Рішення

від 28.10.2020 по справі 922/2908/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2908/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" про стягнення 23865,00 грн. за участю представників сторін :

позивача - Гусєв П.В., за довіреністю № 1598 від 18.12.2019 року;

відповідача - Сидорук Т.П., довіреність б/н від 07.07.2020 року;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 23865,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 28.09.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 22331), в якому відповідач також просив суд розглянути справу в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.09.2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін на 07.10.2020 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, в судовому засіданні 07.10.2020 року було оголошено перерву до 28.10.2020 року.

Представник позивача в судовому засіданні 28.10.2020 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на необхідність відшкодування відповідачем шкоди в порядку регресу у розмірі 23865,00 грн.

Відповідач в судовому засіданні 28.10.2020 року проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на недоведеність позивачем невідповідності технічного стану транспортного засобу відповідача існуючим вимогам ПДР.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

10.04.2019 року в м. Харків на вул. Магістральний в`їзд відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Мazda СХ -5, реєстр. № НОМЕР_1 та транспортного засобу AUDI А7, реєстр. № НОМЕР_2 .

У зв`язку в вищевказаним, 10.04.2019 року було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду № 212522 між водіями, які керували автотранспортними засобами, а саме ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом AUDI А7, реєстр. № НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Мazda СХ -5, реєстр. № НОМЕР_1 .

Як вбачається з пояснень до вищезазначеного повідомлення про ДТП, ОСОБА_1 10.04.2019 року керував у місті Харкові по в`їзду Магістральному автомобілем AUDI А7 під час руху у автомобіля відкрутилося ліве заднє колесо при цьому відлетів болт кріплення та влучив у фару, автомобіля, що рухався назустріч - Мazda СХ -5, реєстр. № НОМЕР_1 та повністю розбив фару.

В свою чергу цивільно-правова відповідальність т/з Мazda СХ -5, реєстр. № НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ СК Євроінс Україна , договір № 121003-2112-1000004, цивільно-страхова відповідальність т/з AUDI А7 була застрахована у ПрАТ СК ПЗУ Україна , поліс № АМ/7721410.

11.04.2019 року, ОСОБА_2 , як власник т/з Мazda СХ -5, звернувся до ПрАТ СК Євроінс Україна із заявою про виплату страхового відшкодування № 23404 на підставі договору добровільного страхування № 121003-2112-1000004.

Крім того, 11.04.2019 року ПрАТ СК Євроінс Україна було складено акт огляду транспортного засобу Мazda СХ -5 та встановлено перелік пошкоджень, а саме розбита ліва фара.

Також в матеріалах справи наявна рахунок-фактура № 0000003769 від 11.04.2019 року на суму 25865,00 грн., складена постачальником ТОВ Молавтопром .

11.04.2019 року ПрАТ СК Євроінс Україна було здійснено розрахунок страхового відшкодування № 23404/19, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 25865,00 грн.

03.05.2019 року ПрАТ СК Євроінс Україна було складено страховий акт № 23404/19.

Відповідно до платіжного доручення № 2742 від 03.05.2019 року ПрАТ СК Євроінс Україна було здійснено виплату страхового відшкодування відповідно до акту № 23404/19.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2019 року ПрАТ СК Євроінс Україна звернулась до ПрАТ ПЗУ Україна із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 25865,00 грн., у зв`язку з тим, що цивільна відповідальність особи, винної в настанні ДТП застрахована в ПрАТ СК ПЗУ Україна .

17.12.2019 року позивачем було складено страховий акт № UA2019041100004/L01/03 від 17.12.2019 року, відповідно якого було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 23865,00 грн.

Разом з актом позивачем було складено розрахунок страхового відшкодування до страхового акту № UA2019041100004/L01/03 від 17.12.2019 року.

Відповідно до платіжного доручення № 9793 від 18.12.2019 року позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування ПрАТ СК Євроінс Україна у розмірі 23865,00 грн.

18.02.2020 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 212522/ІНС, в якій просив перерахувати 23865,00 грн. на підставі п. 38.1.1 ЗУ ОСЦПВВНТЗ, відповідно до якого страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Враховуючи те, що відповідач не здійснив перерахування коштів у розмірі 23865,00 грн. в порядку регресу позивачу, останній звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення коштів.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує, посилаючись на недоведеність позивачем невідповідності технічного стану транспортного засобу відповідача існуючим вимогам ПДР під час ДТП. Відповідач також посилається на протокол технічного стану транспортного засобу від 18.07.2018 року та акт технічного стану транспортного засобу, складений відповідачем 10.04.2019 року, тобто у день скоєння ДТП. Крім того відповідач вказує на те, що позивачем невірно розраховано суму страхового відшкодування, Європротокол, складений на місці ДТП, складено з порушеннями, також відповідачем зазначає про відсутність вини останнього у скоєнні ДТП, що виключає можливість стягнення шкоди в порядку ст. 1166 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України). Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України "Про страхування").

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України "Про страхування").

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Пункт п. 38.1.1. статті 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду за певних умов, зокрема якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Як вбачається з пояснень, наданих водієм відповідача 11.04.2019 року, до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду № 212522, яка сталася 10.04.2019 року, останнім вказано про те, що ОСОБА_1 (водій) 10.04.2019 року керував у місті Харкові по в`їзду Магістральному автомобілем AUDI А7 під час руху у автомобіля відкрутилося ліве заднє колесо при цьому відлетів болт кріплення та влучив у фару, автомобіля, що рухався назустріч - Мazda СХ -5, реєстр. № НОМЕР_1 та повністю розбив фару.

Тобто в даному випадку з пояснень водія відповідача вбачається, що останній фактично визнав свою вину у ДТП, оскільки зазначив, що саме відкручення колеса спричинило відкручення болту кріплення та влучення його у фару автомобіля, який рухався назустріч - Мazda СХ -5, реєстр. № НОМЕР_1 та повністю розбило фару.

Отже пошкодження автомобіля Мazda СХ -5, реєстр. № НОМЕР_1 відбулось з вини автомобіля AUDI А7 під керуванням ОСОБА_1 , який є водієм відповідача.

Щодо наданого відповідачем протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу від 18.07.2018 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається із наданого відповідачем протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00177-04342-18 від 18.07.2018 року, транспортний засіб після технічного контролю визнано технічно справним. Дата наступного проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше 18.07.2020 року.

Отже, з вищезазначеного протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, вбачається, що відповідну перевірку було проведено 18.07.2018 року, в той час ДТП мало місце 10.04.2019 року, тобто майже через рік після проходження перевірки.

Таким чином протокол перевірки технічного стану транспортного засобу від 18.07.2018 року не може бути доказом належного технічного стану автомобіля відповідача під час ДТП 10.04.2019 року, оскільки за вказаний період автомобіль експлуатувався та відповідно його технічний стан міг змінюватись.

Стосовно акту технічного стану автомобіля від 10.04.2019 року, наданого відповідачем, суд зазначає наступне.

Як вбачається із вищенаведеного акту, автомобіль AUDI А7 пройшов перевірку 10.04.2019 року та його технічний стан є придатним.

Проте вищезазначений акт також не може бути прийнятий судом, як належний доказ перебування автомобіля відповідача під час ДТП у належному технічному стані, з огляду на те, що даний акт є внутрішнім документом підприємства відповідача та ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено складання відповідного акту для підтвердження відповідності технічного стану транспортного засобу вимогам ПДР.

Щодо заперечень відповідача стосовно допущених порушень при складанні Європротоколу на місці ДТП, суд зазначає наступне.

Як встановлено ст.33.2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Згідно із положеннями п. 6 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, виправлення у Повідомленні категорично забороняються. Замість зіпсованого бланку заповнюється інший. Тільки після підписання Повідомлення водіями учасниками ДТП, аркуші розділяються для кожного із водіїв.

Пунктом 7 Інструкції встановлений наступний порядок заповнення Повідомлення:

- пункти 1, 2 заповнюються згідно з фактичними датою та часом настання ДТП із зазначенням місця ДТП;

- у пунктах 3, 4 Повідомлення вірне твердження позначається знаком "Х";

- у пункті 5 зазначаються відомості про свідків ДТП. У разі, якщо свідки ДТП не встановлені або відсутні, то у цьому пункті робиться запис, наприклад: "не виявлені" або "відсутні";

- у пункті 6 зазначається інформація про страхувальника згідно з даними полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або "Зеленої карти" (далі - Сертифікат страхування);

- пункт 7 заповнюється згідно з даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та Сертифікату страхування. Відомості в зазначених документах мають співпадати;

- пункт 8 заповнюється згідно з даними Сертифікату страхування. Поле "ТАК" пункту 8 "Чи покриває поліс шкоду транспортному засобу? " позначається знаком "Х" за наявності договору добровільного страхування наземного транспортних засобів (КАСКО);

- пункт 9 заповнюється згідно з даними посвідчення водія учасника ДТП. Також водій учасник ДТП зазначає номер свого телефону або електрону адресу (е-mail) та адресу фактичного проживання;

- у пункті 10 стрілкою необхідно вказати напрям і місце початкового удару (первинного контакту);

- у пункті 11 стисло зазначаються видимі пошкодження кожного транспортного засобу;

- у пункті 12 (клітинки 1-17) відмічаються знаком "Х" обставини, які відносяться та характеризують ДТП. Обов`язково зазначається кількість відмічених знаком "Х" клітинок.

- у пункті 13 відображаються: розташування транспортних засобів А і В на момент настання ДТП, стрілками напрямок їх руху, дорожні знаки та розмітка, назва вулиць або доріг. Для позначення автомобіля використовується позначка " ". Для зображення роздільних смуг, перехрестків та вулиць використовуються позначки "¦ ", " + ", " = ";

- у пункті 14 надається додаткова інформація, яка не міститься у Повідомлені та яку водій транспортного засобу вважає за необхідне викласти. У разі необхідності дозволяється використання додаткового аркуша. У такому випадку в пункт 14 Повідомлення вноситься запис "додаткові пояснення на ___ аркушах додаються";

- у пункті 15 ставиться підпис (підписи) особи (осіб), що оформляла (оформляли) Повідомлення.

Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є, відповідно, підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

В матеріалах справи наявне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП із зазначенням даних події, даних страхувальника та іншого учасника ДТП.

Вищезазначене повідомлення було складено у день ДТП, тобто 10.04.2019 року та докази його оскарження в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Тобто посилання відповідача на те, що вказане повідомлення не відповідає вимогам Закону є лише припущеннями, оскільки відповідач будучи обізнаний про вказане ДТП та складання відповідного повідомлення не вчиняв будь-яких дій більше року для його оскарження.

Крім того, в судовому засіданні відповідач також вказував на те, що фото транспортного засобу, наявні в матеріалах справи не інформативні, проте суд зазначає, що здійснення фотофіксації в даному випадку не є обов`язковим.

Щодо заперечень відповідача стосовно розрахунку шкоди, яка підлягала виплаті позивачем, суд зазначає наступне.

В даному випадку відповідач вказує на те, що розрахунок суми збитків здійснено позивачем з порушенням Методики вартості відновлювального ремонту.

Суд зауважує, що деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. І лише за умов, передбачених у ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Так, за змістом ст. 38.1 зазначеного Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у таких випада) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу

аптечки або призначені медичним працівником);

г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування).

Тобто розмір вимог позивача в даному випадку становить суму виплаченого відшкодування, як то визначено статтею 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

В матеріалах справи наявні докази виплати страхового відшкодування позивачем на підставі повідомлення про ДТП, страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування, заяви на виплату страхового відшкодування.

В свою чергу відповідачем не надано доказів того, що відповідачем має відшкодовуватись розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування в іншому розмірі, ніж визначено ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Стосовно відсутності вини у вказано ДТП, як то вказує у відзиві відповідач, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, у поясненнях наданих водієм відповідача 11.04.2019 року, до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду № 212522, яка сталася 10.04.2019 року, водій фактично визнав свою провину у ДТП, оскільки саме на його автомобілі відкрутилось колесо, у зв`язку з чим відлетів болт кріплення та влучив у зустрічний автомобіль.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач, після ДТП намагався довести відсутність своєї вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та звертався зокрема до страхової компанії чи до суду.

Також, після отримання претензії позивача, яка була направлена останнім відповідачу 18.02.2020 року за № 212522/ІНС, в якій страхова компанія повідомляла про здійснення нею страхової виплати, у зв`язку із ДТП та пошкодженням автомобіля Мazda СХ -5, реєстр. № НОМЕР_1 , відповідачем також не було вчинено будь-яких дій, які б свідчили про відсутність вини водія відповідача у вчиненні ДТП.

Відповідачем не доведено існування будь-яких інших обставин, що призвели до вказаного ДТП.

П.31.4 Правил містить загальну вимогу про заборону експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За загальними правилом ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, з урахуванням викладених вище положень Цивільного кодексу України, Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , саме відповідач є особою, що відповідальний за шкоду, заподіяну власнику автомобіля Мazda СХ -5, реєстр. № НОМЕР_1 , а до позивача, як особи, що виплатила страхове відшкодування, перейшло право зворотної вимоги (регресу), яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що позивачем доведено факт невідповідності технічного стану транспортного засобу AUDI А7, під керуванням ОСОБА_1 існуючим вимогам ПДР під час ДТП, яке відбулось 10.04.2019 року, оскільки у поясненнях від 11.04.2019 року до повідомлення про ДТП № 212522 від 10.04.2019 року водій відповідача зазначив про те, що причиною ДТП стало відкручення колеса під час руху, у зв`язку з чим відлетів болт кріплення та спричинив пошкодження фари автомобіля Мazda СХ -5, реєстр. № НОМЕР_1 , відповідачем в свою чергу не доведено відсутність вини відповідача у вчиненні ДТП, суд дійшов висновку про правомірність, обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу 23865,00 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача в сумі 2102,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" (61017, м. Харків, вул. Лозівська, 8, код ЄДРПОУ 00377265, п/р НОМЕР_3 в ПАТ "КРЕДОБАНК", МФО 325365) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312, р/р НОМЕР_4 ) 23865,00 грн. збитків в порядку регресу та 2102,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312);

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Харківська бісквітна фабрика" (61017, м. Харків, вул. Лозівська, 8, код ЄДРПОУ 00377265);

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "30" жовтня 2020 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/2908/20