжне доручення № 93 від 15.10.2019, засвідчене ПАТ АБ Укргазбанк , та рахунок на оплату Позивача № ГГ000000736 від 15.10.2019р.), а Позивач 22.10.2019р. здійснив поставку Товару (щебенево-піщана суміш фр. 0-70 в кількості 60 т) на суму 30000,24 грн. (з ПДВ) згідно видаткової накладної № ГГ000000798 від 22.10.2019р. (копія цієї видаткової накладної додається).

Черговий платіж (часткову попередню оплату) Відповідач здійснив 15.11.2019р. в сумі 40000,00 грн. (з ПДВ) згідно платіжного доручення № 162 від 15.11.2019р. згідно того ж рахунку Позивача № 736 від 15.10.2019р. (платіжне доручення № 162 від 15.11.2019, засвідчене ПАТ АБ Укргазбанк , додається), а Позивач в цей же день 15.11.2019р. здійснив поставку Товару (щебенево-піщана суміш фр. 0-70 в кількості 85,38 т) на суму 42690,34 грн. (з ПДВ) згідно видаткової накладної № ГГ000000914 від 15.11.2019р. (копія цієї видаткової накладної додається). Дебіторська заборгованість Відповідача з цих двох поставок виникла станом на 15.11.2019р. в сумі 2690,58 грн. (з ПДВ).

Як зазначає позивач, за усною домовленістю між Позивачем та Відповідачем всі подальші поставки товарів Відповідачу здійснювались без попередньої оплати та відображені в додатку до позову Розрахунки ТОВ ТПК СОЦБУД (код ЄДРПОУ 40887263) з ТОВ ГЕЛІКОН ГРУП (код ЄДРПОУ 38619045) картка рахунку 361 станом на 24.04.2020р. в колонці дебет .

Відповідач здійснював оплату товарів з простроченням платежу після їх отримання від Позивача з посиланням в призначенні платежу в своїх платіжних дорученнях на той же рахунок Позивача № 736 від 15.10.2019р.

Отже, Позивач 18.11.2019р. здійснив наступну поставку партії Товару (щебенево-піщана суміш фр. 0-70 в кількості 22,75 т) на суму 11375,09 грн. (з ПДВ) згідно видаткової накладної № ГГ000000915 від 18.11.2019р., а Відповідач 20.11.2019р. здійснив часткову оплату на суму 8500,00 грн. (з ПДВ) згідно платіжного доручення № 168 від 20.11.2019р. (копія видаткової накладної № ГГ000000915 від 18.11.2019р. та платіжного доручення № 168 від 20.11.2019р., засвідченого ПАТ АБ Укргазбанк , додаються до позову).

Остання поставка Товару (щебенево-піщана суміш фр. 0-70 в кількості 35,33 т) за Договором була здійснена Позивачем згідно видаткової накладної № ГГ000000936 від 21.11.2019р. на суму 17665,14 грн. (з ПДВ), але ця партія товару не була оплачена Відповідачем в повному обсязі (копія цієї видаткової накладної додається).

Пунктом 4.4. Договору поставки № 15/10/19-2 від 15.10.2019р. визначено наступне: Грошові кошти, які надійдуть від Покупця Постачальнику після набрання чинності цим Договором, в першу чергу спрямовуються на погашення раніше виниклих відповідних заборгованостей Покупця перед Постачальником, в тому числі тих, що випливають із раніше укладених договорів, незалежно від того, що зазначено в платіжному дорученні Покупця.

В порушення умов Договору, враховуючи п. 4.4. Договору, всі видаткові накладні, платіжні доручення Відповідача та додаток до цього позову Розрахунки ТОВ ТПК СОЦБУД (код ЄДРПОУ 40887263) з ТОВ ГЕЛІКОН ГРУП (код ЄДРПОУ 38619045) картка рахунку 361 станом на 24.04.2020р. в колонці дебет , Відповідач не здійснив оплату згідно останніх двох видаткових накладних, а саме:

• № ГГ000000915 від 18.11.2019р. на поставку щебенево-піщаної суміші фр. 0-70 в кількості 22,75 т на загальну суму 11375,09 грн. (з ПДВ) - не оплачена частково на суму 5 565,67 грн. (з ПДВ) - гранична дата оплати згідно з п. 3.6. Договору - 21.11.2019 р.;

• № ГГ000000936 від 21.11.2019р. на поставку щебенево-піщаної суміші фр. 0-70 в кількості 35,33 т на загальну суму 17 665,14 грн. (з ПДВ) - не оплачена повністю - гранична дата оплати згідно з п. 3.6. Договору - 26.11.2019 р.

Відповідач прийняв товар згідно всіх вищевказаних видаткових накладних без зауважень, що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками сторін договору та скріплені печатками юридичних осіб (належним чином засвідчені копії всіх видаткових накладних додаються до позову).

З метою досудового врегулювання спору Позивачем 21.02.2020 року цінним листом з описом вкладення було надіслано на адресу Відповідача, вказану в Договорі, вимогу до сплати № 53 від 18.02.2020р. разом з додатком: Розрахунки ТОВ ТПК СОЦІАЛЬНЕБУДІВНИЦТВО (код ЄДРПОУ 40887263) з ТОВ ГЕЛІКОН ГРУП (код ЄДРПОУ 38619045) по картці рахунку 361 станом на 18.02.2020р. щодо сплати заборгованості в розмірі 23 230,81грн. (в т.ч. ПДВ 20%). Вимогу до сплати Відповідач отримав 25.02.2020 р.

Проте, як зазначає Позивач, та, що не спростовано Відповідачем, останній залишив цю вимогу до сплати без відповіді, вказану суму боргу на дату подачі цього позову не сплатив.

Відповідно до п. 6.4. Договору поставки у разі прострочення оплати Покупцем за поставлений товар, Постачальник має право нарахувати Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (включаючи день оплати), 30% річних та інфляційні збитки, нараховані на суму заборгованості. Строк, за який нараховуються штрафні санкції за цим Договором, встановлюється до моменту погашення заборгованості та не обмежується строком, визначеним чинним законодавством.

Згідно з п. 6.5. Договору Сторони домовилися застосовувати до вимог про стягнення штрафних санкцій за невиконання та неналежне виконання грошових зобов`язань позовну давність в три роки.

Відповідно до приписів чинного законодавства України та п.п. 6.4.-6.5. Договору поставки Позивач нарахував Відповідачу згідно розрахунку, що додається, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (включаючи день оплати), в сумі 2329 грн. 48 коп.; 30% річних в сумі 2900 грн. 04 коп.; інфляційні збитки в сумі 115 грн. 50 коп.

Таким чином, позивач вважає свої права порушеними та просить стягнути з відповідача 28 575 грн. 83 коп., в тому числі: 23 230 грн. 81 коп. - сума основного боргу за отриманий товар; 2 329 грн. 48 коп. - пеня; 2 900 грн. 04 коп. - 30% річних; 115 грн. 50 коп. - інфляційні збитки.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов`язання виникають із підстав, встановлених вищевказаною правовою нормою.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони

виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 вищезазначеного Кодексу передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як встановлено судом, відповідач свої зобов`язання в частині оплати вартості поставленого позивачем товару у повному обсязі не виконав, необхідну суму грошових коштів йому не перерахував.

У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем до позову додані необхідні докази на підтвердження заявлених вимог, у той час як відповідач не надав суду доказів безпідставності позовних вимог чи доказів, які б свідчили про належне виконання ним договірних зобов`язань.

Таким чином, на підставі встановлених фактів, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 23230,81 грн заборгованості за поставлений товар правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 2 329 грн. 48 коп. - пені; 2 900 грн. 04 коп. - 30% річних; 115 грн. 50 коп. - інфляційних збитків, нарахованих відповідачу за неналежне виконання умов договору поставки № 15/10/19-2 від15.10.2019, суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов`язання. Пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена можливість визначення у договорі розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому статтею 3 вказаного Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.4. договору поставки у разі прострочення оплати покупцем за поставлений товар постачальник має право нарахувати покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (включаючи день оплати), 30% річних та інфляційні збитки, нараховані на суму заборгованості. Строк, за який нараховуються штрафні санкції за цим договором, встановлюється до моменту погашення заборгованості та не обмежується строком, визначеним чинним законодавством.

Згідно з п. 6.5. договору сторони домовилися застосовувати до вимог про стягнення штрафних санкцій за невиконання та неналежне виконання грошових зобов`язань позовну давність в три роки.

Відповідно до приписів чинного законодавства України та п.п. 6.4.-6.5. договору поставки позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати в сумі 2329,48 грн; 30% річних в сумі 2900,04 грн; інфляційні збитки в сумі 115,50 грн.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної програми Ліга: Закон. Підприємство 9.5.3. ТОВ Інформаційно-аналітичний центр Ліга розрахунки позивача, в тому числі: періоди нарахувань, розмір простроченого платежу, розмір облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення відповідача, індекси інфляції, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача сум пені, відсотків річних та інфляційних нарахувань.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що позов задоволено повністю, суд відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодовує позивачу витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія соціальне будівництво" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Троїцька, буд. 33 приміщення 4, код ЄДРПОУ 40887263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гелікон груп (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 38619045) 23230,81 грн. - основного боргу, 2329,48 грн. - пені, 2900,04 грн. - 30% річних, 115,50 грн. - інфляційних збитків, 2102,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Паламарчук