Рішення

від 28.10.2020 по справі 640/5796/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 року м. Київ № 640/5796/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НТК І К" до про Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправним та скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НТК І К" (далі - ТОВ "НТК І К") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації від 03.01.2019 № 1042628/21591011, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 23.11.2018 № 1;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації від 30.01.2019 № 1063854/21591011, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 27.11.2018 № 2;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо зупинення реєстрації податкової накладної від 19.12.2018 № 3;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати датою фактичного надходження податкові накладні від 23.11.2018 № 1, від 27.11.2018 № 2 та № 3 від 19.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення та дії не відповідають дійсним обставинам справи є протиправними та підлягають скасуванню. Пояснив, що на підтвердження реального здійснення господарських операцій позивачем було надано контролюючому органу усі підтвердні документи. Поряд з цим, відповідачем не була надана правова оцінка поданим первинним документам. Пояснив, що виписані податкові накладні відповідають змісту господарської операції, для реалізації якої у позивача достатня кількість трудових та матеріальних ресурсів.

Ухвалою суду від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/5796/19, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

16.05.2019 до суду від представника ДФС України Григор`євої А.В. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві представником відповідача перелічено норми Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, та констатовано, що за результатами розгляду поданих позивачем документів, комісією Головного управління ДФС у м. Києві було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

09.07.2019 до суду від представника Головного управління ДФС в м. Києві Григор`євої А.В. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 28.10.2020 допущено заміну первинних відповідачів їх правонаступниками.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Основним видом діяльності ТОВ "НТК І К" є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, код КВЕД 72.19.

23.11.2018 між ТОВ "Навігатор Комплект" (Замовник) та ТОВ "НТК І К" (Виконавець) укладено договір № ЯРМБ-БР/28-18, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати роботи в частині підбору рецептури інвертно-емульсійного розчину БР-300 та його технологічного супроводу при бурінні похило-спрямованого ствола в інтервалі 2397-2630 м на свердловині № 5 Ярмаківської площі в частині:

- підбору рецептури бурового розчину БР-300 густиною 1080-1120кг/м куб. відповідно до геологічних умов свердловині № 5 Ярмаківська;

- розробки програми виконання робіт, в тому числі переводу свердловини з розчину на водній основі на буровий розчин БР-300 густиною 1100 кг/м куб.;

- приготування бурового розчину БР-300 у відповідності з зазначеною в програмі робіт рецептурою;

- переводу свердловини на буровий розчин БР-300 густиною 1100 кг/м куб.;

- постачання на час виконання даного договору технічних засобів для поточних обробок розчину та приладів для контролю параметрів розчину, а саме: диспергатор для приготування та поточних обробок розчину; прилад для заміру густини розчину при нормальних умовах; віскозиметр для заміру статичної напруги зсуву; віскозиметр ротаційний для заміру реологічних параметрів; прилад для заміру показника фільтрації та товщини кірки; прилад для заміру електростабільності Е-600; прилад для заміру рН або лакмусовий папір; лабораторний посуд; витратні матеріали для виконання аналізів;

- технологічного супроводу при використанні бурового розчину БР-300 при поглибленні свердловини.

Пунктом 3.1 вказаного договору передбачено, що вартість виконання робіт згідно з цим договором складає 1347560,00 грн.

Пунктом 3.3 договору визначено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця поетапно:

- авансовий платіж в розмірі 1085990,00 грн протягом 3 банківських днів з дати підписання договору, що включає 100 % вартості матеріалів та 100 % транспортних витрат;

- повний розрахунок за виконану роботу протягом 5 банківських днів з дати підписання акта здачі-приймання виконаних робіт (а.с. 53-57).

Зі звітів про дебетові і кредитові операції по рахунку НОМЕР_1 ТОВ "НТК І К" за період з 01.11.2018 по 30.11.2018 та з 01.12.2018 по 31.12.2018 вбачається, що ТОВ "Навігатор Комплект" здійснило авансову оплату робіт за договором від 23.11.2018 № ЯРМБ-БР/28-18, а саме: 23.11.2018 - 700000,00 грн, 27.11.2018 - 250000,00 грн та 19.12.2018 - 130000,00 грн (а.с. 58-59, 129-130).

За фактом отримання авансових платежів позивачем було складено податкові накладні від 23.11.2018 № 1; від 27.11.2018 № 2 та від 19.12.2018 № 3 та направлено останні до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с. 51, 121, 127).

З квитанції № 1 вбачається, що 13.12.2018 реєстрацію податкової накладної від 23.11.2018 № 1 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 51).

З квитанції № 1 вбачається, що 14.12.2018 реєстрацію податкової накладної від 27.11.2018 № 2 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 122).

З квитанції № 1 вбачається, що 15.01.2019 реєстрацію податкової накладної від 19.12.2018 № 3 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 128).

29.12.2018 ТОВ "НТК І К" скерувало до Головного управління ДФС у м. Києві повідомлення про подання пояснень по зупиненій податковій накладній від 23.11.2018 № 1, у якому зазначено що вказана накладна виписана на авансовий платіж, що надійшов за договором від 23.11.2018 № ЯРМ5-БР/28-18. Зазначив, що у листопаді 2018 року проводились підготовчі роботи, а саме отримані авансові платежі за необхідні матеріали для приготування розчину БР-300, а початок робіт на свердловині заплановано на кінець грудня 2018 року.

До вказаних пояснень позивачем було надано сканкопії документів, які підтверджують існування господарської операції згідно договору № ЯРМ-БР/28-18 від 23.11.2018, а саме: сканкопії рахунків на закупівлю матеріалів, товарно-транспортні накладні та виписка з банківського рахунку.

03.01.2019 Комісією Головного управління ДФС у м. Києві прийнято рішення № 1042628/21591011 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.11.2018 № 1 (а.с. 116-117). Мотивуючи прийняте рішення, відповідач зазначив про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

На погодившись з рішенням Комісії, позивач оскаржив останнє в адміністративному порядку, звернувшись з відповідною скаргою до державної фіскальної служби України (а.с. 118-119).

До скарги позивачем було додано наступні документи: пояснення № 1 від 29.12.2018; договір № ЯРМ5-БР/28-18 від 23.11.2018 на надання послуг по підбору рецептури інвертно-емульсійного розчину БР-300 та технологічному супроводу при його використанні на свердловині № 5 Ярмаківської площі; банківська виписка станом на 30.11.2018; технічний акт на частково надані послуги № 1 від 25.12.2018; технічний акт на частково надані послуги № 2 від 27.12.2018; технічного акт на частково надані послуги № 3 від 03.01.2019; технічний акт на частково надані послуги № 4 від 04.01.2019; пояснення стосовно роботи ТОВ "НТК і К"; рахунку на придбання матеріалів від 23.11.2018 № 10 у ТОВ "Екком Лтд"; видаткову накладну на матеріали від 17.12.2018 № 37 ТОВ "Екком ЛТД"; ТТН від ТОВ "Екком ЛТД" на доставку матеріалів № 13/12/3 від 17.12.2018; акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) з перевізником ФОП ОСОБА_1 № 1712-1 від 17.12.2018; рахунок на матеріали від 28.11.2018 № СФ-0001104 ТОВ "КСК-ПЛЮС"; видаткову накладну на матеріали від 05.12.2018 № РН-0001164 ТОВ "КСК-Плюс"; ТТН на доставку матеріалів від ТОВ "КСК-Плюс" від 05.12.2018 № РН-0001164; акт на надання транспортних послуг № 622 від 06.12.2018; рахунок на матеріали від ТОВ "МЕГАРОСТ" від 26.11.2018 № СФ 2611-3; видаткову накладну на матеріали від 10.12.2018 № РН-1012-7 ТОВ "МЕГАРОСТ"; видаткову накладну на матеріали від 18.12.2018 № РН-1812-8 ТОВ "МЕГАРОСТ"; рахунок на матеріали від 26.11.2018 № СФ 2611-4 ТОВ "МЕГАРОСТ"; видаткову накладну на матеріали від 10.12.2018. № РН-1012-8 ТОВ "МЕГАРОСТ"; видаткову накладну на матеріали від 18.12.2018 № РН-1812-9 ТОВ "МЕГАРОСТ"; ТТН на доставку матеріалів від ТОВ "МЕГАРОСТ" від 10.12.2018 № 1012-7; ТТН на доставку матеріалів від ТОВ "МЕГАРОСТ" від 18.12.2018 № 1812-8; акт на надання транспортних послуг № ОУ-0000001 від 10.12.2018; акт на надання транспортних послуг № ОУ-0000002 від 18.12.2018; рахунок на матеріали від ТОВ "Харківторгсервіс" від 28.11.2018 № 3009; видаткова накладна на матеріали від ТОВ "Харківторгсервіс" від 18.12.2018 № ХТС1812-10; ТТН на матеріал від ТОВ "Харківторгсервіс" №-55782 (ХТС1812-10) від 18.12.2018; рахунок на матеріали від ПАТ "Хімдивізіон" від 27.11.2018 № 565; видаткова накладна на матеріали від 18.12.2018 № 2206 від ПАТ "Хімдивізіон"; видаткова накладна на матеріали від 20.12.2018 № 2250 від ПАТ "Хімдивізіон"; ТТН на матеріали від ПАТ "Хімдивізіон" № 2206 від 18.12.2018; копія ТТН на матеріали від ПАТ "Хімдивізіон" № 2250 від 20.12.2018 року; рахунок-фактуру № МЦ-0001995 від 10.12.2018 від ТОВ "Маніпулятор-Центр"; акт про послуги маніпулятора від 11.12.2018 № МЦ-0001910 ТОВ "Маніпулятор-Центр"; видаткова накладна № 0735 від 30.11.2018на поставку МШП від ПП "Бреві"; видаткова накладна № 0761 від 07.12.2018 на поставку МШП від ПП "Бреві"; видаткова накладна на поставку супутних матеріалів від 05.12.2018 № метИн-001380 ТОВ "МЕТАЛЕКСПОТРЕЙД"; видаткова накладна на поставку супутних матеріалів від 07.12.2018 № 16773 ПП "СІГМА КАБЕЛЬ"; видаткова накладна на виробничі МШП від 30.11.2018 № 924 ПКФ "Полтавщина"; затверджені СОУ.11.2-21591011-003:2016; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Проте, рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 22.01.2019 № 4420/21591011/2 скаргу ТОВ "НТК І К" залишено без задоволення (а.с. 120).

28.01.2019 ТОВ "НТК І К" скерувало до Головного управління ДФС у м. Києві повідомлення про подання пояснень по зупиненій податковій накладній від 27.11.2018 № 2.

До вказаних пояснень позивачем було надано сканкопії документів, які були надані під час адміністративного оскарження попереднього рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

30.01.2019 Комісією Головного управління ДФС у м. Києві прийнято рішення № 1063854/21591011 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.11.2018 № 1 (а.с. 125-126). Мотивуючи прийняте рішення, відповідач зазначив про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Вважаючи, що у відповідача не було правових підстав для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та для зупинення реєстрації податкової від 19.12.2018 № 3, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватись виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

В той же час, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, за визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200 1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 N 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок N 117, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 Порядку N 117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до пункту 5 Порядку N 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пунктом 10 Порядку N 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку (далі - Критерії № 959).

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 13 Порядку № 117, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.

Такий висновок суду базується на тому, що Головним управлінням ДФС у м. Києві у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв № 959.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пункт 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Головним управлінням ДФС у м. Києві не надано суду відзиву на позовну заяву, який би містив будь-які пояснення, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у даному випадку.

Відповідно, контролюючий орган не пояснив обставини, на підставі яких останній дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.

Слід звернути увагу, що підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв № 959 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний у квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Таким чином, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено в квитанції, через те, що "ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Таким чином, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.

В той же час, згідно з пунктами 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/ розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у спосіб, визначений Порядком № 117, було направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.

При цьому, в оспорюваному рішенні відповідач зазначає про ненадання платником податків ряду первинних документів.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для складання податкових накладних стало отримання ТОВ "НТК І К" попередньої оплати від ТОВ "Навігатор Комплект", що засвідчено відповідними банківськими виписками.

Суд звертає увагу, що позивачем до пояснень були додані усі первинні документи, що стосуються спірних господарських операцій.

З даного приводу суд зазначає, що позивач виконав свій обов`язок та надав до пояснень підтвердні документи щодо господарської операції з покупцем та документи, що підтверджують придбання реалізованого товару. У свою чергу, відповідачем взагалі не надано правової оцінки наданим первинним документам.

Суд звертає увагу, що господарські операції між ТОВ "НТК І К" та ТОВ "Навігатор Комплект" оформлені з чітким дотримання умов, визначених договором від 23.11.2018 № ЯРМ5-БР/28-18.

Крім того, ТОВ "НТК І К" надано контролюючому органу документи, що підтверджують не тільки факт надходження попередньої оплати, а і факт здійснення робіт за договором, які проігноровані відповідачем.

Встановлені у сукупності обставини свідчать про реальний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ "Навігатор Комплект".

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (надання послуг/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Навігатор Комплект" та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення від 03.01.2019 № 1042628/21591011 та № 1063854/21591011 є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Також, з огляду на встановлені обставини та те, що податкова накладна від 19.12.2018 № 3 виписана в межах однієї господарської операції, що стосується отримання авансу від ТОВ "Навігатор Комплект", а також зважаючи, що на момент подання останньої у розпорядженні контролюючого органу були в наявності банківські виписки, які засвідчують надходження коштів на рахунок позивача, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної від 19.12.2018 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, варто зазначити, що оскаржувані рішення Головного управління ДФС у м. Києві у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України - є індивідуальними актами.

Так, загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття таких рішень у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Пунктом 20 Порядку № 1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у ГУ ДФС у м. Києві правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних шляхом зупинення реєстрації останніх та прийняття відповідних рішень, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРНП податкові накладні від 23.11.2018 № 1, від 27.11.2018 № 2 та № 3 від 19.12.2018 датою їх фактичного надходження до контролюючого органу.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У частині встановлення судового контролю суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, встановлення судового контролю є правом суду й позивачем не доведено, що відповідач буде ухилятись від виконання рішення суду, з огляду на що судом не вбачаються підстави для встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК І К" (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 67, кв. 24, ідентифікаційний код 21591011) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.01.2019 № 1042628/21591011.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 23.11.2018, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "НТК І К", датою її фактичного отримання - 13.12.2018.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.01.2019 № 1063854/21591011.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 27.11.2018, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "НТК І К", датою її фактичного отримання - 14.12.2018.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) щодо зупинення реєстрації податкової накладної від 19.12.2018 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 19.12.2018, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "НТК І К", датою її фактичного отримання - 15.01.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК І К" (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 67, кв. 24, ідентифікаційний код 21591011) 5763,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.П. Катющенко