Рішення

від 30.10.2020 по справі 420/7443/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7443/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67730, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Старокозаче, вул. Соборна, 34) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виразилась у ненаданні відповіді на звернення від 13.03.20 року;

- зобов`язати відповідача розглянути звернення від 13.03.20 року та надати відповідь по суті;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виразилась у ненаданні відповіді на запит від 27.05.20 року;

- зобов`язати відповідача розглянути запит від 27.05.20 року та надати запитану інформацію;

- стягнути з відповідача 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень у якості компенсації моральної шкоди.

Виклад позиції позивача.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач 13.03.20 звернувся до відповідача та не отримав відповіді, а 27.05.20 позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання інформації, на який також не отримав відповіді. Позивач вказує, що обидва листи відправлені засобами електронної пошти.

За твердженням позивача, ненадання відповідей відповідачем на звернення позивача завдало останньому шкоди немайнового характеру у вигляді моральних страждань - і це призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків та втрати довіри до органів влади. Як вказує позивач, внаслідок цього він зазнав втрат немайнового характеру, а саме моральної шкоди через порушення його прав органом влади, що призвело до моральних страждань та порушенню нормальних життєвих зв`язків, а також мало наслідком неможливість продовження активного громадського життя, адже протиправна бездіяльність відповідача унеможливлює функціонування його особистості на конституційних засадах.

Заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Відповідно до ст.162 КАС України, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі 04.09.2020 року направлено відповідачу на офіційну електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка міститься на офіційному сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на 30.10.2020 року відповідачем відзив на адміністративний позов не надано.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, за приписами ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Обставини справи.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , 13.03.2020 року за допомогою електронної пошти надіслав заяву на ім`я голови Старокозацької ОТГ на офіційну адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка міститься на офіційному сайті ІНФОРМАЦІЯ_2. У вказаній заяві позивач просив вжити невідкладних заходів для відправлення йому проекту землеустрою та надання відповіді на звернення, а саме: проект землеустрою з оригіналом витягу з наказу від 24.11.2019 року; відповідь на звернення від 30.01.2020 року; відповідь на звернення від 31.01.2020 року та відповідь на звернення від 05.02.2020 року.

Відповідно до матеріалів справи, 27.05.2020 року позивач за допомогою електронної пошти надіслав запит на отримання інформації на ім`я голови Старокозацької ОТГ на офіційну адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка міститься на офіційному сайті ІНФОРМАЦІЯ_2. У вказаному запиті позивач просив надати йому рішення від 24.12.2019 року №816-VII про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5120885400:01:001:0620 у власність.

Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненадання відповідей на направлені ним заяву та запит, в зв`язку з чим позивач звернувся із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" встановлено: "Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами".

Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень елективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

За приписами ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації",).

Статтею 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації, 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 13 Закону України " Про доступ до публічної інформації ", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

За приписами ч.3 ст.19 Закону України Про доступ до публічної інформації , запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 цього Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону України Про звернення громадян №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За положеннями ст. 3 Закону №393/96-ВР, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до ст.5 Закону №393/96-ВР, письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

За приписами ч.3 ст.7 Закону №393/96-ВР, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Згідно зі ст.8 Закону №393/96-ВР, письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Згідно із ст.15 Закону №393/96-ВР, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

За приписами ст. 20 Закону №393/96-ВР, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Висновки суду.

Оцінюючи дії та рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач надіслав заяву на ім`я голови Старокозацької ОТГ на офіційну адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.03.2020 року направлено відповідачу заяву та 27.05.2020 року направлено запит на отримання публічної інформації.

Як вже зазначено судом, запит на інформацію та звернення громадян можуть подаватися в письмовій формі, в тому числі електронною поштою за допомогою мережі Інтернет.

При цьому, на час розгляду справи, до суду не надано доказів розгляду відповідачем відправлених позивачем за допомогою електронної пошти звернення від 13.03.2020 року та запиту від 27.05.2020 року.

Суд враховує, що відповідачем не надано відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та суд розцінює це як визнання позову.

Суд зауважує, що дії - це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб, а бездіяльність - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Враховуючи, що судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем не надано відповідей на звернення та запит позивача у встановлений законом строк, це свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

За таких підстав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, що виразилась у ненаданні відповіді на звернення від 13.03.20 та на запит від 27.05.20, а тому вказані позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача необхідно зобов`язати Старокозацьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області розглянути звернення ОСОБА_1 від 13.03.20 року та надати відповідь по суті, а також зобов`язати Старокозацьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області розглянути запит ОСОБА_1 від 27.05.20 та надати запитану інформацію

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення зі Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області 250000,00 гривень у якості компенсації моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Позивач обґрунтовує дану вимогу тим, що ненадання відповідей відповідачем на звернення позивача завдало останньому шкоди немайнового характеру у вигляді моральних страждань - і це призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків та втрати довіри до органів влади, внаслідок чого він зазнав втрат немайнового характеру, неможливість продовження активного громадського життя, адже протиправна бездіяльність відповідача унеможливлює функціонування його особистості на конституційних засадах.

Суд зазначає, що положеннями статті 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначений в статті 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, позивач повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди.

При цьому, обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 71 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, але не виключно, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.

Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 818/1429/17, від 12.11.2019 року у справі №818/1430/17.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Разом з тим, до суду позивачем не надано доказів настання втрат майнового чи немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, які у розумінні ст.23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не зазначено конкретних фактів, які б у системному зв`язку з протиправною бездіяльністю відповідача утворювали підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди.

Таким чином, позивачем в позовній заяві жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для стягнення моральної шкоди, не надано жодних доказів заподіяння йому душевних страждань протиправною бездіяльністю відповідача по справі, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок такої бездіяльності відповідача.

Суд зауважує на тому, що позивач жодним чином не обґрунтовує заявлений розмір моральної шкоди. Разом з тим, саме по собі таке твердження позивача не є підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 250000,00 грн., оскільки позивачем доводиться, а судом оцінюється наявність та розмір такої шкоди в кожному окремому випадку.

Враховуючи те, що позивачем належним чином не доведені факти заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди, суд вважає, що позовна вимога про стягнення зі Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 250000,00 гривень, є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, а, отже, не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону, а доказів щодо судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, до суду не надано, питання про розподіл судових витрат у справі при прийнятті рішення судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67730, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Старокозаче, вул. Соборна, 34) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, що виразилась у ненаданні відповіді на звернення від 13.03.20 року.

Зобов`язати Старокозацьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04378020) розглянути звернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 13.03.20 року та надати відповідь по суті.

Визнати протиправною бездіяльність Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, що виразилась у ненаданні відповіді на запит від 27.05.20 року.

Зобов`язати Старокозацьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04378020) розглянути запит ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 27.05.20 та надати запитану інформацію.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.