Ухвала

від 26.10.2020 по справі 905/1197/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

26.10.2020 Справа № 905/1197/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Нікішиній Ю.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВАНГА

до ОСОБА_1

про розірвання договору оренди нежитлових приміщень

представники учасників процесу:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВАНГА до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди нежитлових приміщень, який зареєстровано в реєстрі за № 1977 від 15.09.2005.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не належно виконуються зобов`язання за п. 4.2.5. договору оренди № 1977 від 15.09.2005, а саме не здійснено поточного та капітального ремонту об`єкту оренди. За таких обставин, позивач просить розірвати договір оренди на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України у зв`язку з істотним порушення відповідачем умов договору. Позовна заява містить обґрунтування господарської юрисдикції даного спору, а саме позивач повідомив суд, що станом на день подання позову до господарського суду, відповідач втратив статус суб`єкта господарської діяльності, проте даний спір підлягає розгляду господарським судом на підставі п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір пов`язаний з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась відповідачем.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1197/20, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.09.2020.

У підготовче засідання 08.09.2020 позивач та відповідач про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явку своїх представників не забезпечили, причин неявки до суду не повідомили.

Ухвалою суду від 08.09.2020 відкладено підготовче засідання на 30.09.2020, запропоновано відповідачу виконати вимоги ухвали суду від 04.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.09.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/1197/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.10.2020 о 12:00; явку представників сторін визнано обов`язковою.

Ухвала суду від 30.09.2020 про призначення судового засідання на 26.10.2020, була надіслана позивачу на адресу: вул. Макара Мазая, 1, м. Маріуполь, Донецької обл., 87500, яка зазначена у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За цією адресою позивач отримував ухвали суду від 04.08.2020 та 08.09.2020.

Відповідно до інформації з офіційного сайту Укрпошти, поштове відправлення №6102253141238, яким було направлено ухвалу від 30.09.2020, не було вручене під час доставки 09.10.2020, а відтак, неотримання поштового відправлення позивачем за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого позивача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду іншої адреси.

Таким чином, ухвала суду про призначення судового засідання на 26.10.2020, є врученою та днем отримання позивачем ухвали суду від 30.09.2020 є дата невдалої спроби вручення поштового відправлення №6102253141238, тобто - 09.10.2020.

У судове засідання 26.10.2020 позивач та відповідач про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явку своїх представників не забезпечили, причин неявки до суду не повідомили.

Ухвала суду від 04.08.2020 про відкриття провадження у справі не була вручена відповідача та повернута на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання"

Відповідно до інформації з офіційного сайту Укрпошти, поштове відправлення №6102253141246, яким було направлено ухвалу від 30.09.2020 відповідачу, не було вручене під час доставки 09.10.2020.

Станом на 26.10.2020 відповідач не скористався своїм правом та не подав відзив на позовну заяву.

Як встановлено судом вище, позивачем не було забезпечено участі представника в підготовчому засіданні призначеному на 08.09.2020, 30.09.2020 та у судовому засіданні, яке призначено на 26.10.2020; належних та допустимих клопотань про розгляд справи без участі представника позивача, не надходило, про причини неявки позивачем не повідомлено.

Судом також звертає увагу на те, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, позивач та відповідач не були позбавлені права та можливості ознайомитись, з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд встановлюючи фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та досліджуючи докази надані позивачем до позовної заяви з`ясував наступне.

15 вересня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВАНГА (позивач, орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (відповідач, орендар), який здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва виданого Орджонікідзевською райадміністрацією міста Маріуполя 16.08.2001, підписаний договір оренди б/н (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає у користування торговельні місця №№ 9, 10, 11 , 12 - ряд № 10, загальною площею 12,5 (дванадцять цілих і п`ять десятих) кв.м, обладнанні під кабіну, які розташовані на речовому ринку Кальміус за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об`єкт оренди) та зобов`язується сплатити орендну плату відповідно до умов, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2. договору об`єкт оренди належить орендодавцю на праві власності, що підтверджується довідкою товариства від 15.09.2005 року і розташований на земельній ділянці, що відведена орендодавцю відповідно до рішення виконкому Маріупольської міської Ради № 282/2 від 20.07.1994 року і знаходиться у постійному користуванні орендодавця згідно з державним актом на право постійного користування землею від 28.11.2994 року №75.

Згідно з п. 3.1 договору цей договір укладено строком на 30 (тридцять) років.

Договір вважається укладеним з моменту внесення орендарем плати за оренду у розмірі та в строк, встановлений п. 2.1. цього договору (п.3.2. договору).

Орендодавець зобов`язаний передати орендарю об`єкт оренди у комплекті та в стані, що відповідають умовам цього договору, його призначенню, вимогам санітарних, протипожежних правил та безпечних умов експлуатації, протягом 3-х днів після внесення орендарем плати за оренду, про що складається акт приймання-передачі (п. 4.1.1. договору).

За приписами п. 4.2.5. договору орендар зобов`язаний за свій рахунок здійснювати поточний та капітальний (у розумний строк, за домовленістю з орендодавцем) ремонт об`єкту оренди.

Відповідно до п. 4.1.3. договору якщо орендар використовує об`єкт оренди не за його призначенням або з порушенням умов цього договору, орендодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до п. 6.2. договору орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди, якщо орендар користується об`єктом оренди всупереч договору або його призначенню, або своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження об`єкта оренди, або не приступив до проведення капітального ремонту.

15.09.2005 вказаний договір нотаріально посвідчений, про що в реєстрі зроблено запис за № 2977.

У січні 2020 року позивач звернувся до ОСОБА_1 з листом-вимогою про вжиття орендарем належних заходів для виконання умов договору оренди, а саме позивач просив відповідача: розробити та надати орендодавцю на затвердження проектну документацію на капітальний ремонт орендованих приміщень; вжити заходів щодо отримання повідомлення на проведення будівельних робіт з капітального ремонту приміщень; здійснити капітальний ремонт приміщень за власний рахунок; після завершення будівельних робіт вжити заходів щодо введення об`єкту в експлуатацію.

ОСОБА_1 був ознайомлений з листом-вимогою 16.01.2020, про що міститься його особистий підпис на копії, яка подана до позовної заяви.

У травні 2020 року позивач звернувся до ОСОБА_1 з пропозицією про розірвання договору оренди від 15.09.2005, яка направлена відповідачу рекомендованим листом з описом вкладення 18.05.2020.

Відповідно до інформації з офіційного сайту Укрпошти, поштове відправлення №8751509296396, в якому надіслана попозицію, отримано ОСОБА_1 12.06.2020.

Матеріали справи не містять доказів розірвання спірного договору оренди за згодою сторін.

У статтях 5, 7 та 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

Підвідомчість господарських справ установлено ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом пункту 1 якої справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Дослідивши зміст спірного договору від 15.09.2005 суд встановив, що останній підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВАНГА з ОСОБА_1 , як з громадянином, а не як з суб`єктом господарської діяльності - фізичною особою-підприємцем.

Вступна частина договору містить посилання на те, що гр. ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва виданого Орджонікідзевською райадміністрацією міста Маріуполя 16.08.2001.

Пункт 1.1 договору свідчить про те, що предметом договору виступають торговельні місця №№ 9, 10, 11, 12 - ряд № 10, загальною площею 12,5 (дванадцять цілих і п`ять десятих) кв.м, обладнанні під кабіну, які розташовані на речовому ринку Кальміус за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір оренди не містить положення про те, що предмет оренди передається у користування для здійснення підприємницької діяльності. Умови договору оренди також не містять положень про припинення договору у разі припинення відповідачем статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 12.06.2017 внесений запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Лєшкова Павла Володимировича.

Відтак, з 12.06.2017 року відповідач не може користуватись орендованими торговельними місцями для здійснення власної підприємницької діяльності.

Як вбачається зі змісту п. 4.2.5 договору ОСОБА_1 зобов`язаний за свій рахунок здійснювати поточний та капітальний (у розумний строк, за домовленістю з Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ВАНГА") ремонт об`єкту оренди.

Отже, сторонами погоджено, що зобов`язання ОСОБА_1 щодо проведення капітального та поточного ремонту залежать від домовленості з позивачем. Умовами договору передбачено положення тільки про розумний строк виконання ОСОБА_1 зобов`язання з проведення ремонту та, як встановлено вище, за домовленістю з позивачем. Інших положень, які б передбачали інші строки та умови проведення ремонту відповідачем, договір оренди не містить.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 251-253 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Слід зазначити, що положення чинного законодавства та умови спірного договору не містять умов про порядок обчислення розумного строку .

За таких обставин, для визначення строку настання виконання зобов`язання відповідача щодо здійснення капітального, поточного ремонту орендованих приміщень, слід застосувати положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

В матеріалах справи міститься тільки лист позивача, який отриманий ОСОБА_1 16.01.2020 з вимогою, зокрема здійснити капітальний ремонт орендованих приміщень. Інших доказів, які б свідчили про домовленість між сторонами щодо проведення поточного та капітального ремонту, матеріали справи не містять.

Тобто, тільки з моменту вимоги позивача до відповідача у останнього виникає зобов`язання здійснити ремонт орендованих приміщень. Матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем поточного або капітального ремонту. Позивач у червні 2020 року звернувся до відповідача з вимогою розірвати договір у зв`язку з істотним порушення умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, оскільки позов заявлений саме з підстави істотного порушення відповідачем умов договору, то суду слід встановити коли відбулось прострочення зобов`язання .

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідач повинен був приступити до виконання зобов`язання з капітального ремонту приміщень у січні 2020 року, а саме після того, як до нього позивач звернувся з вимогою 16.01.2020.

За таких обставин, у зв`язку з тим, що відповідач з 12.06.2017 року не здійснює підприємницьку діяльність, договір оренди укладений саме з гр. ОСОБА_1 , зобов`язання відповідача по договору щодо проведення капітального ремонту виникли у січні 2020 року, то відповідно можливе порушення договору оренди відбулось у січні 2020 року не у зв`язку із здійсненням відповідачем підприємницької діяльності і не відповідачем як суб`єктом підприємницької діяльності. Суд звертає увагу на те, що судом під час розгляду цієї справи не встановлюють обставини порушення відповідачем договору оренди, а встановлюються характер спірних відносин та строк виконання відповідачем зобов`язань з проведення капітального ремонту.

Згідно з ст. 1 Господарського кодексу України господарські відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Суд встановив, що характер спірних відносин не має господарської природи, оскільки орендар втратив статус суб`єкта господарювання у 2017 року і даний спір не пов`язаний з веденням ним у минулому до 12.06.2017 року підприємницької діяльності. Цілове використання орендованих приміщень, станом на теперішні час, суду, з наявних матеріалів справи не вдалося встановити. Отже, суд відхиляє обгрунтування позивача про господарську юрисдикцію даного спору.

З огляду на те, що спірні правовідносини пов`язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, цей спір не є господарсько-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження у справі слід закрити, оскільки спір між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВАНГА та ОСОБА_1 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

На виконання вимог ч. 2 ст 231 Господарського процесуального кодексу України, суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВАНГА , за захистом свого порушеного права, може звернутись до місцевого загального суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування фізичної особи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відтак, сплачена позивачем сума судового збору повертається позивачу за його клопотанням. На момент постановлення ухвали, матеріали судової справи №905/1197/20, не містять такого клопотання. За таких обставин, питання щодо розподілу судових витрат буде вирішено судом за клопотанням позивача.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 19 та 27 Цивільного процесуального кодексу України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Закрити провадження у справі №905/1197/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ВАНГА до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди нежитлових приміщень, який зареєстровано в реєстрі за № 1977 від 15.09.2005.

2. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 26.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складений та підписаний 02.11.2020.

Суддя Діна Миколаївна Огороднік

(Д.М. Огороднік)