ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16622/19
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
30 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від "15" листопада 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРАДЕЙС" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від "15" листопада 2019 р. позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 295 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
09 січня 2020 року відповідачем було подано апеляційну скаргу вперше, яку було повернено ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2020 року.
02 жовтня 2020 року скаржником подано апеляційну скаргу повторно, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року, яке не підлягає задоволенню, оскільки скаржником не наведено жодних підстав для його поновлення.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження відсутні.
Обставини зазначені у клопотанні не є підставою вважати пропуск строку поважним, адже не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Крім того, скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю коштів для сплати судового збору.
Розглянувши подане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України Про судовий збір , приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені скаржником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України Про судовий збір .
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який на 01.01.2019 становив 1921 грн.
Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI в чинній на час подачі апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції редакції, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, позов подано юридичною особою у 2019 році та містить дві вимоги немайнового характеру.
Отже, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 5763,00 грн. ((1921 х 2 х 150%).
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку шляхом надання клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька СуддіЯ.Б. Глущенко О.Є. Пилипенко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2020 |
Оприлюднено | 02.11.2020 |
Номер документу | 92550868 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні