Постанова

від 19.10.2020 по справі 921/606/16-г/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. Справа№ 921/606/16-г/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання - Нікітенко А.В.

за участю представників: від позивача: не з`явились;

від відповідачів: адвокат Голяр І.С.; від третьої особи: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 (повний текст складено та підписано 21.05.2020)

у справі № 921/606/16-г/17 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" в особі Тернопільського відділення Хмельницького управління Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство "Кредобанк"

про стягнення 2 803 025,55 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28.09.2016 до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес в особі Тернопільського відділення Хмельницького управління Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 2 016 289,16 грн.

Позивачем позовні вимоги обґрунтовуються обставиною існування договірних правовідносин, що виникли на підставі Договору добровільного страхування заставного майна від 26.06.2015 №004/009-083358/11МА, укладеного між ним, як страхувальником, відповідачем, як страховиком, та ПАТ "Кредобанк", як вигодонабувачем, відповідно до умов якого страховик взяв на себе зобов`язання з виплати страхового відшкодування в разі настання страхового випадку. На переконання позивача пожежа, що мала місце 03.07.2015 у виробничих приміщеннях підприємства позивача за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44-44А, внаслідок якої було пошкоджено застраховане майно (частково згоріло, залито водою під час ліквідації пожежі), а саме: 19 в`язальних машин "Анге", машина мотальна для виробництва пневмопереплутаних пряж DP3-C, загальною заставною вартістю 2648248,38 грн, є страховим випадком згідно з Договором страхування від 26.06.2015р., про що було повідомлено страховика 04.07.2015 повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку за договором страхування майна, а 09.07.2015 на місце пожежі прибув визначений відповідачем суб`єкт оціночної діяльності для складання попереднього Дефектного акту (№ 09/07 від 09.07.2015).

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.10.2016 порушено провадження у справі №921/606/16-г/17, судове засідання призначено на 18.10.2016.

18.10.2016 судове засідання не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Андрусик Н.О.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.10.2016 відкладено розгляд справи № 921/606/16-г/17 на 03.11.2016.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.11.2016 матеріали справи № 921/606/16-г/17 направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 справу № 921/606/16-г/17 прийнято суддею Чинчин О.В. до свого провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 921/606/16-г/17 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" в особі Тернопільського відділення Хмельницького управління Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" про стягнення 2 803 025,55 грн., судові витрати покладено на позивача, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" грошові кошти у розмірі 75 170,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду від 14.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" звернулось до суду із апеляційною скаргою в якій просить поновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, так як 14.05.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складено та підписано 21.05.2020, повний текст рішення отримано 03.06.2020, апеляційну скаргу подано 16.06.2020, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги у розмірі 2 803 025,55 грн. задовольнити повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що аналізуючи норми Закону України "Про страхування" у сукупності, дійшов висновку, що відповідач, приймаючи на страхування обладнання, яке експлуатувалось в орендованому приміщенні з наявними порушеннями "Правил пожежної безпеки в Україні", про що йому було відомо, оцінив страховий ризик та озвучив відповідний тариф - плату за страхування, який позивачем було оплачено, а тому посилання відповідача на наявні порушення протипожежної безпеки, які не лежать в причинному зв`язку із виникненням пожежі, вважає такими, що порушують принципи добросовісності та законності, тим більш, що договори страхування із відповідачем переукладались декілька років. Першопричина виникнення пожежі не встановлена, експерти вказують на декілька можливих причин виникнення пожежі внаслідок вірогідних джерел запалювання: теплові прояви механічної енергії технологічної устаткування - вентиляційної установки; вплив нештатного (непередбачуваного умовами) джерела відкритого вогню (полум`я сірника, запальнички, факелу, а також тліючого тютюнового виробу тощо; вплив теплової електричної енергії; внаслідок впливу розряду статичної електрики.

Скаржник вважає, що при невстановленій першопричині пожежі експерти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали права робити подальші висновки про наявність чи відсутність причинного зв`язку із наявними на підприємстві невідповідності вимог протипожежної безпеки. Спільною у трьох висновках судових експертиз є причина настання пожежі - потрапляння джерела запалювання (тліючого недопалку) ззовні, що і є причиною настання пожежі. Дана причина пожежі не має нічого спільного із пунктами договору - причинами для відмови у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку із чим, процесуально невірним є сам факт посилання у рішенні на висновки експертних досліджень та порівняння висновків досліджень із висновками судових експертиз.

На думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно задоволено необґрунтоване клопотання відповідача при призначення додаткової комплексної експертизи, причиною призначення експертизи вказано усунення розходжень між висновком комплексної судової експертизи № 1715/1716/17-21 та висновком експертного дослідження № 79/8, при цьому законодавством не передбачено потреби в такому усуненні протиріч - між судовою експертизою та дослідженням, тим паче доказом є виключно судова експертиза, а призначення третьої судової експертизи у справі призвело до суттєвого затягування строків розгляду справи та на має переконання внесло ще більше протиріч у справу.

Скаржник вважає належним та допустимим доказом висновок за результатами проведення комплексної судової пожежотехнічної, електротехнічної та товарознавчої експертизи від 20.06.2018 № 1715/1716/17-21, проведений експертами Вінницького відділення КНДІСЕ, який судом першої інстанції не взято до уваги, та який згідно п. 18 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" - повністю відповідає критеріям для перевірки й оцінки експертних висновків".

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 921/606/16-г/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 921/606/16-г/17- залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Скаржник у встановлений ухвалою Північного апеляційного господарського суду строк усунув недоліки апеляційної скарги, шляхом подання відповідної заяви.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 921/606/16-г/17 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 01.10.2020.

25.09.2020 від відповідача через відділ канцелярії надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач зазначив про те, що скаржник помилково вважає, що доказом у справі є лише судова експертиза та необґрунтовано зазначає, що вказаний доказ не є доказом, також відповідач зазначає про те, що позивач не оскаржував ухвалу суд першої інстанції від 09.10.2018, якою призначено повторну експертизу, а під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач не надавав заперечень щодо зазначених доказів і не заявляв клопотань щодо призначення додаткових чи повторних експертиз.

Відповідач звертає увагу суду на те, що по факту даної пожежі було розпочате кримінальне провадження № 12015210010001804 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України, за фактом порушення встановлених законом вимог пожежної безпеки посадовими особами позивача, що спричинило матеріальні збитки.

Також відповідач зазначає про те, що підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування є не причина пожежі, а численні порушення позивача, що призвели до заподіяння наслідків пожежі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що експертами Вінницького відділення КНДІСЕ були допущені порушення нормативно-правових актів, при складанні висновку № 1715/1716/17-21 від 20.06.2018, а також зроблені висновки, які є явно неправдивими, необґрунтованими, суперечливими і розходяться із дослідницькою частиною експертизи та суперечать дійсним обставинам справи та іншим доказам.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 921/606/16-г/17 до 06.10.2020.

Заслухавши у судовому засіданні 06.10.2020 пояснення присутніх представників, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкладення розгляду справи.

На підставі ст.ст. 216, 270 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду розгляд справи № 921/606/16-г/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 відкладено на 19.10.2020.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 19.10.2020 не з`явились.

Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та третьої особи.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.10.2020 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 921/606/16-г/17 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення, з підстав, викладених, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, доводи відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.06.2015 між відповідачем, відповідачем та третьою особою укладено договір № 004/009-083358/11МА добровільного страхування заставного майна юридичних осіб, відповідно до умов якого відповідач, за договором страховик, здійснює страхування майна і зобов`язується за обумовлену договором плату провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку; предметом договору є майнові інтереси позивача, за договором страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, зазначеним у п. 2.1 договору (т. 1 а.с. 14-16, т. 1 а.с. 61-63).

Відповідно до п. 2.1 договору страхування за договором застраховано обладнання: в`язальні машини Анге у кількості 111 шт. та Дера у кількості 21 шт. виробництва Чехії (2002-2006р.р., 2003-2006р.р.), зашивочні машини у кількості 54 шт. виробництва Італії, Франції (2006 року), формовочні машини у кількості 12 шт. виробництва Франції (2001р.), намотувальні машини у кількості 13 шт. виробництва Швейцарії, Італії, Іспанії (2002-2006р.р.), обладнання для формування пряжі у кількості 7 шт. виробництва Іспанії (2003р.), обладнання у кількості 52 шт. (2002-2006р.р.), яке знаходиться за адресами: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54а, вул. Бродівська, 44 та вул. Подільська, 37а (застраховане майно). Страхова сума - 21 065 307,53 грн., франшизи від розміру страхової суми - 3%.

Згідно з п. 2.3 договору страхування майно перебуває під заставою у третьої особи, але знаходиться у володінні, користуванні та розпорядженні позивача відповідно до договору застави б/н від 13.06.2008. Майно перебуває під заставою в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 23/К, 24/К від 13.06.2008.

Як вбачається із п. 3.1 договору страхування, страховим випадком є подія, передбачена договором, яка відбулась і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування позивачу (третій особі) за страховими ризиками, зокрема, за страховим ризиком - пожежа, вибух, влучення блискавки.

У п. 4.2 договору страхування зазначено, що договір починає діяти з 27.06.2015 та його дія закінчується 26.06.2016.

Відповідно до п. 5.1 договору страхування майно знаходиться під страховим захистом лише за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 54а, вул. Бродівська, 44 та вул. Подільська, 37а.

Згідно з п. 6.1 договору страхування не відшкодовуються збитки, що виникли внаслідок, зокрема, дій та бездіяльності позивача, що призвели до настання страхового випадку (пп. 6.1.7); порушення правил зберігання вибухо- або вогненебезпечних речовин та предметів або інших правил зберігання, встановлених по відношенню до застрахованого майна (пп. 6.1.9); впливу електричного струму на різноманітні електричні прилади з виникненням полум`я чи без нього (в результаті стрибків напруги, порушення ізоляції, короткого замикання, інших аварій та неполадок електрообладнання, якщо це стало причиною виникнення подальшої пожежі) (п.п.6.1.13); халатних дій позивача або осіб, які пов`язані з ним трудовими та договірними відносинами, недотримання та порушення ними норм (як внутрішніх так і встановлених нормативними актами України) протипожежної та технічної безпеки, недотримання норм безпеки виробничого процесу (пп. 6.1.19); недотримання позивачем умов (як внутрішніх так і встановлених нормативними актами України) утримання та експлуатації майна (пп. 6.1.20).

Згідно із розділу 7 договору страхування при настанні випадку, що має ознаки страхового, позивач зобов`язаний:

- не пізніше 24 годин з часу, коли йому стало відомо про настання випадку, заявити про це у відповідні компетентні органи міліції, пожежної охорони, аварійних служб водопровідних, каналізаційних та теплових мереж, гідрометеослужби або сейсмологічної служби, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, тощо), в компетенцію яких входить ліквідація наслідків подій, що викликали настання випадку, що може бути визнаним страховим, та розслідування причин їх виникнення;

- не пізніше 48 годин (не враховуючи вихідні і святкові дні) повідомити відповідача про випадок і запросити у нього письмового дозволу проводити ремонт і взагалі змінювати картину місця випадку;

- вжити всіх можливих заходів щодо запобігання збиткам або їх зменшення і рятування застрахованого майна. В разі необхідності позивач робить запит відповідачу щодо своїх дій у цій ситуації;

- надати відповідачу протягом 48 годин (не враховуючи вихідних і святкових днів) заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, а також документи, згідно з розділом 9 договору;

- надати на вимогу відповідача вільний доступ до пошкодженого застрахованого майна та документів, що мають значення для визнання обставин випадку, характеру та розміру збитків при страховому випадку;

- зберігати пошкоджене застраховане майно до прибуття експерта відповідача в тому вигляді, в якому воно було після страхового випадку. Зміна картини збитку може бути виконана у випадку, якщо це необхідно за вимогами безпеки чи зменшення збитку та за умови письмового погодження із відповідачем.

Відповідно до п. 8.1.5 договору страхування позивач має право оскаржити відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування у судовому порядку.

Згідно з п. 8.1.7 договору страхування позивач має право на одержання страхового відшкодування у розмірі прямого дійсного збитку в межах страхової суми та лімітів відповідальності.

Пунктом 8.1.8 договору страхування передбачено, що позивач має право на проведення незалежної експертизи при настанні страхового випадку за власний рахунок, якщо відповідач не здійснив експертизу протягом 15-ти робочих днів.

Відповідно до п.п. 8.2.1, 8.2.2, 8.2.5 договору страхування відповідач має право: з`ясовувати причини й обставини настання страхового випадку з залученням незалежних експертів; відмовити у виплаті страхового відшкодування з обґрунтуванням причини відмови; перевіряти документально фактичну наявність, обсяг, стан та умови зберігання застрахованого майна.

Згідно із п. 8.3.5 договору страхування позивач зобов`язаний дотримуватися інструкцій (як внутрішніх та і встановлених нормативними актами України) зберігання, експлуатації та обслуговування застрахованого майна, дотримуватися вимог щодо технічних норм утримання приміщення та використовувати застраховане майно тільки за його прямим призначенням.

Відповідно до п. 8.4.4 договору страхування відповідач зобов`язаний при настанні і підтвердженні у встановленому порядку страхового випадку, здійснити виплату страхового відшкодування в порядку, передбаченому розділом 9 договору.

Пунктом 9.16.8 договору страхування передбачено, що причиною відмови у виплаті страхового відшкодування є невиконання позивачем обов`язків, викладених у договорі та Правилах страхування.

Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 05.02.2016, винесену слідчим СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210010001804 від 01.07.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України, 03.07.2015 відбулась пожежа за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44 у приміщеннях, належних позивачу (т. 1 а.с. 37-41).

04.07.2015 позивач повідомив відповідача про подію, що має ознаки страхового випадку за договором страхування, подавши відповідне Повідомлення (т. 1 а.с. 28).

В подальшому, листом вих. № 1570-11 від 25.09.2015 відповідач, вказуючи на те, що умовами договору страхування передбачено обов`язок позивача дотримуватись зберігання та обслуговування майна, просив позивача надати:

1) копію дозвільної документації органів пожежного нагляду та територіальних органів з охорони праці щодо дозволу на введення в експлуатацію застрахованого майна;

2) копію передбаченої п. 4 розділу ІІ та п. 2.9 розділу ІІІ діючих Правил пожежної безпеки в Україні Інструкції, в якій зазначена категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної безпеки (для виробничих, складських приміщень та лабораторій) щодо виробничих приміщень по вул. Бродівська, 44 у м. Тернополі, де сталася пожежа;

3) копію передбаченого п. 2.9 розділу ІІІ діючих Правил пожежної безпеки в Україні документа щодо визначення класу зони за "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" стосовно електроустановок позивача;

4) копію однолінійної схеми електроустановок виробничих приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій", що передбачена п. 8.7.3 діючих правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 4 від 09.01.1998;

5) копію передбаченого п. 3 розділу ІІ діючих Правил пожежної безпеки в Україні документа, у якому визначений порядок вимкнення і зупинки вентиляційних установок, що знаходяться виробничому приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" по вул. Бродівська, 44 у м. Тернополі (т. 2 а.с. 92).

Аналогічний за змістом лист вих. № 1821-11 від 02.11.2015 відповідачем направлено позивачу 02.11.2015 та його отримано позивачем 04.11.2015 (т. 2 а.с. 94), а також аналогічний за змістом лист вих. № 1877-11 від 11.11.2015 відповідачем направлено позивачу 11.11.2015 та його отримано позивачем 13.11.2015 (т. 2 а.с. 96-97).

Супровідним листом вих. № 03/1 від 03.11.2015 позивач надав відповідачу загальнооб`єктову інструкцію про заходи з пожежної безпеки для позивача за адресою: м. Тернопіль, вул. Подільська 37а (виробничі приміщення за адресою: вул. Бродівська, 44); інструкцію щодо вимог техногенної безпеки та порядок дій персоналу в разі виникнення аварійної ситуації (аварії) для позивача; ідентифікацію об`єкта господарської діяльності; копію однолінійної схеми в`язального, мотального, швейного цехів і компресорної (т. 2 а.с. 99).

Листом вих. № 361-05 від 10.03.2016 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування за договором страхування, вказуючи зокрема на те, що він неодноразово з метою проведення пожежно-технічного дослідження та встановлення причин виникнення пожежі та можливих фактів в порушенні працівниками позивача Правил пожежної безпеки направляв позивачу листи з проханням надати вищевказані у листі документи (т. 1 а.с. 64-71).

Натомість, позивачем надано відповідачу лише копію однолінійної схеми електроустановок, виробничих приміщень позивача по вул. Бродівській, 44 у м. Тернополі.

Відповідачем у вказаній відмові у виплаті страхового відшкодування зазначено, що з метою встановлення причин пожежі та можливих фактів порушення посадовими особами позивача Правил пожежної безпеки він звернувся до судових експертів СБУ, та останніми було складено Висновок № 79/8 від 03.02.2016, в якому зазначено, що не виключений причинно-наслідковий зв`язок між невідповідністю (відсутністю) заходів електростатичної іскробезпеки при провадженні технологічного процесу та виникненням джерел запалювання на даній пожежі; не виключений причинно-наслідковий зв`язок між невідповідністю електричних мереж приміщення вимогам п. 1.6 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні та виникнення джерела запалювання.

Відповідач у листі вих. № 361-05 від 10.03.2016 про відмову у виплаті страхового відшкодування за договором страхування повідомив, що у діях та бездіяльності відповідальних посадових осіб позивача мають місце недотримання та порушення норм протипожежної та технічної безпеки, безпеки виробничого процесу та утримання і експлуатації майна, що стало причиною утворення пожежонебезпечного середовища в приміщення та зумовило можливість швидкого виникнення потужного горіння та швидкого його поширення.

За таких обставин, посилаючись на положення п. 6.1 договору страхування, відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку із чим, позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 2 803 025,55 грн., з яких 1 006 196,21 грн. страхового відшкодування, пеня у розмірі 1 236 380,81 грн., 3% річних у розмірі 117 518,20 грн. та інфляційні втрати у розмірі 442 930,33 грн., з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поданої до суду 19.02.2020.

Так, як вже зазначалось, 03.07.2015 у приміщеннях за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44 відбулась пожежа, в результаті якої було знищено майно позивача - в`язальні машини та мотальна машина, у зв`язку з чим позивачу завдано шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Згідно із ч. 2 ст. 991 Цивільного кодексу України договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

У ст. 26 Закону України "Про страхування" зазначено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Свобода договору є одним з основоположних принципів сучасного права. Так, наприклад, у ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони відповідно до ст. 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, укладаючи договір, сторони вільні у виборі умов, тож визначають їх на власний розсуд і за взаємною згодою.

Згідно із п. 8.3.5 договору страхування позивач зобов`язаний дотримуватися інструкцій (як внутрішніх та і встановлених нормативними актами України) зберігання, експлуатації та обслуговування застрахованого майна, дотримуватися вимог щодо технічних норм утримання приміщення та використовувати застраховане майно тільки за його прямим призначенням.

Відповідно до п. 8.4.4 договору страхування відповідач зобов`язаний при настанні і підтвердженні у встановленому порядку страхового випадку, здійснити виплату страхового відшкодування в порядку, передбаченому розділом 9 договору.

У п. 9.16.8 договору страхування зазначено, що причиною відмови у виплаті страхового відшкодування є невиконання позивачем обов`язків, викладених у договорі та Правилах страхування.

Таким чином, підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за договором страхування, зокрема, є невиконання обов`язку позивачем дотримання інструкцій (як внутрішніх, так і встановлених нормативними актами України) зберігання, експлуатації та обслуговування застрахованого майна, дотримання вимог щодо технічних норм утримання приміщення.

Як вже зазначалось, сторонами у п. 6.1 договору страхування погоджено умови про те, що не відшкодовуються збитки, що виникли, зокрема, внаслідок дій та бездіяльності позивача, що призвели до настання страхового випадку (пп. 6.1.7); порушення правил зберігання вибухо- або вогненебезпечних речовин та предметів або інших правил зберігання, встановлених по відношенню до застрахованого майна (пп. 6.1.9); халатних дій страхувальника або осіб, які пов`язані з ним трудовими та договірними відносинами, недотримання та порушення ними норм (як внутрішніх так і встановлених нормативними актами України) протипожежної та технічної безпеки, недотримання норм безпеки виробничого процесу (пп. 6.1.19); недотримання страхувальником умов (як внутрішніх так і встановлених нормативними актами України) утримання та експлуатації майна (пп. 6.1.20).

Так, позивачем, на підтвердження відсутності порушень Правил пожежної безпеки у виробничих приміщеннях за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, долучено до позовної заяви копію Висновку експерта № 3-68/15 від 05.11.2015, який складений Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Управління міністерства внутрішніх справ України у Тернопільській області на виконання постанови слідчого Головацького Т.Б. від 13.10.2015 (у кримінальному провадженні №12015210010001804) та у якому зазначено, що осередок виникнення пожежі знаходився над мотальним цехом з правої його сторони над місцем розташування блока управління пнемо з`єднувальної машини і першої секції веретен; відкритий вогонь (відкрите полум`я сірника, свічки, факела, спеціально виготовлених пристроїв та пристосувань - запальнички або тліючий тютюновий виріб) міг бути джерелом запалювання і призвести до виникнення пожежі; причиною виникнення пожежі є потрапляння джерела запалювання у горюче середовище в межах розташування осередку пожежі (т. 1 а.с. 42-58).

Згідно із Висновком № 14306 експертного пожежно-технічного дослідження за обставинами пожежі, яка сталась 03.07.2015 на підприємстві позивача в цеху виготовлення шкарпеток за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, від 15.12.2015, складеному Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський експертно-дослідний центр" на замовлення позивача, зазначено, що:

1) місце виникнення початкового горіння (осередок пожежі) на пожежі, яка виникла 03.07.2015 на підприємстві позивача за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, знаходилось на перекритті мотального цеху, біля вертикально прокладеного коробу витяжної вентиляції у стіни зі складським приміщенням ТОВ "АРС-Кераміка" (в зазначеному місці загорівся виробничий пухкий пил);

2) від зазначеного місця фрагменти горящого пилу, внаслідок виниклих навколо горящої ділянки теплових потоків, почали розповсюджуватись над мотальним цехом та над в`язальними цехами і, падаючи на інші ділянки з пилом, на поліетиленову плівку, на горючі матеріали в`язальних машин, утворювали окремі осередки пожежі. Зокрема, пожежа розповсюдилась в тильну частину приміщення мотального цеху внаслідок прогорання пластикової вагонки перекриття і падіння її горящих фрагментів на горючі матеріали (картонні ящики, дерев`яні піддони, тощо), що там знаходилось;

3) електромережа у виробничих цехах на підприємстві позивача не причетна до виникнення пожежі;

4) безпосередньо причиною виникнення пожежі в приміщенні позивача могло стати потрапляння в осередок пожежі через наявні щілини в стіні низькокалорійного джерела запалювання у вигляді розжарених крапель металу крізь щілини в стіні із сусіднього приміщення підприємства ТОВ "АРС-Кераміка", де могли виконуватись роботи з розрізання металу (т. 1 а.с. 73-105; т. 1 а.с. 106-138).

Водночас, відповідачем долучено до матеріалів справи копію Висновку експертного дослідження № 79/8 від 03.02.2016, складеного Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на замовлення відповідача, у якому зазначено про те, що:

- осередкова зона пожежі, яка мала місце 03.07.2015 в приміщенні № 1-77 в будівлі літ. "М" по вул. Бродівській, 44 в м. Тернополі, що використовувалося у адміністративно-виробничих цілях позивача, була розташована у внутрішньому просторі приміщення № 1-77 в районі північного краю перегородки між приміщеннями мотального та в`язального цехів (на невеликій відстані до північної стіни приміщення № 1-77) з верху на підвісній стелі над приміщенням мотального цеху. У подальшому горіння вийшло за межі вказаної осередкової зони та поширилося по поверхні відкладень волокнистих матеріалів, пластикової вагонки і поліетиленової плавки, якими було виконано підвісну стелю, після прогорання вказаних, матеріалів горючі частини матеріалів потрапили на технологічне обладнання, сировину та конструкції та горіння почало поширюватись в нижній частині приміщення;

- можливо дійти висновку щодо причетності низькокалорійного джерела запалювання у вигляді низькокалорійного джерела вогневого походження (полум`я сірника, недопалок тощо) до виникнення пожежі 03.07.2015 в приміщенні № 1-77 будівлі літ. "М", розташованій за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44. Найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі є занесення джерела запалювання у вигляді низькокалорійного джерела вогневого походження. Не можна також виключити виникнення даної пожежі в результаті впливу аварійних режимів роботи в електромережі даної будівлі або пожежонебезпечних проявів статичної електрики;

- за обсягом наявних відомостей, була встановлена невідповідність протипожежного стану приміщення № 1-77 в будівлі літ. "М" по вул. Бродівській, 44 в м. Тернополі, яке використовувалося у виробничих цілях позивача. Не відповідність встановленого протипожежного режиму в частині обов`язкового прибирання конструкцій від горючого пилу, а також невідповідність конструкції влаштованих підвісних стель вимогам п. 2.16* СНиП та невідповідність вимогам п. 4.1, В І п.п. 13.1.1, 14.2 ДБН та п. 1 Розділу VIII НАПБ щодо обладнання приміщення системою автоматичної пожежної сигналізації та своєчасності повідомлення про пожежу до підрозділів ДСНС, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із утворенням пожежонебезпечного (не передбаченого діючими нормативними актами) середовища в приміщеннях, а також обсягами наслідків, що настали в результаті пожежі. Не виключений причинно-наслідковий зв`язок між: не відповідністю електричних мереж приміщення №1-77 буд. літ. "М" по вул. Бродівській, 44 в м. Тернополі, яка використовувалася у виробничих цілях позивача вимогам п. 1.6 Розділу IV НАПБ та виникненням джерела запалювання на даній пожежі; невідповідністю (відсутністю) заходів ЕСІБ при провадженні технологічного процесу в приміщенні №1-77 буд. літ. "М" по вул. Бродівській, 44 в м. Тернополі, яка використовувалася у виробничих цілях позивача вимогам ГОСТ 12.1.018 та виникненням джерела запалювання на даній пожежі (т. 2 а.с. 24-78).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2017, враховуючи те, що у поданих сторонами висновках експертами наведено суперечливі висновки щодо причини виникнення пожежі, в тому числі, висновок, поданий відповідачем, містить інформацію про порушення позивачем Правил пожежної безпеки, що є підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування, призначено у справі № 921/606/16-г/17 комплексну судову пожежно-технічну та товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої експерту поставлено такі питання: - Де знаходився осередок виникнення пожежі (місце виникнення початкового рівню) у приміщенні виробничого цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, яка сталась 03.07.2015 року? - Яка причина виникнення пожежі у виробничому цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, яка сталась 03.07.2015 року? - Чи відповідав стан об`єкта - виробничого цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, вимогам Правил пожежної безпеки? - Які порушення вимог діючих нормативних актів з питань пожежної безпеки стали безпосередньою причиною пожежі у виробничому цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, яка сталась 03.07.2015 року? - Якщо такі невідповідності у дотриманні правил пожежної безпеки були допущені, то в чому саме вони полягали? - Чи є причинний зв`язок між недотриманням вимог правил пожежної безпеки відповідальними особами виробничого цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, або іншими особами і, безпосередньо, технічною причиною виникнення пожежі, яка сталась у виробничому цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, 03.07.2015 року? - Який є розмір матеріального збитку, завданого власнику обладнання - в`язальних машини Анге за серійними номерами №№1352, 1654, 111, 1311, 105, 2367, 2359, 2426, 1660, 1657, 1604, 1346, 1348, 2371, 2439, 104, 2452, 2499, 1655, мотальної машини для виробництва пневмоз`єднаної синт. пряжі DP3-C DIGICONE 10spin, у зв`язку з його знищенням в результаті пожежі у виробничому цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, внаслідок пожежі, яка сталась 03.07.2015 року, станом на момент пожежі 03.07.2015 року?

27.06.2018 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 921/606/16-г/17 разом з Висновком за результатами проведення комплексної судової пожежотехнічної, електротехнічної та товарознавчої експертизи №1715/1716/17-21, за результатами якої встановлено, що:

1) вогнище (осередкова зона, осередок виникнення пожежі, місце виникнення початкового горіння), яка сталась 03.07.2015, знаходився у внутрішньому просторі, між збірними конструктивними елементами виготовленими з залізобетону несучих стін та покрівлі із світловим ліхтарем та конструктивними елементами підвісної стелі, на поверхні підвісної стелі зверху, в приближенні до місця встановлення вентиляторів у світловому ліхтарі споруди із приміщеннями виробничого цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44;

2) причиною виникнення пожежі є потрапляння низькокалорійного джерела запалювання у вигляді тліючого недопалка, який був привнесений (внесений) у горюче навантаження, є взаємопов`язаним із дією людського фактору особи/осіб, що знаходилася за межами виробничих приміщень підприємства позивача;

3) об`єкт у вигляді виробничого цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, перебував в експлуатації, при цьому за матеріалами ГС та ДМ є наявними порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, повний перелік яких встановити не є можливим у зв`язку з відсутністю необхідних відомостей;

4) до причини виникнення пожежі 03.07.2015, що сталася на підприємстві позивача за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44 та відповідно яка розпочалась на поверхні підвісної стелі зверху у внутрішньому просторі приміщення виробничих цехів під час здійснення технологічного процесу, тобто під час експлуатації технологічного обладнання, порушення вимог діючих нормативних актів з питань пожежної безпеки, безпосереднього відношення не мають. Опосередковано, внаслідок порушення вимог п. 3 Розділу ІІ, п. 7.17 Розділу IV наявність відходів виробництва зверху на підшивній стелі сприяла утворенню чисельних локальних осередків виникнення пожежі, не пов`язаних між собою у просторі;

5) порушення Правил пожежної безпеки в Україні під час експлуатації орендованих приміщень при наявному та діючому технологічному процесі були наявними та полягали в недотриманні вимог, а саме: не у повному обсязі виконані вимоги п. 3 розділу ІІ, відсутні обґрунтовані відомості щодо умов виконання п. 6 розділу ІІ, не у повному обсязі виконані вимоги п. 9 розділу ІІ, п. 7.2 розділу VІ, не у повній мірі виконані вимоги п. 2.1 розділу ІІІ, невиконані вимоги п. 2.9 розділу ІІІ, невиконані вимоги п. 1.6, 1,16, 1.18 гл 1 розділу IV, відсутні підтверджуючі матеріали щодо виконання в достатньому обсязі п. 1.22 гл 1 розділу IV, не виконані вимоги п. 1.2 гл 1 розділу V, п. 4.1, п. 13.1.1 таблиці В1 ДБН В.2.5-56:2010, відсутні підтверджуючі матеріали щодо виконання в достатньому обсязі п. 1.3 гл 1 розділу V, п. 3.6 гл 3 розділу V, в недостатній мірі забезпечено виконання вимог п. 7.17 розділу VI;

6) причинний зв`язок між безпосередньою технічною причиною виникнення пожежі та визначеними порушеннями вимог відсутні;

7) розмір матеріальної шкоди (матеріального збитку), завданої діями негативного чинника (пожежі) станом на момент пожежі (03.07.2015) становить 1 638 155,43 грн.

У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: - чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; - чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; - компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; - повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; - узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; - обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У разі необхідності господарський суд може зобов`язати судового експерта з`явитися в судове засідання на виклик суду, дати додаткові роз`яснення щодо поданого ним висновку, поставити йому усні питання, а також зобов`язати його відповісти на усні питання сторін у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, господарським судом першої інстанції викликано у судове засідання судових експертів, які проводили експертизу у справі № 921/606/16-г/17 та якими складено Висновок № 1715/1716/17-21, з метою надання пояснень щодо висновку та надання відповідей на питання, які були поставлені сторонами.

Згідно із ч. 2 ст. 107 ГПК України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Відповідно до п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Оскільки були наявні розходження щодо встановлення причинно-наслідкового зв`язку між порушенням позивачем під час експлуатації технологічного обладнання вимог діючих нормативних актів з питань пожежної безпеки, та виникненням пожежі, яка сталась 03.07.2015 у виробничому цеху позивача, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, а додаткові пояснення експертів не дали змоги усунути вказані розходження (містяться у Висновку комплексної судової пожежно-технічної та товарознавчої експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2017 у справі № 921/606/16-г/17, та висновку експертного дослідження № 79/8 від 03.02.2016, складеного Українським науково - дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України), ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 призначено у справі № 921/606/16-г/17 повторну комплексну судову пожежно-технічну та товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (61000, м. Харків, вул. Золочівська, 8а) та на вирішення експерта поставлено питання: - Де знаходився осередок виникнення пожежі (місце виникнення початкового рівню) у приміщенні виробничого цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, яка сталась 03.07.2015 року? - Яка причина виникнення пожежі у виробничому цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, яка сталась 03.07.2015 року? - Чи відповідав стан об`єкта - виробничого цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, вимогам Правил пожежної безпеки? - Які порушення вимог діючих нормативних актів з питань пожежної безпеки стали безпосередньою причиною пожежі у виробничому цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, яка сталась 03.07.2015 року? - Якщо такі невідповідності у дотриманні правил пожежної безпеки були допущені, то в чому саме вони полягали? - Чи є причинний зв`язок між недотриманням вимог правил пожежної безпеки відповідальними особами виробничого цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, або іншими особами і, безпосередньо, технічною причиною виникнення пожежі, яка сталась у виробничому цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, 03.07.2015 року? - Який є розмір матеріального збитку, завданого власнику обладнання - в`язальних машини Анге за серійними номерами №№ 1352, 1654, 111, 1311, 105, 2367, 2359, 2426, 1660, 1657, 1604, 1346, 1348, 2371, 2439, 104, 2452, 2499, 1655, мотальної машини для виробництва пневмоз`єднаної синт. пряжі DP3-C DIGICONE 10spin, у зв`язку з його знищенням в результаті пожежі у виробничому цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, внаслідок пожежі, яка сталась 03.07.2015 року, станом на момент пожежі 03.07.2015 року?

29.03.2019 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 921/606/16-г/17 разом з Висновком експертів, за результатами проведення додаткової комплексної комісійної судової електро- та пожежно-технічної експертизи № 23950/5162 від 25.03.2019 встановлено, що:

1) Осередок виникнення пожежі (місце виникнення початкового горіння) приміщенні виробничого цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, яка сталась 03.07.2015 року розташований у внутрішньому просторі приміщення з верху на конструкції підвісної стелі над приміщенням мотального цеху в районі північного краю перегородки між приміщеннями мотального та в`язального цехів.

2) Технічною причиною виникнення пожежі у виробничому приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, яка сталась 03.07.2015 року, є наявність і взаємодія в об`ємі над підвісною стелею приміщення трьох матеріальних об`єктів: окислювача (кисень повітря), горючих речовин (пластикові панелі, поліетиленова плівка та відкладення волокнистих матеріалів), джерела запалювання.

3) До та на момент виникнення 03.07.2015 р. пожежі, стан виробничого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, не відповідав вимогам Правил пожежної безпеки.

4) Безпосередня експлуатація виробничих приміщень позивача в технічному стані, який не відповідав вимогам:

- п.2.16* "СНиП 2.09.02 - 85* ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ ЗДАНИЯ" [18];

- п 1.5. "СНиП 2.01.02- 85* ПРОТИВОПОЖАРНЬІЕ НОРМЫ" [20];

- п. 1.8. "СНиП 2.01.02- 85* ПРОТИВОПОЖАРНЬІЕ НОРМЫІ" [20];

- п.п. 7.8., 7.9. розділу "VI. Основні вимоги пожежної безпеки до об`єктів різного функціонального призначення" Правил пожежної безпеки в Україні" [17];

- п 1.5. "СНиП 2.01.02- 85* ПРОТИВОПОЖАРНЬІЕ НОРМЫ" [20];

- п.1.2. розділу "V. Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту" Правил пожежної безпеки в Україні" [17];

- п.1.6. розділу "IV. Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання" Правил пожежної безпеки в Україні" [17],

створили умови коли при виникненні у наслідок наступних вірогідних джерел запалювання: теплові прояви механічної енергії технологічного устаткування - вентиляційної установки; вплив нештатного (непередбаченого умовами) джерела відкритого вогню (полум`я сірника, запальнички, факелу, а також тліючого тютюнового виробу тощо); вплив теплової дії електричної енергії; внаслідок впливу розряду статичної електрики, відбулося настання 03.07.2015 р. пожежі.

5) На протязі тривалого часу, який передував виникненню 03.07.2015 у виробничих приміщеннях позивача пожежі, безпосередньо організаторами виконання цих робіт здійснювались дії, які не відповідали регламентованим діям, зазначеним у вищевикладених нормативних актах з електро та пожежної безпеки. Забезпечення виконання вимог нормативно-технічних актів з електро та пожежної безпеки при функціонуванні технологічного процесу у виробничих приміщеннях позивача відповідно до п.п. 1, 2, 3 розділу ІІ "Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки" Правил пожежної безпеки в Україні безпосередньо покладалися на керівника даного підприємства.

З технічної точки зору, недотримання вищевикладених вимог правил електро та пожежної безпеки з боку відповідальних посадових осіб позивача знаходиться у причинному зв`язку з настанням 03.07.2015 пожежі у виробничому приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44.

08.01.2020 до Господарського суду міста Києва від експертної установи надійшов Висновок експерта № 5161 за результатами комісійної товарознавчої експертизи від 28.12.2019, у якому встановлено те, що розмір матеріальної шкоди, завданої власнику обладнання - в`язальних машини Анге за серійними номерами №№1352, 1654, 111, 1311, 105, 2367, 2359, 2426, 1660, 1657, 1604, 1346, 1348, 2371, 2439, 104, 2452, 2499, 1655, мотальної машини для виробництва пневмоз`єднаної синт. пряжі DP3-C DIGICONE 10spin, у зв`язку з його знищенням в результаті пожежі у виробничому цеху, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44, внаслідок пожежі, яка сталась 03.07.2015 року, станом на момент пожежі 03.07.2015 року становив 1 636 535,97 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У ст. 104 ГПК України зазначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи обставини справи та наявні матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо прийняття у якості належного та допустимого доказу Висновку експертів за результатами проведення додаткової комплексної комісійної судової електро та пожежно-технічної експертизи № 23950/5162 від 25.03.2019, так як підстави для його відхилення відсутні, а не дослідження частини документів старшим експертом сектору вибухотехнічної і пожежотехнічної експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у Тернопільській області, спеціалістом Київського ескпертно-дослідного центру, старшими науковими співробітниками Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки, судових експертиз СБУ та експертами Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз натомість не є такою підставою, натомість позивачем не спростовані викладені експертом у висновку обставини.

Так, як вже зазначалось, відповідно до п. 9.16.8 договору страхування причиною відмови у виплаті страхового відшкодування є невиконання страхувальником обов`язків, викладених у договорі, тобто і тих, які встановлені у п. 8.3.5 вказаного договору (страхувальник зобов`язаний дотримуватися інструкцій (як внутрішніх та і встановлених нормативними актами України) зберігання, експлуатації та обслуговування застрахованого майна, дотримуватися вимог щодо технічних норм утримання приміщення та використовувати застраховане майно тільки за його прямим призначенням), тоді як належними та допустимими доказами (Висновком експертів за результатами проведення додаткової комплексної комісійної судової електро та пожежно-технічної експертизи № 23950/5162 від 25.03.2019) встановлені обставини порушення позивачем правил електро та пожежної безпеки, які знаходяться у причинному зв`язку з настанням 03.07.2015 пожежі у виробничому приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вказує на те, що причина виникнення пожежі, на невстановлення якої посилається скаржник, не спростовує встановлених належними та допустимими доказами, в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, обставин порушення позивачем правил електро та пожежної безпеки, а враховуючи умови п. 6.1 договору страхування про те, що не відшкодовуються збитки, що виникли внаслідок, зокрема, дій та бездіяльності позивача, що призвели до настання страхового випадку (пп. 6.1.7); порушення правил зберігання вибухо- або вогненебезпечних речовин та предметів або інших правил зберігання, встановлених по відношенню до застрахованого майна (пп. 6.1.9); халатних дій позивача або осіб, які пов`язані з ним трудовими та договірними відносинами, недотримання та порушення ними норм (як внутрішніх так і встановлених нормативними актами України) протипожежної та технічної безпеки, недотримання норм безпеки виробничого процесу (пп. 6.1.19); недотримання страхувальником умов (як внутрішніх так і встановлених нормативними актами України) утримання та експлуатації майна (пп. 6.1.20), господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову позивачу у виплаті страхового відшкодування за договором страхування, в результаті пожежі, яка сталась 03.07.2015.

Таким чином, висновок господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" в особі Тернопільського відділення Хмельницького управління Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 1 006 196,21 грн., з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 236 380,81 грн., 3% річних у розмірі 117 518,20 грн. та інфляційних втрат у розмірі 442 930,33 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимог про стягнення страхового відшкодування за договором добровільного страхування.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у позові у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з ч. 4 ст. 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, за проведення судової експертизи, призначеної ухвалою господарського суду першої інстанції від 09.10.2018, відповідачем сплачено на рахунок експертної установи грошові кошти у загальному розмірі 75 170,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6521 від 22.11.2018 на суму 50 050,00 грн. (т. 4 а.с. 155) та платіжним дорученням № 11792 від 24.04.2019 на суму 25 120,00 грн. (т. 4 а.с. 210).

Таким чином, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, господарським судом першої інстанції вказані судові витрати правомірно покладені на позивача, а такі витрати є такими, що підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 921/606/16-г/17 та для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій", відсутні.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Скаржником у апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 921/606/16-г/17.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги ґрунтуються лише на власних припущеннях скаржника та не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій", згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 921/606/16-г/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 921/606/16-г/17 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій".

4. Справу № 921/606/16-г/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 30.10.2020.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко