Постанова

від 30.10.2020 по справі 400/3594/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3594/19 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Кравченка К.В.

- Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Пром" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про скасування рішення від 03.09.2019 року № 1266354/41938393 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 31.05.2019 року № 20 за датою її подання, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж Пром" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 03.09.2019 року № 1266354/41938393;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 31.05.2019 року № 20 за датою її подання.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що ним подано ГУ ДПС всі наявні у нього документи та вчинено всі залежні від нього дії, необхідні для реєстрації податкової накладної по взаємовідносинам із ТОВ "Топ Базис", але рішенням ГУ ДПС відмовлено в реєстрації накладної у ЄРПН. Рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області позивач вважає необґрунтованим, оскільки в ньому не зазначено конкретного виду критерію оцінки ступеню ризику та переліку документів для підтвердження відображених у податковій накладній показників.

Відповідачі подали відзиви на позовну заяву, в яких в задоволенні вимог позивача просили відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідачі вказали, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання ТОВ "Престиж Пром" розрахункових документів та банківських виписок з особового рахунку. Позивачем не надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів відповідачами та неправомірності дій останніх.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Пром" (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ 41938393) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) задоволено. Скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 03.09.2019 року № 1266354/41938393 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 року № 20. Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Пром" від 31.05.2019 року № 20 датою її подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Пром" (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ 41938393) судові витрати у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Пром" (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ 41938393) судові витрати у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.).

На вказане рішення суду Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, у зв`язку з чим, на думку апелянта, рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Престиж Пром" зареєстровано як юридична особа 13.02.2018 року та перебуває на обліку в органах ДПС України як платник податків з 13.02.2018 року. Видами економічної діяльності ТОВ "Престиж Пром" згідно до КВЕД є, зокрема: 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна (основний); 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

01.04.2019 року між позивачем та ТОВ "Топ Базис" (код ЄДРПОУ 41906995) укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 01-01, відповідно до умов якого орендар (ТОВ "Престиж Пром") зобов`язувався передати, а суборендар (ТОВ "Топ Базис") зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) приміщення, визначені договором, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

У травні 2019 року, на виконання умов вищезазначеного договору, позивач передав ТОВ "Топ Базис" у суборенду нежитлове приміщення, що підтверджується актом надання послуг № 55 від 31.05.2019 року.

Передане в суборенду майно орендовано позивачем у ПП "Нікос-Люкс" (код ЄДРПОУ 42614870) відповідно до умов договору оренди нежитлових приміщень від 12.03.2019 року № 12/03-19.

31.05.2019 року позивачем за результатами надання послуг із передання у суборенду нежитлового приміщення складено податкову накладну № 20 та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі та раніше за текстом ЄРПН).

Відповідно до квитанції від 13.06.2019 року вказана податкова накладна прийнята, aлe її реєстрацію зупинено. Як зазначено у квитанції: податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, але позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Крім того, додатково повідомлено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису).

Позивач направив пояснення від 28.08.2018 року № 20-08 щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції із наданням відповідних доказів. Вказані пояснення Головним управління ДПС у Миколаївській області прийнято до розгляду 30.08.2019 року, що підтверджується квитанцією № 2.

Рішенням від 03.09.2019 року № 1266354/41938393 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Престиж Пром" відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 року № 20 у ЄРПН.

Підстава відмови: ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до вимог п.201.1 ст.210 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України на виконання цієї норми прийняв постанову від 21.02.2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Постанова №117), якою затвердив такі Порядки: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісій); Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок розгляду скарг).

Відповідно до пунктів 14 та 15 Порядку зупинення, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 Порядку зупинення, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п. 18 Порядку зупинення).

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (п.19 Порядку зупинення).

Згідно до вимог п.20 Порядку зупинення, зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із п.21 Порядку зупинення, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної вбачається, що накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, позивачу запропоновано надати пояснення та додаткові докази. Який саме абзац пп.1.6 п.1 Критеріїв став підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача, відповідач не обґрунтовував.

При цьому, Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, не погоджені і не затверджені у встановленому законодавством порядку. Колегія суддів зазначає, що пп. 1.6. пункту 1 Критеріїв не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Більш того, пп. 1.6. пункту 1 Критеріїв містить сім різних ознак ризиковості, а зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної неможливо встановити, під яку(і) саме ознаку(и) ризикованості підпадав позивач.

Також слід зазначити, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, що не відповідає положенням п. 13 Порядку № 117.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної дані про розрахунковий показник критерія (їв) ризиковості платника податку відсутні.

Також у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.

На виконання вимог квитанції про зупинення податкової декларації позивачем надані пояснення та первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

З самого рішення від 03.09.2019 року № 1266354/41938393 вбачається, що воно прийнято з підстав не надання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Колегія суддів зазначає, що зазначена підстава є лише цитатою з п.21 Порядку №117, та є досі абстрактною та формальною.

У самому рішенні відсутні будь-яка конкретизація, яких документів не вистачило для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної. Не надано такої конкретизації претензій до первинних документів і в запереченнях відповідача.

Позивачем надані документи, що підтверджують реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Топ Базис", за результатами якої складено податкову накладну від 31.05.2019 року № 20.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності" (наприклад, справа "Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства"), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що воно не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття податковим органом такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Між тим, у самому рішенні не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.08.2019 року по справі № 2540/3009/18.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно вимог про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до вимог п.49.13 ст.49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З урахуванням неправомірності відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 року №20 у ЄРПН, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позов у даній частині вимог слід задовольнити та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну у ЄРПН.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження від 25 жовтня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до вимог ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325; 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Кравченко К.В. Ступакова І.Г.