Рішення

від 05.12.2006 по справі 107/5-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

107/5-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"05" грудня 2006 р.                                                                              Справа № 107/5-06

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго», м. Бровари

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІМ ЛТД», м. Бровари

про стягнення  431,51 грн.

за участю представників:

позивача:Войтова О.О. –дов. від 16.01.2006р., № 454

відповідача:

не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»(далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІМ ЛТД»(далі –Відповідач) про стягнення 431,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на користування електричною енергією від 15.10.2002р. № 688  щодо здійснення повного розрахунку за поставлену електричну енергію.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 16.10.2006 року та від 14.11.2006 року, в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір на користування електричною енергією від 15.10.2002р. № 688, відповідно до умов якого позивач - електропостачальник зобов'язався постачати електричну енергію, а відповідач - споживач своєчасно проводити сплату за електричну енергію.  

Відповідач відповідно до п. 6.1 та 6.2 договору зобов'язаний щомісячно 15 числа подавати звіт про використану електроенергію, за розрахунковий період (місяць), документи, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержувати платіжні вимоги-доручення для поточної сплати електроенергії, що споживаються в наступному розрахунковому періоді.  Оплата платіжних документів банківськими коштами здійснюється відповідачем самостійно в 10-ти денний термін після дати, зазначеної в платіжному документі.

Однак в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач з грудня 2002 року припинив надання звітів про споживання електричної енергії, доступ до приладів обліку представникам позивача не надав, за надану позивачем електричну енергію повністю не розрахувався, у зв'язку з чим позивач відповідно до п. 7.25 Правил користування електричною енергією затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 серпня 2002 р. N 928),  зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442 (надалі правила), визначив обсяг спожитої електричної енергії відповідачем за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період та здійснив розрахунок обсягу спожитої електричної енергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання за період з 15.11.2002р. по 15.02.2003р. Вартість спожитої електроенергії за вказаним розрахунком становить 431,51 грн.

В підтвердження здійсненого розрахунку позивач надав до суду відомості середньодобового обсягу споживання електричної енергії відповідачем за попередній розрахунковий період, які містяться в рахунку за  спожиту електроенергію від 20.11.2002р. № 36947/1.

Згідно п. 7.25 Правил у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.

Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.  

На підставі здійсненого розрахунку обсягу спожитої електричної енергії позивачем були виставлені рахунків за  спожиту електроенергію від 24.12.2002р., 23.01.2003р. та 25.02.2003р. відповідно до яких сума сплати  за спожиту електричну енергію у вищевказаний період становить 431,51 грн.

Позивачем була надіслана відповідачу претензія № 416 від 22.09.2005р., з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 431,51 грн. яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Отже, на день розгляду справи борг відповідача за спожиту електроенергію в період з 15.11.2002р. по 15.02.2003р. становить 431,51 грн.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та абзацу другого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, які набрали чинності 01.01.2004р. до відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих Кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Оскільки правовідносини між сторонами станом на 01.01.2004р. продовжували існувати,  то суд при розгляді справи застосовує норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 431,51 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АІМ ЛТД” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 10, кв. 32 код ЄДРПОУ 20587935) на користь Закритого акціонерного товариства “А.Е.С. Київобленерго” (07403, Київська область, м. Бровари, вул. Вокзальна, 10, код ЄДРПОУ 23243188) 431 (чотириста тридцять одну) грн. 51 коп. -  заборгованості, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                

Дата підписання рішення 27.12.2006р.