Рішення

від 22.10.2020 по справі 495/3147/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/3147/20

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

22 жовтня 2020 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої - одноособово судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі - Славич Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись 03.06.2020 року до суду з позовною заявою до Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній дядько - ОСОБА_3 , після якого залишилась спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 4,00 га, що розташована за адресою: Новоцаричанська сільська рада, Білгород-Дністровського району, Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120885200:01:002:0461. За життя спадкодавцем було складено заповіт, згідно якого він заповів позивачам належне йому майно. Після смерті спадкодавця позивачі вчасно звернулись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, надавши оригінали правовстановлюючих документів, однак під час передачі спадкової справи з однієї нотаріальної контори до іншої були втрачені оригінали правовстановлюючих документів, що унеможливлює оформлення права власності на спадкове майно позивачів у позасудовому порядку, тому позивачі вимушені звертатись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з`явились, проте надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Новоцаричанської сільської ради не з`явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючими підставами.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 10.05.2017 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №573.

Те, що за життя померлому ОСОБА_3 належав житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці сільської ради, розміром 0,39 га, що складається в цілому із одного глинобитного житлового будинку літ. А , жилою площею 45,7 кв.м і надвірних споруд: сараїв літ. Б , В , Г , підвалу літ. Д , вбиральні літ. Е , навісу літ. Ж , споруджень №1-4, підтверджується Договором купівлі-продажу жилого будинку серії ВАЕ №696122 від 07.03.2003, зареєстрованого в реєстрі за №589 та Витягом №382565 від 16.04.2003 року.

Те, що померлому ОСОБА_3 належала земельна ділянка, площею 4,00 га, розташована за адресою: Новоцаричанська сільська рада, Білгород-Дністровського району, Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120885200:01:002:0461, підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ОД №076762, виданого на підставі Розпорядження райдержадміністрації Білгород-Дністровського району Одеської області від 11 червня 2003 року №807/2003.

Згідно заповіту від 03.10.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за №72 та посвідченого секретарем виконавчого комітету Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, спадкодавець ОСОБА_3 усе своє майно заповів позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно повідомлення Завідувача Білгород-Дністровської районної нотаріальної контори №1011/01-16 від 22.10.2020 року, 09.09.2017 року було заведено спадкову справу №403/2017, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі поданих заяв про прийняття спадщини від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно відповіді Завідувача Білгород-Дністровської районної нотаріальної контори №353/02-14 від 15.05.2020 року, спадкоємцям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з неподанням оригіналів правовстановлюючих документів.

У пункті 23 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як роз`яснено в підпункті 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців0.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ч. 1, 2 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1, 2 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказі в їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, приймаючи до уваги все наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування є обґрунтованими, доведеними, тобто такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.328 ч.1, 1516-1218, 1261 ч.1, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 128, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 4,00 га, розташовану, за адресою Новоцарічанська сільська рада, Білгород-Дністровського району, Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120885200:01:002:0461, що належала померлому ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ОД № 076762, зареєстрованого 17 вересня 2004 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №197/15.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок загальною площею 69,7 кв.м., житловою площею 45,7 кв.м у складі: житловий будинок літ. літ. Б , літ. В , літ. Г , підвал літ. Д , вбиральня літ. Е , навіс літ. Ж , споруди №№1-4, розташований за адресою АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі договору купівлі- продажу жилого будинку від 07.03.2003 року, посвідченого нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 589, витягу про права власності на нерухоме майно № 382565 від 16.04.2003 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя :