Ухвала

від 27.10.2020 по справі 640/25435/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/25435/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовною заявою

Головного управління ДПС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВК СПЕЦ МЕТАЛЛ МАШ

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВК СПЕЦ МЕТАЛЛ МАШ (адреса: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139, ідентифікаційний код 41394132), в якому просить суд стягнути з платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю ВК СПЕЦ МЕТАЛЛ МАШ з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговуються такого платника на суму податкового боргу у розмірі 500 329,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 161 КАС України, суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У переліку документів, доданих до позовної заяви, наявна відмітка про надання доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача (для суду), однак такі докази у матеріалах позовної заяви відсутні.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з позовною заявою, до суду надійшло клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Згідно із частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Разом з тим, суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Водночас, при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

Разом з тим, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена в праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 26.12.2017 у справах № К/9901/132/17, № К/9901/284/17 від 22.01.2018 у справах № К/9901/4773/18, №К/9901/5115/18.

При цьому, згідно із положеннями частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору.

Крім того, відповідно до положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що Головне управління ДПС в м. Києві не належить до вичерпного переліку суб`єктів, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № К/9901/12/18, від 12.01.2018 у справах № К/9901/2132/18, № К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18 та № К/9901/2134/18.

З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позову до адміністративного суду майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102,00 гривень.

Позивачем заявлено вимогу майнового характеру у розмірі 500329,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 7504,94 грн.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути шляхом подання до суду доказів направлення позовної заяви відповідачу та документу про сплату судового збору у розмірі 7504,94 грн.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Головного управління ДПС в м. Києві без руху.

2. Встановити позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Пащенко К.С.