Рішення

від 27.10.2020 по справі 826/13926/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року м. Київ № 826/13926/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Європорт до треті особиДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон - 2009 , Київська міська рада про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося ПАТ Європорт (далі також - позивач, ПрАТ Європорт ) з позовом до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі також - відповідач 1), Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач 2, ГУ ДФС у м. Києві), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон - 2009 (далі також - третя особа 1, ТОВ Еталон - 2009 ), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача, Київська міська рада (далі також - третя особа 2), в якій, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить:

- визнати протиправною бездіяльність ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДФС у м. Києві щодо невиконання вимог п. 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, а саме, не підготування висновку про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов`язань позивачу з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування з бюджетних коштів;

- зобов`язати ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДФС у м. Києві підготувати висновок про повернення ПрАТ Європорт надміру сплачених грошових зобов`язань у сумі 1 323 415,19 грн. та подання його для виконання до відповідної державної казначейської служби.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що між Київською міською радою та позивачем 23.08.2012 року укладено та нотаріально посвідчено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 31.08.2012 року за №78-6-00692 (далі також - Договір земельної ділянки).

На підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 28.10.2014 №28701605 право власності на збудований торговельний комплекс (в літ Д ) зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Еталон-2009 , про що видано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.10.2014 року №28701681, реєстраційний номер нерухомого майна 487586280000.

19.11.2015 року позивач звернувся до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради з листом №121-15 від 17.11.2015 року про розірвання Договору оренди землі та підписання Акту приймання-передачі земельної ділянки у зв`язку із зміною власника об`єкта нерухомості.

Однак, листом Департаменту земельних ресурсів №057025-1100 від 25.01.2016 року зазначену пропозицію відхилено з посиланням на необхідність оформлення права користування новим власником об`єкту нерухомості.

Фактична відмова Київської міської ради від розірвання Договору оренди землі стала підставою для звернення позивача до Господарського суду м. Києва.

В результаті розгляду справи №910/9529/16 Господарським судом м. Києва у рішенні від 03.08.2016 року та Київським апеляційним господарським судом в постанові від 12.10.2016 року, як стверджує позивач, встановлено, що право оренди позивача припинилося автоматично в силу закону в день набуття ТОВ Еталон-2009 права власності на будівлю без необхідності оформлення припинення права будь-якими актами чи документами.

Отже, судами України встановлено преюдиційний факт припинення зобов`язань з оренди позивача за Договором оренди землі. У зв`язку з чим, на переконання позивача, для останнього з 28.10.2014 року (дата набуття ТОВ Еталон-2009 права власності на будівлю) в силу закону припинились всі зобов`язання за Договором оренди землі, в тому числі але не виключно, зобов`язання зі сплати орендної плати.

З огляду на зазначене, Приватним акціонерним товариством Європорт 23.11.2016 року подані уточнюючі декларації з плати за землю від №9082283749, №9276932981, №9225009900 (далі також - уточнюючі декларації), в результаті подання яких у позивача утворилася переплата з плати за землю в розмірі 1 323 415,19 грн.

Разом з тим, листом від 06.12.2016 року №15611/10/26-54-12-03-23 відповідачем 1 уточнюючі декларації позивача як податкову звітність не визнано та наголошено на обов`язку декларанта сплачувати орендну плату за земельну ділянку, втім, вказане рішення в подальшому скасовано рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 12.01.2017 року №615/10/26-15-12-04-18.

Крім того, за результатами проведеної планової документальної виїзної перевірки за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року будь-яких порушень щодо нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку не встановлено.

Отже, на переконання позивача, переплата з плати за землю в розмірі 1 323 415,19 грн. є підтвердженою самим контролюючим органом, у зв`язку з чим, у позивача виникло законне право на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань.

18.07.2017 року позивач в порядку статті 43 Податкового кодексу України звернувся до відповідача-1 із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань №18/07. Заява отримана контролюючим органом - 26.07.2017 року. Однак, відповіді позивачем не отримано.

У свою чергу, 22.08.2017 року позивачем подано повторно заяву щодо повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань, але вже до Головного управління ДФС у м. Києві .

Однак, станом на дату подачі адміністративного позову до суду відповідей від відповідачів, а також грошові кошти позивачем не отримані.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем-1 протиправно не здійснено повернення з бюджету переплати грошового зобов`язання зі сплати за землю в розмірі 1 323 415,19 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 15.01.2018 року.

15.12.2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі також - КАС України в чинній редакції), визначеній Законом України від 03.10.2017 року №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України , справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судове засідання 15.01.2018 року прибули представники позивача та відповідача 1.

Представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву, в якому повідомлено, що станом на цей день, ДПІ здійснює лише сервісне обслуговування платників податків, тож лист позивача про повернення надміру сплачених коштів 26.07.2017 року направлено на вирішення до ГУ ДФС у м. Києві.

Заслухавши думку сторін, судом залучено другим відповідачем ГУ ДФС у м. Києві та відкладено розгляд справи до 14.03.2018 року.

Через канцелярію суду 07.03.2018 року позивачем подано заяву про зміну предмета позову шляхом заявлення позовних вимог й до ГУ ДФС у м. Києві.

Через канцелярію суду 12.03.2018 року позивачем подано відповідь на відзив.

У судове засідання 14.03.2018 року прибули представники позивача та відповідача 1. Належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання відповідачем 2 участь уповноваженого представника не забезпечено.

Судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову та встановлено строк відповідачам надати відзиви з урахуванням заяви, з огляду на що, судове засідання відкладено до 23.05.2018 року.

Через канцелярію суду 15.05.2018 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, в якому ставить під сумнів укладення Договору оренди між КМР та ТОВ Еталон-2009 , що підтверджується, зокрема, тим, що ТОВ Еталон-2009 не здійснює декларування та не сплачує орендну плату за землю по земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул.. Зої Гайдай, 2, загальною площею 0,23 га (кадастровий номер 8000000000:78:042:0083). Відповідач вважає, що орендарем вказаної земельної ділянки є позивач, оскільки документи належним чином не оформлено, не замінено сторону у Договорі оренди земельної ділянки, з огляду на що, позивачем має бути сплачено орендну плату за вказану земельну ділянку.

Також, у підтримку своєї позиції відповідачем 2 зазначено, що листом Департаменту земельних ресурсів від 04.01.2018 року №05707-288 повідомлено відповідачу-2, що Рішенням Київської міської ради від 26.01.2012 року №73/7410 земельну ділянку на вул. Зої Гайдай, 2 передано в оренду позивачу на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки терміном до 31.08.2022 року та іншого договору із новим власником об`єкта нерухомості, розташованій на цій ділянці, Київською міською радою не укладалося.

У судовому засіданні 23.05.2018 року протокольною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ Еталон-2009 та Київську міську раду, яких зобов`язано судом після отримання примірника (уточненої) позовної заяви надати свої пояснення та міркування щодо (уточненої) позовної заяви, з огляду на що, судове засідання відкладено до 27.06.2018 року.

Через канцелярію суду 23.05.2018 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що на думку позивача лист Департаменту земельних ресурсів від 04.01.2018 року №05707-288 не може братися судом до уваги, оскільки право власності на нерухоме майно перейшло до ТОВ Еталон-2009 , а тому всі обов`язки по сплаті орендної плати за землю переходять до нового власника, що підтверджується як нормами закону так і судовою практикою.

Через канцелярію суду 11.06.2018 року відповідачем 2 подано заперечення, в яких підтримано викладені у відзиві твердження, крім того, зауважено, що ТОВ Еталон-2009 не відкрито інтегрованої картки платника по сплаті орендної плати за землю, що також, на переконання відповідача 2 , підтверджує доводи останнього.

Через канцелярію суду 19.06.2018 року ТОВ Еталон-2009 подано пояснення на позовну заяву.

В підтримку позовної заяви зазначено, що ТОВ Еталон-2009 відповідно до Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 28.10.2014 року №28701605 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.10.2014 року №28701681, реєстраційний номер нерухомого майна 487586280000 є власником Будівлі, яку розміщено на земельній ділянці, кадастровий №8 000000000:78:042:043, за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2 в Оболонському районі м. Києва .

З дня набуття права власності на Будівлю ТОВ Еталон - 2009 відповідно до вимог статті 286 Податкового кодексу України сплачується податок на землю за користування земельною ділянкою кадастровий №8 000000000:78:042:043, за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2 в Оболонському районі м. Києва, копії податкових декларацій з плати за землю за 2015, 2016 та 2017 роки долучено третьою особою 1 до пояснень.

З метою належного оформлення права користування земельною ділянкою ТОВ Еталон-2009 24.12.2015 року в порядку статті 123 Земельного кодексу України звернулося до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Однак, станом на подання до суду пояснень від 19.06.2018 року вказане клопотання Київською міською радою досі не розглянуто.

Враховуючи викладене, третя особа 1 підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Через канцелярію суду 21.06.2018 року позивачем подано додаткові пояснення, в яких підтримано позицію, викладену у позовній заяві.

У судове засідання 27.06.2018 року прибули представники позивача, відповідача 2 та третьої особи 1. Належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, відповідно до матеріалів справи, відповідачем 1 та третьою особою 2 явку уповноважених представників не забезпечено.

Враховуючи встановлені обставини справи, заслухавши думку сторін, судом постановлено про встановлення третій особі 2 строк до 16.07.2018 року для надання пояснень щодо позову та пояснень щодо укладення Договору оренди, який укладено між ПрАТ Європорт та Київською міською радою 23.08.2012 року, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 31.08.2012 року за №78-6-00692, та зобов`язано надіслати ці пояснення всім учасникам справи та надати до суду докази такого надіслання, про що повідомлено у судовій повістці від 27.06.2018 року.

Судом відкладено судове засідання до 09.08.2018 року.

У судове засідання 09.08.2018 року прибули представники позивача, відповідача 2 та третьої особи 1. Належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, відповідно до матеріалів справи, відповідачем 1 та третьою особою 2 явку уповноважених представників не забезпечено.

Судом також повідомлено, що судову повістку уповноваженою особою Київської міської ради отримано 04.07.2018 року, проте до суду жодних пояснень на виконання протокольної ухвали суду від 27.06.2018 року не надходило.

Судом поставлено на обговорення питання щодо слухання справи за даної явки, проте, присутні у залі судового засідання сторони проти проведення судового засідання без участі представника третьої особи 2, або витребуваних у Київської міської ради документів заперечували, з огляду на що, суд вирішив поставити на обговорення питання щодо витребування доказів та застосування заходів процесуального примусу до Київської міської ради.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2018 року витребувано у Київської міської ради належним чином засвідчені копії Договору оренди, який укладено між ПрАТ Європорт та Київською міською радою 23.08.2012 року, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 31.08.2012 року за №78-6-00692, та Договору оренди між ТОВ Еталон 2009 та Київською міською радою, оригінали яких зобов`язано надати в судове засідання для огляду судом; зобов`язано Київську міську раду надати пояснення щодо позову та укладення Договору оренди, який укладено між ПрАТ Європорт та Київською міською радою 23.08.2012 року, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 31.08.2012 року за №78-6-00692, та Договору оренди між ТОВ Еталон-2009 та Київською міською радою; зобов`язано Київську міську раду витребувані документи із доказами направлення пояснень на позовну заяву та пояснень щодо укладення Договорів оренди усім учасникам справи подати до канцелярії суду; встановлено строк іншим учасникам справи до 01 жовтня 2018 року надати пояснення, міркування (із доказами направлення іншим учасникам справи) щодо пояснень Київської міської ради на позовну заяву та пояснень Київської міської ради щодо Договору оренди, в разі отримання цих документів учасниками; відкладено судове засідання до 17.10.2018 року; визнано явку уповноваженого представника Київської міської ради у судове засідання обов`язковою.

Через канцелярію суду 12.10.2018 року представником Київської міської ради подано письмові пояснення, до яких долучено завірену копію Договору оренди земельної ділянки від 23.08.2012 року, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 31.08.2012 року за №78-6-00692 у книзі записів державної реєстрації.

Представником Київської міської ради зауважено, що Київська міська рада відповідно до пункту 3.1 вказаного Договору своєї згоди на його дострокове розірвання не надавала. Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року у справі №910/9526/16 за позовом ПрАТ Європорт до Київської міської ради, треті особи: ТОВ Еталон-2009 , Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про розірвання договору оренди земельної ділянки, зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів 31.08.2012 року №78-6-00692 в позові відмовлено у повному обсязі.

Втім, своєї позиції в підтримку або в заперечення проти позовної заяви Київської міської ради не висловлено.

У судове засідання 17.10.2018 року прибув представник відповідача 2. Належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи відповідачем 1 та третьою особою 1 участь уповноважених представників не забезпечено.

Судом повідомлено по надходження клопотання представника позивача про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Зокрема, про здійснення розгляду справи без участі представника клопоче Київська міська рада у своїх письмових поясненнях від 12.10.2018 року.

Представником відповідача 2 клопотання представника позивача підтримано.

Керуючись частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено продовжити розгляд справи у письмовому провадження.

Через канцелярію суду 09.07.2020 року відповідачем 2 подано клопотання про залучення третьої особи до участі у справі, а саме Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, оскільки у разі задоволення позовних вимог, у цього органу виникне обов`язок повернути позивачу помилково сплачений збір на підставі подання відповідача 2 у справі.

Через канцелярію суду 09.07.2020 року відповідачем 2 подано клопотання про заміну відповідача 2 правонаступником у зв`язку із реорганізацією податкових органів та виключення із складу відповідачів ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві у зв`язку із його ліквідацією.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2020 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про залучення третьої особи до участі у справі відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2020 року клопотання ГУ ДПС у м. Києві про заміну сторони правонаступником задоволено частково. Замінено відповідача 2 - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на правонаступника - Головне у правління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267). В частині клопотання щодо виключення із складу учасників ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві - відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Між Київською міською радою та позивачем 23.08.2012 року укладено та нотаріально посвідчено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 31.08.2012 року за №78-6-00692.

31.08.2012 року на підставі Договору оренди землі між Сторонами підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки кадастровий №8 000000000:78:042:043, загальною площею 0,23 Га за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2 в Оболонському районі м. Києва.

На підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 28.10.2014 року №28701605 право власності на збудований торгівельний комплекс (в літ Д ), який розташовано на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2 в Оболонському районі м. Києва, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Еталон-2009 , про що видано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.10.2014 №28701681, реєстраційний номер нерухомого майна 487586280000.

19.11.2015 року позивач звернувся до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради з листом №121-15 від 17.11.2015 року про розірвання Договору оренди землі та підписання Акту приймання-передачі земельної ділянки у зв`язку із зміною власника об`єкта нерухомості.

Однак, листом Департаменту земельних ресурсів №057025-1100 від 25.01.2016 року зазначену пропозицію було відхилено з посиланням на необхідність оформлення права користування новим власником об`єкту нерухомості.

Крім того, третьою особою 1 повідомлено, що 24.12.2015 року з метою належного оформлення права користування земельною ділянкою останнє подано до Київської міської ради клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, проте відповіді не отримано досі.

У зв`язку із тим, що Київською міською радою відмовлено у розірванні договору оренди земельної ділянки із ПрАТ Європорт , хоча фактично земельною ділянкою користується ТОВ Еталон-2009 , ПрАТ Європорт звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради, треті особи: ТОВ Еталон-2009 , Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про розірвання Договору оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 31.08.2012 року за №78-6-00692.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 року у справі №910/9529/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що позивачем не надано доказів того, що ТОВ Еталон-2009 оформило право користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2 в Оболонському районі м. Києва у встановленому законодавством порядку.

Зокрема, судами зауважено, що жодного підтвердження відмови Київської міської ради надати дозвіл ТОВ Еталон-2009 на розроблення документації з землеустрою ні позивачем, ні третьою особою 1 не надано.

Посилаючись на частину третю статті 7 Закону України Про оренду землі та рішення судів у справі №910/9529/16, якими встановлено, що право оренди ПАТ Європорт припинилося автоматично в силу закону в день набуття ТОВ Еталон-2009 права власності на будівлю без необхідності оформлення припинення права будь-якими актами чи документами, позивач звернувся до ДПІ в Оболонському районі м. Києва із листом №23 від 23.11.2016 року із повідомленням про припинення оренди земельної ділянки в силу закону та подано уточнюючі декларації з плати за земельну ділянку від 23.11.2016 року №9082283749, від 23.11.2016 року №9276932981, від 23.11.2016 року №9225009900 на зменшення податкового зобов`язання по орендній платі на загальну суму 1538153, 71 грн.

Листом ДПІ в Оболонському районі м. Києва 06.12.2016 року від №15611/10/26-54-12-03-23 повідомлено ПрАТ Європорт про невизнання як податкову звітність уточнюючих декларацій з плати за землю від 23.11.2016 року №9082283749, №9276932981, №9225009900.

Зокрема, повідомлено про необхідність сплати оренди за земельну ділянку в установленому законодавством України порядку та строки, оскільки відповідно до відомостей автоматизованої системи ПК Кадастр від 01.10.2016 року за ПрАТ Європорт зареєстрована земельна ділянка згідно з договором оренди земельної ділянки від 31.08.2012 року №78-6-00692 за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2, площею 0, 23 га, кадастровий номер 78:042:083 строком до 31.08.2022 року.

В свою чергу, ПрАТ Європорт звернулося до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві із листом від 15.12.2016 року №15/12/16-2юр про надання роз`яснення щодо правової природи листа ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС м. Києва 06.12.2016 року від №15611/10/26-54-12-03-23 та наслідків наведеного в ньому визначення не визнано як податкову звітність .

Крім того, листом від 15.12.2016 року №15/12/16-1 юр. позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві із скаргою на рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС м. Києва, оформлене листом від 06.12.2016 року від №15611/10/26-54-12-03-23.

Листом ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС м. Києва від 29.12.2016 року №16902/10/26-54-12-03-23, посилаючись на положення статей 286 та 288 Податкового кодексу України, позивачу запропоновано звернутися до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для внесення змін до державного земельного кадастру.

За результатами розгляду скарги рішенням ГУ ДФС у м. Києва №615/10/26-15-12- 04-18 від 12.01.2017 року рішення відповідача-1 скасовано у зв`язку із порушенням вимог пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, а саме, лист не містить переліку конкретних причин відмови у прийнятті уточнюючих декларацій по платі за землю, а також вказаний лист направлено ПАТ Європорт із порушенням п`ятиденного строку.

ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ Європорт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 24.04.2017 року №154/26-15-14-02-03/31744061.

З результатами перевірки податковим органом не встановлено порушень позивачем правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки.

Листом від 18.07.2017 року №18/07 ПрАТ Європорт звернулося до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо повернення надміру сплачених грошових зобов`язань в розмірі 1 323 415,19 грн.

Листом від 21.08.2017 року №21/08/17-1юр. ПрАТ Європорт звернулося до ГУ ДФС у м. Києві щодо повернення надміру сплачених грошових зобов`язань в розмірі 1 323 415, 19 грн.

Разом з тим, відповіді на листи до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 18.07.2017 року №18/07 та до ГУ ДФС у м. Києві від 21.08.2017 року №21/08/17-1юр. позивачем не отримано.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиконання вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, а саме, не підготовки висновку про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов`язань позивачу з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування з бюджетних коштів, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Спеціальним законом, яким врегульовано відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі також - ПК України).

Зокрема, спірні правовідносини врегульовано Земельним кодексом України в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, Законом України від 06.10.1998 року №161-XIV Про оренду землі в редакції, чинній на момент спірних правовідносин (далі також - Закон №161).

В силу вимог підпункту14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України переплата податку виникає з моменту фактичної сплати суми коштів до відповідного бюджету. При цьому, повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань здійснюється з урахуванням строків давності, визначених пунктом 102.5 статті 102 ПК України.

Позивач ототожнює момент припинення всіх зобов`язань ПрАТ Європорт зі сплати орендної плати за Договором оренди земельної ділянки від 31.08.2012 року №78-6-00692 з 28.10.2014 року - дня набуття права власності ТОВ Еталон - 2009 на Будівлю, яку збудовано останнім на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2, площею 0, 23 га, кадастровий номер 78:042:083.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Вперше із заявою про повернення переплати за грошовими зобов`язаннями з оренди земельної ділянки позивач звернувся 18.07.2017 року, повторно 21.08.2017 року.

Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено право позивача на повернення заявленої суми коштів, з урахуванням строків давності, встановлених пунктом 102.5 статті 102 ПК України, що не ставиться під сумнів та не заперечується відповідачами 1 та 2.

Щодо наявності або відсутності обов`язку позивача сплачувати земельний податок за ділянку за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2, площею 0,23 га, кадастровий номер 78:042:083 строком до 31.08.2022 року з 28.10.2014 року, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для повернення надміру сплачених грошових зобов`язань в розмірі 1 323 415, 19 грн. позивач зазначає припиненням права на оренду земельної ділянки за Договором оренди шляхом у зв`язку із набуттям ТОВ Еталон-2009 права власності на Будівлю та оренду земельної ділянки, на який ця будівля розташована.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За правилами пункту 287.7 статті 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За частиною третьою статті 7 Закону №161 до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до статті 8-1 Закону №161 право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.

Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди.

Орендар, що має намір відчужити право оренди земельної ділянки за згодою орендодавця, подає особисто або надсилає рекомендованим листом орендодавцеві відповідну заяву.

Орендодавець у місячний строк з дня отримання заяви письмово надає орендарю згоду на відчуження права оренди земельної ділянки або вмотивовану відмову в наданні такої згоди.

У разі якщо в установлений цією статтею строк орендодавець не надав згоди на відчуження права оренди земельної ділянки або вмотивованої відмови в її наданні, орендар може відчужувати право оренди земельної ділянки через десять робочих днів з дня закінчення цього строку.

Відчужене право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Зазначеними положеннями визначається, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що питання відмови Київської міської ради від розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.08.2012 року за №78-6-00692 із ПрАТ Європорт досліджено та вирішено рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року у справі №910/9529/16.

Судами господарської юрисдикції встановлено, що між Київською міською радою та позивачем 23.08.2012 року укладено та нотаріально посвідчено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 31.08.2012 року за №78-6-00692.

Так, вказаний договір стосується земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2, площею 0,23 га, кадастровий номер 78:042:083 строком до 31.08.2022 року, яка перебувала у комунальній власності.

Після завершення будівництва торговельного комплексу та здачі його в експлуатацію відповідно до умов договору № 03/09-1 про залучення інвестицій у будівництво від 03.09.2012 року, об`єкт нерухомості було передано у власність Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон-2009 .

Свідоцтвом на право власності на нерухоме майно № 28701605 від 28.10.2014 року підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-2009 є власником будівлі, яка розташована на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2.

Відповідно до пункту 11.3 Зміна умов Договору та припинення і поновлення Договору цього Договору встановлено, що: Договір оренди припиняється, зокрема, у разі: набуття права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на орендованій іншою особою Земельній ділянці. В даному випадку в договорі про відчуження об`єктів нерухомості, що розташовані на Земельній ділянці, що є предметом цього Договору визначається суб`єкт (Орендар за цим Договором або новий власник об`єктів нерухомості), який сплачує орендну плату відповідно до розмірів встановлених цим Договором та несе відповідальність за зобов`язаннями передбаченими цим Договором для Орендаря, до моменту оформлення новим власником нерухомості правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку .

Згідно пункту 4.15. договору оренди земельної ділянки від 23.08.2016 року № 78-6-00692, у випадку відчуження об`єкта нерухомого майна, яке належало орендарю та розташоване на земельній ділянці, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плат до оформлення правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку новим власником нерухомого майна.

Орендар зобов`язаний письмово повідомити орендодавця про відчуження об`єктів (їх частин), що розташовані на земельній ділянці і належать орендарю, протягом 10 днів з моменту вчинення відповідного правочину, а також повідомити про наміри подальшого використання земельної ділянки. У випадку, якщо орендар має намір припинити право користування земельною ділянкою (її частиною), договір оренди розривається згодою сторін, або до нього вносяться відповідні зміни, з моменту укладення договору оренди земельної ділянки з новим власником об`єктів, які було відчужено (абзац 6 пункту 8.4. договору оренди земельної ділянки).

Таким чином, при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами чи документами. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Крім того, судами зауважено, що відповідно до пункту 14 рішення Київської міської ради від 04.03.2015 року № 195/1060 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 року № 63/9120 Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві - власники нерухомого майна протягом одного місяця з моменту набуття права власності на нерухоме майно зобов`язані відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Київської міської ради звернутись до Київської міської ради з клопотанням про оформлення (переоформлення) права оренди земельної ділянки та оформити право оренди земельної ділянки протягом одного року з моменту набуття права власності на нерухоме майно.

Як зазначено третьою особою, станом на час розгляду справи клопотання ТОВ Еталон-2009 , подане Київській міській раді розглянуто не було з огляду на те, що земельна ділянка перебуває в оренді Приватного акціонерного товариства Європорт на підставі діючого договору оренди земельної ділянки. Однак жодних підтверджень відмови Київради надавати дозвіл на розроблення документації з землеустрою у матеріалах справи немає.

Враховуючи наведене вище, а також той факт, що позивачем по справі не надано жодних доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-2009 оформило право користування земельною ділянкою за адресою вул. Зої Гайдай, 2, Оболонський район міста Києва у встановленому законодавством порядку, суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позову.

З аналізу змісту судових рішень судів господарської юрисдикції у справі №910/9529/16 висновується, що позивач дійшов помилкового висновку, що у судових рішеннях у справі №910/9529/16 встановлено преюдиційний факт припинення зобов`язань позивача з оренди за Договором від 31.08.2012 року за №78-6-00692, оскільки цьому передує необхідність належного оформлення ТОВ Еталон-2009 права оренди земельної ділянки за адресою вул. Зої Гайдай, 2, Оболонський район міста Києва, яке останнім не здійснено та не замінено сторону у договорі оренди земельної ділянки, що і встановлено зазначеними судовими рішеннями.

Доказів, які б спростовували встановлені рішеннями судів у справі №910/9529/16 обставини, під час розгляду адміністративної справи №826/13926/17 ні позивачем, ні третьою особою не надані.

Суд зазначає, що у матеріалах справи наявна копія клопотання ТОВ Еталон-2009 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки за адресою вул. Зої Гайдай, 2, Оболонський район міста Києва, поданого Київській міській раді від 24.12.2015 року, разом з тим, жодних ознак реєстрації Київською міською радою цього клопотання в якості кореспонденції відповідно до Інструкції з діловодства в Київській міській раді, затвердженої розпорядженням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 08.11.2017 року №64, зокрема, у автоматизованій формі реєстрації документів в ІТС ЄІПК на базі СЕД АСКОД , клопотання не містить, що не може бути визнано допустимим та належним доказом у розумінні статей 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, позивачем не надано суду відповідного договору про відчуження об`єктів нерухомості на виконання пункту 11.3. Договору від 31.08.2012 року за №78-6-00692 про оренду земельної ділянки.

Враховуючи викладене та правову природу укладеного між позивачем та Київською міською радою Договору від 31.08.2012 року за №78-6-00692 про оренду земельної ділянки та висновків, викладених у судових рішеннях у справі №910/9529/16, суд дійшов висновку, що позивач помилково вважає припиненим право останнього на оренду земельної ділянки відповідно до умов Договору від 31.08.2012 року за №78-6-00692.

Крім цього, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з даних ПК Кадастр , долученого відповідачем 2 до відзиву, поданого 15.05.2018 року, ПрАТ Європорт є орендарем земельної ділянки за адресою: вул. Зої Гайдай, 2, Оболонський район міста Києва, площею 2300 м.кв. згідно з Договором оренди земельної ділянки від 31.08.2012 року №78-6-200692 з терміном дії 10 років до 31.08.2022 року.

Відповідно до змісту листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.01.2018 року №05707-288 у відповідь на лист Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 28.11.2017 року №20305/9/26-15-14-03-04 щодо надання інформації про договір оренди ПрАТ Європорт земельної ділянки на вул. Зої Гайдай, 2 (кадастровий номер 8000000000:78:042:0083), за наявною у Департаменті інформацією відповідний договір між Київською міською радою та новим власником об`єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:042:0083, не укладений.

Зазначені обставини позивачем також не спростовані належними доказами.

Враховуючи викладене, обов`язок сплати позивачем земельного податку з 28.10.2014 року не припинявся.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, Акт перевірки від 24.04.2017 року №154/26-15-14-02-03/31744061, складений ГУ ДФС у м. Києві за результатами планової документальної виїзної перевірки позивача за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, судом встановлено відсутність порушень за сплати орендної плати за земельні ділянки, в тому числі, за земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2, що також свідчить про відсутність у позивача податкового боргу зі сплати цього податку.

Тобто, земельний податок за вказану земельну ділянку позивачем сплачувався, що не заперечується податковим органом.

Разом з тим, відповідачем 2 зазначено, що згідно з інтегрованої картки платника податку ПрАТ Європорт станом на 30.11.2017 року обліковується переплата по орендній платі з юридичних осіб в сумі 1 323 415,19 грн., яка виникла у зв`язку із тим, що платником ПрАТ Європорт в податковій декларації по орендній платі з юридичних осіб: за 2014 рік задекларовано зменшення податкового зобов`язання в сумі 83 960,64 грн.; за 2015 рік задекларовано зменшення податкового зобов`язання в сумі 595 328,76 грн.; за 2016 рік задекларовано зменшення податкового зобов`язання в сумі 858 954,36 грн. Разом 1 323 415 грн. 19 коп. (далі також - уточнюючі декларації).

Листом ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 06.12.2016 року №15611/10/26-54-12-03-23 повідомлено ПрАТ Європорт про невизнання як податкову звітність уточнюючих декларацій з плати за землю від 23.11.2016 року №9082283749, №9276932981, №9225009900.

Зокрема, повідомлено про необхідність сплати оренди за земельну ділянку в установленому законодавством України порядку та строки, оскільки відповідно до відомостей автоматизованої системи ПК Кадастр від 01.10.2016 року за ПрАТ Європорт зареєстрована земельна ділянка згідно з договором оренди земельної ділянки від 31.08.2012 року №78-6-00692 за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2, площею 0,23 га, кадастровий номер 78:042:083 строком до 31.08.2022 року.

В свою чергу, листом від 15.12.2016 року №15/12/16-1 юр. позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві із скаргою на рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС м. Києва, оформлене листом від 06.12.2016 року від №15611/10/26-54-12-03-23.

За результатами розгляду скарги рішенням ГУ ДФС у м. Києва №615/10/26-15-12- 04-18 від 12.01.2017 року рішення відповідача-1 скасовано у зв`язку із порушенням вимог пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, а саме, лист не містить переліку конкретних причин відмови у прийнятті уточнюючих декларацій по платі за землю, а також вказаний лист направлено ПрАТ Європорт із порушенням п`ятиденного строку.

Відповідно до пункту 49.13. статті 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Інших доказів, які б свідчили про не визнання уточнюючих декларацій, поданих позивачем, відповідачами суду не надано, отже, суд вважає уточнюючі декларації прийнятими в силу пункту 49.13. статті 49 ПК України.

Листом від 18.07.2017 року №18/07 ПрАТ Європорт звернулося до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо повернення надміру сплачених грошових зобов`язань в розмірі 1 323 415,19 грн.

Листом від 21.08.2017 року №21/08/17-1юр. ПрАТ Європорт звернулося до ГУ ДФС у м. Києві щодо повернення надміру сплачених грошових зобов`язань в розмірі 1 323 415,19 грн.

Разом з тим, відповідей від відповідачів 1 та 2 позивачем не отримано.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 43.1.-43.4., 43.5., 43.6. статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7. статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з абзацом 1 підпункту 200.7.1. пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пунктів 200.8., 200.10., 200.11. До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

В судовому засіданні 23.05.2018 року представником відповідача 1 надано суду відповідь ГУ ДФС у м. Києві від 10.08.2017 року №24908/10/26-15-09-19 про розгляд листа ПрАТ Європорт від 18.07.2017 року №18/07 щодо повернення коштів, відповідно до змісту якого ГУ ДФС у м. Києві зазначено про наявність у платника податків переплати за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 1 323 415 грн. 19 коп., яка виникла в наслідок декларування ПрАТ Європорт в податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) зменшення податкового зобов`язання за 2014, 2015 та 2016 роки. ГУ ДФС у м. Києві зазначено про відсутність документальної перевірки щодо повноти декларування та своєчасності сплати орендної плати з юридичних осіб за період виникнення переплати, з огляду на що, повернення на розрахунковий рахунок платника надміру сплаченої суми, що виникла внаслідок зменшення задекларованих зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб, можливо лише після проведення документальної перевірки.

Разом з тим, доказів проведення камеральної перевірки позивача після отримання податковим органом відповідних заяв про відшкодування грошових зобов`язань, наявності рішення про проведення документальної перевірки у встановлений ПК України не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки уточнених податкових декларацій позивача, зокрема, доказів наявності підстав для проведення документальної перевірки та результатів її проведення податковим органом суду не надано.

Відповідно до підпункту б пункту 200.12. статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна).

У випадках, передбачених підпунктами б і в цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Згідно з абзацом 9 пункту 200.12. статті 200 ПК України узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Отже, незважаючи на встановлений судом обов`язок позивача зі сплати податку з орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2 в Оболонському районі м. Києва на підставі Договору оренди земельної ділянки від 23.08.2012 року №78-6-00692, відповідачем 2, в межах предмета спору у справі №826/13926/17, не доведено правомірності не вчинення останнім дій, передбачених статтею 43 ПК України із складання відповідного висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, з тих підстав, що жодних дій, передбачених статтею 200 ПК України відповідачем 2 не вчинено, що свідчить про узгодженість суми, заявленої позивачем до відшкодування, у розмірі 1 313 415, 19 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у межах спірних правовідносин, заявлених до вирішення у справі №826/13926/17 до ГУ ДФС у м. Києві.

Щодо позовних вимог заявлених позивачем до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, суд зазначає наступне.

Статтею 19-3 ПК України визначено функції державних податкових інспекцій, відповідно до якої, державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Відповідно до листа ГУ ДФС у м. Києві від 21.03.2018 року №14320/7/26-15-12-09-17 у відповідь на лист ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.03.2018 року №728/8/26-54-07-18 щодо надання відповіді на лист ПрАТ Європорт від 18.07.2017 року №18/07 повідомлено, що ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на виконання статті 43 ПК України листом від 26.07.2017 року №2991/8/26-54-03-37 лист ПрАТ Європорт від 18.07.2017 року №18/07 передано до ГУ ДФС у м. Києві (вх. від 26.07.2017 року №33052/10с).

Тож, враховуючи, що ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, як державну податкову інспекцію не покладено повноважень щодо підготовки висновку та подальшого звернення із ним до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в силу положень ПК України, позовні вимоги, заявлені до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві задоволенню не підлягають.

Крім того, суд зауважує, що відповідачем 1 вчинено усі необхідні дії для вирішення заяви позивача від 18.07.2017 року №18/07 про повернення надміру сплачених коштів по орендній платі з юридичних осіб, що свідчить про відсутність допущення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві протиправної бездіяльності, оскаржуваної позивачем в цій справі.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошуває, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05.01.2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26.06.2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 року зазначено, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування, останній у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету за орендну плату за земельну ділянку у розмірі 1 323 415, 19 грн., яке охоплюється поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до частини першої, абзаців 1, 2 частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи встановлену судом протиправну бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо невиконання вимог статті 43 ПК України, а саме, не підготовку висновку про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов`язань позивачу з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування з бюджетних коштів, суд вважає обґрунтованою також позовну вимогу щодо зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві (як правонаступника відповідача 2) підготовити висновок про повернення ПрАТ Європорт надміру сплачених грошових зобов`язань у сумі 1 323 415, 19 грн. та подання його для виконання до відповідної державної казначейської служби.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи судом встановлено, що за подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір 3 200 грн. 00 коп. відповідно до платіжних доручень від 27.10.2017 року №792 на суму 1 600 грн. 00 коп. та від 27.10.2017 року №793 на суму 1 600 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що заявлення позовних вимог до ДПІ та ГУ ДФС у м. Києві зумовлено нерозумінням позивача на момент подання до суду позовної заяви, яким з податкових органів мало б бути вчинено відповідні дії щодо складання висновку та його направлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування з бюджетних коштів.

Крім того, відповідні заяви на відшкодування грошових зобов`язань подано позивачем як до ДПІ , так і до ГУ ДФС у м. Києві.

З огляду на те, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, водночас, позовні вимоги до Головного управління ДФС у м. Києві визнано обґрунтованими, на переконання суду, сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню в повному обсязі на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві - правонаступника відповідача 2.

Керуючись статтями 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Європорт задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо невиконання вимог п. 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, а саме, не підготування висновку про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов`язань позивачу з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування з бюджетних коштів;

3. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві підготувати висновок про повернення ПрАТ Європорт надміру сплачених грошових зобов`язань у сумі 1 323 415, 19 грн. та подати його для виконання до відповідної державної казначейської служби.

4. В іншій частині відмовити.

5. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Європорт (код ЄДРПОУ 31744061, адреса: 03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 15-а) сплачену суму судового збору у розмірі 3 200 грн. 00 коп. (три тисячі двісті грн. 00 коп.) за рахунок Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Приватне акціонерне товариство Європорт (код ЄДРПОУ 31744061, адреса: 03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 15-а);

Відповідач-1: Державна податкова інспекція у Оболнському районі ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39468697, адреса: 04213, м. Київ, вул. Героїв Сталінграда, 58);

Відповідач-2: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19);

Третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-2009 (код ЄДРПОУ 36352635, адреса: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд.15).

Третя особа-2: Київська міська рада (код ЄДРПОУ 22883141, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36).

Повне рішення складено 27.10.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна