Рішення

від 30.10.2020 по справі 320/4378/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року м. Київ справа №320/4378/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Громадська організація «СТОП КОРУПЦІЯ» , про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (далі - позивач) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис № С-0307/1 від 3 липня 2019 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил;

- визнати протиправним та скасувати постанову № З-1807/1/1010-1701/01 від 18 липня 2019 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані припис та постанова прийняті відповідачем безпідставно та без урахування всіх обставин справи, оскільки відповідач не вчиняв будь-яких дій з недопуску посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва та не існувало будь-яких обставин, які б могли створювати для нього умисел та мотив для таких дій. Позивач зауважив, що до протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем не додано жодного документу, який б підтверджував факт вчинення товариством правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Стверджує, що в протоколі про адміністративне правопорушення, в акті перевірки та в оскаржуваній постанові не наведено та нічого не вказано про те, яким саме чином, у формі яких саме тих або інших активних дій та відносно кого саме, позивач ніби-то вчиняв зі свого боку таке недопущення на об`єкти будівництва.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

12 вересням 2019 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що ним здійснювався виїзд на об`єкт перевірки, визначений відповідним направленням та повідомленнями, однак позивачем відмовлено у доступі до об`єкту перевірки, а відтак оскаржувані припис та постанова прийняті за обґрунтованих підстав.

27 вересня 2019 р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що у відповідача були відсутні належні правові підстави для видання оскаржуваного припису. Стверджує, що відповідачем було порушено порядок проведення позапланової перевірки з питань дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому і були відсутні правові підстави для притягнення останнього до відповідальності у вигляді штрафу. Вважає, що відзив відповідача є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не спростовують обставин, які наведені позивачем у позові.

7 жовтня 2019 р. до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Зазначає, що відмова у допуску працівників органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва є порушенням містобудівного законодавства, за вчинення якого передбачена відповідальність. Вважає, що недопущення працівників органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт перевірки є причиною для винесення припису про усунення порушень законодавства.

9 жовтня 2019 р. від представника Громадської організації «СТОП КОРУПЦІЯ» надійшла заява про вступ у справу №320/4378/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Громадську організацію «СТОП КОРУПЦІЯ» (далі - третя особа).

3 грудня 2019 р. до суду від представника третьої особи надійшли пояснення по справі. Зазначає, що позивачем не забезпечено проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю суб`єкта містобудування. У зв`язку з цим відповідачем за результатами перевірки у встановленому законом порядку оформленні документи, які складені у межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

26 грудня 2019 р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на пояснення. Стверджує, що у відповідача були відсутні були відсутні належні правові підстави для видання оскаржуваного припису, а надані третьою особою пояснення не спростовують наведених висновків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17 лютого 2020 р.

17 червня 2020 р. до суду від представника позивача та представника третьої особи надійшли клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. В цей же день до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення на розсуд суду клопотання позивача про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою суду від 17 червня 2020 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

14 червня 2019 р. позивачем від відповідача отримано повідомлення від 11 червня 2019 р. № 1010-926/01. Зазначено, що на підставі звернення депутата Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_1 від 17 травня 2019 р. відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності буде здійснено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт з будівництва свинокомплексу № 11 з закінченим виробничим циклом відгодівлі 50-ти тисяч голів свиней на рік на території Гостролуцької сільської ради Баришівського району Київської області.

У повідомлені відповідач просить позивача з`явитися на зазначений об`єкт будівництва замовника, або уповноважену особу замовника будівництва, а також надати під час проведення перевірки належним чином завірені копії необхідних документів (перелік яких вказано на звороті повідомлення). Зазначено, що прибути на об`єкт будівництва потрібно 19 червня 2019 р. о 12 год. 00 хв.

19 червня 2019 р. позивач листом повідомив відповідача, що повідомлення надійшло до підприємства 14 червня 2019 року наприкінці робочого дня та було зареєстровано цього ж дня.

Позивач також повідомив відповідача, що відповідно до п. 3.5.1. Інструкції з діловодства СП ТОВ Нива Переяславщини , затвердженої Наказом директора від 30 березня 2018 р. № 135/2-П, зареєстровані документи передаються на розгляд керівництва підприємства в день їх надходження або наступного робочого дня. Повідомлення було передано на розгляд директора наступного робочого дня - 18 червня 2019 року, але було фактично розглянуто директором підприємства 19 червня 2019 року після 13 год. 00 хв., що унеможливило забезпечення присутності представника Підприємства на вищевказаній земельній ділянці 19 червня 2019 року о 12 год. 00 хв.

Додатково позивач повідомив, що 18 червня 2019 року директор підприємства був відсутній на робочому місці (в офісі) в зв`язку з проведенням громадських слухань стосовно будівництва об`єкту: Свинокомплекс №11 з закінченим виробничим циклом відгодівлі 50-ти тисяч свиней на рік на території Гостролуцької сільської ради Баришівського району Київської області (за межами населеного пункту) , які відбулися 18 червня 2019 року в приміщенні будинку культури с. Гостролуччя Баришівського району Київської області.

Крім того, повідомив, що підприємством буде надано доступ на вищевказану земельну ділянку посадовим особам Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Про готовність уповноваженої особи прибути на вищевказану земельну ділянку для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю Департамент буде повідомлено додатково. Зазначив, що дії підприємства не є перешкоджанням діяльності працівникам органів державного архітектурно-будівельного контролю при виконанні ними посадових обов`язків.

3 липня 2019 р. посадовими особами відповідача складено Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. В Акті зазначено, що його складено у зв`язку з тим, що позивач не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на будівництво свинокомплексу №11 з закінченим виробничим циклом відгодівлі 50-ти тисяч голів свиней на рік на території Гостролуцької сільської ради Баришівського району Київської області для проведення позапланової перевірки, чим порушив положення пункту 1 частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Примірник Акту направлено засобами поштового зв`язку 8 липня 2019 р., що підтверджується записом в акті.

3 липня 2019 р. відповідачем прийнято припис № С-0307/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Відповідно до цього припису відповідачем було заявлено вимогу допустити посадових осіб Департаменту на об`єкт будівництва на території Гостролуцької сільської рад Баришівського району Київської області та під час проведення перевірки надати необхідні документи у термін до 17 липня 2019 р. Вказаний припис направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку 8 липня 2019 р., що підтверджується записом в приписі.

3 липня 2019 р. відповідачем складено протокол №3-Л-З-030/1 про порушення у сфері містобудівної діяльності за п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності .

Позивача повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 17 год. 00 хв. 17 липня 2019 р. у приміщенні Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області за адресою: бул. Л.Українки, 26 (4 поверх), м. Київ, 01133. Вказаний протокол направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку 8 липня 2019 р.

18 липня 2019 р. відповідачем винесено постанову № З-1807/1/1010-1701/01 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності. Вказаною постановою визнано позивача винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 60 210 грн. 00 коп. Вказану постанову направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку 19 липня 2019 р.

Позивач вважає припис і постанову протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд бере до уваги таке.

Щодо підстав призначення перевірки та повідомлення про проведення цієї перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт (частина 3 статті 41 вказаного Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ).

Згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок №553):

- державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5);

- позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю; під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (пункт 7);

- державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9);

- суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 14).

Виходячи із системного змісту наведених норм можна дійти висновку про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення позапланової перевірки та участі суб`єктів містобудування (їх представників) зобов`язаний повідомити про проведення перевірки, також посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копії направлення для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, лише у випадку належного повідомлення суб`єкта містобудування (за їх присутності) про проведення перевірки є можливим забезпечення участі суб`єктів містобудування (їх представників) під час проведення перевірки, а також встановлення факту недопущення до проведення перевірки.

В Акті про недопущення зазначено, що посадовими особами відповідача на підставі необхідності проведення перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 3 липня 2019 року № С-0307/1 з метою перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: територія Гостролуцької сільської ради Баришівського району Київської області, було здійснено «неодноразові» виїзди на місце за вказаною адресою у строк з 19 червня 2019 року по 3 липня 2019 року.

При цьому відповідач вказує на те, що позивач не допустив посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва для проведення перевірки, а також не надав необхідних для проведення перевірки документів.

Відповідно до вимог пп. 1 п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Пунктом 12 Порядку №553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Суд звертає увагу, що відповідач в порушення вищенаведених вимог законодавства не забезпечив повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки з метою забезпеченні допуску посадових осіб відповідача до проведення такої перевірки в установлений законодавством строк.

Судом встановлено, що повідомлення, що надіслане відповідачем на адресу позивача про проведення позапланової перевірки винесене 11 червня 2019 р., що підтверджується номером та датою самого повідомлення. Це повідомлення надіслане поштовим відправленням, яке надійшло позивачу 14 червня 2019р., що підтверджується копією конверту, яким воно надіслано, та інформацією про рух поштового відправлення.

У зв`язку з тим, що проведення перевірки призначено на 19 червня 2019 р., повідомлення складено 11 червня 2019 р. (за 8 днів до початку перевірки), а надійшло на адресу позивача 14 червня 2019 р. (за 5 днів до початку перевірки), то судом встановлено, що відповідачем не дотримано своєчасності повідомлення - десятиденний термін повідомлення до дня початку проведення перевірки, чим порушено пункт 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, судом встановлено, що у зазначеному повідомленні відповідачем в порушення Порядку № 553 не вказано дати закінчення перевірки.

Відповідачем не надано документального підтвердження того, що керівнику чи уповноваженим особам позивача були пред`явлені службові посвідчення та надано копію направлення на проведення позапланової перевірки. За таких обставин суд визнає, що твердження позивача про відсутність факту здійснення цих дій (пред`явлення керівнику службових посвідчень та надання копії направлення на проведення перевірки) не спростовано відповідачем як суб`єктом владних повноважень. Тому суд визнає порушення відповідачем встановленого законодавством порядку проведення позапланової перевірки.

З огляду не викладене суд визнає обґрунтованими наведені у позові твердження про те, що у відповідача були відсутні належні правові підстави для проведення позапланової перевірки позивача у період з 19 червня 2019 р. по 3 липня 2019 р.

Щодо недопущення до проведення позапланової перевірки суд також звертає увагу на таке.

Відповідач в Акті про недопущення, Приписі, Протоколі та Постанові зазначає, що позивач не допустив посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва для проведення позапланової перевірки, а також не надав необхідних для її проведення документів.

Як зазначалося судом, забезпечення участі суб`єктів містобудування (їх представників) під час проведення позапланової перевірки і встановлення факту недопущення до проведення перевірки є можливим лише у випадку належного повідомлення про проведення перевірки.

При цьому, недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до об`єкта містобудування з метою проведення його перевірки полягає у активних діях, таких, як перешкоджання у доступі до об`єктів будівництва щодо яких здійснюється перевірка.

Відсутність на місці проведення перевірки керівника або уповноважених осіб суб`єкта містобудування (у даному випадку позивача) унеможливлює як вчинення ними перешкод чи недопущення до проведення перевірки посадових осіб відповідача, так і проведення самої перевірки.

Акт про недопущення, Припис та Протокол були складені за відсутності уповноваженої особи або керівника позивача. Підтвердженням цього є той факт, що на вказаних документах відсутня інформація щодо таких уповноважених осіб представника позивача та їх підпис.

Також, в Акті про недопущення, Приписі, Протоколі та в оскаржуваній Постанові не вказано жодних даних про те, які саме дії унеможливлювали доступ на місце будівництва посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю, а також даних про те, хто саме із уповноважених осіб позивача вчиняв дії щодо не допуску посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки.

Документи, які встановлюють факт недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій може бути складено лише за умови фізичної присутності суб`єктів містобудування або їх представників на об`єкті будівництва і їх відмови допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

За відсутності належного повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, у відповідача не було правових підстав як для проведення такого заходу у період з 19 червня 2019 р. по 3 липня 2019 року, так і для складання Акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Суд також звертає увагу, що зазначений в акті період з 19 червня 2019 р. по 3 липня 2019 року, в який за твердженням відповідача мав місце не допуск посадових осіб на об`єкт перевірки, є не конкретним, оскільки точна дата правопорушення, яка повинна бути зафіксована цим актом, фактично ним не встановлена.

Щодо видання оскаржуваного Припису, необхідно зазначити таке.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають, зокрема, право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно з підпунктом 3 пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушенні вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

При цьому, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу (пункт 14 Порядку №553).

Аналіз наведених вище положень Закону та Порядку №553 дає підстави стверджувати, що необхідною передумовою для реалізації посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю права видавати приписи є проведення перевірки (планової або позапланової). Згідно з положеннями Порядку №553 припис може бути виданий за результатами здійсненого позапланового заходу.

Доказів здійснення посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю фактичних заходів із перевірки не надано, що унеможливлює видання ними спірного припису.

Суд зауважує, що за приписами ст.19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що у відповідача були відсутні належні правові підстави для видання оскаржуваного припису, а отже він є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Щодо винесення оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.

Як вказувалось вище, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів державного-архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб`єктами містобудування вимог законодавства при здійсненні саме будівельних робіт та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення перевірки та участі суб`єктів містобудування (їх представників) зобов`язаний суворо дотримуватись установленого порядку призначення та проведення перевірки, зокрема і повідомляти про проведення такої перевірки, а посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки та ознайомити з підставою для проведення перевірки.

При цьому, недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до об`єкту містобудування з метою проведення його перевірки полягає в активних діях, таких як перешкоджання у доступі до об`єктів будівництва, щодо яких здійснюється перевірка.

Відсутність на місці проведення перевірки працівників суб`єкта господарювання унеможливлює як вчинення ними перешкод (недопущення) у проведенні посадовими особами відповідача перевірки, так і проведення самої перевірки.

Отже, відповідачем не виконано встановленого чинним законодавством обов`язку повідомлення суб`єкта містобудування про проведення перевірки та ознайомлення з документами, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Згідно з пунктом 19 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 6 квітня 1995 року (далі - Порядок №244), доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Крім того, з Акту про недопущення і Протоколу вбачається, що ці документи було складено за відсутності уповноваженої особи позивача, про що свідчить той факт, що на них відсутня інформація щодо уповноважених осіб представника позивача та їх підпис.

Також в Акті про недопущення, в Протоколі та оскаржуваній Постанові не вказано жодних даних про те, які саме дії унеможливлювали доступ на місце будівництва осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю, а також даних про те, хто саме із уповноважених осіб позивача вчиняв дії щодо недопуску посадових осіб відповідача проведення перевірки.

Суд зазначає, що відсутність уповноважених осіб позивача на місці перевірки унеможливлює вчинення ними будь-яких дій щодо перешкоджанню їх проведенню.

При цьому документи, які встановлююсь факт недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва може бути складено лише за умови фізичної присутності суб`єктів містобудування або їх представників на об`єкті будівництва і їх відмови допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

Суд також погоджується з доводами позивача про те, що Акт про недопущення і Протокол оформлено шляхом друкування технічними засобами, що ставить під сумнів можливість їх складення безпосередньо на об`єкті будівництва (територія Гостролуцької сільської раді Баришівського району Київської області).

На підставі наведеного суд визнає, що відповідачем було порушено порядок проведення позапланової перевірки з питань дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому підстави для притягнення останнього до відповідальності у вигляді штрафу відсутні.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за таке правопорушення, як недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

В Акті про недопущення, Протоколі і Постанові ДАБІ встановлено таке правопорушення як «недопущення посадових осіб відповідача на об`єкти будівництва для проведення позапланової перевірки» .

Жодних відомостей про таке правопорушення, як «ненадання необхідних для проведення перевірки документів» , ні Акт про недопущення, ні Припис, ні Протокол не містять.

Натомість, оскаржуваною Постановою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , яке полягало у недопущенні посадових осіб відповідача для проведення перевірки на об`єктах будівництва та ненаданні документів для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, відповідач в оскаржуваній Постанові зазначив інший склад правопорушення, ніж той, що був встановлений ним 3 липня 2019 року та який зафіксовано в Акті про недопущення та Приписі.

З огляду на викладене вище, вказані документи об`єктивно свідчать про проведення відповідачем позапланової перевірки без дотримання вимог чинного законодавства у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, що призвело до порушення прав позивача як суб`єкта містобудівної діяльності.

Таким чином, відповідачем було порушено проведення позапланової перевірки з питань дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а отже і буди відсутні правові підстави для притягнення останнього до відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву вказує, що направлення повідомлення про проведення перевірки здійснюється у випадку проведення планового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, а відносно позивача було проведено позапланову перевірку.

Таким чином, на думку відповідача, проведення позапланового заходу контролю не потребує завчасного повідомлення суб`єкта містобудівної діяльності.

Суд не бере це твердження до уваги з огляду на таке.

Згідно з приписами Порядку №553 суб`єкт містобудівної діяльності, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 14 Порядку №553).

Одночасно такий суб`єкт містобудування має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку №553).

При цьому, згідно з приписами пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Отже, належне виконання суб`єктом містобудування обов`язку допустити до проведення перевірки посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю безпосередньо пов`язано із забезпеченням йому реальної можливості скористатись своїм правом бути присутнім під час здійснення такого контролю.

Зазначене відповідає необхідності дотримання принципу належного урядування. Так, у справі Рисовський проти України ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб [...]. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок [...] і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси [...] (Rusovskyy v. Uкrаіnе, по. 29979/04, §70, 20 Осtober 2011).

При цьому суб`єкт містобудівної діяльності фактично позбавлений можливості реалізувати своє право брати участь у заходах контролю та, як наслідок, - виконати належним чином обов`язок щодо допуску до проведення перевірки у разі, якщо він не володіє достовірними даними про проведення такого заходу.

Отже, неповідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю відповідного суб`єкта про заплановане проведення заходу контролю (в тому числі і позапланового) свідчить про порушення таким органом принципу належного урядування, а також виключає вину та склад такого правопорушення у сфері містобудівельної діяльності, як «недопущення до проведення перевірки» .

Суд визнає необґрунтованими твердження відповідача про те, що відсутність суб`єкта містобудування або уповноваженої ним особи під час здійснення заходів контролю є тотожним недопущенню посадових осіб до проведення перевірки і тягне за собою відповідні правові наслідки.

Суд звертає увагу, що відсутність на місці проведення перевірки керівника або уповноважених осіб суб`єкта містобудування через те, що останній не знав і не міг знати про проведення заходу контролю, унеможливлює вчинення ними перешкод у проведенні посадовими особами відповідача перевірки.

Вказане вище також кореспондується і з практикою Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 8 листопада 2019 року у справі №400/2866/18, розглядаючи питання повідомлення суб`єкта містобудівної діяльності про проведення позапланового заходу, вказав, що оскільки позивач або ж його представник не знали про намір проведення перевірки, не отримували повідомлення про проведення такої та були відсутні на об`єкті перевірки під час її проведення, а тому не могли вчиняти дій щодо недопущення посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва, відтак обґрунтованими є висновки судів про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

З огляду на викладене, твердження відповідача є безпідставними і судом до уваги не беруться.

Щодо видання оскаржуваного припису та правомірності винесення постанови про накладення штрафу суд зазначає про таке.

Спірним рішенням визнано, що відмова у допуску працівників органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва та ненадання необхідних для проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю є порушенням містобудівного законодавства, а тому і є підставою для винесення припису. Крім того, зважаючи на те, що, на думку відповідача, його посадових осіб не було допущено до позапланової перевірки, то існують підстави для притягнення позивача до відповідальності за правопорушення, встановлене пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» .

Суд не бере до уваги такі твердження з огляду на наступне.

За відсутності завчасного і в розумні строки повідомлення суб`єкта містобудівної діяльності про проведення заходу контролю останній позбавлений можливості вчинити дії по відмові у допуску, на що посилається відповідач.

Суд звертає увагу, що жодних доказів, які б належним чином підтверджували недопущення до перевірки, наявність у цьому вини суб`єкта містобудування відповідачем не надано.

Тому за відсутності факту недопуску на об`єкти містобудування та вини у цьому відповідного суб`єкта містобудування винесення щодо такого факту припису, а також притягнення до відповідальності є безпідставним і суперечить наведеним вище нормам законодавства.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності спірних припису та постанови.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було винесено спірний припис і постанову, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що спірні припис і постанова є протиправними і підлягають скасуванню. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що на підставі платіжного доручення від 7 серпня 2019 р. № 7081 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3842 грн. 00 коп.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3842 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Припис №С-0307/1 від 3 липня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Визнати протиправною та скасувати Постанову № З-1807/1/1010-1701/01 від 18 липня 2019 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Київській області (код ЄДРПОУ - 37471912) на користь Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (код ЄДРПОУ- 25564175) судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування сторін:

Позивач - Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", адреса: вул. Привокзальна, 2, с. Переяславське, Київська область, 08420, код ЄДРПОУ - 25564175.

Відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України в Київській області, адреса: бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ - 37471912.

Третя особа - Громадська організація «СТОП КОРУПЦІЯ» , адреса: вул. Йорданська, 8, кв. 198, м. Київ, 04211, код ЄДРПОУ - 39946405.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 30 жовтня 2020 р.