Рішення

від 30.10.2020 по справі 320/2511/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року м. Київ № 320/2511/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон-К до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішень В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-К (далі також - позивач, ТОВ Еталон-К ) з позовом до Київської митниці ДФС (далі також - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати рішення Київської міської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/000075/2 від 04.04.2019;

- скасувати картку відмови Київської міської митниці ДФС України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2019/00607 від 04.04.2019.

Позов мотивований протиправністю рішення про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/000075/2 від 04.04.2019 та картки відмови № UA100010/2019/00607 від 04.04.2019, яким Київська митниця ДФС відмовила ТОВ Еталон-К у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, що були імпортовані позивачем, та водночас скоригувала заявлену позивачем митну вартість за іншим - резервним методом. Позивач стверджує, що ним при поданні електронної митної декларації №UA100010/2019/326392 від 03.04.2019, а також додатково на виконання вимог повідомлень митного органу останньому були надані всі необхідні та достатні документи для підтвердження заявленої митної вартості імпортовнаих товарів, а також грунтовні письмові пояснення по фактах відсутності певних документів. Проте, суб`єкт владних повноважень протиправно не прийняв до уваги такі документи та пояснення, прийнявши протиправні рішення та картку відмови.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 відкрито провадження у справі № 320/2511/19 за вказаним позовом та дану справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

Відповідачем до канцелярії суду поданий відзив на позовну заяву та додаткові матеріали. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що оспорювані рішення та картка прийнятті обґрунтовано, оскільки при здійсненні аналізу поданих декларантом під час митного оформлення імпортних товарів було виявлено, що такі документи містять розбіжності та водночас не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари . Наведене, на думку відповідача, засвідчується наступними обставинами: 1) згідно з договором про надання транспортно-експедиторських послуг з іеревезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів № 841/15 від 16.04.2015, оплата здійснюється протягом трьох днів з часу пред`явлення рахунку, до митного оформлення надано рахунок на оплату але банківські платіжні документи за вищевказаним рахунком не надані; 2) відповідно до п. 3.1 зовнішньоекономічного договору № 40/МК17 від 11.05.2007 умови поставки повинні бути зазначені у інвойсах. Однак в наданих до митного оформлення інвойсах хоча й були вказані умови поставки ( EXW ), однак місце відправки не зазначено; 3) за митною декларацією №UA100010/2019/326392 спрацювала система управліня ризиками.

При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів за основну одиницю згідно з УКТЗЕД - кг, рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з`ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у КММ ДФС. Керуючись положеннями ч. 1 ст. 55 Митного кодексу Укпаїни органом ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів за резервним методом, а саме - на підставі попередніх митних оформлень подібних за фізичними характеристиками товарів (товар №1 - 0,5653 USD/кг за митною декларацією № UA100010/2019/367520 від 13.03.2019, товар № 2 - 0,5820 USD/кг за митною декларацією № UA500010/2019/8033 від 03.04.2019).

Крім того, представник відповідача зазначив, що додатково надані деклараном документи не усунули перелічених вище виявлених розбіжностей та не підтвердили об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість. При цьому, з декларантом були проведені консультації, шляхом надсилання електронних повідомлень. У процесі таких консультацій декларанту повідомлено про причини незастосування основного методу.

В подальшому позивач подав до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення на таку відповідь на відзив.

За результатами підготовчого провадження, після вчинення всіх необхідних процесуальних дій, передбачених ч. 2 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, судом 23.07.2019 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У призначене судові засідання сторони явку своїх упоноважених представників не забезпечили. Натомість 24.09.2019 від предстаників обох сторін до канцелярії суду надійшла спільна заява щодо подальшого розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.

У зв?язку з цим, відповідно до ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані учасниками справи документи, заслухавши усні пояснення їх представників, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН-К (як покупцем) та компанією PAMESA CERAMICA S.L. , резидентом Іспанії (як продавцем), був укладений контракт № 40/MK17. За змістом п.п. 1.1, 1.2 цього контракту продавець продає, a покупець купує товари відповідно до інвойсів (рахунків-фактур), що надаються при фактичному отриманні кожної партії товарів. Продавець є виробником товарів.

Згідно з п.п. 3.1, 4.1, 4.2, 5.1 продавець постачає покупцю товар на умовах, що зазначаються в інвойсах (згідно правил Інкотермс-2010).

Ціни на товар, що постачається за цим контрактом, розуміються відповідно до зазначеного у статті цього контракту базису поставки та включають вартість пакування, маркування, транспортуваня товару та інші витрати на території продавця, що пов`язані із поставкою товару.

Ціни за одиницю товару встановлюється в євро (EUR), EXWORKS (Almazora) та зазначається інвойсах (рахунках-фактурах) на кожну партію товару за цим контрактом.

Товар постачається окремими партіями. Партією товару вважається товар, що відвантажується за однією транспортною накладною на адресу одного вантажоотримувача. В транспортній накладній повинно бути зазначено: номер інвойсу (рахунку-фактури), номер транспорртного засобу, кількість відвантажених місць, вага повне найменування покупця та вантажоотримувача в Україні.

Відповідно до п.п. 8.1 і 8.2 контракту умовою для оплати є інвойси (рахунки-фактури), що виставляються продавцем за поставками. Платежі здійснюються у валюті, що вказується в інвойсах, нпа кожну партію товару, шляхом: покупець переказує на рахунок продавця кошти упродовж 180 днів після дати поставки товару.

Згідно з умовами Контракту, з урахуванням додатку № 1 від 13.07.2017 нерезидентом за інвойсами від 27.02.2019 №004249/91, №004250/91, №004251/91, №004252/91, №004253/91, №004254/91, від 28.02.2019 №004481/91 було поставлено позивачу обумовлений товар на умовах ЕXW відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року).

03.04.2019 з метою митного оформлення товару позивачем до відділу митного ормлення № 1 Митного посту Західний Київської міської митниці ДФС України подано електронну митну декларацію (далі - також ЕМД) за №UA100010/2019/326392, у якій для митного оформлення задекларовано товари, в т.ч. серед них плитка керамічна олицювальна глазурована, завтошки не більше 15 мм, із тонкої кераміки для внутрішнього облицювання , плитка керамічна олицювальна глазурована, завтошки не більше 15 мм, кам`яної кераміки для покриття підлоги в асортиментів, торговельноих марок Atrium, Pamesa, Home, виробник Pamesa Ceramica S.L., країна виробництва ES.

Митна вартість такого товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту), а саме: у розмірах 1 574 876,26 грн., 23 203,38 грн. і 452 981,53 грн.

Відповідно до графи 44 EМД №UA100010/2019/326392 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем митному органу були подані: зовнішньоекономічний контракт № 40/МК17 від 11.05.2017 з додатками до нього (додатком № 1 від 13.07.2017, додатком № 2 від 07.12.2018), інвойси від 27.02.2019 за №004249/91, №004250/91, №004251/91, №004252/91, №004253/91, №004254/91, від 28.02.2019 №004481/91; коносамент № 2019 А 02452 001 від 15.03.2019, автотранспортна накладна CMR за № 26898, № 26898/1, № 26898/2, № 26898/3, № 26898/4, № 26898/5, № 26898/6 від 02.04.2019; довідка про транспортні витрати № 7967 від 01.04.2019.

Окрім того, декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару того ж дня митниці подано наступні додаткові документи: вантажні митні декларації, за якими було здійснено митне оформлення ідентичних товарів № UA100010/2018/147435 від 08.09.2018, № UA100010/2018/155014 від 05.11.2019, № UA100010/2018/151830 від 11.10.2018; прайс-лист виробника за 2019 рік, датований 01.02.2019; рахунок за послуги перевезення № 302453 від 01.04.2019; договір № 841/15 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 16.04.2015; протокол розбіжностей до договору № 841/15 від 16.04.2015; експортна ВМД № 19ES00461110571874 від 04.03.2019.

Після подачі вказаної митної декларації позивача отримав від відповідача електронне повідомлення про необхідність подання упродовж 10 календарних днів додаткових документів, а саме: документів, що спростовую неточності у наданих до митного оформлення документах; транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, транспортно-експедиційного договору, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, заявки та банківських документів щодо оплати транспортних витрат; виписки з бухгалтерської документації; банківських платіжних документів щодо оплати за товар; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; належного перекладу копії декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; інших документів за бажанням декларанта.

На виконання цих вимог митного органу ТОВ Еталон-К разом зі своїм листом №314 від 04.04.2019 надало додатково наступні документи: експертний висновок Київської обласної Торгово-промислової палати № КТП-0856 від 03.04.2019; бухгалтерські документи, що стосуються товару за 2018 рік (а саме: видаткові накладні № ЦБФК0009168 від 21.08.2018, № ЦБФ00000496 від 18.09.2018, № ЦБФ00000006 від 03.01.2019); заявку на послуги перевезення №4 від 28.03.2019; документи щодо здійснення оплата за попередні поставки за контрактом (а саме: платіжне доручення № 196 від 12.02.2019, за яким було сплачено інвойси № 010163/83 від 10.05.2018, № 010162/83 від 10.05.2018); переклад експортної ВМД №19ES00461110571874 від 04.03.2019.

Крім того, декларант (позивач) у тексті цього листа навів пояснення щодо причин відсутності на момент здійсненя митного оформлення товару тих чи інших із запитуваних митницею документів.

Однак, відповідачем із врахуванням додатково поданих позивачем документів було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA100010/2019/000075/2 від 04.04.2019, згідно з яким вартість задекларованих партій товару митний орган визначив із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів, та відповідно скоригував заявлену митну вартість двох партій товарів на 3 044,91 євро та 7 535,35 євро.

За змістом цього рішення від 04.04.2019 воно було обгрунтовано наступним. Заявлену декларантом за основним методом за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються митну вартість не може бути визнано з наступних причин. При опрацюванні документів, наданих до митної декларації, у митного органу виникли обгрунтовані сумніви у првильності визначення митної вартості товарів. Згдіно з договором про надання транспортно-експедиційних послугз перевезення у контейнерах експортно-імпортних і транзитних вантажів №841/15 від 16.04.2015, оплата здійснюється протягом 3-х днів з часу пред`явлення рахунку. Так, до митного оформлення надано рахунок на оплату №302453 від 01.04.2019, але банківські платіжні документиза вищевказаним рахунком не надані.

Відповідно до п. 3.1 зовнішньоекономічного договору №40/17МК17 від 11.05.2007 умови поставки повинні бути зазначені в інвойсах, але відповідно до наданих інвойсів умови поставки EXW, однак місце відправки не зазначаено.

Пункт 4.2 цього ж контракту не відповідає п. 4.2.

За митною декларацією № UA100010/2019/326392 спрацювала система управління ризиками, якою згенеровано критерії ризику: контроль правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, із зазначенням: по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2) .

В цей же день, відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/000607.

Після прийняття Митницею вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, з метою випуску товару у вільний обіг, позивачем було подано нову митну декларацію від 05.04.2019 №UA100010/2019/7326541 із застосуванням фінансових гарантій на суму переплати митних платежів.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмлови такими, що прийняті протиправно, необґрунтовано, в порушення законних прав та інтересів позивача, останній звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи спір по суті суд дійшов висновків про наступне.

У силу ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

У силу п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписами ч.ч. 4-7 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

Як було зазначено вище, оскаржуване рішення мотивовано тим, що надані декларантом документи не містили всіх відомостей щодо складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка сплачена, або містили розбіжності. Вказане, зокрема, стосується не підтвердження витрат на транспортування товару.

Дослідивши та проаналізувавши наявні матеріали справи суд дійшов висновку, що декларант (позивач) при здійснення митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом (за ціною контракту), а також додатково на вмогу митного органу надав останньому всі необхідні та достатні документи, вичерпні письмові пояснення.

Так, зокрема щодо відсутності на момент митного оформлення платіжних документів про сплату транспортно-експедиційні послуг за договором №841/15 від 16.04.2015 позивач пояснив наступне. Між ТОВ Еталон-К і ТОВ Глобал Оушен Лінк. укладено договір № 841/15 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 16.04.2015. При цьому, такий договір було укладено з урахуванням протоколу розбіжностей від 16.04.2015 (копія такого надавалася декларантом разом з ВМД №UA100010/2019/326392 від 03.04.2019), за змістом якого сторони змінили умови оплати за договором №841/15 від 16.04.2015. Так, п. 4.3 Договору з урахуванням тексту протоколу розбіжностей від 16.04.2015 було викладено у наступній редакції: Оплата робіт та послуг здійснюється клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту митного оформлення вантажу на підставі рахунку, якщо в заявці або в інших додатках до договору на юнкретну партію вантажу не узгоджені інші терміни, порядок і умови розрахунків. Рахунки що пред`являються експедитором за цим договором можуть направлятися засобами електронної пошти, факсимільним зв`язком. .

Таким чином, на дату здійснення митного оформлення імопртного товару ТОВ Еталон-К з незалежних від нього причин не мало змоги надати митному органу банківські документи, що підтверджують оплату рахунку № 302453 від 01.04.2019, оскільки на той час у Товарства ще не виник обов`язок здійснити оплату за вказаним рахунком.

Що стосується посилання митного органу на відсутність відомостей про місце відправки у текстах інвойсах, то наведена обставина, на думку суду, не є такою, що ставить під сумнів заявлену декларантом митну вартість імпортованого товару. Оскільки декларантом були подані для митного оформлення транспортні документи - автотранспортні накладні та коносамент № 2019 А 02452 001 від 15.03.2019, довідку експедитора про транспортні витрати (зокрема, останні два документи містили відомості про порти відправлення та прибуття вантажу).

Водночас митним органом не було доведено, що сторони контракту мали намір та/або фктично здійснили поставку товару за іншими умовами, ніж ті, що були вказані в інвойсах та суперечили змісту самого контракту.

За наведених обставин суд дійшов до висновку, що позивачем правильно визначено митну вартість імпортованого товару за основним методом - за ціною договору, - що підтверджено ним документально. Водночас митний орган не навів та не довів суду обгрнтованість мотивів, що були ним покладені в основу оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, визначення відповідачем митної вартості товару за шостим (резервним) методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 17.05.2019 за №3009 і №3005 підтверджено, що ТОВ Еталон-К під час звернення до суду із цим позовом сплатило судовий збір у сумах 4 916,95 грн. і 1 921 грн. (всього 6 837,95 грн.).

У зв`язку з цим суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат у вказаній сумі коштів.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості від 04.04.2019 № UA100010/2019/000075/2.

3. Скасувати картку відмови Київської міської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.04.2019 № UA100010/2019/00607.

4. Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Еталон-К (код ЄДРПОУ 36630287, адреса: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, 125, оф. 15) документально підтверджені судові витрати у розмірі 6 837,95 грн. (шість тисяч вісімсот тридцять сім гривень 95 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.