Рішення

від 26.10.2020 по справі 908/1870/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/123/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020 Справа № 908/1870/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФРАПАК» , 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 29, офіс, 4

поштова адреса: 69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 230, а/с 133

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ГИПМАРКЕТ» , 70411, Запорізька область, Запорізький район, с. Володимирівське, вул. Стутса,50

про стягнення 24 477,60 грн.

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області від товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФРАПАК» (далі ТОВ «ГОФРАПАК» ) від 22.07.20 надійшла позовна заява про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ГИПМАРКЕТ» (надалі ТОВ «ГИПМАРКЕТ» ) 24 477,60 грн. заборгованості за договором поставки виробів з гофрованого картону від 02.09.19 № 02092019/1.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо здійснення своєчасного та повного розрахунку за товар поставлений позивачем за договором від 02.09.19 № 02092019/1 згідно з видатковою накладною від 09.09.19 № 504. З підстав прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за вказаною видатковою накладною, позивачем, окрім суми основного боргу у розмірі 18 610,28 грн., заявлено до стягнення з відповідача 516,02 грн. - 3 % річних, 208,90 грн. інфляції, 3349,68 грн. пені, 1792,72 грн. штрафу.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/1870/20 між суддями, 24.07.20 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 27.07.20 у справі № 908/1870/20 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та визначено спосіб їх усунення.

На адресу суду 04.08.20 від позивача на виконання ухали суду від 27.07.20 у цій справі надійшла заява від 31.07.20 про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи, що позивач усунув недоліки позовної заяви у строк і спосіб визначений судом, ухвалою від 04.05.20 вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1076/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Приймаючи до розгляду справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику учасників спарви суд виходив з того, що в силу п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України спір у цій справі належить до малозначних, а справа є малозначною, так як ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, враховуючи місцезнаходження учасників справи та з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до вимог ч. 5 ст. 252 ГПК України суд дійшов висновку за можливе здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними у за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення позивач та відповідач належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі № 908/1870/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи, а саме позивачем копію ухвали від 10.08.20 по цій справі отримано 17.08.20, а відповідачем - 29.08.20.

Частинами 1 та 2 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі .

Частиною 8 ст. 252 ГПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відзиву на позовну заяву відповідач, не дивлячись на отримання копії ухвали суду про відкриття провадження у цій справі 29.08.20 у строки визначений ухвалою від 10.08.20 до суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду спору у справі № 908/1870/20 за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

02.09.20 між товариством з обмеженою відповідальністю «ГОФРАПАК» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ГИПМАРКЕТ» (Покупець) укладено договір поставки № 02092019/1 (далі договір), за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, в асортименті і в кількості, встановлених цим Договором, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та сплатити за нього визначену цим Договором грошову суму.

Згідно п 1.2. договору, поставка Товару здійснюється партіями. Найменування (асортимент), індивідуальні особливості Товару (зокрема розмір, кількість шарів та якість картону та інші особливості), кількість партії Товару, вказується в заявці Покупця. Заявка Покупця може бути спрямована Постачальнику в письмовій формі або шляхом передачі за допомогою факсимільного зв`язку або по телефону або по електронній пошті. Постачальник погоджує заявку шляхом виставлення рахунку Покупцю на партію Товару, зазначеного в заявці Покупця з зазначенням найменування (асортименту), кількості Товару, ціни за одиницю Товару та суми оплати партії Товару в письмовій формі, або шляхом передачі за допомогою факсимільного зв`язку або по телефону, або по електронній пошті. Погодження заявки Покупця Постачальником є підставою для початку виготовлення Товару Постачальником.

Відповідно до п. 2.4. договору, приймання-передача партії Товару оформляється видатковою накладною. Датою передачі партії Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Підписанням видаткової накладної Покупець підтверджує отримання партії товару в асортименті та в кількості, заявленому Покупцем в заявці.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що ціна на кожне найменування товару за цим Договором визначається виходячи з відпускних цін встановлених Постачальником на момент отримання заявки Покупця і вважається остаточно узгодженої в розмірі зазначеному в документах, що підтверджують передачу товару (витратні, товарно-транспортні накладні).

Пунктами 8.1. та 8.2. договору визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 р. Сторони-домовились, що дія даного Договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік (з 01 січня до 31 грудня (включно) на умовах даного договору, якщо до 01 грудня поточного року жодна зі сторін не отримає від іншої сторони письмової відмови від автоматичного продовження даного договору.

Як свідчать матеріали цієї справи, позивачем на виконання умов договору поставки від 02.09.19 № 02092019/1 та на підставі рахунку від 09.09.19 № 511 на суму 25 610,28 грн. поставлено, а представником ТОВ «ГИПМАРКЕТ» за довіреністю на отримання цінностей від 09.09.19 № 9 прийнято без заперечень від ТОВ «ГОФРАПАК» товар на загальну суму 25 610,28 грн., що підтверджується видатковою накладною від 09.09.19 № 504 на суму 25 610,28 грн. та товарно-транспортною накладною від 09.09.19 № Р504.

29.04.20 ТОВ «ГИПМАРКЕТ» здійснило оплату у сумі 7000 грн. на рахунок ТОВ «ГОФРАПАК» , що підтверджується випискою по рахунку позивача сформованою 30.04.20, яка надана до позовної заяви.

Не здійснення відповідачем своєчасного та повного розрахунку з позивачем за товар поставлений по договору від 02.09.19 № 02092019/1 згідно видаткової накладної від 09.09.19 № 504 стало підставою для звернення позивача до суду із позовною заявою про стягнення 18 610,28 грн. основного боргу, 516,02 грн. - 3 % річних, 208,90 грн. інфляції, 3349,68 грн. пені, 1792,72 грн. штрафу.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Статтею 174 Господарського кодексу України (ГК України) закріплено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення закріплено у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки від 02.09.19 № 02092019/1 .

Доказів визнання недійсним вказаного договору суду не надано та учасниками справи не повідомлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України закріплено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як свідчать матеріали цієї справи, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором поставки від 02.09.19 № 02092019/1 щодо передачі ТОВ «ГИПМАРКЕТ» товару за видатковою накладною від 09.09.19 № 504 на суму 25 610,28 грн.

За умовами п. 4.2. та 4.3 договору, розрахунки за Товар між Постачальником і Покупцем відбуваються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в такий спосіб: 4.2.1. Оплата 100% вартості Товару, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару. Оплата Товару здійснюється безготівковим банківським переказом на розрахунковий рахунок Постачальника в національній валюті України.

Отже, виходячи з положень п. 4.2. договору від 02.09.19 № 02092019/1 , відповідач мав виконати грошове зобов`язання по сплаті позивачу 25 610,28 грн. за товар поставлений по видатковій накладній від 09.09.19 № 504 по 09.10.19 включно.

Проте, відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, за вказаний вище товар у строк по 09.10.19 включно не розрахувався.

Згідно з випискою наданою позивачем та відповідно до пояснень викладених у позовній заяві, кошти у сумі 7000 грн. сплачені відповідачем 29.04.20 за товар, позивачем зараховано в оплату заборгованості за видатковою накладною від 09.09.19 № 504 по договору поставки від 02.09.19 № 02092019/1.

У зв`язку із чим, за відповідачем обліковується заборгованість перед позивачем за вказаним договором у сумі 18 610,28 грн. основного боргу.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 18 610,28 грн. основного боргу підтверджується матеріалами цієї справи та не спростований відповідачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що зі сторони відповідача мало місце порушення прав позивача на отримання оплати за товар у сумі 18 610,28 грн. поставлений за видатковою накладною від 09.09.19 № 504 по договору поставки від 02.09.19 № 02092019/1.

Як наслідок, вимога позивача про стягнення з ТОВ «ГИПМАРКЕТ» 18 610,28 грн. основної заборгованості судом визнається обґрунтованою, заснованою на законі та договорі від 02.09.19 № 02092019/1 , у зв`язку із чим задовольняється судом.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 516,02 грн. - 3 % річних за період з 09.10.19 по 26.06.20 та 208,90 грн. інфляції за період з листопада 2019 р. по травень 2020 р.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р. Зокрема, у зазначеному листі Верховний Суд України вказав наступне: Для определения индекса за любой период необходимо помесячные индексы, составляющие соответствующий период, перемножить между собой .

Судом враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем доведено поданими доказами, а відповідачем не спростовано, порушення відповідачем грошового зобов`язання по сплаті 25610,28 грн. основного боргу за товар поставлений по видатковій накладній від 09.09.19 № 504 до договору поставки від 02.09.19 № 02092019/1 , а також те, що відповідач вказане грошове зобов`язання мав виконати у строк по 09.10.19 включно, суд здійснивши перевірку розрахунків позивача (за допомогою ІПС «Законодавство» ) 3 % річних та індексу інфляції за спірний період, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача:

- 514,52 грн. 3 % річних, з яких: 424,52 грн. 3 % річних за період з 10.10.19 по 28.04.20, які нараховані за порушення грошового зобов`язання у сумі 25 610,28 грн.; 90,00 грн. 3 % річних за період з 29.04.20 по 29.06.20, які нараховані за порушення грошового зобов`язання у сумі 18 610,28 грн. (основний борг з урахуванням здійсненої відповідачем оплати у сумі 7000 грн.).;

- 208,90 грн. інфляційних втрат, з яких: 153,07 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2019 р. по березень 2020 р., які нараховані за порушення грошового зобов`язання у сумі 25 610,28 грн.; 55,83 грн. інфляційних втрат за травень 2020 р., які нараховані за порушення грошового зобов`язання у сумі 18 610,28 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення 3 % річних судом відхиляються через безпідставність.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3349,68 грн. пені за період з 09.10.19 по 06.04.20 та 1792,72 грн. штрафу.

Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями ст. 549 ЦК України закріплено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3).

Статтями 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України, яким передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов`язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що покупець у разі порушення строків здійснення платежу за Товар, передбачених цим Договором зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за поставку Товару за кожен день прострочення, а за прострочення оплати більш ніж на 30 календарних днів додатково штраф у розмірі 7% від суми несплати.

Перевіривши (за допомогою ІПС «Законодавство» ) заявлену до стягнення суму пені та штрафу суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача:

- 3336,28 грн. пені за період з 10.10.19 по 06.04.20, яка нараховані за порушення грошового зобов`язання у сумі 25 610,28 грн.;

- 1 792,72 грн. штрафу (7 % х 25 610,28 грн.) за прострочку оплати товару по видатковій накладній від 09.09.19 № 504 до договору поставки від 02.09.19 № 02092019/1 , у сумі 25 610,28 грн. більш ніж на 30 днів.

Як наслідок, судом задовольняються вимоги позивача про стягнення з відповідача 3336,28 грн. пені та 1 792,72 грн. штрафу.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення пені судом відхиляються через необґрунтованість.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 73-80, 86, 91, 123, 129, 210, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГИПМАРКЕТ» (70411, Запорізька область, Запорізький район, с. Володимирівське, вул. Стуса, 50, код ЄДРПОУ 42657123) на корисить товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФРАПАК» (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 29, офіс, 4, код ЄДРПОУ 35147531) - 18 610 (вісімнадцять тисяч шістсот десять) грн. 28 коп. основної заборгованості, 514 (п`ятсот чотирнадцять) грн. 52 коп. 3 % річних, 208 (двісті вісім) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 3336 (три тисячі триста тридцять шість) грн. 28 коп. пені, 1 792 (одну тисячу сімсот дев`яносто дві) грн. 72 коп. штрафу та 2100 (дві тисячі сто) грн. 72 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» та п. 4 Розділу Х ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ ГПК України.

У зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи судом підписано рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Повне рішення складено 29.10.2020.

Суддя В.Л. Корсун