Рішення

від 27.10.2020 по справі 443/1752/19

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/1752/19

Провадження №2/443/198/20

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2020 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

з участю секретаря судового засідання Кушнір М.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просить визнати за ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, яке складається із житлового будинку та господарських споруд, згідно технічного паспорту від 18 жовтня 2018 року, що розташовані в АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис за № 46. Усе своє майно ОСОБА_2 заповів онукові ОСОБА_3 , склавши заповіт. Після смерті діда відкрилася спадщина на житловий будинок А-1, загальною площею 116,9 кв.м, що розташований у АДРЕСА_1 . 11 червня 2019 року приватним нотаріусом Жидачівського районного нотаріального округу Мазур О.Я., позивачу відмовлено у заведенні спадкової справи у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на будинок вказаний вище. Відтак, позивач змушений звертатися до суду із вказаним позовом з метою захисту майнових прав.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 07 вересня 2020 року позову заяву залишено без руху, а позивачу надано додатковий строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2020 року відкрито провадження у справі розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав клооптання про проведення розгляду справи без його участі.

Відповідач також у підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву, згідно якої позов визнає та просить суд проводити розгляд справи без його участі.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги, наслідки визнання позову йому зрозумілі, визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд відповідно до ч.4 ст.200, ст.206 ЦПК України, ухвалює судове рішення в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин і вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що дід позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Монастирецької селищної ради Жидачівського району, Львівської області 11 грудня 1997 року, який зареєстрований в реєстрі за №200, згідно якого належний йому житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_2 заповів своєму внукові - ОСОБА_1 (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що свідчить копія свідоцтва про його смерть, серія НОМЕР_3 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майна, а саме: житловий будинок А-1, загальною площею 116,9 кв.м, що розташований у АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із вимогами ст.ст.1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку не заявив про відмову від спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право протягом шестимісячного строку подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

11 червня 2019 року приватним нотаріусом Жидачівського районного нотаріального округу Мазур О.Я. було відмовлено ОСОБА_4 у заведенні спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.29).

Матеріалами справи встановлено, що 14 червня 1991 року № 175 інспектором Держархбудконтролю Жидачівського району надало дозвіл ОСОБА_2 приступити до закладки фундаментів індивідуального одноповерхового (мансардного) житлового будинку за проектом № ОБ-М-4/79 та господарської будівлі за проектом № ГБ-І-76 (літня кухня) згідно з планом земельної ділянки по АДРЕСА_2 на підставі рішення виконкому Жидачівської районної ради народних депутатів ради від 16.05.1991 р. № 162, договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки під індивідуальне будівництво та акту виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки осей будівель від 14.06.1991 р. (а.с.16).

Крім того, 16.05.1991 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво на забудову земельної ділянки (а.с.18).

Згідно з даними будівельного паспорту на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_2 передбачається будівництво житлового будинку по проекту № ОБ-М-4/79 на 3 кімнати житловою площею 48 кв. м., загальною площею 116, 9 кв. м. і господарських будівель по проекту № ГБ-І-76 площею 10 кв. м. (літня кухня).

Вказане нерухоме майно належало ОСОБА_2 .

Зазначений житловий будинок взято на облік Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації 15 листопада 2018 року. Згідно даних технічного паспорта житловий будинок побудовано у 1994 році (а.с.24-27,28).

Рішенням Монастирецької сільської ради № 120 від 25 січня 2005 року "Про зміну назв вулиць" вулицю Маяковського перейменували на вулицю Л. Українки (а.с.12).

Рішенням Монастирецької сільської ради № 44 від 16 жовтня 2018 року "Про присвоєння адреси" даному житловому будинку присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (а.с.13).

Відповідно до довідки Монастирецької сільської ради від 08.10.2018 р. № 1322 (а.с.14) ОСОБА_2 був постійно зареєстрований та проживав до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , в селі Протеси Жидачівського району Львівської області. Його внук - ОСОБА_1 проживав разом з своїм дідусем - ОСОБА_2 до дня його смерті, на день його смерті, де проживає до цього часу.

Відтак, ОСОБА_2 на підставі усіх дозвільних документів було розпочате будівництво житлового будинку, яке відповідає будівельним вимогам та державним стандартам. На час початку будівництва будинку у замовника будівельних робіт ОСОБА_2 були наявні документи на право власності на землю - рішення виконкому Монастирецької сільської ради від 10.05.1991 р. № 53, акту виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки осей будівель від 14.06.1991 р. (а.с.17, 19-23).

Згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку, шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268 - 1270 ЦК України. За змістом ст. 392 ЦК України, належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.

Статтею 1297 ЦК України, встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у вигляді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296,1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).

Водночас, згідно з роз`ясненнями, викладеними Міністерством юстиції України у своєму листі № 19-32/319 Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна , зазначено, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності, на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Крім того, п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав від 07 лютого 2014 року № 5 з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Наведене, з урахуванням зазначених вище норм ЦК України, а також позицій Пленуму Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дає обґрунтовані підстави вважати, що позивач має право на звернення до суду з позовом про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом щодо нерухомого майна - житлового будинку та господарських споруд, згідно технічного паспорту від 18 жовтня 2018 року, що розташовані в АДРЕСА_1 , що належали на праві власності ОСОБА_2 .

Враховуючи зазначені норми ЦК України, роз`яснення постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 7та листа ВССУ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту порушеного права, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ в нотаріальному порядку, право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом положень ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та в інший спосіб такі перешкоди не можуть бути усунуті.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Пунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Отже, відсутність факту офіційного визнання перешкоджає належному володінню користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивача. При цьому, в даному випадку, нотаріусом було відмовлено позивачу у заведенні спадкової справи з-за відсутності у нього правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Відсутність у позивача правовстановлюючого документу на вказане вище нерухоме майно, що належала померлому ОСОБА_2 (спадкове майно), перешкоджає йому в реалізації спадкових прав, зокрема, - оформленню спадщини нотаріусом.

Відтак, враховуючи наявність заповіту, вимога про визнання за позивачем права власності на житловий будинок та господарські споруди, згідно технічного паспорту від 18 жовтня 2018 року, що розташовані в АДРЕСА_1 , є цілком обгрунтованою.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, враховуючи, що відповідачі позов визнали, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, яке складається із житлового будинку та господарських споруд, згідно технічного паспорту від 18 жовтня 2018 року, що розташовані в АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 жовтня 2020 року

Суддя С.І Сливка