Рішення
від 27.10.2020 по справі 640/10019/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/10019/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно - експедиційна

компанія РОНА

до 1) Головного управління Державної податкової служби у м. Києві,

2) Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортно - експедиційна компанія РОНА (далі по тексту - позивач, ТОВ ТЕК РОНА ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1, ГУ ДПС у м. Києві) та Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 2, ДПС України), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 16 січня 2020 року №1439868/39997747, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві;

2) зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 17 грудня 2019 року №9, виписаної виконавцем ТОВ ТЕК РОНА замовнику ТОВ ЦУКОРАГРОПРОМ , днем її фактичного подання - 13 січня 2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем подані документи про підтвердження реальності здійснення господарським операцій відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем протиправно, не маючи належних правових підстав, прийнято спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2020 року позовну заяву ТОВ ТЕК РОНА залишено без руху та надано п`ятиденний строк для усунення вказаних у ній недоліків.

12 червня 2020 року, на виконання вимог ухвали суду від 12 травня 2020 року, ТОВ ТЕК РОНА подано позовну заяву разом з додатками для сторін, у якій позивач збільшив позовні вимоги та просить:

1) визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 16 січня 2020 року №1439868/39997747, №1439869/39997748 та від 05 березня 2020 року №1478317/39997748, прийняті Комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві;

3) зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 18 грудня 2019 року №10, виписаної виконавцем ТОВ ТЕК РОНА замовнику ТОВ ЦУКОРАГРОПРОМ , днем її фактичного подання - 13 січня 2020 року;

4) зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 23 січня 2019 року №1, виписаної виконавцем ТОВ ТЕК РОНА замовнику ТОВ ЦУКОРАГРОПРОМ , днем її фактичного подання - 07 лютого 2020 року;

5) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05 лютого 2020 року №21028;

6) зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ ТЕК РОНА з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачам надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

08 липня 2020 року (вх.№ 03-14/94834/20) через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого останній зазначив, що при розгляді документів, наданих позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції комісією було встановлено, що наданими документами не можливо підтвердити реальність здійсненої операції, оскільки неможливо встановити реальність проведених розрахунків між покупцем та продавцем, що в свою чергу, на переконання відповідача, ставить під сумнів операцію.

Відповідачем-2 не надано суду відзиву на позовну заяву, чи інших заяв по суті справи, з яких можливо встановити його відношення до заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УСТАНОВИВ

13.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортно - експедиційна компанія РОНА направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №9 від 17.12.2019 та податкову накладну №10 від 18.12.2019.

За результатами розгляду податкових накладних №9 від 17.12.2019 та №10 від 18.12.2019 позивач отримав квитанції, в яких зазначено, що документ прийнято, реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН.

В подальшому, позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено.

16.01.2020 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1439868/39997748, яким відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної №9 від 17 грудня 2019 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

16.01.2020 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1439869/39997748, яким відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної №10 від 18 грудня 2019 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

В подальшому, 07.02.2020 ТОВ ТЕК РОНА направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №1 від 23.01.2020.

За результатами розгляду податкової накладної №1 від 23.01.2020 позивач отримав квитанцію, в якій зазначено, що документ прийнято, реєстрація зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН.

Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено.

05.03.2020 комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1478317/39997748, яким відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної №1 від 23 січня 2020 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України у порядку, визначеному пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 11 березня 2020 року № 7791/39997748/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

05.02.2020 ТОВ ТЕК РОНА включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі рішення комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 №21028.

Незгода позивача з рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1439868/39997748 від 16.01.2020, №1439869/39997748 від 16.01.2020, №1478317/39997748 від 05.03.2020 та №21028 від 05.02.2020 зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

В той же час, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі -ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , " Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку .

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117), податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної позивача від 17.12.2019 року №9 та податкової накладної позивача від 18.12.2019 № 10 вимогам "підпункту1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Водночас, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН .

Контролюючим органом у даній квитанції не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної товариства, а зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку.

Натомість, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень і положення пункту 13 Порядку №117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачами не надано пояснень з приводу обставин, на підставі яких дійшов висновку про відповідність зазначеної податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не доведено правомірність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

У свою чергу, позивач на підтвердження правомірності виписування податкової накладної надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, відповідні рахунки щодо придбання сировини та обліку готової продукції, тощо.

Таким чином, фіскальний орган зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а й на відповідне рішення, відповідно до якого товариство внесено до переліку ризикових платників.

Пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм убачається, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

У свою чергу, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено у квитанції, через те, що ПН/РК відповідає певним вимогам Критеріїв ризиковості платника податку , тобто, застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію накладних зупинено з підстав, які не передбачені Порядком №117.

Водночас, згідно з пунктами 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з пунктами 18-21 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена додатком №2 до Порядку №117.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Як вбачається з рішення №1439868/39997748 від 16.01.2020 та рішення №1439869/39997748 від 16.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної, підставою для відмови в здійсненні реєстрації значиться: -ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних); - розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків .

Суд критично ставиться до твердження відповідача, щодо ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних), що спростовується наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано наступні документи:

копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно із яким основним видом економічної діяльності Товариства є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів 9код КВЕД 45.20), оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.31), вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), складське господарство (код КВЕД 52.10), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29).

Також позивачем надані до суду копії інших документів, з яких вбачається:

В рамках вказаних напрямків діяльності товариство в основному надає експедиційні послуги. Для надання таких послуг ТОВ ТЕК РОНА орендує офісне приміщення загальною площею 10 кв.м. за адресою: м. Київ, пр-т. Маяковського, буд. 68, офіс 233 на підставі договору оренди від 31.08.2016 № 03/09/63, про що органам ДПС повідомлено шляхом подання звіту за формою 20-ОПП.

Крім того, для виконання своїх зобов`язань перед замовниками ТОВ ТЕК РОНА користується послугами перевізників:

-ТОВ Едінгем Лайт на підставі договору від 01.10.2019 №С 01/10-19 про надання транспортних послуг, а саме доставки вантажів. Надання вказаних послуг підтверджується актами надання послуг від 16.12.2019 №266 , від 21.01.2020 № 2, рахунками на оплату від 16.12.2019 №260, від 21.01.2020 №2, платіним дорученням від 14.02.2019 №116 та у виписці з банку від 14.02.2020

- ТОВ Назарет Транс на підставі договору від 05.12.2019 №05/12/19 ТЕКР-НТ про надання транспортних з додатком, що підтверджується заявками на автомобільне перевезення вантажів від 07.12.2019 №Т00261, від 07.12.2019 №Т00263, від 09.12.2019 №Т00262, від 09.12.2019 №Т00264, від 12.12.2019 №Т00272, від 12.12.2019 №Т00273, актами здачі-прийняття виконавчих робіт від 07.12.2019 №16, від 09.12.2019 №18, від 09.12.2019 №19, від 12.12.2019 №28, від 12.12.2019 №29, рахунками на оплату від 07.12.2019 №16, від 07.12.2019 №17, від 09.12.2019 №18, від 09.12.2019 №19, від 12.12.2019 №28, від 12.12.2019 №29 та банківською випискою про рух коштів від 26.12.2019 ;

- ФОП ОСОБА_1 на підставі договору від 02.12.2019 №02/12/19 ТЕКР-ТТ про надання транспортних послуг, що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 04.12.2019 №60, у рахунках на оплату від 04.12.2019 №60 та випискою з банку про оплату послуг від 26.12.2019.

Всі зазначені вище послуги перевізників замовлялись та придбались ТОВ ТЕК РОНА для належного виконання умов договору про надання послуг з перевезення вантажу від 02.12.2019 №8Ж 02/12/19, укладеного з ТОВ ЦУКОРАГРОПРОМ , виконання якого підтверджується актами надання послуг від 17.12.2019 №262 з реєстром документів до акту, від 18.12.2019 № 263, від 23.01.2020 №1, товарно-транспортними накладними від 03.12.2019 №10177, №10195, від 06.12.2019 №10370, ВІД 07.12.2019 №10443, №10451, ВІД 09.12.2019 № 10531, №10534, №10536, №10541, №10542, №10562, №10563, №10565, ВІД 10.12.2019 №10579, №10580, №10589, № 10599, №10600, №10601. №10602, №10613, ВІД 11.12.2019 №10612, №10627, №10630, №10631, №10635, №10636, № 10638, ВІД 12.12.2019 №10692, , №10694, № 10695, ВІД 13.12.2019 № 10724, №10730, №10731, №10732, №10734, №10735, №10738, ВІД 14.01.2020 №103, №104, №113, №114, №115, 19.12.2019, ВІД 24.12.2019, ВІД 13.02.2020 ТА ПЛАТІЖНИМ ДОРУЧЕННЯМ ВІД 13.02.2020 №с81728

Крім того, пункт 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2018 року №117, не містить такої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної як то зазначено контролюючим органом в оскаржуваних рішеннях.

Отже, з наведеного вище вбачається, що позивачем надані необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, а отже наданими документами можливо підтвердити реальність здійснених операцій .

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Таким чином, рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1439868/39997748 від 16.01.2020 та рішення №1439869/39997748 від 16.01.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ГУ ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у комісії ГУ ДПС у м. Києві правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних шляхом прийняття відповідних рішень, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ ТЕК РОНА : від 17.12.2019 №9 та від 18.12.2019 №10 датою її фактичного надходження, а саме 13.01.2020.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних від 05.03.2020 №1478317/39997748 суд зазначає наступне.

На час прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві рішення від 05.03.2020 №1478317/39997748, Порядок №117 втратив чинність у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Порядок № 117 та Постанова № 1165 передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (надалі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно із пунктом 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Водночас у пункті 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Поряд із цим у пункті 2 Порядку №1165 вказано, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

При цьому критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик, тимчасом як ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзац 1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

До того ж ризик - ймовірність недекларування (неповного декларування) платником податків податкових зобов`язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (підпункту 14.1.221 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З огляду на додаток 1 до Порядку №1165 встановлено, що критеріями ризиковості платника податку на додану вартість є:

1. Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзац 1 пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Поряд із цим відповідно до підпункту 191.1.40 та підпункту 191.1.46 п.191.1 статті 191 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст.193 цього Кодексу, зокрема (але не виключно):

організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 20.1.26, підпунктом 20.1.42 та підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами відповідно до закону;

проводити аналіз та здійснювати управління ризиками з метою визначення форм та обсягів податкового контролю;

здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

У статті 61 Податкового кодексу України передбачено визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення, у пункті 61.1 та пункті 61.2 якої вказано, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

За вимогами статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом:

ведення обліку платників податків;

інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Статті 71 та 72 Податкового кодексу України також визначають, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, інших звітних документах;

що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів;

про фінансово - господарські операції платників податків;

про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

про об`єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об`єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати;

про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків;

що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;

про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ;

про експортні та імпортні операції платників податків;

від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів;

від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

за наслідками податкового контролю;

для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу (пункт 73.1 статті 73 Податкового кодексу України).

Вимоги щодо обробки та використання податкової інформації визначені у статті 74 Податкового кодексу України, згідно із якими податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України та прийнятими на виконання вимог цього Кодексу нормативно-правовими актами. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податковим кодексом України, може зберігатися в інформаційних базах контролюючих органів та/або опрацьовуватися безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Підсумовуючи вищенаведене, контролюючий орган здійснює автоматизований моніторинг надісланих платниками податків для реєстрації в ЄРПН ПН/РК шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який виражений у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням вимог Податкового кодексу України, а також неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у ПН/РК, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

За вимогами пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Згідно із пунктами 10 та 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Аналізуючи вищенаведені норми можна дійти висновку, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі. Так, реєстрації/відмови в реєстрації ПН/РК передує складання та направлення платником податку ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, потім їх перевірка комісією регіонального рівня щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації, надалі у разі невідповідності ПН/РК жодній з ознак безумовної реєстрації перевіряється безпосередньо сам платник податку, яким подано ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, тобто здійснюється моніторинг платника податку, а також моніторинг ПН/РК - шляхом їх перевірки щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу відповідність платника податків, яким подано ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією контролюючого органу приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а реєстрація такої ПН/РК зупиняється. Також реєстрація ПН/РК зупиняється у разі відповідності хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, відображеної у таких ПН/РК операцій.

У той же час механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. №520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 р. за № 1245/34216 (надалі - Порядок №520).

При цьому пункт 4 Порядку №520 передбачає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із пунктом 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За вимогами пунктів 6 та 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , ;Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 9 та 10 Порядку №520 встановлено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У пункті 11 Порядку №520 також зазначається, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З системного аналізу викладених положень слідує, що умовою для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, які за результатами автоматизованого моніторингу були визнані такими, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, перелік яких визначений у пункті 5 Порядку №520. Отже, можливість надання платником податків письмових пояснень та копій документів на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, а також необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі прямо залежить від чіткого зазначення/розшифрування контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та рішенні про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку податкової інформації, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, як вбачається з Квитанції №9015896805 від 07.02.2020 реєстрація ПН №1 від 23.01.2020 зупинена з причин відповідності платника податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, вимогам пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку. Також вказана пропозиція щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Проте жодних доказів на підтвердження наявності у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації ПН №1 від 23.01.2020, суду не надано, як і невідомі суду джерела такої інформації, що позбавляє можливості пересвідчитись у наявності підстав для встановлення відповідності ТОВ ТЕК РОНА пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку та причин зупинення реєстрації такої ПН. Натомість вживання контролюючим органом загального посилання на пункт 8 критеріїв, як в даному випадку, є неконкретизованим.

При цьому суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) неодноразово, зокрема у справі Рисовський проти України підкреслював особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, власне, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії , заява N33202/96, п.119 та п.120, ECHR 2000-I; Онер`їлдіз проти Туреччини , заява N48939/99, п.128, ECHR 2004-XII; Москаль проти Польщі , заява N10373/05, п.51).

Так, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справах Лелас проти Хорватії , заява N55555/08, п.74; Тошкуце та інші проти Румунії , заява N36900/03, п.37).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , п.58; Ґаші проти Хорватії , заява N32457/05, п.40; Трґо проти Хорватії , заява N35298/04, п.67).

Отже, враховуючи встановлення відповідності Товариства критеріям ризиковості платника податків, Комісія була зобов`язана розглянути питання про включення такого платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на засіданні Комісії та прийняти за його результатами рішення про відповідність ТОВ ТЕК РОНА пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням підстави, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Однак у Квитанції №9015896805 та у матеріалах справи не міститься жодної інформації стосовно відповідного рішення комісії ГУ ДПС у Київській області, відповідно до якого Товариство віднесене до ризикових платників податків.

Крім того, суд приймає до уваги посилання позивача на те, що у Квитанції №9268430399 не зазначено переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, а лише запропоновано Товариству надати пояснення та/або копії таких документів, адже перелік таких документів насамперед повинен бути конкретизованим та чітким. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена у Квитанції, є особливо важливим з огляду на наслідки недотримання платником податків вимог щодо надання повного переліку документів як підстави для прийняття комісією контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН у ЄРПН.

З огляду на вищевикладене суд погоджується із доводами позивача про те, що відсутність розшифрування податкової інформації, покладеної в основу зупинення реєстрації ПН в ЄРПН та формуванні Квитанції №9015896805, підтверджує її невідповідність вимогам обґрунтованості та вмотивованості, та є доказом того, що рішення №1478317/39997748 від 05.03.2020 було прийняте з порушенням вимог, визначених Порядком №520, а також створює умови, за яких ТОВ ТЕК РОНА фактично потрапляє у стан правової невизначеності, оскільки позивачу не відомо, які документи необхідно подати для виключення підприємства з переліку ризикових платників податків та розгляду питання про реєстрацію ПН.

Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Вказані недоліки Квитанції №9015896805, окрім того, що характеризують рішення №1478317/39997748 від 05.03.2020 як необґрунтованим, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів та на виконання зазначеної у Квитанції №9015896805 пропозиції контролюючого органу щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, Товариством було подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 03.03.2020 №1 та пояснення з копіями підтверджуючих фінансові-господарські операції документів.

Крім того, на підтвердження своїх доводів щодо невідповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку та відсутності підстав для зупинення реєстрації ПН №1 від 05.03.2020 позивач надав до суду копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно із яким основним видом економічної діяльності Товариства є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів 9код КВЕД 45.20), оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.31), вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), складське господарство (код КВЕД 52.10), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29).

Також позивачем надані до суду копії інших документів, з яких вбачається:

Отже, суд встановив, що ТОВ ТЕК РОНА у передбачений законодавством спосіб було надано до ДПС України належні документи на підтвердження правомірності складання податкових накладних, тимчасом як відповідачами не спростовано того, що позивач скористався правом на надання таких пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, та надав контролюючому органу копії документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій із ТОВ ЦУКОРАГРОПРОМ , а тому вважає, що підстави для прийняття комісією ГУ ДПС у Київській області рішення №1478317/39997748 від 05.03.2020 №1484475 були відсутні.

Водночас слід відмітити, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірну ПН №1 від 23.01.2020, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 р. №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).

Посилання ГУ ДПС у м. Києві в оскаржуваному рішенні №1478317/39997748 від 05.03.2020 на ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складського обліку, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (у тому числі рахунків-фактур), суд вважає безпідставними, оскільки позивачем разом із поданими письмовими поясненнями було надано ряд доказів - всі документи, які були наявні у нього та підтверджували реальність господарських операції позивача, які контролюючим органом враховані не були.

Більше того, суд акцентує увагу на тому, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, адже у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Слід відмітити, що загальною рисою є його виражений правозастосовний характер, у той час як головною рисою такого акту є його конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Дана позиція викладена у правовому висновку Верховного Суду України (постанова від 01.12.2009 р. №09/236).

Таким чином, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Проте оскаржуване у даній справі рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Зокрема, у Рішенні №1478317/39997748 від 05.03.2020 не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення, адже комісія ГУ ДПС у м. Києві обмежилась лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши насамперед, яких саме первинних та платіжних документів не вистачає, наявність яких була обов`язковою з огляду на специфіку тих господарських операцій, які відображались у ПН №1 від 23.01.2020 р. При цьому з оскаржуваного рішення неможливо встановити, копії яких документів безпосередньо досліджувались комісією.

Аналогічно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.12.2018 №К/9901/62719/18 (справа №821/1173/17).

Таким чином, суд погоджується із твердженнями позивача про безпідставність зупинення реєстрації ПН як передумови прийняття комісією відповідного рішення, оскільки у квитанції контролюючим органом не вказано конкретного переліку документів, перелік яких встановлений Порядком №520, а тому суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено, що існують підстави для зупинення реєстрації ПН №1 від 23.01.2020 р. у зв`язку із встановленням відповідності Товариства саме пункту 8 критеріїв ризиковості платника податків, як і не доведено дотримання вимог Порядку №1165 та процедури зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, встановленої зазначеним Порядком.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, в якому не наведені мотиви його ухвалення, свідчить про порушення ГУ ДПС у м. Києві також і принципу належного урядування, оскільки контролюючий орган не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб, згідно із цим призводить до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність, а тому, враховуючи вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації ПН №1 від 23.01.2020 позивача та, як наслідок, протиправність рішення №1478317/39997748 від 05.03.2020.

Водночас ГУ ДПС у м. Києві не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, як не надано і доказів того, що таке рішення прийняте на підставі нормативно-правових актів, що є обов`язковими як для платника податку, так і для контролюючого органу, тоді як невиконання ГУ ДПС у м. Києві законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, що є предметом оскарження в даній справі, призводить до протиправності цього рішення, оскільки відповідачі не довели, що позивач відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податків, враховуючи надання позивачем на пропозицію контролюючого органу передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом-покупцем, як і не спростували їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

При цьому слід відмітити, що форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, визначена у додатку до Порядку №520, передбачає, що у разі відмови в реєстрації ПН/РК в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені, чого не було зроблено контролюючим органом у рішенні №1478317/39997748 від 05.03.2020.

Підсумовуючи вищевикладене, наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення №1478317/39997748 від 05.03.2020, його відповідності вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання такого рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню, адже воно порушує, зокрема, право позивача як платника податків на реєстрацію ПН №1 від 23.01.2020 р. в ЄРПН, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН №1 від 23.01.2020 р. в ЄРПН суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Поряд із цим згідно із частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Між тим ефективний засіб правового захисту, у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

За вимогами пункту 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У пункті 20 Порядку №1246 також зазначено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Порядку №1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, а тому з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України вчинити необхідні дії, а саме зареєструвати ПН №1 від 23.01.2020 р. в ЄРПН датою її фактичного надходження, а саме 07.02.2020, згідно із чим позовні вимоги позивача у цій частині також підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 05.03.2020 №1478317/39997748, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації суд зазначає наступне.

На час прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві рішення від 05.02.2020 № 21028 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, Порядок №117 втратив чинність у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок зупинення реєстрації ПН/РК.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку .

Отже, з наведеного убачається, що Постановою № 1165 встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене, рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

Аналізуючи вищенаведені норми можна вбачати, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, судом встановлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, зі змісту рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

З огляду на викладений принцип контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що рішення прийнято з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправним.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано суду жодного доказу, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений у основу прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, судом встановлено, що оскаржуване рішення від 05.02.2020 №21028 не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків саме відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ГУ ДПС у м. Києві не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.02.2020 №220128 є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

У зв`язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачами не доведено правомірність рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, адміністративний позов ТОВ ТЕК РОНА підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційна компанія РОНА задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 січня 2020 року №1439868/39997748, від 16 січня 2020 року №1439869/39997748, від 05.03.2020 №1478317/39997748 про відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційна компанія РОНА .

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційна компанія РОНА від 17 грудня 2019 року №9 датою її фактичного надходження - 13.01.2020, від 18 грудня 2019 року № 10 датою її фактичного надходження - 13.01.2020 та від 23 січня 2020 року №1 датою її фактичного надходження - 07.02.2020.

4.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління державної податкової служби у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 №21028.

5. Зобов`язати Головного управління державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційна компанія РОНА з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційна компанія РОНА (код ЄДРПОУ 39997748, адреса: 02232, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 68, офіс 233) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2204 (дві тисячі двісті чотири) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційна компанія РОНА (код ЄДРПОУ 39997748, адреса: 02232, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 68, офіс 233) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2204 (дві тисячі двісті чотири) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В.Аблов

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційна компанія РОНА (код ЄДРПОУ 39997748, адреса: 02232, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 68, офіс 233)

Відповідач 1: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідач 2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДРПОУ 43005393).


Суд	Окружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	27.10.2020
Оприлюднено	01.11.2020
Номер документу	92542523
Судочинство	Адміністративне

Аблов Є.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 27.10.2020 по справі 640/10019/20ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —640/10019/20

Рішення від 27.10.2020

Рішення
від 27.10.2020 по справі 640/10019/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА