Рішення

від 27.10.2020 по справі 640/11579/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/11579/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю ТТ РІТЕЙЛ ГРУП прозастосування заходів реагування

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТТ РІТЕЙЛ ГРУП (далі по тексту - відповідач, ТОВ ТТ РІТЕЙЛ ГРУП ), в якому просить:

1) застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача, розташованого за адресою: вул. Березняківська, 31 у Дніпровському районі м. Києва - до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електроживлення та надання печаток на головний електрощит та вхідні двері приміщення;

2) обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що виявлені під час перевірки порушення правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідачем не усунуті, не є формальними, оскільки стосуються відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

24 червня 2020 року ТОВ ТТ РІТЕЙЛ ГРУП надано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що частина порушень, наведених позивачем у позовній заяві та в акті перевірки від 17 березня 2020 року №320, не відповідають дійсності і взагалі були відсутні на момент проведення перевірки. Інша частина порушень на даний момент вже усунута, а інша частина порушень не може бути усунута, оскільки згідно з укладеним договором суборенди між відповідачем та ТОВ АЛЬВАР , дотримання вимог пожежної безпеки щодо таких порушень, відповідно, і відповідальність за їх недотримання, покладена на суборендаря - ТОВ АЛЬВАР . При цьому, щодо останніх порушень, відповідач зазначив, що ТОВ АЛЬВАР їх усунув і надав відповідачу докази їх усунення.

23 липня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що на думку ГУ ДСНС України у м. Києві, порушення, зазначені в акті не усунуті в повному обсязі, у своїй сукупності сприяють виникненню та швидкому розповсюдженню пожежі, перешкоджають евакуації людей з приміщення та будуть ускладнювати оперативну ліквідацію пожежі пожежно - рятувальними підрозділами, а також створюватимуть загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають в приміщенні відповідача.

14 серпня 2020 року відповідачем надані письмові заперечення щодо позовних вимог, у яких зазначено, що позивачем була проведена позапланова перевірка будівлі ТОВ ТТ РІТЕЙЛ ГРУП , за результатами якої був складений акт від 07 серпня 2020 року №369, згідно з яким ТОВ ТТ РІТЕЙЛ ГРУП усунуто всі виявлені позивачем порушення вимог законодавства, що зафіксовані в акті від 17 березня 2020 року №320.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

На підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 13 грудня 2019 року №1075 Про проведення позапланових перевірок , посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 04 березня 2020 року №2824, у період з 05 березня 2020 року по 19 березня 2020 року проведено позапланову перевірку ТОВ ТТ РІТЕЙЛ ГРУП з питань додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки ГУ ДСНС України у м. Києві складений акт від 17 березня 2020 року №320 (далі по тексту - Акт №49), згідно з яким контролюючим органом встановлені наступні порушення:

1) пункту 1.4 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - не витримано протипожежної відстані між стоянкою автомобілів та будівлею, допоміжними спорудами;

2) пункту 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту;

3) пункту 1.4 глави 1 розділу ІІ ППБУ - на доповнення до схематичного плану евакуації не розроблена та не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей;

4) пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - на шляхах евакуації (коридорах, проходах, тамбурах) допускається розміщення обладнання та різних матеріалів, що зменшують нормовану ширину евакуаційних виходів, проходів та перешкоджають вільній евакуації людей;

5) пункту 2.33 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не надано визначений розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования ;

6) пунктів 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - територія об`єкту не очищається від відходів виробництва, сміття котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця;

7) пунктів 2.6, 2.8 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не підвищено межу вогнестійкості металевих конструкцій будівлі порушення таб. 1 ДБН В.1.1-7 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

8) пункту 2.4 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормованими межами вогнестійкості або через протипожежні перешкоди менший ніж нормована межа вогнестійкості цих конструкцій або протипожежних перешкод за ознаками Е (показник втрати тепло ізолювальної спроможності);

9) пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ - на шляхах евакуації допускається встановлення розсувних дверей;

10) підпункту 7 пункту 9.1 глави 9 розділу VІ ППБУ - ширина проходів та місця штабельного зберігання в орендованих приміщеннях не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно;

11) підпункту 7 пункту 9.1 глави 9 розділу VІ ППБУ - ширина проходів між штабелями менше 1 м;

12) підпункту 7 пункту 9.1 глави 9 розділу VІ ППБУ - не забезпечено прохід між стінами та стелажами (нормативна відстань не менше 1 м);

13) пунктів 4, 7 розділу 1, пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ - двері складських приміщень не замінено на протипожежні 2-го типу з межею вогнестійкості Е1 30 з сертифікатом відповідності до Національної системи сертифікації, відповідно ДБН В.1.1-7;

14) пункту 2.9 розділу ІІІ ППБУ - для приміщень складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ;

15) пунктів 21, 22 розділу ІІ ППБУ - перепланування (реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень) здійснюється без розробки проектної документації, яка затверджена в установленому законом порядку (прибудови, влаштування складів, перепланування);

16) пунктів 2.23, 2.3 розділу ІІІ, пункту 4 розділу 1, пункту 22 розділу ІІ ППБУ - частини приміщень різного призначення не розподілені між собою протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормативними межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них (складські приміщення, торгівельна зала від адміністративно офісної частини);

17) пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - на дверях, що ведуть на покрівлю, елеткрощитової, вентиляційної, не вказується місце зберігання ключів;

18) пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - на шляху евакуації через запасний вихід встановлено турнікет;

19) пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в вентиляційній камері допускається зберігання матеріальних цінностей;

20) пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - допускається зберігання під сходовою клітиною матеріальних цінностей;

21) пункту 4.11 глави 4 розділу VІ ППБУ - здійснюється зберігання на вантажно - розвантажувальних рампі товарів і тари;

22) пунктів 1.1, 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - в перукарні виконана підвісна стеля, яка перекриває зону дії систем протипожежного захисту в порушення вимог пунктів 7.2, 8.2.1 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

23) пункту 16 розділу ІІ ППБУ - посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою КМУ від 20 червня 2013 року №444;

24) пункту 8 статті 20 Кодексу цивільного захисту України - керівний склад підприємства не пройшов навчання з питань цивільного захисту;

25) пункти 2, 3 статті 20 цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України №1200 - не забезпечено відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

26) пункту 3 статті 20 розділу ІІІ ПТБ наказу МВС від 05 листопада 2018 року №879 - не розміщено інформацію про заходи безпеки та поведінку населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на офіційних веб - сайтах, інформаційних стендах та в засобах масової інформації;

27) статей 9, 10 Закону України №2245-ІІІ, пункту 9 частини першої статті 20 цивільного захисту України - не проведено декларування (ідентифікацію) об`єкту підвищеної небезпеки;

28) пункту 1.1 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - не забезпечено протипожежний розрив між будівлею гіпермаркету та будівлею АЗС зі сторони вул. Дніпровська набережна;

29) пункту 22 розділу ІІ, пункту 1.1 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - не закінчено встановлення одного додаткового пожежного гідранту на території гіпермаркету зі сторони АЗС з оформленням результатів перевірки відповідним актом, чим не виконано компенсаційних захід, який погоджений на засіданні комісії з розгляду проектних рішень (лист ДСНС України від 19 грудня 2014 року №267-18072/264, протокол засідання №60), під час розгляду питання щодо зменшення протипожежного розриву між будівлею гіпермаркету та будівлею АЗС зі сторони вул. Дніпровська набережна;

30) пункту 22 розділу ІІ, пункту 1.1 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - стіна ТРЦ зі сторони АЗС не влаштована протипожежною REI 60, на власному фундаменті, із заповненням прорізів у ній протипожежними дверима та вікнами, чим не виконано компенсаційний захід, який погоджений на засіданні комісії з розгляду проектних рішень (лист ДСНС України від 19 грудня 2014 року №267-18072/264, протокол засідання №60), під час розгляду питання щодо зменшення протипожежного розриву між будівлею гіпермаркету та будівлею АЗС зі сторони вул. Дніпровська набережна;

31) пункту 22 розділу ІІ, пункту 1.1 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - огороджувальні конструкції приміщення насосної очищення води, приміщення пакувальних матеріалів не виконані протипожежними з класом вогнестійкості REI 120 з наповненням прорізів протипожежними дверима (воротами) та покриття із негорючих матеріалів з класом вогнестійкості REI 30 чим не виконано компенсаційний захід, який погоджений на засіданні комісії з розгляду проектних рішень (лист ДСНС України від 19 грудня 2014 року №267-18072/264, протокол засідання №60), під час розгляду питання щодо зменшення протипожежного розриву між будівлею гіпермаркету та будівлею АЗС зі сторони вул. Дніпровська набережна;

32) пункту 22 розділу ІІ, пункту 1.1 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - покрівлю над другим поверхом не передбачена з негорючих матеріалів чим не виконано компенсаційний захід, який погоджений на засіданні комісії з розгляду проектних рішень (лист ДСНС України від 19 грудня 2014 року №267-18072/264, протокол засідання №60), під час розгляду питання щодо зменшення протипожежного розриву між будівлею гіпермаркету та будівлею АЗС зі сторони вул. Дніпровська набережна;

33) пункту 22 розділу ІІ, пункту 1.1 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - на покрівлі гіпермаркету не встановлено два прожектори для освітлення двору у разі пожежі чим не виконано компенсаційний захід, який погоджений на засіданні комісії з розгляду проектних рішень (лист ДСНС України від 19 грудня 2014 року №267-18072/264, протокол засідання №60), під час розгляду питання щодо зменшення протипожежного розриву між будівлею гіпермаркету та будівлею АЗС зі сторони вул. Дніпровська набережна;

34) пункту 22 розділу ІІ, пункту 1.1 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - відсутні маркування із зазначенням місця для стоянки пожежних автомобілів біля пожежного гідранту чим не виконано компенсаційний захід, який погоджений на засіданні комісії з розгляду проектних рішень (лист ДСНС України від 19 грудня 2014 року №267-18072/264, протокол засідання №60), під час розгляду питання щодо зменшення протипожежного розриву між будівлею гіпермаркету та будівлею АЗС зі сторони вул. Дніпровська набережна;

35) пункту 22 розділу ІІ, пункту 1.1 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - не передбачено зовнішнє оповіщення прилеглої території гіпермаркету у разі пожежі для організації безпечної евакуації, чим не виконано компенсаційний захід, який погоджений на засіданні комісії з розгляду проектних рішень (лист ДСНС України від 19 грудня 2014 року №267-18072/264, протокол засідання №60), під час розгляду питання щодо зменшення протипожежного розриву між будівлею гіпермаркету та будівлею АЗС зі сторони вул. Дніпровська набережна;

36) пункту 22 розділу ІІ, пункту 1.1 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - не розроблено інструкцію щодо взаємодії з пожежними підрозділами, чим не виконано компенсаційний захід, який погоджений на засіданні комісії з розгляду проектних рішень (лист ДСНС України від 19 грудня 2014 року №267-18072/264, протокол засідання №60), під час розгляду питання щодо зменшення протипожежного розриву між будівлею гіпермаркету та будівлею АЗС зі сторони вул. Дніпровська набережна;

37) пункту 22 розділу ІІ, частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України - об`єкт не обладнано системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі пожежі.

Факт допущення відповідачем вище перелічених порушень підтверджується наявними у матеріалах справи фотознімками, а вищевказаними нормативно - правовими актами визначені вимоги, які було порушено ним.

У зв`язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом повного зупинення експлуатації приміщень, будівель, та споруд.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон 877-V).

Так, згідно зі статтею 1, частиною п`ятою статті 4, частини першої статті 5, частини першої статті 6, частини сьомої статті 7 Закону 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Абзацом третім частини першої статті 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України він регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Як було встановлено вище, відповідач про застосування до нього заходів реагування заперечує та зазначає, що наведені в Акті №58 порушення усунуті ним в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №826/15768/18 (адміністративне провадження №К/9901/28436/19).

14 серпня 2020 року відповідачем долучено до матеріалів справи посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 04 серпня 2020 року №3306 з якого вбачається, що на виконання наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 04 серпня 2020 року №467 та на підставі звернення директора ТОВ ТТ РІТЕЙЛ ГРУП від 28 липня 2020 року №28/07/2020 у період з 06 серпня 2020 року по 07 серпня 2020 року проведено позапланову перевірку додержання ТОВ ТТ РІТЕЙЛ ГРУП вимог нормативно - правових актів та нормативних документів у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами позапланової перевірки контролюючим органом складено акт від 07 серпня 2020 року №369, яким встановлена відсутність будь - яких порушень вимог нормативно - правових актів та нормативних документів у сфері техногенної та пожежної безпеки зі сторони ТОВ ТТ РІТЕЙЛ ГРУП .

Таким чином, суб`єктом господарювання, а саме ТОВ ТТ РІТЕЙЛ ГРУП усунуто всі виявлені в ході державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, що підтверджується відповідним актом від 07 серпня 2020 року №369.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до ТОВ ТТ РІТЕЙЛ ГРУП заходіви реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача, розташованого за адресою: вул. Березняківська, 31 у Дніпровському районі м. Києва, відтак, у задоволенні позовних вимог ГУ ДСНС України у м. Києві слід відмовити.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (код ЄДРПОУ 38620155, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ТТ РІТЕЙЛ ГРУП (код ЄДРПОУ 39193225, адреса: 02098, м. Київ, вул. Березняківська, 31)