Рішення

від 19.10.2020 по справі 280/2079/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 жовтня 2020 року Справа № 280/2079/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.

за участю:

представника позивача - не прибув

представника відповідача - Кріль Ю.А.

представника третьої особи 1 - не прибув

представника третьої особи 2 - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" (пр.Будівельників, буд. 21, м. Енергодар, Запорізька область, 71502, код ЄДРПОУ 32400040) в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капінус Андрія Анатолійовича (а/с 55, м. Миколаїв, 54017)

до Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області (вул. Українська, буд. 4-А, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, код ЄДРПОУ 37942215),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Енергодарська міська рада (вул. Курчатова, буд. 11, м. Енергодар, Запорізька область, 71502, код ЄДРПОУ 20514818),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (вул. Промислова, 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, код ЄДРПОУ 19355964)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капінус Андрія Анатолійовича (далі - позивач) до Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області (далі - відповідач ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Енергодарська міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» , в якому позивач просить суд визнати незаконними протиправними дії відповідача щодо повернення ліквідатору Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" наказу Господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 по справі №908/631/19 та зобов`язати відповідача прийняти до виконання наказ Господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 по справі №908/631/19 після його надходження до виконання.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 по справі № 908/631/19 визнано банкрутом Комунальне підприємство Виробничий комбінат Тепло-водоканал та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.02.2020 по справі № 908/631/19 постановлено стягнути з Енергодарської міської ради за рахунок бюджету міста Енергодара Запорізької області на користь Комунального підприємства Виробничий комбінат Тепло-водоканал грошові кошти в розмірі 25 373 742,35 грн. ухвала набрала законної сили 24.02.2020. 02.03.2020 на виконання даної ухвали суду видано наказ про примусове стягнення. 05.03.2020 ліквідатором Комунального підприємства Виробничий комбінат Тепло-водоканал направлено до Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області заяву від 04.03.2020 № 02-01/25 про прийняття до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 24.02.2020 по справі № 908/631/19, до якої було додано оригінал вищевказаного наказу та документи передбачені Порядом виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845. 17.03.2020 на адресу позивача надійшов лист № 02-36/218 від 13.03.2020, яким повідомляється, що на підставі п. 9 порядку № 845 відповідач повертає оригінал наказу Господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 у звязку з тим, що боржник - Енергодарська міська рада не знаходиться на казначейському обслуговуванні в Управлінні Державної казначейської служби у м. Енергодар Запорізької області. Вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки як органом, на який покладено обовязок з виконання рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, не вчинено всіх дій, передбачених Порядком № 845, спрямованих на виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 02.03.2020, а тому повернення цього наказу без виконання є протиправним. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 31.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.04.2020.

Ухвалою суду від 31.03.2020 внесено виправлення в ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2020 про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання у справі №280/2079/20.

Ухвалою від 30.04.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Центрального апеляційного господарського суду за наслідком розгляду апеляційної скарги Енергодарської міської ради на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.02.2020 у справі №908/631/19.

06.05.2020 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, де зазначається, що посилання позивача про не вчинення УДКСУ у м. Енергодарі дій, визначених п. 29, 30 Порядку № 845, не грунтуються на нормах діючого законодавства, оскільки орган Державної казначейської служби України не має можливості вчиняти будь-які дії відносно рахунків боржника, які не відкрито в цьому органі. Вважає, що в даному випадку позивач повинен звернутися до суду із заявою щодо встановлення чи зміни способу виконання судового рішення. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 20.07.2020 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 17.08.2020.

Ухвалою суду від 17.08.2020 залучено до до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» та відкладено підготовче засідання на 14.09.2020.

26.08.2020 від представник третьої особи Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» надійшли до суду пояснення, в яких третя особа вважає дії відповідача протиправними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 14.09.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання по суті 19.10.2020.

В судове засідання представник позивача не зявився, просив розглядати справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила та просила у їх задоволенні відмовити.

Представники третіх осіб в судове засідання не зявились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 по справі № 908/631/19 визнано банкрутом Комунальне підприємство Виробничий комбінат Тепло-водоканал та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.02.2020 по справі № 908/631/19 постановлено стягнути з Енергодарської міської ради за рахунок бюджету міста Енергодара Запорізької області на користь Комунального підприємства Виробничий комбінат Тепло-водоканал грошові кошти в розмірі 25 373 742,35 грн. Постановою Центрального апеляційного Господарського суду від 09.06.2020 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.02.2020 по справі № 908/631/19 залишено без змін.

02.03.2020 на виконання даної ухвали суду видано наказ про примусове стягнення.

05.03.2020 ліквідатором Комунального підприємства Виробничий комбінат Тепло-водоканал направлено до Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області заяву від 04.03.2020 № 02-01/25 про прийняття до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 24.02.2020 по справі № 908/631/19 з додатками.

17.03.2020 на адресу позивача надійшов лист № 02-36/218 від 13.03.2020, яким повідомляється, що на підставі п. 9 порядку № 845 відповідач повертає оригінал наказу Господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 у звязку з тим, що боржник - Енергодарська міська рада не знаходиться на казначейському обслуговуванні в Управлінні Державної казначейської служби у м. Енергодар Запорізької області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з приписами пункту 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Пунктом 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України передбачено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету:

1) рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні;

2) відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо для відшкодування такої шкоди необхідні додаткові кошти понад обсяг бюджетних призначень, в установленому законодавством порядку подаються відповідні пропозиції щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) та/або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (місцевого бюджету).

У відповідності до частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Отже, обов`язок саме Державної казначейської служби України та її територіальних органів виконувати рішення суду про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджету шляхом їх безспірного списання на підставі рішення суду визначений положеннями законодавства України.

Пунктом 2 Порядку № 845 визначено, що безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п.п. 3 п. 9 Порядку № 845 в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» .

Отже, за загальним правилом, орган Державного казначейства виконує судові рішення у разі, коли боржнику відкритий рахунок.

Згідно з наказом про примусове стягнення Господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 по справі № 908/631/19 боржником є Енергодарська міська рада, яка не має відкритих рахунків у відповідача.

Згідно з п. 16 Порядку №845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету;

2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;

4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;

5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності рахунків в органі Казначейства, як підставу для невиконання судового рішення, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 19 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Отже, безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів може проводитись органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, а наявність у боржника рахунку не є обов`язковою.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 4 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів, а також підпунктів 4, 5, 7 пункту 5 Порядку № 845, відповідно до яких під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів; застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України; вживати інших заходів до виконання виконавчих документів. Таким чином, відповідач повинен вживати всіх заходів по виконанню рішення суду, встановлених Порядком № 845.

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про вжиття відповідачем комплексу заходів, передбачених Порядком № 845, спрямованих на виконання Ухвали Господарського суду Запорізької області від 24.02.2020 по справі № 908/631/19, яким стягнуто з Енергодарської міської ради за рахунок бюджету міста Енергодара Запорізької області на користь Комунального підприємства Виробничий комбінат Тепло-водоканал грошові кошти в розмірі 25 373 742,35 грн.

Оскільки, виходячи з письмових пояснень наданих відповідачем, Енергодарська міська рада не має відкритих рахунків в управлінні Державної казначейської служби України у м. Енергодарі та інформація стосовно перебування Енергодарської міської ради на розрахунково-касовому обслуговуванні в інших органах Казначейства відсутня, і орган Казначейства в цей момент не має можливості здійснити безспірне списання коштів з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, то, виходячи із вимог Порядку №845 такий орган Казначейства зобов`язаний надіслати боржнику вимогу із зобов`язанням здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань, а також направити запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Слід звернути увагу, що відповідач не навів обґрунтованих причин не виконання рішення суду щодо списання коштів з боржника. Зокрема, не відправляв відповідних запитів боржнику, не з`ясував чи вживалися боржником заходи направленні на виконання рішення суду, чи є наявні перешкоди або підстави для звернення до суду, який видав виконавчий лист з клопотаннями щодо відстрочення виконання рішення суду на час необхідний для усунення вказаних причин, та/або для заміни способу чи порядку виконання рішення суду.

Жодних із зазначених дій, відповідачем, в порушення вимог Порядку не було здійснено чим порушено принцип верховенства права.

Разом з тим суд зазначає, що Порядок №845 не врегульовує ситуацію, яка має місце в даній справі - коли виконавчий документ потрапив до органу казначейства, в якому відсутні рахунки боржника, що унеможливлює його виконання. Також, Порядок № 845 не передбачає право органу казначейства повернути виконавчий документ стягувачу.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Стаття 13 ч. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судом наголошується на тому, що не може тривати ситуація, коли рішення суду не може бути виконане у зв`язку з тим, що виконавчий лист навіть не може потрапити до належного органу казначейства, який має можливість списати кошти з рахунку боржника і відповідач не вживає жодних заходів для того, щоб індивідуально вирішити ситуацію позивача або врегулювати внутрішнім актом проблему передачі виконавчих документів до повноважного органу казначейства. Протилежний висновок фактично нівелює значення судового рішення та штучно створює ситуацію подальшої неможливості його виконання.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (ст. 242 ч. 4 КАС України). В свою чергу, ст. 2 ч. 1 КАС України визначає завданням адміністративного судочинства справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням обставин даної справи, ефективним способом захисту прав позивача, який призведе до створення передумов для виконання судового рішення, є покладення на Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області обов`язку прийняти до виконання наказ Господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 по справі №908/631/19 після його надходження до виконання. При цьому, такий спосіб захисту прав позивача не суперечить суті і змісту Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , а також Порядку № 845.

При обранні способу захисту прав позивача, суд керується і практикою ЄСПЛ.

В п. 49 рішення ЄСПЛ у справі Санді Таймс проти Сполученого Королівства від 26 квітня 1979 р., Суд зазначив: Ці наслідки не повинні бути передбачуваними з абсолютною точністю: досвід показує, що це недосяжно. Знову ж, тоді як певність є дуже бажаною, вона може призвести до надмірноії закостенілості, а закон повинен пристосовуватися до обставин, що змінюються. Таким чином, не можна уникнути ситуації, коли багато законів викладені термінами, які є, тією чи іншою мірою, неясними і тлумачення та застосування яких є питанням практики. Наскільки чітко не були б сформульовані правові положення, завжди існує елемент судового тлумачення, оскільки завжди існує потреба у роз`ясненні спірних питань та в пристосуванні до зміни обставин .

Зазначену правову позицію ЄСПЛ суд розуміє таким чином, що жоден нормативний акт не може охопити всю різноманітність життєвих ситуацій, а тому завжди траплятимуться спірні ситуації, які є наслідком неточності та/або прогалини в законі, які повинні вирішуватись шляхом судового тлумачення. В свою чергу, в світлі конституційного принципу верховенства права, суд повинен приймати найбільш сприятливе для людини рішення, яке є реальним і ефективним засобом захисту її прав.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" (пр.Будівельників, буд. 21, м. Енергодар, Запорізька область, 71502, код ЄДРПОУ 32400040) в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капінус Андрія Анатолійовича (а/с 55, м. Миколаїв, 54017) до Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області (вул. Українська, буд. 4-А, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, код ЄДРПОУ 37942215), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Енергодарська міська рада (вул. Курчатова, буд. 11, м. Енергодар, Запорізька область, 71502, код ЄДРПОУ 20514818), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (вул. Промислова, 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, код ЄДРПОУ 19355964) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області щодо повернення ліквідатору Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" наказу Господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 по справі №908/631/19.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області прийняти до виконання наказ Господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 по справі №908/631/19 після його надходження до виконання.

Стягнути на користь Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капінус Андрія Анатолійовича за рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складений 29.10.2020.

Суддя А.В. Сіпака