Рішення

від 20.10.2020 по справі 607/10714/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2020 Справа №607/10714/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання - Хамелко О.Ю.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мевша Денис Васильович до Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про тлумачення заповіту,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мевша Д.В. пред`явила до суду позов до відповідача Почапинської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області, у якому просить розтлумачити заповіт ОСОБА_2 від 27 лютого 2001 року посвідчений секретарем виконавчого комітету Почапинської сільської ради Мудрою М.Ю., зареєстрований в реєстрі за №21, а саме, що ОСОБА_2 згідно свого заповіту від 27 лютого 2001 року заповіла ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,46 га, кадастровий номер 6125287000:01:001:0872 для товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №191565 від 28 грудня 2004 року. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що за життя ОСОБА_2 зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, склавши заповіт від 27 лютого 2001 року, посвідчений Почапинською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, зареєстрованого в реєстрі за № 21, згідно вказаного заповіту померла заповідала своїй онуці, ОСОБА_3 , сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 3.18 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території с. Забойки, Тернопільського району, Тернопільської області. У визначений законом строк позивачка звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Відповідно до постанови у відмові про вчинення нотаріальної дії від 18.11.2019 року позивачці було відмовлено в частині видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 2,46 га для ведення Товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на, території - Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області у зв`язку з тим, що згідно дублікату заповіту мати заповіла їй земельну частку (пай). Заповіт складався в той час, коли право померлої на земельну ділянку посвідчувалося сертифікатом на земельну частку (пай). На момент відкриття спадщини та вступу в юридичну силу заповіту ОСОБА_2 , вбачається, що їй належить право власності на земельну ділянку площею 2,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, оскільки своє право на земельну частку (пай) вона реалізувала, отримавши взамін сертифіката Державний акт на право власності на земельну ділянку, однак після його отримання не внесла зміни до свого заповіту. Відсутність у заповіті прямого посилання на земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва не відміняє дійсної волі заповідача щодо настання реальних наслідків вчиненого нею правочину, що в разі її смерті позивачка успадкує земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. За своїм змістом намір/волевиявлення спадкодавця було спрямоване на те, щоб залишити позивачці у спадок земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва, на яку у її баби - ОСОБА_2 , на момент складання заповіту було право, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай), а після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) виникло право власності, посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА №191565 від 28 грудня 2004 року. Посилаючись на наведені обставини просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 липня 2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відзиву на позов відповідач Почапинська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області до суду не подавала.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 28 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак попередньо її представник - адвокат Мевша Д.В. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Від відповідача Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності їх представника, згідно якої не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Судом установлено:

Згідно заповіту, складеного ОСОБА_2 27 лютого 2001 року у с. Почапинці, Тернопільського району, Тернопільського району, Тернопільської області, посвідченого секретарем виконавчого комітету Почапинської сільської ради Мудрою М.Ю., ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_4 належну їй земельну ділянку /пай/ у землі, яка перебуває в колективній власності с/г ТОВ Збруч , розташованої в с. Забойки, Тернопільського району, Тернопільської області, розміром 3,18 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі/на місцевості/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що складено актовий запис №06 Почапинської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, якою 24 квітня 2013 року видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 17 липня 2020 року за №29-19-0.201-334/117-20, згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Тернопільською державною адміністрацією Тернопільської області, ОСОБА_2 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №009467 від 07 березня 1996 року, на підставі якого отримала Державний акт на право приватної власності ЯА №191565. Згідно даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка за кадастровим номером 6125287000:01:001:0872 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності ЯА №191565 від 28 грудня 2004 року.

Так, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №191565 виданого 28 грудня 2004 року Тернопільською районною державною адміністрацією, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 2,46 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6125287000:01:001:0872.

29 липня 2004 року позивачка вступила у зареєстрований шлюб із ОСОБА_5 , змінивши прізвище із ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України (актовий запис №887).

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 позивачка звернулася у Тернопільську районну державну нотаріальну контору.

Однак, постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори від 18 листопада 2019 року за №220/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 2,46 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області після смерті баби ОСОБА_2 , оскільки було виявлено, що у заповіті заповідається земельна частка (пай) розміром 3,18 в у.к.г., а не земельна ділянка, площею 2,46 га.

На запит суду, Тернопільською районною державною нотаріальною конторою надано копію спадкової справи№504/2014, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з якої убачається, що крім земельної ділянки, площею 2,46 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6125287000:01:001:0872, відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №191565 виданого 28 грудня 2004 року, жодні інші земельні ділянки у власності чи користуванні померлої ОСОБА_2 не перебували.

Також, із даної спадкової справи слідує, що, крім позивачки ОСОБА_1 інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 у нотаріальну контору не зверталися.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцю у момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 ЦК України.

Виходячи з положень ч.2ст.1256 ЦК України, суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту. При цьому тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно достатті 213 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Об`єктом тлумачення заповіту судом є виключно сам заповіт, складений із слів та сполучень слів, які утворюють його текст.

Тлумачення заповіту - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину, з тексту якого неможливо встановити справжню волю заповідача.

Судом установлено, що спадкодавцем ОСОБА_2 заповіт складався в той час, коли право померлої на земельну ділянку посвідчувалося сертифікатом на земельну частку (пай).

Однак, пізніше на підставі наявного сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №009467 від 07 березня 1996 року, ОСОБА_2 отримала Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №191565 від 28 грудня 2004 року, у зв`язку із чим ОСОБА_2 стала власником земельної ділянки, площею 2,46 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6125287000:01:001:0872. При цьому, після отримання Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №191565 від 28 грудня 2004 року ОСОБА_2 не внесла зміни до свого заповіту, складеного в користь позивачки.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що згідно заповіту ОСОБА_2 від 27 лютого 2001 року, слід розуміти останню волю заповідача як намір передати у спадщину ОСОБА_3 саме земельну ділянку, площею 2,46 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6125287000:01:001:0872.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, оскільки зазначені позивачкою обставини унеможливлюють іншим способом захистити її права та інтереси, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мевша Денис Васильович до Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про тлумачення заповіту - задовольнити.

Розтлумачити заповіт ОСОБА_2 від 27 лютого 2001 року посвідчений секретарем виконавчого комітету Почапинської сільської ради Мудрою М.Ю., зареєстрований в реєстрі за №21, а саме, що ОСОБА_2 згідно свого заповіту від 27 лютого 2001 року заповіла ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,46 га, кадастровий номер 6125287000:01:001:0872 для товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №191565 від 28 грудня 2004 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 30 жовтня 2020 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Почапинська сільська рада, Тернопільського району,Тернопільської області, адреса місцезнаходження - вул. Жовтнева, 3, с. Почапинці, Тернопільського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04393605.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка