Постанова

від 02.11.2020 по справі 904/561/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2020 року м.Дніпро Справа № 904/561/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЕЙТЕРІНГ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2020 року у справі 904/561/20 (суддя Золотарьова Я.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРАН ТОРГ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЕЙТЕРІНГ", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 40 444,03 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2020 у справі № 904/561/20 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЕЙТЕРІНГ" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 48А, ідентифікаційний код 41643764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРАН ТОРГ" (49057, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, 156К, ідентифікаційний код 39554487) заборгованість у розмірі 40 444,03 грн, судовий збір у розмірі 2 102,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Рішення мотивовано доведеністю матеріалами справи факту поставки товару Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРАН ТОРГ" Товариству з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЕЙТЕРІНГ" на загальну суму 40 444,03 грн за видатковими накладними № 809 від 09.07.2019 на суму 20 273,83 грн та № 837 від 16.07.2019 на суму 20 170,20 грн, товарно-транспортними накладними № Р809 від 09.07.2019 та № Р837 від 16.07.2019 (а.с.10-11, 14-15); відсутністю доказів оплати заборгованості.

Не погодившись з доводами господарського суду про задоволення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЕЙТЕРІНГ" подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що висновки суду грунтуються на підставі не повністю досліджених доказів, оскільки видаткові накладні № 809 від 09.07.2019 на суму 20.273,83 грн. та № 837 від 16.07.2019 на суму 20 170,20 грн. та товарно-транспортні накладні № Р809 від 09.07.2019 та № Р837 від 16.07.2019 складено та підписано не повноважними представниками, тому не можуть бути прийняті судом як належні докази наявності заборгованості.

Просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2020 у справі № 904/561/20 скасувати повністю, а позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРАН ТОРГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ КЕИТЕРІНГ" залишити без розгляду.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2020 року у даній справі відкрито апеляційне провадження в порядку письмового провадження.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

За змістом ч.ч.1,2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРАН ТОРГ" поставило товар Товариству з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЕЙТЕРІНГ" на загальну суму 40 444,03 грн, що підтверджується видатковими накладними № 809 від 09.07.2019 на суму 20.273,83 грн та № 837 від 16.07.2019 на суму 20 170,20 грн, товарно-транспортними накладними № Р809 від 09.07.2019 та № Р837 від 16.07.2019 (а.с.10-11, 14-15).

Дії сторін свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно з ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Скаржником не спростовано, що його заборгованість перед позивачем становить 40 444,03 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с.18).

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 03/01/2020 від 03.01.2020, в якій він просив оплатити заборгованість у розмірі 40 444,03 грн протягом 7 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги (а.с.19).

Станом на час розгляду справи судом першої інстанції доказів оплати заборгованості до матеріалів справи не надано.

Встановлено, що відповідач у відзиві на позов проти наявності заборгованості та її розміру не заперечував.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач отримав вимогу щодо оплати 09.01.2020 (а.с.21), тому строк виконання зобов`язання є таким, що настав 16.01.2020.

Надавши вірну правову кваліфікацію правовідносинам сторін, діям відповідача, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що за відсутності доказів належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЕЙТЕРІНГ" обов`язку з оплати отриманого товару, заборгованість підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи апелянта про невідповідність видаткових накладних вимогам п. 2.4., п. 2.5. наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідач нічим не заперечив сам факт здійснення поставки товарів та визнав наявність заборгованості перед позивачем, як в акті звірки, так у відзиві на позов. Не спростовує даних фактів і в апеляційній скарзі.

Також, зазначаючи про те, що товар отримано неповноважними особами, апелянт не доводить, які особи, на його думку, є повноважними і якими доказами він це підтверджує.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини є підставою для висновку, що рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 40 444,03 грн є законним та обґрунтованим. Апеляційна скарга не доведена, задоволенню не підлягає.

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЕЙТЕРІНГ".

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2020 у справі № 904/561/20 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЕЙТЕРІНГ".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков

р.