Ухвала

від 26.10.2020 по справі 626/2333/20

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/2333/20

Провадження № 2/626/701/2020

УХВАЛА

26 жовтня 2020 року м.Красноград

Суддя Красноградського районного суду Харківської області Рибальченко І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Красноградського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 24.06.2019 Державним підприємством "Сетам" Міністерства юстиції України були проведені електронні торги з реалізації рухомого майна, автомобіля Chevrolet Aveo днз НОМЕР_1 , який належав ПАТ "Єнакієвський металургійний завод". За результатами торгів ДП "Сетам" складено протокол проведення електронних торгів № 414969 від 24.06.2019, переможцем визнано позивача. Приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Літвіненко О.В. складено Акт про проведені електронні торги від 27.06.2019 ВП № 58504916 на легковий автомобіль Chevrolet Aveo днз НОМЕР_1 , яким встановлено, що переможцем торгів визнано ОСОБА_1 , за майно внесені кошти в сумі 93333 грн. 06.08.2019 Територіальним сервісним центром № 1247 МВС України у м.Павлоград Дніпропетровської області було зареєстровано право власності ОСОБА_1 та видано позивачу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на Chevrolet Aveo днз НОМЕР_1 .

07.10.2020 позивач звернулась до територіального сервісного центру № 1247 з приводу перереєстрації транспортного засобу, що належить їй на праві власності та дізналася, що на автомобіль накладено арешт Красноградським районним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) .

Звернувшись до ВДВС з заявою про надання інформації ОСОБА_1 було повідомлено, що відкрито виконавче провадження № 58640506. Боржником є ПАТ "Єнакієвський металургійний завод", арешт накладено постановою ДВС від 25.02.2020. Позивач стороною виконавчого провадження не є, у зв`язку з чим просить скасувати арешт накладений на легковий автомобіль Chevrolet Aveo днз НОМЕР_1 по виконавчому провадженню № 58640506, що було накладено Красноградським районним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 25.02.2020.

Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви та додані документи, приходить до наступного: Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законодавець у ч.1 ст.16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті, визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Частиною 2 ст.16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Згідно з ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Згідно з ч.1ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.18 Закону державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ч.ч.1-3 ст.56 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника накладається державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 Закону.

Згідно із ст. 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Таким чином, за змістом ст.59 Закону до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.

В той же час ВП ВС розглядала справу №826/14603/17 про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника за позовом особи, яка не є ні стороною, ні іншим учасником виконавчого провадження. ВП ВС у постанові від 03.07.2019 наголосила, що не погоджується з позицією апеляційного суду. Вона вказала на таке: коли суд господарської юрисдикції ухвалив рішення в межах предмета спору, а державний виконавець на стадії виконання цього рішення використав свої повноваження, як-от: наклав арешт на майно боржника, оголосив обмеження на його відчуження й таким чином порушив право чи пріоритет на це майно третьої особи (особи, яка не була стороною чи учасником провадження в господарському суді та не є стягувачем чи боржником у виконавчому провадженні), то є підстави презюмувати, що в такому правовому відношенні державний виконавець діє як публічна посадова особа, здійснює насамперед публічно-владні, обов`язкові управлінські функції, які нерідко забезпечуються примусом. У цьому разі державний виконавець набуває статусу посадової особи суб`єкта владних повноважень.

Отже, якщо суб`єкт владних повноважень порушує право чи законні інтереси, зокрема фізичної особи, що спричиняє спір саме у сфері публічно-правових відносин, остання вправі звернутися до суду адміністративної юрисдикції. Адже саме цей суд є тим органом, юрисдикція якого поширюється на справи в публічно-правових спорах особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, дій чи бездіяльності.

В даному випадку, підставою для позову ОСОБА_1 вказує саме дії державного виконавця , який наклав арешт на майну, тобто діяв виключно як суб`єкт владних повноважень.

Відповідно до зазначеного висновку ВП ВС такий спір (оскільки не оскаржується саме право власності) підлягає розгляду саме в порядку адміністративного судочинства.

Такого ж висновку дійшла 04.04.2018 року, Велика палата ВС у іншій справі № 826/9928/15 за позовом фізичної особи до приватного нотаріуса, як державного реєстратора, про скасування рішення про державну реєстрацію прав на квартиру за іпотеко держателем, прийняла інше рішення, яким в цьому разі спір з державним реєстратором віднесла до адміністративного. Підставою для такого висновку слугував факт того, що позовна заява не містить доводів стосовно невиконання умов цивільно-правової угоди; у цій справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК України у разі пред`явлення до суду такого позову в порядку в цивільного судочинства суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведе,зважаючи на суб`єктний склад спору, предмет позову та характер спірних правовідносин, суддя приходить до висновку, що у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 слід відмовити на підставі п.1 ч.1ст.186 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.186, суддя, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Красноградського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зняття арешту з майна - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи відноситься до юрисдикції Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя