Рішення

від 27.10.2020 по справі 826/9448/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року м. Київ № 826/9448/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П. , розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "РІГЛІ УКРАЇНА" до Офісу великих платників податків ДФС проскасування податкової вимоги від 14.07.2017 № 183/17,

за участю представників:

позивача - Мельника Миколи Миколайовича (ордер серії КС №433329 від 27.07.2020),

відповідача - Цисар Ганни Ігорівни (самопредставництво суб`єкта владних повноважень),

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІГЛІ УКРАЇНА" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкової вимоги від 14.07.2017 № 183/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2018 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі № 826/4423/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2020 поновлено провадження у справі № 826/9448/17 та призначено по справі судове засідання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на дату винесення оскаржуваної вимоги позивач не мав не сплачених сум узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та за ним мала обліковуватись переплата з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 24 972 292,00 грн., оскільки рішенням суду в адміністративній справі № 826/24331/15 було встановлено, що позивач має переплату з податку на прибуток підприємств у сумі станом на 01.01.2015. Також позивач посилався на те, що рішенням суду в адміністративній справі №826/4423/17зобов`язано відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці позивача, відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з податку на прибуток на 2013 рік у розмірі 26 933 915,00 грн., яка зазначена таким товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (рядок 14 декларації) та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27 966 808,00 грн., яка зазначена таким товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (рядок 14 декларації).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив надав суду відзив в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на те, що станом на 19.05.2017 в інтегрованій картці позивача з податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів обліковувалась недоїмка у розмірі 736 853,62 грн. та у зв`язку з несплатою позивачем податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 05.05.2017 № 9081558789 виник податковий борг у розмірі 4 274 972,62 грн. у зв`язку з чим і було прийнято оскаржувану вимогу. Також відповідач зазначив про те, що станом на 12.02.2018 податковий борг позивача становить 14 549 465,62 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог.

Під час розгляду справи, суд встановив наступне.

14.07.2017 Офісу великих платників податків ДФС винесено Товариству з обмеженою відповідальністю "РІГЛІ УКРАЇНА" податкову вимогу № 183-17 в якій зазначено, що станом на 13.07.2017 сум податкового боргу товариства за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 4274972,62 грн.

Позивач не погоджуючись з вимогою від 14.07.2017 № 183-17 та вважаючи її такою, що підлягає скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 у справі № 826/4423/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ріглі Україна до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов`язання вчинити певні дії, яке залишено в силі постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 та Верховного Суду від 14.07.2020, позов задоволено повністю та зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків товариства з обмеженою відповідальністю Ріглі Україна , відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з податку на прибуток на 2013 рік у розмірі 26 933 915, 00 грн., яка зазначена таким товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (рядок 14 декларації) та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27 966 808, 00 грн., яка зазначена таким товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (рядок 14 декларації) та відобразити в інтегрованій картці платника податків товариства з обмеженою відповідальністю Ріглі Україна погашення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств з травня 2014 року по грудень 2015 року включно за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток, відображеної податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2013 рік та 2014 рік.

Зазначеним рішенням суду встановлено наступне: 6 "Як було встановлено матеріалами справи податкові декларації ТОВ Ріглі Україна з податку на прибуток підприємства за 2013-2014 роки були прийняті контролюючим органом.

Згідно наявного в матеріалах справи акту звірки № 3874-20 від 16 травня 2014 року, позивач станом на 31 березня 2014 року мав позитивне сальдо розрахунків з бюджетом у розмірі 26 336 915, 00 грн. за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 - авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Крім того, згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року № 826/24331/15, яка набрала законної сили 28 грудня 2016 року, судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача було надіслано податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік.

Відповідно до податкової декларації, а саме рядка 11 позивачем нараховано податок на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню в сумі 13 980 344,00 грн. При цьому, відповідно до рядка 13 декларації сума податку на прибуток зменшена на загальну суму 41 347 152,00 грн., що складається зі сплаченого позивачем авансового внеску з податку на прибуток протягом 2013 року в розмірі 3 0163 452,00 грн. та суми сплаченого позивачем авансового внеску з податку на прибуток у зв`язку з виплатою дивідендів в розмірі 11 783 700,00 грн. Таким чином, за результатами 2014 року позивач задекларував переплату з податку на прибуток в розмірі 27 966 808,00 грн.

Крім того, відповідно до рядка 23 податкової декларації позивач узгодив розмір щомісячного авансового внеску з податку на прибуток у розмір 1165029,00 грн. та здійснив починаючи з березня 2015 року погашення узгодженого податкового зобов`язання з щомісячних авансових внесків.

Позивачем до матеріалів справи надано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, з якої вбачається, а саме рядка 14, що позивачем задекларовано переплату з податку на прибуток в сумі 26 366 913, 00 грн., яка 28 лютого 2014 року отримана податковим органом.

Згідно п. 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у позивача переплати з податку на прибуток приватного підприємства за податковими деклараціями за 2013 рік у розмірі 26 366 915, 00 грн. та за 2014 рік - 27 966 808, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи суб`єктом владних повноважень не спростовано факт надмірної сплати позивачем грошових зобов`язань з податку на прибуток .

Згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року (далі - Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Податковий орган в обґрунтування наявності порушення податкового законодавства з боку позивача посилається на роз`яснення, доведені листами Державної фіскальної служби України від 14 травня 2015 року № 10269/6/99-99-19-02-01-15 та від 28 січня 2016 року № 2279/7/99-99-19-02-01-17.

Разом з тим, суд не погоджується із такою позицією, з огляду на те, що стаття 57 ПК України визначає безумовне право платника податків зараховувати суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов`язання у повному обсязі, без будь яких застережень щодо розміру такого зарахування.

Відповідно до п. 3.1 статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Суд зазначає, що вказані вище листи ДФС України не мають сили нормативно правового акту, а тому не є обов`язковими до виконання відповідними суб`єктами правовідносин. Крім того, вищевказані роз`яснення на переконання суду звужують права платника податку в частині їх реалізації у спірних правовідносинах.

Відтак, відповідачем протиправно відмовлено позивачу у приведенні даних інтегрованої картки платника податків ТОВ Ріглі Україна у відповідність до поданих таким товариством податкових декларацій .".

Таким чином є рішення суду, яке набрало законної сили та яким встановлена наявність у позивача переплати з податку на прибуток приватного підприємства за податковими деклараціями за 2013 рік у розмірі 26366915,00 грн. та за 2014 рік - 27966808,00 грн. та протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у приведенні даних інтегрованої картки платника податків позивача у відповідність до поданих ним податкових декларацій.

Відповідачем доказів на спростування фактів встановлених рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 у справі № 826/4423/17 суду надано не було.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З аналізу наявних в матеріалах справи інтегрованих карток позивача за 2015 - 2018 роки судом встановлено, що станом на 13.07.2017 за позивачем обліковувався податковий борг за узгодженими грошовими зобов`язаннями у розмірі 4 274 972,62 грн., з огляду на те, що відповідачем не було відображено в інтегрованій картці платника податків позивача та на особовому рахунку платника податків переплату з податку на прибуток на 2013 рік у розмірі 26 933 915, 00 грн., яка зазначена позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (рядок 14 декларації) та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27 966 808, 00 грн., яка зазначена позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (рядок 14 декларації).

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З огляду на зазначене, враховуючи те, що у випадку, якщо б відповідачем було належним чином відображено в інтегрованій картці платника податків позивача та на особовому рахунку платника податків переплату з податку на прибуток на 2013 рік у розмірі 26933915,00 грн., яка зазначена позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (рядок 14 декларації) та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27966808,00 грн., яка зазначена позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (рядок 14 декларації) за позивачем станом на 13.07.2017 мала б обліковуватись переплата, а не податковий борг, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкової вимог від 14.07.2017 № 183/17.

Позивач у позовній заяві просить суд скасувати повністю податкову вимогу від 14.07.2017 видану відповідачем.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Таким чином, з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання податкової вимоги від 14.07.2017 № 183/17 протиправною та її скасування.

Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РІГЛІ УКРАЇНА" (03150, м. Київ. вул. Велика Васильківська, буд. 100, літ. А, код ЄДРПОУ 30777122) до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996) про скасування податкової вимоги від 14.07.2017 № 183/17 - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Офісу великих платників податків ДФС від 14.07.2017 № 183-17.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІГЛІ УКРАЇНА" (03150, м. Київ. вул. Велика Васильківська, буд. 100, літ. А, код ЄДРПОУ 30777122) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 64 124 (шістдесяти чотирьох тисяч ста двадцяти чотирьох) гривень 59копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297, пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов