Рішення

від 29.10.2020 по справі 363/2228/18

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.10.2020 Справа № 363/2228/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2020 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря - Скотаренко В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Євір про стягнення попередньої оплати (авансу) та пені,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Євір про стягнення попередньої оплати (авансу) та пені. В обґрунтування своїх вимог вказав, щопозивач мав намір побудувати на своїй земельній ділянці, що знаходиться, за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок для своєї родини. У зв`язку із чим, між ОСОБА_1 та ТОВ Євір , в особі директора ОСОБА_2 було підписано договір будівельного підряду № 16.03.2017 від 21.03.2017 року, відповідно до якого ТОВ Євір , в особі директора ОСОБА_3 зобов`язався виконати робочі креслення будинку згідно поставленої Замовником задачі, креслення будинку з брусу розміром 230x230 мм (не більше 3 варіантів безкоштовно), виготовити матеріал для будинку (зимовий зріз, антисептовий брус) на 16.05.2017 року, виконати роботи зі збирання 2-го поверху коробки будинку та стропильної частини кровлі під натуральну черепицю, згідно специфікації за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач отримав, як було передбачено договором робочі креслення будинку, і дані креслення були узгодженні сторонами. Позивача влаштовували робочі креслення будинку, які були виконані відповідно до поставлених задач позивача, і тому позивач був впевнений у надійності відповідача, та у тому, що ТОВ Євір , як того вимагає договір виготовить матеріали та виконає роботи зі збирання 2-го поверху будинку. Однак, робочі креслення будинку згідно поставленої позивача задачі, креслення будинку з брусу були єдиним зобов`язанням, яке виконало ТОВ Євір в особі директора ОСОБА_3 на користь позивача. Позивач сплатив аванс, як вимагав договір, однак ТОВ Євір в особі директора ОСОБА_3 не виготовило матеріали для будинку (зимовий зріз, антисептовий брус) на 16.05.2017 року та не виконало роботи зі збирання 2-го поверху коробки будинку та стропильної частини кровлі під натуральну черепицю, згідно специфікації за адресою: АДРЕСА_1 , Так, у момент підписання договору, позивач дізнався від ОСОБА_3 , що повинен здійснити передоплату за виготовлення матеріалу (зимовий зріз, антисептичний брус) у розмірі 200 000, 00 грн., частину грошових коштів у розмірі 20% позивач повинен передати ОСОБА_3 після виготовлення матеріалів, а залишок сплатити після підписання акту приймання-здачі об`єкту будівництва. 21 березня 2017 року на підставі договору № 16.03.2017, укладеного з ТОВ Євір позивач особисто передав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 200 000, 00 грн. для закупівлі та виготовлення матеріалів для будівництва будинку. У травні 2017 року, ОСОБА_3 повторно звернувся до позивача та скориставшись довірою запевнив, що матеріали для будівництва вже закуплені та виготовлені і для подальшого будівництва, замовник повинен передати йому решту грошових коштів, у зв`язку із чим 18.05.2017 року позивач передав йому особисто 100 000, 00 грн., а 09.06.2017 року ще 52000 грн., підтвердженням чого є розписки, які були написані директором ТОВ Євір ОСОБА_3 . Починаючи з червня місяця 2017 року позивач почав цікавитися у ОСОБА_3 про те, коли вже буде виготовлено його будинок, а також просив показати виготовлений за кошти позивача матеріал, проте однозначної відповіді так і не отримав. Від будь-яких перемовин щодо можливості урегулювання відносин у рамках діючого закону та повернення позивачу коштів директор ТОВ Євір ОСОБА_3 відмовився. Пунктом 3.2. договору будівельного підряду №16.03.2017 від 21.03.2017 року встановлено, що орієнтовний початок будівництва на фундаменті по бажанню Замовника. При цьому, ОСОБА_1 отримав від директора ТОВ Євір розписку про те, що виконання зобов`язання розпочнеться 18.08.2017 року, в іншому випадку гроші сплачені ОСОБА_1 у розмірі 352 000 гривень будуть повернуті. Виконання робіт так і не розпочалось 18.08.2017 року, відтак відповідач так і не виконав зобов`язання щодо будівництва, а тому зобов`язаний повернути кошти у розмірі 352 000 гривень. Позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про розірвання договору та повернення коштів, однак відповідачем на дане повідомлення жодним чином не було відредаговано, у зв`язку із чим позивач змушений звернутися до суду та просив стягнути з відповідача на його користь попередньо сплачені кошти у розмірі 352 000,00 гривень та пеню за невиконання зобов`язання у сумі 98 912, 00 гривень, а також витрати на правничу допомогу у сумі 2 625, 00 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.07.2018 року було відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29.08.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача будучі присутньою у судових засіданнях позовні вимоги підтримувала, надала аналогічні пояснення викладеним у позові. В подальшому подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити із викладених у позові підстав.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, 24.05.2019 року до суду від директора ТОВ Євір Левченка Є.Г. надійшла заява, в якій зазначено, що ОСОБА_3 , як директору ТОВ Євір стало відомо про наявність справи ОСОБА_1 до ТОВ Євір , проте позовну заяву із додатками він не отримував та просив їх видати, щодо розгляду справи у його відсутність заперечує. 03.07.2019 року ОСОБА_3 було отримано копію позовної заяви з додатками, про що свідчить розписка наявна в матеріалах справи. В подальшому будь-яких заяв від представника відповідача до суду не надходило, в судові засідання не з`являвся, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, у тому числі і шляхом розміщення оголошення на сайті суду, направленням повідомлень за номером телефону, про причини неявки суду не повідомляв. Судом неодноразово роз`яснювалися вимоги ст. 44 ЦПК України та у випадку його неявки в судові засідання про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ Євір , в особі директора Левченка Є.І. було укладено договір будівельного підряду № 16.03.2017 від 21.03.2017 року, відповідно до якого ТОВ Євір , в особі директора Левченка Є.Г. зобов`язався виконати робочі креслення будинку згідно поставленої Замовником задачі, креслення будинку з брусу розміром 230x230 мм (не більше 3 варіантів безкоштовно), виготовити матеріал для будинку (зимовий зріз, антисептовий брус) на 16.05.2017 року, виконати роботи зі збирання 2-го поверху коробки будинку та стропильної частини кровлі під натуральну черепицю, згідно специфікації за адресою: АДРЕСА_1 , а Замовник зобов`язався оплатити матеріали та роботи, здійснити перевезення матеріалу, надати доступ до електроенергії та забезпечити вантажно-розвантажувальною технікою.

Відповідно до п. 2 даного договору, вартість договору встановлюється згідно специфікації. Оплата проводиться поетапно: 1 етап - 200 000,00 гривень у день підписання договору; 2 - етап: 20% з моменту виготовлення матеріалу; 3 - етап: залишок вартості в день приймання - здачі об`єкта. Додаткові витрати, виявлені в ході виконання даного договору й погоджені сторонами, оплачуються відповідно до того етапу, у якому вони виконані. Система оплати може бути змінена за додатковою згодою між сторонами. У випадку дострокового розірвання договору, оплата проводиться згідно п.8.5 даного договору. Поставка Замовнику додаткового устаткування, не зазначеного в договорі, здійснюється за окремою згодою між сторонами.

Відповідно до п. 3 даного договору, датою початку робіт є дата підписання договору. Орієнтовний початок будівництва на фундаменті по бажанню Замовника, але не раніше виготовлення матеріалу для будинку. Строк проведення будівництва 20 робочих днів. Строки початку й закінчення робіт можуть бути змінені за узгодженням між сторонами.

Однак, відповідачем, який є підрядником за договором, не вчинено будь-яких дій щодо виконання предмету договору, в обумовлений строк він замовлення не виготовив, у власність замовнику не передав, не виготовив матеріал для будинку (зимовий зріз, антисептовий брус) на 16.05.2017 року та не виконав роботи зі збирання 2-го поверху коробки будинку та стропильної частини кровлі під натуральну черепицю, згідно специфікації за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив взяті на себе зобов`язання.

Між сторонами укладено договір підряду від 21 березня 2017 року № 16.03.2017, відтак, правовідносини, які виникли у зв`язку з їх виконанням регулюються положеннями Глави 61 ЦК України.

Позивач зазначив, що отримав, як було передбачено договором робочі креслення будинку, і дані креслення були узгодженні сторонами. Позивача влаштовували робочі креслення будинку, які були виконані відповідно до поставлених задач позивача, і тому позивач був впевнений у надійності відповідача, та у тому, що ТОВ Євір , як того вимагає договір виготовить матеріали та виконає роботи зі збирання 2-го поверху будинку. Однак, робочі креслення будинку згідно поставленої позивача задачі, креслення будинку з брусу були єдиним зобов`язанням, яке виконало ТОВ Євір на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно із статтею 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з частиною 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов`язок виконати роботу, а замовник зобов`язаний її прийняти і оплатити.

Як передбачено статтею 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

При цьому, необхідно враховувати, що договір підряду підпадає під правове регулювання норм статей 837 - 864 ЦК України, якими не врегульовано особливостей виконання зобов`язань з попередньої оплати (передоплати) підрядних робіт та правового механізму її повернення.

Так, на виконання зобов`язань, визначених у пункті 2 договору, в день укладення договору позивачем сплачено готівкою відповідачу визначену суму в п.п. 2.2.1 п. 2 договору, в розмірі 200 000, 00 гривень, про що ОСОБА_3 написано власноручно розписку про отримання ним у ОСОБА_1 коштів у розмірі 200 000, 00 грн., а також про отримання 18.05.2017 року коштів у розмірі 100 000, 00 гривень та 09.06.2017 року у розмірі 52 000, 00 гривень.

Починаючи з червня місяця 2017 року позивач почав цікавитися у ОСОБА_3 про те, коли вже буде виготовлено його будинок, а також просив показати виготовлений за кошти позивача матеріал, проте однозначної відповіді так і не отримав. Від будь-яких перемовин щодо можливості урегулювання відносин у рамках закону та повернення позивачу коштів директор ТОВ Євір ОСОБА_3 відмовився.

Пунктом 3.2. договору будівельного підряду № 16.03.2017 від 21.03.2017 року встановлено, що орієнтовний початок будівництва на фундаменті по бажанню Замовника.

Крім того, з наявної в матеріалах справи розписки від 04.08.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 гарантує, що ТОВ Євір розпочне зборку будинку с 18.08.2017 року в с. Новосілки. В іншому випадку гарантує повернення отриманих коштів (352 000, 00 грн.). Виконання робіт так і не розпочалось 18.08.2017 року, відтак відповідач так і не виконав зобов`язання щодо будівництва.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та керівником ТОВ Євір є ОСОБА_3 , з яким в особі директора ТОВ Євір і було укладено ОСОБА_1 договір підряду №16.03.2017 від 21.03.2017 року.

Позивачем постійно здійснювались спроби контактування з директором ТОВ Євір ОСОБА_3 , які виявились безрезультатними. Після отримання ОСОБА_3 грошових коштів, встановленого за договором, підрядник став ігнорувати зв`язки із позивачем.

Пунктом 8 вказаного договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання останньої із сторін, але не раніше дати внесення авансу (п.2.2.1.) і діє до виконання сторонами всіх своїх зобов`язань, у тому числі взаєморозрахунків. Даний договір може бути розірваний Підрядником в однобічному порядку у випадку, якщо при завезенні будівельних матеріалів виявляється неможливість проведення будівельних робіт, підвозу матеріалів до будівельного майданчика, або неможливість проживання робітників. У цьому випадку Підрядник не повертає Замовнику отриманий аванс. Кожна з сторін має право достроково розірвати договір у випадку, якщо інша сторона суттєво порушила свої зобов`язання й не почала усувати порушення протягом 3- х календарних днів з дати письмового повідомлення про виявлені порушення. Будь-яка сторона має право припинити даний договір, якщо обставини непереборної сили тривають більш 1 місяця й суттєво перешкоджають виконанню робіт. У випадку дострокового розірвання договору, Замовник відшкодовує Підряднику його фактичні витрати, зроблені на дату розірвання договору, у тому числі: транспортні витрати, вартість матеріалів, доставлених на будівельний майданчик, у повному обсязі,вартість зроблених на дату розірвання робіт.

30.05.2018 року позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку та вимогу про повернення авансу в розмірі 352 000, 00 гривень. Проте вимога позивача, відповідачем залишилась без реагування.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто ця сума є неустойкою.

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Підпунктом 5.1.1. пункту 5 договору передбачено, що за порушення строків оплати, зазначених у п. 2.2.2., 2.2.3. даного договору більше ніж на два дня Замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожну добу прострочення.

Згідно п.п. 5.1.2. п. 5 договору за порушення остаточних строків будівництва більш ніж на 3 дня підрядник сплачує пені в розмірі 0,1% від суми оплат, що підлягає, по 3 етапу (п.2.2.3 даного договору) за кожну добу прострочення.

Враховуючи те, що з боку відповідача порушені зобов`язання, що полягають у не виконанні обумовлених сторонами робіт та в обумовлений договором строк, позивачем здійснено розрахунок пені, яка станом на 25.05.2018 року становить 98 912, 00 грн. Жодних доказів представником відповідача щодо невірно проведеного позивачем розрахунку пені суду не надано. Таким чином, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком.

Як вбачається з умов договору сторонами було погоджено розмір пені за прострочення остаточних строків будівництва.

Представник відповідача не скористався своїм правом та не з`являвся в судові засідання, хоча й був повідомлений належним чином, не надав письмовий відзив проти позову, не долучив жодних доказів у вказаній справі на спростування тверджень позивача.

Аналізуючи викладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача попередньо сплачені кошти (авансу) у розмірі 352 000,00 гривень та пеню за невиконання зобов`язання у сумі 98 912, 00 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення на його користь з відповідача понесених витрат на правову допомогу судом зазначається наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію Договору № про надання правової допомоги від 19.06.2018 року; ордер на надання правової допомоги, копію додаткової угоди від 25.06.2018 року до договору про надання правової допомоги від 19.ю06.2018 року, попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, акт виконаних робіт від 25.06.2018 року, у якому зазначено, що ОСОБА_1 сплачено станом на 25.05.2018 року 2 625, 00 грн.

Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати ним коштів, зокрема, відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову позивачу в стягненні витрат на професійну правову допомогу.

Судові витрати у справі щодо сплати судового збору, суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 4 509, 12 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.525, 526, 530,629, 837-864, 882 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-79, 81, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Євір про стягнення попередньої оплати (авансу) та пені - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євір на користь ОСОБА_1 попередньо сплачені кошти (авансу) у розмірі 352 000 (триста п`ятдесят дві тисячі) гривень 00 копійок та пеню за невиконання зобов`язання у сумі 98 912 (дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот дванадцять) гривень 00 копійок, а всього стягнути 450 912 (чотириста п`ятдесят тисяч дев`ятсот дванадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євір на користь держави судовий збір у розмірі 4 509 (чотири тисячі п`ятсот дев`ять) гривень 12 копійок.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Євір (код ЄДРПОУ 38508653, Київська область, смт. Гостомель, вул. Остромирська, 68-А).

Суддя І.Ю. Котлярова