Ухвала

від 27.10.2020 по справі 640/25628/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/25628/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами Головного управління ДПС у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) до Товариства з обмеженою відповідальністю ОМК-СВ (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 18-А, код ЄДРПОУ 38799410) про стягнення коштів,

встановив:

Головне управління ДПС у м.Києві (надалі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ОМК-СВ (надалі також - відповідач) про стягнення коштів.

Позивачем разом з позовом подано клопотання в якому просить звільнити від сплати судового збору.

Згідно ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, особа, звернувшись із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

У той же час представником позивача не надано жодного належного та допустимого доказу, який би доводив зазначений ним майновий стан підприємства та неможливість сплати судового збору під час подачі позову.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд звертає увагу на той факт, що відстрочення сплати судового збору не звільняє позивача від здійснення витрат на його відшкодування за наслідками розгляду справи у випадку відмови від задоволення позову.

Також, суд звертає увагу, що згідно зі ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що позивач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд ознайомившись із позовною заявою встановив, що до неї не додано квитанцію про сплату судового збору, проте, в тексті позовної заяви зазначено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання позивача, суд наголошує на тому, що воно не підлягає задоволенню з огляду на те, що повідомлені позивачем обставини не є підставою для звільнено від сплати судового збору.

Слід зазначити, що посилання на неможливість сплатити судовий збір не є поважною обставиною для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установити у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102, 00 гривні.

Позивачем, при зверненні до суду заявлені позовні вимогу майнового характеру на суму 68970,25грн.

Враховуючи заявлену позивачем вимогу, розмір судового збору який підлягає сплаті становить - 2102,00 грн.

Враховуючи зазначене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом сплатити суми судового збору у розмірі 2102, 00 грн. та надання суду відповідних доказів такої сплати.

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 цієї ж статті).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом платіжного документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2102, 00 грн.

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви про звільнення сплати судового збору.

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Смолій