Рішення

від 30.10.2020 по справі 640/26626/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року м. Київ № 640/26626/20

12:23

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКиївської міської організації "Політичної партії "Перемога Пальчевського"

доДеснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ:

Київська міська організація "Політичної партії "Перемога Пальчевського" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, код ЄДРПОУ 40108190) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії (02225, м. Київ, пр. Маяковського Володимира, буд. 29) про визнання протиправною бездіяльності Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії, яка виразилася у не реєстрації скарги про порушення та не розгляді такої скарги та зобов`язання провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №800313.

Позовні вимоги мотивовано тим, що офіційними спостерігачами на дільничній виборчій комісії №800313 було зафіксовано порушення ч. 7, 8 ст. 239 Виборчого кодексу України, а саме, під час проведення підрахунку голосів на вказаній дільниці вхідні двері зачинені не були. Протягом проведення безперервного засідання до приміщення вільно заходили невідомі особи. Численні звернення щодо вказаного порушення були проігноровані.

Представник позивача стверджує про відмову відповідача від реєстрації і розгляду скарги, що і слугувало для позивача підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи по суті на 30.10.2020 об 11:00 год. Одночасно вказаною ухвалою відповідачу визначено строк для надання відзиву та повідомлено про порядок його подання.

30.10.2020 надійшли пояснення від члена Деснянської районної у м. Києві територіальної виборчої комісії ОСОБА_1 стосовно заявлених позовних вимог. Проте, до вказаних пояснень не додано жодних документів, які посвідчують особу ОСОБА_1, а також наявність у ОСОБА_1 відповідних повноважень на підписання та подання документів від імені Деснянської районної у м. Києві Територіальної виборчої комісії з метою представництва її інтересів у суді.

Отже, враховуючи відсутність документів на підтвердження особи ОСОБА_1 та наявності у неї відповідних повноважень, суд не бере до уваги надані пояснення.

Сторони явку уповноважених представників у судове засідання 30.10.2020 не забезпечили, заяв/клопотань до суду не направляли.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку представників сторін в судове засідання 30.10.2020, належним чином повідомлених про час та місце його проведення, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Звертаючись до суду із цим позовом позивач стверджує про допущення дільничною виборчою комісією №800313 порушення вимог виборчого законодавства, що слугувало підставою для звернення до відповідача з відповідною скаргою.

Позивачем надано суду копію скарги від 26 жовтня 2020 року, в якій зазначено, що під час проведення підрахунку голосів виборців членами Дільничної виборчої комісії на виборчій дільниці №800313, вхідні двері на Дільничу виборчу комісію не були зачинені і протягом всього часу поки тривав підрахунок голосів, двері не зачинялись. Сторонні особи заходили на територію ДВК№800313 та вільно виходили з дільниці. На відповідні зауваження голова Дільничої виборчої комісії на виборчій дільниці №800313 ніяк не реагував.

Також, у скарзі зазначено, що голова Дільничої виборчої комісії на виборчій дільниці №800313 на зауваження ніяк не реагувала, відповідно скаржником було складено Актпро виявлення порушення Виборчого кодексу України та заяву про виявлення порушення на виборчій дільниці.

Суб`єктом звернення зі скаргою у вступній її частині зазначено офіційного спостерігача від редакції Народна газета - ОСОБА_2 .

У зв`язку з наведеним у скарзі обставинами, адресованій Деснянській районній у місті Києві територіальній виборчій комісії, висловлено прохання розглянути скаргу про порушення Виборчого кодексу України та провести повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці №800313.

Суд акцентує увагу на тому, що наявна в матеріалах адміністративної справи копія скарги не містить посилання на дату, коли було вчинено дільничною виборчою комісією правопорушення, що оскаржується, а графа прізвища та ініціалів особи, якою така скарга складена - не заповнена.

Також, суд звертає увагу на ті обставини, що копія скарги не містить будь яких відміток про її отримання відповідачем та/або доказів її надсилання відповідачеві.

Також до позовної заяви додана копія Акта про виявлення порушення Виборчого кодексу України від 25 жовтня 2020 року.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Порядок і строки оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу визначаються Розділом XI Виборчого кодексу України.

Так, частиною першою статті 63 Виборчого кодексу України встановлюється можливість оскарження рішення, дії чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до суду або до виборчої комісії.

Згідно частини третьої цієї ж норми Виборчого кодексу України оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до відповідної виборчої комісії, а також розгляд скарг та прийняття рішення виборчою комісією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом.

Серед суб`єктів звернення до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, пунктом 3 частини першої статті 65 Виборчого кодексу України передбачений і такий суб`єкт звернення як офіційний спостерігач від кандидата, партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу, громадської організації.

Відповідно до частини четвертої статті 65 Виборчого кодексу України до територіальної комісії, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів, може бути подана скарга на рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів.

Частиною першою статті 66 Виборчого кодексу України встановлюється, що скарга до виборчої комісії може бути подана суб`єктом звернення зі скаргою протягом двох днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб`єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Згідно частини третьої цієї статті Виборчого кодексу України скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів виборчих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановлення підсумків голосування та/або під час транспортування виборчих документів, може бути подана до виборчої комісії не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною виборчою комісією виборчих документів такої виборчої комісії відповідно до цього Кодексу.

Обчислення строку оскарження починається з наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, які оскаржуються (частина четверта статті 66 Виборчого кодексу України).

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією (частина сьома статті 66 Виборчого кодексу України).

Вимоги до змісту і форми скарги визначаються статтею 67 Виборчого кодексу України.

Так, згідно частини першої наведеної статті Виборчого кодексу України, скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі і повинна містити:

1) назву виборчої комісії, до якої вона подається;

2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) суб`єкта звернення зі скаргою, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) суб`єкта оскарження, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі суб`єкту звернення;

4) суть порушеного питання;

5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб`єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;

6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб`єкта розгляду скарги;

7) перелік документів і матеріалів, що додаються;

8) підпис суб`єкта звернення зі скаргою чи особи, яка уповноважена представляти відповідного суб`єкта, із зазначенням дати підписання.

Відповідно до частини шостої статті 67 Виборчого кодексу України якщо скарга подається офіційним спостерігачем особисто, він пред`являє посвідчення, видане виборчою комісією в порядку, встановленому цим Кодексом. В інших випадках до скарги додається засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного посвідчення.

До скарги додаються її копії, докази, зазначені у скарзі, та копії усіх документів, що приєднуються до скарги, у кількості, що дорівнює кількості суб`єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі. Письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії (частина сьома статті 67 Виборчого кодексу України).

Частиною восьмою статті 67 Виборчого кодексу України передбачено, що суб`єкт звернення може у скарзі заявляти вимоги про:

1) визнання рішення суб`єкта оскарження таким, що не відповідає вимогам законодавства (є протиправними), порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та його скасування;

2) визнання дій суб`єкта оскарження такими, що не відповідають вимогам законодавства (є протиправними), порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

3) визнання бездіяльності суб`єкта оскарження такою, що не відповідає вимогам законодавства (є протиправною), порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та зобов`язання вчинити певні дії;

4) поновлення в інший спосіб, що не суперечить Кодексу, порушених виборчих прав громадян, прав та законних інтересів суб`єкта виборчого процесу.

Згідно частини першої статті 68 Виборчого кодексу України скарга, оформлена без дотримання вимог статті 67 цього Кодексу, повертається суб`єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно.

У відповідності до пункту 2 частини другої цієї ж статті Виборчого кодексу України право повернути без розгляду скаргу, подану до виборчої комісії, іншої ніж Центральна виборча комісія, має голова або заступник голови цієї виборчої комісії.

Отже, зміст частин першої і другої статті 68 Виборчого кодексу України у контексті спірних правовідносин вказує на те, що скарга відповідного суб`єкта звернення мала б бути повернута головою або заступником голови Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії.

Повернення скарги здійснюється листом за підписом особи, зазначеної у частині другій цієї статті, в якому зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги, і вказується на можливість повторного звернення зі скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 67 цього Кодексу, у передбачені цим Кодексом строки (частина третя статті 68 Виборчого кодексу України).

Скарга щодо порушення, яке мало місце у день голосування, оформлена з дотриманням вимог статті 67 цього Кодексу, в силу положень, закріплених у частинах першій і третій статті 69 Виборчого кодексу України, мала б бути розглянута відповідною виборчою комісією (у спірному випадку - Деснянською районною у місті Києві територіальною виборчою комісією) на її засіданні у дводенний строк з дня її отримання.

Наведені норми чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини вказують на наявність у територіальної виборчої комісії обов`язку здійснити розгляд скарги відповідного суб`єкта звернення з дотриманням законодавчо визначеної процедури і строків, або повернути скаргу листом із зазначенням виявлених недоліків для можливості їх усунення, - тільки у випадку фактичного отримання такої скарги, поданої особисто суб`єктом звернення (частина шоста статті 67 Кодексу) або, у разі надходження скарги (сканованої копії скарги) засобами електронної пошти (в електронній формі), крім тієї, яка засвідчена кваліфікованим електронним підписом - після надходження цієї скарги у письмовій формі на паперових носіях (частина дев`ята статті 67 Кодексу).

Суд наголошує на відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження отримання Деснянською районною у місті Києві територіальною виборчою комісією скарги офіційного спостерігача від редакції Народна газета ОСОБА_2 , датованої 26.10.2020 (від офіційного спостерігача особисто, чи засобами електронної пошти із засвідченням кваліфікованим електронним підписом, чи у письмовій формі).

Окрім того, жодного документа на підтвердження відмови в отриманні уповноваженою особою територіальної виборчої комісії належно оформленої скарги офіційного спостерігача ОСОБА_2 (відповідний акт про відмову в отриманні скарги) позивачем суду не надано.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Водночас, зважаючи на те, що судом під час розгляду справи не встановлено обставин, які б вказували на отримання територіальною виборчою комісією скарги офіційного спостерігача ОСОБА_2 і не виявлено існування будь-яких доказів на підтвердження виникнення у відповідача обов`язку здійснити розгляд такої скарги, суд дійшов висновку про те, що в цій адміністративній справі позивачем не доведено існування станом на момент розгляду справи факту порушення його законних прав та інтересів, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини дев`ятої статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем не було надано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

У цьому провадженні позивачем заявлено до відповідача одну основну вимогу немайного характеру.

Таким чином, з урахуванням розміру позовних вимог та встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачеві за подання до суду цього позову необхідно було сплатити 2102,00 грн.

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, судовий збір у сумі 2102,00 грн. слід стягнути з позивача.

Керуючись статтями 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 271-273, 277 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Київської міської організації політичної партії "Перемога Пальчевського" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, код ЄДРПОУ 40108190) - відмовити повністю.

2. Стягнути з Київської міської організації "Політичної партії "Перемога Пальчевського" (код ЄДРПОУ 40108190, адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 60) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва (отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено протягом двох днів за правилами, встановленими статтями 273-277 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.