Рішення

від 29.10.2020 по справі 640/26462/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року м. Київ № 640/26462/20

17 год 25 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

та представника позивача - Шерстюк Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКиївської міської організації Політичної партії Перемога Пальчевського до Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії провизнання бездіяльності виборчої комісії протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Київська міська організація Політична партія Перемога Пальчевського (далі по тексту - позивач) 28.10.2020 о 14:35 год звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії (далі - відповідач), у якому, з урахуванням внесених заявою від 29.10.2020 (зареєстровано судом о 8:09 год) уточнень, просить:

- визнати бездіяльність Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії, яка виразилася у не прийнятті скарги та у не розгляді такої скарги;

- зобов`язати провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №800265.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 25.10.2020 під час місцевих виборів у місті Києві офіційними спостерігачами на дільничній виборчій комісії № 800265 було зафіксовано порушення частини четвертої статті 247 Виборчого кодексу України, а саме, порушення процесу підготовки голосування. Зокрема, на скриньках для голосування С/26/3/0071 та С/26/3/0072 були відсутні пломби. Тобто скриньки не були опломбовані та зачинені. І лише після неодноразових звернень та зауважень до голови комісії, нею було наклеєно папір формату А4.

Як зазначає позивач, вказане порушення вимог виборчого законодавства підтверджується складеним у присутності голови дільничної виборчої комісії на виборчій дільниці №800265 актом про виявлення порушення Виборчого кодексу України від 25.10.2020, який долучено до скарги. Таку скаргу відповідач відмовився реєструвати і розглядати, чим допустив протиправну бездіяльність і відповідно поновити порушені права позивача можливо лише в судовому порядку.

За твердженням позивача у спірних правовідносинах відповідач зобов`язаний був у відповідності з вимогами частини дев`ятої статті 254 Виборчого кодексу України прийняти скаргу про порушення, розглянути її та, відповідно, прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на дільниці № 800265, але вимоги законодавства були проігноровані, що потягнуло за собою істотне порушення прав позивача як суб`єкта виборчого процесу.

Ухвалою суду від 28.10.2020 (18:42 год) позовна заява залишена без руху та визначено позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

У зв`язку з надходженням від представника позивача 29.10.2020 о 8:09 год заяви на виконання вимог суду, ухвалою від 29.10.2020 (9:39 год) відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін на 29.10.2020 о 15:00 год. Одночасно вказаною ухвалою відповідачу визначено строк для надання відзиву та повідомлено про порядок його подання з урахуванням особливостей, визначених статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач, належним чином отримавши копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду, своїм правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала і просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням внесених до неї уточнень.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, заяв/клопотань до суду не направляв.

Згідно частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши пояснення представника позивача, ознайомившись із письмово викладеними у позовній заяві і в уточненнях до неї доводами, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

Звертаючись до суду із цим позовом позивач стверджує про допущене дільничною виборчою комісією № 800265 порушення вимог виборчого законодавства, що слугувало підставою для звернення до відповідача з відповідною скаргою.

Надана на підтвердження цих обставин копія скарги (а.с.5), що датована 26.10.2020 містить посилання на те, що на скриньках для голосування С/26/3/0071 та С/26/3/0072 були відсутні гачки для пломбування. Тобто скриньки не були зачинені.

Автора наведеної скарги визначено як офіційний спостерігач від Київської міської організації Політична партія Перемога Пальчевського ОСОБА_1 .

Так, у скарзі зазначається, що (дослівно): о 08.00 ДВК №800265 не відкрилася, тому що скриньки не були опломбовані і тільки о 08.10, після мого другого зауваження, як офіційного спостерігача від Київської міської організації політична партія Перемога Пальчевського , голова дільничної виборчої комісії № 800265 почала клеїти папір формата А4 пропечатаний печаткою ДВК № 800265.

Факт вчинення вказаного правопорушення підтверджується відповідним актом, що додається до цієї скарги, а також відеоматеріалами .

У зв`язку з наведеним у скарзі, адресованій Деснянській районній у місті Києві територіальній виборчій комісії, висловлено прохання розглянути скаргу та, враховуючи положення статті 254 Виборчого кодексу України, провести повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці в порядку, встановленому цим Кодексом та про результати повідомити в установленому законом порядку.

Суд акцентує увагу на тому, що наявна в матеріалах адміністративної справи копія скарги не містить посилання на дату, коли було вчинено дільничною виборчою комісією правопорушення, що оскаржується, а графа підпису особи, якою така скарга складена - не заповнена.

Також до позовної заяви додана копія Акта про виявлення порушення Виборчого кодексу України (а.с.6), згідно змісту якого, його було складено 25.10.2020 о 8:20 год ОСОБА_1 , офіційним спостерігачем Пальчевського у присутності двох виборців (якість копії Акта не дає можливості ідентифікувати прізвища виборців), про те, що 25.10.2020 о 7 год 50 хв. під час здійснення офіційним спостерігачем повноважень було виявлено порушення Виборчого кодексу України, а саме (дослівно): ящик для голосования № С /26/3/0071 и С/26/3/0072 не было крючков для пломбы. После того как я ОСОБА_1 сделала замечание, Голова комиссии начала клеить бумажные пломбы формата а4 с мокрой печатью. Фото приобщается и видео тоже .

При цьому, вказаний Акт не містить: вказівки на особу, якою допущено зафіксовану в акті дію (бездіяльність); норму Виборчого кодексу України, що була порушена; посилань на додатки до цього акта; підпис особи, якою його було складено; підписи осіб - виборців, у присутності яких його було складено.

У позовній заяві (у первинній редакції) представник позивача не зазначає про спосіб доведення до відома Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії про наявність наведених вище скарги і акта. В уточненій редакції позовної заяви представник позивача стверджує про відмову відповідача від реєстрації і розгляду скарги, що і слугувало для позивача підставою для звернення до суду із цим позовом.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом при вирішенні спору по суті враховується таке.

Порядок і строки оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу визначаються Розділом XI Виборчого кодексу України.

Так, частиною першою статті 63 Виборчого кодексу України встановлюється можливість оскарження рішення, дії чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до суду або до виборчої комісії.

Згідно частини третьої цієї ж норми Виборчого кодексу України оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до відповідної виборчої комісії, а також розгляд скарг та прийняття рішення виборчою комісією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом.

Серед суб`єктів звернення до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, пунктом 3 частини першої статті 65 Виборчого кодексу України передбачений і такий суб`єкт звернення як офіційний спостерігач від кандидата, партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу, громадської організації.

Відповідно до частини четвертої статті 65 Виборчого кодексу України до територіальної комісії, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів, може бути подана скарга на рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів.

Частиною першою статті 66 Виборчого кодексу України встановлюється, що скарга до виборчої комісії може бути подана суб`єктом звернення зі скаргою протягом двох днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб`єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Згідно частини третьої цієї статті Виборчого кодексу України скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів виборчих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановлення підсумків голосування та/або під час транспортування виборчих документів, може бути подана до виборчої комісії не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною виборчою комісією виборчих документів такої виборчої комісії відповідно до цього Кодексу.

Обчислення строку оскарження починається з наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, які оскаржуються (частина четверта статті 66 Виборчого кодексу України).

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією (частина сьома статті 66 Виборчого кодексу України).

Вимоги до змісту і форми скарги визначаються статтею 67 Виборчого кодексу України.

Так, згідно частини першої наведеної статті Виборчого кодексу України, скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі і повинна містити:

1) назву виборчої комісії, до якої вона подається;

2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) суб`єкта звернення зі скаргою, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) суб`єкта оскарження, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі суб`єкту звернення;

4) суть порушеного питання;

5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб`єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;

6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб`єкта розгляду скарги;

7) перелік документів і матеріалів, що додаються;

8) підпис суб`єкта звернення зі скаргою чи особи, яка уповноважена представляти відповідного суб`єкта, із зазначенням дати підписання.

Відповідно до частини шостої статті 67 Виборчого кодексу України якщо скарга подається офіційним спостерігачем особисто, він пред`являє посвідчення, видане виборчою комісією в порядку, встановленому цим Кодексом. В інших випадках до скарги додається засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного посвідчення.

До скарги додаються її копії, докази, зазначені у скарзі, та копії усіх документів, що приєднуються до скарги, у кількості, що дорівнює кількості суб`єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі. Письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії (частина сьома статті 67 Виборчого кодексу України).

Частиною восьмою статті 67 Виборчого кодексу України передбачено, що суб`єкт звернення може у скарзі заявляти вимоги про:

1) визнання рішення суб`єкта оскарження таким, що не відповідає вимогам законодавства (є протиправними), порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та його скасування;

2) визнання дій суб`єкта оскарження такими, що не відповідають вимогам законодавства (є протиправними), порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

3) визнання бездіяльності суб`єкта оскарження такою, що не відповідає вимогам законодавства (є протиправною), порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та зобов`язання вчинити певні дії;

4) поновлення в інший спосіб, що не суперечить Кодексу, порушених виборчих прав громадян, прав та законних інтересів суб`єкта виборчого процесу.

Згідно частини першої статті 68 Виборчого кодексу України скарга, оформлена без дотримання вимог статті 67 цього Кодексу, повертається суб`єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно.

У відповідності до пункту 2 частини другої цієї ж статті Виборчого кодексу України право повернути без розгляду скаргу, подану до виборчої комісії, іншої ніж Центральна виборча комісія, має голова або заступник голови цієї виборчої комісії.

Отже, зміст частин першої і другої статті 68 Виборчого кодексу України у контексті спірних правовідносин вказує на те, що скарга офіційного спостерігача від Київської міської організації політичної партії Перемога Пальчевського ОСОБА_1 , що датована 26.10.2020 (наступний день після голосування на перших виборах депутатів районних рад, призначених на 25.10.2020), у разі її оформлення без дотримання вимог статті 67 цього Кодексу, мала б бути повернута головою або заступником голови Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії.

Повернення скарги здійснюється листом за підписом особи, зазначеної у частині другій цієї статті, в якому зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги, і вказується на можливість повторного звернення зі скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 67 цього Кодексу, у передбачені цим Кодексом строки (частина третя статті 68 Виборчого кодексу України).

Скарга щодо порушення, яке мало місце у день голосування, оформлена з дотриманням вимог статті 67 цього Кодексу, в силу положень, закріплених у частинах першій і третій статті 69 Виборчого кодексу України, мала б бути розглянута відповідною виборчою комісією (у спірному випадку - Деснянською районною у місті Києві територіальною виборчою комісією) на її засіданні у дводенний строк з дня її отримання.

Наведені норми чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини вказують на наявність у територіальної виборчої комісії обов`язку здійснити розгляд скарги відповідного суб`єкта звернення з дотриманням законодавчо визначеної процедури і строків, або повернути скаргу листом із зазначенням виявлених недоліків для можливості їх усунення, - тільки у випадку фактичного отримання такої скарги, поданої особисто суб`єктом звернення (частина шоста статті 67 Кодексу) або, у разі надходження скарги (сканованої копії скарги) засобами електронної пошти (в електронній формі), крім тієї, яка засвідчена кваліфікованим електронним підписом - після надходження цієї скарги у письмовій формі на паперових носіях (частина дев`ята статті 67 Кодексу).

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження отримання Деснянською районною у місті Києві територіальною виборчою комісією скарги офіційного спостерігача від Київської міської організації політичної партії Перемога Пальчевського ОСОБА_1 , датованої 26.10.2020 (від офіційного спостерігача особисто, чи засобами електронної пошти із засвідченням кваліфікованим електронним підписом, чи у письмовій формі) представник позивача у судовому засіданні пояснила, що офіційний спостерігач намагалась передати цю скаргу 26.10.2020 представнику відповідача (посада особи не встановлена) саме у тому вигляді, в якому вона наявна в матеріалах справи з доданим актом про виявлення порушення Виборчого кодексу України (наявна в матеріалах справи копія акта також, за твердженням представника позивача, відповідає тій, що додавалась до скарги), однак посадова особа територіальної виборчої комісії повідомила, що розгляд буде потім.

При цьому, жодного документа на підтвердження отримання уповноваженою особою територіальної виборчої комісії належно оформленої скарги офіційного спостерігача ОСОБА_1 чи відмову у отриманні такої скарги (відповідний акт про відмову в отриманні скарги) позивачем суду не надано.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності су`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Водночас, зважаючи на те, що судом під час розгляду справи не встановлено обставин, які б вказували на отримання територіальною виборчою комісією скарги офіційного спостерігача ОСОБА_1 і не виявлено існування будь-яких доказів на підтвердження виникнення у відповідача обов`язку здійснити розгляд такої скарги, суд дійшов висновку про те, що в цій адміністративній справі позивачем не доведено існування станом на момент розгляду справи факту порушення його законних прав та інтересів, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Оскільки судом не виявлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, відсутні і підстави для покладення на нього обов`язку по відновленню такого права шляхом прийняття певного рішення.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини дев`ятої статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем не було надано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

У цьому провадженні позивачем заявлено до відповідача одну основну вимогу немайного характеру.

Таким чином, з урахуванням розміру позовних вимог та встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачеві за подання до суду цього позову необхідно було сплатити 2102,00 грн.

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, судовий збір у сумі 2102,00 грн слід стягнути з позивача.

Керуючись статтями 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 271-273, 277 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Київської міської організації політичної партії Перемога Пальчевського відмовити.

Стягнути з Київської міської організації Політичної партії Перемога Пальчевського (код ЄДРПОУ 40108190, адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 60) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва (отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101) 2102 (дві тисячі дві) гривні 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено протягом двох днів за правилами, встановленими статтями 273-277 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська