Рішення

від 28.10.2020 по справі 640/21728/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 року м. Київ № 640/21728/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до проНаціонального агентства з питань запобігання корупції визнання протиправним та скасування рішення від 20.09.2019р.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 20.09.2019р. №3197 Про результати здійснення повної перевірки особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Київського апеляційного адміністративного суду .

Ухвалою суду від 11.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення, оскільки воно прийнято всупереч вимогам Закону України Про запобігання корупції та Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань корупції від 10.02.2017р. № 56.

03 грудня 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Національним агентством з питань запобігання корупції проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Київського апеляційного адміністративного суду за результатами якої 20.09.2019 прийнято рішення №3197 Про результати здійснення повної перевірки особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Київського апеляційного адміністративного суду .

Відповідно до рішень Національного агентства з питань запобігання корупції від 11.02.2019 №446 "Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" та від 12.04.2019 № 1026 "Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" повна перевірка проведена уповноваженою особою - провідним спеціалістом відділу проведення повних перевірок Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя ОСОБА_2 , уповноваженою особою - головним спеціалістом першого відділу (м. Київ) Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції ОСОБА_3 .

Так, під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 станом на 31.12.2016 обіймав посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду.

Складовими предмета повної перевірки декларації відповідно до абзацу першого частини першої статті 50 Закону є: з`ясування достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірка на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення.

І. З`ясування достовірності задекларованих відомостей

1. У розділі 2.1 "Інформація про суб`єкта декларування" декларації.

Суб`єкт декларування вказав "Тип посади" - "Посада державної служби" "Категорія посади" - "В".

Також на запитання "Чи належить ваша посада до посад, пов`язаних з високим рівнем корупційних ризиків, згідно з переліком, затвердженим Національним агентством з питань запобігання корупції?" обрав позначку "Так".

Суб`єкт декларування відповідно до постанови Верховної Ради України від 08.10.2009 № 1634-VI "Про обрання суддів" призначений безстроково на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду.

Пунктом 12 частини третьої статті 3 Закону України "Про державну службу" визначено, що дія цього Закону не поширюється на суддів.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суб`єкт декларування є суддею.

Згідно з рішенням Національного агентства від 17.06.2016 №2 посада суб`єкта декларування не належить до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 46 Закону у декларації зазначаються відомості зокрема, про займану посаду, або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб`єкта декларування.

Таким чином, у розділі 2.1 "Інформація про суб`єкта декларування" суб`єкт декларування відобразив недостовірні відомості стосовно своєї посади, чим не дотримав вимоги пункту 1 частини першої статті 46 Закону.

2. У розділі 3 "Об`єкти нерухомості" декларації.

2.1. Суб`єкт декларування не відобразив інформацію про право користування члена сім`ї (сина) квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , в якій він зареєстрований, що підтверджується наданими суб`єктом декларування поясненнями та копією довідки про реєстрацію місця проживання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування. Статтею 6 цього Закону передбачено, що для реєстрації особа подає органу реєстрації, зокрема, документи, що підтверджують право на проживання в житлі, адреса якого зазначається під час реєстрації.

Відповідно до статті 405 Цивільного кодексу України члени сім`ї власник житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом згідно із законом.

2.2. Суб`єкт декларування зазначив відомості про нежитлову будівлю загальною площею 190,4 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , дата набуття права 29.07.2013, що належить йому на праві власності (частка 0,04%), обравши в полі "Вартість на дату набуття у власність, володіння чи користування" позначку "Не відомо".

Згідно з наданими суб`єктом декларування поясненнями та копією договору дарування від 29.07.2013, вартість на дату набуття вказаної нежитлової будівлі становить 378 163,00 гривні.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 378 163,00 гривні.

2.3. Суб`єкт декларування зазначив відомості про квартиру загальною площею 44,7 м2 за адресою: АДРЕСА_3 , дата набуття права 31.08.1993, що належить члену сім`ї (дружині) на праві власності (частки 20% та 40%), не відобразивши відомості про усіх співвласників.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а також згідно з наданими суб`єктом декларування поясненнями та копією свідоцтва про право власності, вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності члену сім`ї (дружині) (20%), ОСОБА_4 (20%), ОСОБА_5 (20%) та ОСОБА_6 (40%).

2.4. Суб`єкт декларування зазначив відомості про земельну ділянку загальною площею 1 000 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , дата набуття права 26.03.2009, кадастровий номер 4621510100:01:073:0001, що належить члену сім`ї (дружині) на праві власності, у полях "Вартість на дату набуття", "Вартість за останньою оцінкою" обрав позначку "Член сім`ї не надав інформацію".

Згідно з наданими суб`єктом декларування поясненнями та копією договору дарування земельної ділянки від 11.02.2008, вартість на дату набуття вказаної земельної ділянки становить 26 805,57 гривень.

2.5. Суб`єкт декларування зазначив відомості про об`єкти нерухомості (квартиру, гараж, житловий будинок та земельну ділянку), що належать йому та члену сім`ї (дружині), відобразивши у полях "Інформація щодо прав на об`єкт" тип права - "Власність, 1%".

Згідно з інформацією, що внесена до правовстановлюючих документів, які надав суб`єкт декларування, та відомостей, отриманих з державних реєстрів та баз даних, вказані об`єкти нерухомості (квартира, гараж, житловий будинок та земельна ділянка) належать йому та дружині на праві приватної власності частками 100%.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування; у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, у розділі 3 "Об`єкти нерухомості" декларації суб`єкт декларування зазначив недостовірні відомості про: право користування члена сім`ї (сина) квартирою, в якій він зареєстрований; вартість нежитлової будівлі на дату набуття, що належить йому на праві власності; про усіх співвласників квартири, що належить на праві спільної сумісної власності члену сім`ї (дружині); відсотковий розмір права власності, стосовно квартири, гаража, житлового будинку та земельної ділянки, що належать йому та члену сім`ї (дружині), які відрізняються від достовірних на суму 378 163,00 грн (підпункт 2.2 пункту 2 цього розділу), не вказавши відомості про вартість на дату набуття земельної ділянки, що належить члену сім`ї (дружині), чим не дотримав вимоги пункту 2 частини першої статті 46 Закону.

Під час заповнення відомостей про вартість на дату набуття земельної ділянки, що належить члену сім`ї (дружині), обрав позначку "Член сім`ї не надав інформацію" відповідно до вимог частини сьомої статті 46 Закону. Однак такі відомості підлягають відображенню у декларації відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону.

3. У розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" декларації.

3.1. Суб`єкт декларування відобразив відомості про отриманий (нарахований) дохід у вигляді заробітної плати, отриманої ним за основним місцем роботи у розмірі 150 002,00 грн, зазначивши джерелом доходу самого себе.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, суб`єкту декларування за 2016 рік нараховано дохід у вигляді заробітної плати у сумі 150 001,91 гри (джерело доходу - Київський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34729486), що підтверджується наданою суб`єктом декларування копією довідки про отримані доходи від вказаного суду.

3.2. Суб`єкт декларування відобразив відомості про отриманий (нарахований) дохід у вигляді заробітної плати, отриманої членом сім`ї (дружиною) за основним місцем роботи у розмірі 40 980,00 грн, зазначивши її джерелом доходу.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, члену сім`ї (дружині) за 2016 рік нараховано дохід у вигляді заробітної плати у сумі 32 679,92 грн (джерело доходу - ТОВ "Евростандарт код ЄДРПОУ 34765456), що підтверджується отриманою довідкою від вказаного товариства наданою на запит Національного агентства.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 8 300,92 гривень.

У поясненнях суб`єкта декларування зазначено, що доходи дружини за 2016 рік декларувалися ним на підставі наданих нею відомостей, які на сьогоднішній день у нього відсутні.

3.3. Суб`єкт декларування зазначив відомості про отриманий членом сім`ї (дружиною) дохід у вигляді соціальних виплат при народженні дитини у розмірі 10 320 гри, зазначивши її джерелом доходу.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, члену сім`ї (дружині) за 2016 рік нараховано дохід у вигляді соціальних виплат у сумі 22 067,43 грн (джерело доходу - Київський міський центр но нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, код ЄДРІІОУ 22886300), що підтверджується отриманою довідкою від вказаного центру, наданою на запит Національного агентства.

У поясненнях суб`єкта декларування зазначено, що доходи дружини за 2016 рік декларувалися ним на підставі наданих нею відомостей, які на сьогоднішній день у нього відсутні.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 11 747,43 гривень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону у декларації зазначаються відомості про отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, Подарунки та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.

Таким чином, у розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" декларації суб`єкт декларування зазначив недостовірні відомості про розмір нарахованих члену сім`ї (дружині) доходів та джерела доходів, отриманих ним та членом сім`ї (дружиною), які відрізняються від достовірних на суму 20 048,35 грн (підпункти 3.2 та 3.3 пункту 3 цього розділу), чим не дотримав вимоги пункту 7 частини першої статті 46 Закону.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для притягнення суб`єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, Національне агентство керується сумою прожиткового мінімуму для працездатної особи відповідно до чинного законодавства на момент подання до Національного агентства декларації.

Суб`єкт декларування 30.03.2017 подав декларацію за 2016 рік шляхом заповнення на офіційному сайті Національного агентства.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" сума прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день подання декларації становила 1 600,00 гривень.

За результатами з`ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб`єкт декларування відобразив недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на загальну суму 398 211,35 грн (підпункт 2.7 пункту 2 та підпункти 3.2 та 3.3 пункту 3 цього розділу цього рішення) що становить суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є ознаками правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За наявною інформацією, у розділах 1, 2.2, 4-10, 12-16 декларації недостовірних відомостей не встановлено.

II. З`ясування точності оцінки задекларованих активів

За наявною інформацією, порушень вимог частини п`ятої статті 46 Закону не встановлено.

ІІІ. Перевірка на наявність конфлікту інтересів

За результатами перевірки інформації, що внесена до декларації суб`єкта декларування за 2016 рік, та відомостей, отриманих від державних органів, з державних реєстрів та баз даних, порушень з боку суб`єкта декларування вимог статей 25 та 36 Закону не встановлено.

IV. Перевірка на наявність ознак незаконного збагачення

Правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні.

Керуючись частиною першою статті 8, статтями 25, 36, 46, 50 Закону України "Про запобігання корупції", пунктом 15 розділу НІ, пунктами 1, 2 розділу IV Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.02.2017 №56, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.02.2017 за № 201/30069, за результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 (унікальний ідентифікатор документа - 836460bd-bf66-4b71-8137-6ас064316273), Національне агентство з питань запобігання корупції вирішило:

1. Суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік зазначив недостовірні відомості про: свою посаду; право користування члена сім`ї (сина) квартирою, в якій він зареєстрований; вартість нежитлової будівлі на дату набуття, що належить йому на праві власності про усіх співвласників квартири, що належить на праві спільної сумісної власності члену сім`ї (дружині); відсотковий розмір права власності, стосовно квартири, гаража, житлового будинку та земельної ділянки, що належать йому та члену сім`ї (дружині); розмір нарахованих члену сім`ї (дружині) доходу та джерела доходів, отриманих ним та членом сім`ї (дружиною), не вказавши відомості про вартість на дату набуття земельної ділянки, що належить члену сім`ї (дружині), чим не дотримав вимоги пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 Закону України "Про запобігання корупції".

Суб`єкт декларування подав недостовірні відомості у декларації, що відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є ознакою правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел.

3. Наявність конфлікту інтересів не встановлено.

4. Правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні.

Непогоджуючи з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України Про запобігання корупції від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон №1700-VII), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах а і в пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону №1700-VII у декларації зазначаються відомості про: зареєстроване місце проживання, а також місце фактичного проживання (п.1); об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право (п.2); дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості (пп. б п.3).

За приписами частини 3 статті 46 Закону №1700-VII у декларації зазначаються також відомості про об`єкти декларування, передбачені пунктами 2-8 частини першої цієї статті, що є об`єктами права власності третьої особи, якщо суб`єкт декларування або член його сім`ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об`єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об`єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

Положення цієї частини застосовуються під час подання декларації службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єктами декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 цього Закону.

Статтею 48 Закону №1700-VII встановлено, що національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.

Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.

За приписами частин 1 та 2 статті 50 Закону №1700-VII повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Обов`язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб`єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб`єкт декларування, та спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.

Механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону №1700-VII визначено Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 лютого 2017 року № 56 (далі - Порядок).

Пунктом 3 розділу І Порядку встановлено, що контроль та повна перевірка декларації здійснюються за принципами: 1) верховенства права; 2) рівності та гарантування прав і законних інтересів усіх суб`єктів декларування; 3) об`єктивності, неупередженості та безсторонності рішень і дій Національного агентства, уповноважених ним осіб; 4) достовірності і повноти інформації, що використовується Національним агентством, правомірності одержання та використання такої інформації; 5) неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя суб`єкта декларування, окрім як у межах та у спосіб, що передбачені Законом; 6) гарантування права на судовий захист суб`єктів декларування.

Розділом ІІІ Порядку визначено порядок проведення повної перевірки декларацій.

За приписами пункту 1 розділу ІІІ Порядку повна перевірка декларації може проводитися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності і полягає у: 1) з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей; 2) з`ясуванні точності оцінки задекларованих активів; 3) перевірці на наявність конфлікту інтересів; 4) перевірці на наявність ознак незаконного збагачення.

Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов`язана зі здійсненням такої функції Національного агентства.

Рішення про проведення перевірки повинно бути належним чином обґрунтоване посиланням на визначену Законом підставу повної перевірки декларації або декларацій - у разі прийняття Рішення про проведення перевірки щодо більш як одної декларації на одній визначеній Законом підставі.

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку повна перевірка декларації передбачає такі дії: прийняття Рішення про проведення перевірки; аналіз відомостей про об`єкти декларування, зазначені в деклараціях суб`єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування, які мають відображатися в декларації; створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу; направлення Національним агентством відповідному суб`єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу; прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Порядку у разі виявлення Національним агентством протягом повної перевірки декларації ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточності оцінки задекларованих активів, конфлікту інтересів, незаконного збагачення Національне агентство направляє відповідному суб`єкту декларування відповідний лист з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів.

Надані суб`єктом декларування письмові пояснення та/або копії підтвердних документів є обов`язковими до розгляду та врахування Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації та вирішення питання щодо дотримання суб`єктом декларування вимог Закону при складанні та поданні декларації.

Відповідно до пункту 14 розділу III Порядку №56 повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.

У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань; 2) суб`єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням № 446 НАЗК проведення повної перевірки декларації за 2016 рік, поданої позивачем було розпочато 12 лютого 2019 року, то з урахуванням строків проведення такої перевірки, передбачених Порядком № 56, проведення такої перевірки підлягало закінченню 12 травня 2019 року.

Однак, оскаржуване рішення № 3197 про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої суддею Київського апеляційного адміністративного суду, ОСОБА_1 , було прийнято 20 вересня 2019 року, тобто поза межами граничного 90-денного строку, встановленого для проведення повної перевірки Порядком №56.

Прийняття рішення № 3197 про результати проведення перевірки поза межами встановлених строків для проведення такої перевірки суперечить чітко встановленій правовій процедурі, що визначена Порядком № 56, оскільки рішення за результатами повної перевірки прийнято на 232-ий день з дня прийняття рішення про проведення перевірки.

Позивач, з урахуванням положень Закону України Про запобігання корупції та Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правомірно очікував, що така перевірка буде проведена у визначені законодавством строки із врахуванням наданих ним пояснень.

Недотримання розумних строків при проведенні певних процедур суб`єктом владних повноважень порушує законні очікування особи на прийняття рішення у визначений законом строк, порушує принципи правової визначеності, викликає у особи сумніви щодо прозорості та відкритості проведення перевірки, прийняття за її наслідками безстороннього, законного рішення.

Оскільки повна перевірка була розпочата 12 лютого 2019 року, а рішення прийнято лише 20 вересня 2019 року, то на думку суду, вбачається відсутність чітких строків прийняття рішення за результатами повної перевірки декларації, а, відтак, тривале неприйняття передбаченого законом рішення за наслідками проведеної перевірки ставить суб`єктів декларування у стан правової невизначеності, чим порушує принцип верховенства права, закріплений у статті 8 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №640/1007/19 та від 07.11.2019 у справі № 640/1221/19.

Відтак, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення лише 20.09.2019 відбулося поза межами визначеного законодавством 90-денного строку, що є самостійною підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 20.09.2019р. №3197 Про результати здійснення повної перевірки особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Київського апеляційного адміністративного суду прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; не обґрунтовано; не своєчасно, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що в ході розгляду справи відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції (м. Київ, 01103, бульвар Дружби Народів, 28, код ЄДРПОУ 40381452) від 20.09.2019р. №3197 Про результати здійснення повної перевірки особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Київського апеляційного адміністративного суду .

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40грн. з бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (м. Київ, 01103, бульвар Дружби Народів, 28, код ЄДРПОУ 40381452).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін