Ухвала

від 26.10.2020 по справі 626/2330/20

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/2330/20

Провадження № 2/626/698/2020

УХВАЛА

26 жовтня 2020 року м.Красноград

Суддя Красноградського районного суду Харківської області Рибальченко І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Красноградської державної нотаріальної контори Харківської області про скасування обтяжень нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 01.07.2004 на підставі договору купівлі-продажу стала власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки №216516002 від 16.07.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна, міститься обтяження на квартиру позивача. Дата виникнення 21.04.1995 року, зареєстровано в реєстрі 27.08.2007 року Красноградською державною нотаріальною конторою. З отриманих документів позивач встановила, що Красноградською державною нотаріальною конторою було помилково внесено 27.08.2007 року заборони на відчуження за реєстраційним № 5549606 на квартиру , що на праві власності належить позивачу, у зв`язку з чим просить скасувати обтяження накладене на нерухме майно, здійснене 27.08.2007 Красноградською державною нотаріальною конторою Харківської області.

Суддя дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Правовий статус і компетенція державного реєстратора прав та їх обтяжень визначені ст. 10 даного Закону.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав.

Згідно з ч. 1. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені ст. 19 ЦПК України: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналіз змісту ст. 19 ЦПК України та ст. 19 КАС України у сукупності дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, із яких виник спір.

Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду №826/9928/15 від 04.04.2018 р., №619/2019/17 від 14.03.2018 р., №826/9928/15 від 04.04.2018 р., №826/4460/17 від 16.05.2018 р., а також Верховного Суду України від 25.04.2017 р. у справі №21-3197а16.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій державних реєстраторів як суб`єктів, наділених владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв`язку з недотриманням ним вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, у даній справі дослідженню будуть підлягати виключно владні, управлінські рішення та дії щодо державної реєстрації, вчинені відповідачем - як суб`єктом владних повноважень, а тому даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК України у разі пред`явлення до суду такого позову в порядку в цивільного судочинства суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведе,зважаючи на суб`єктний склад спору, предмет позову та характер спірних правовідносин, суддя приходить до висновку, що у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 слід відмовити на підставі п.1 ч.1ст.186 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.186, суддя, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Красноградської державної нотаріальної контори Харківської області про скасування обтяжень нерухомого майна - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи відноситься до юрисдикції Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя