Рішення

від 20.10.2020 по справі 907/418/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.2020 м. Ужгород Справа № 907/418/20

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Ушак І.Г.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників дану справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаззбут , м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю Вторма-Ужгород , м. Ужгород

про стягнення 4373,78 грн., в т.ч.: 4064,25 грн. - заборгованості за спожитий природний газ, 212,73 грн. - пені , 35,52 грн. - 3 % річних та 61,28 грн. - інфляційних втрат (з урахуванням зменшення позовних вимог)

Позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 5373,78 грн. в т.ч.: 5064,25 грн. - заборгованості за спожитий природний газ, 212,73 грн. - пені, 35,52 грн. - 3 % річних та 61,28 грн. - інфляційних втрат , посилаючись на невиконання останнім власних зобов`язань з оплати вартості газу отриманого за договором на постачання природного газу.

Ухвалою суду від 23.06.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу 15-денний термін для подання відзиву на позовну заяву із доказами на його обґрунтування.

Приписами ст. 252 ГПК України, якими встановлено особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі; якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Головуючий суддя у справі перебувала на лікарняному з 04.07.20 по 25.08.20 включно та із 27.08.20 по 08.10.20 включно - у щорічній основній відпустці, тому справа вирішена судом після закінчення наведених обставин.

06.07.20 на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог в частині основного боргу, за змістом якої позивач наполягає на стягненні з відповідача основного боргу в сумі 4064,25 грн., оскільки останнім 30.06.20, після відкриття провадження у даній справі, частково - на суму 1000, 00 грн. - погашено заборгованість за отриманий газ. Наведене за змістом ст. 46 ГПК України є правом позивача, тому предметом стягнення у даній справі є сума 4373,78 грн., в т.ч.: 4064,25 грн. - заборгованості за спожитий природний газ, 212,73 грн. - пені , 35,52 грн. - 3 % річних та 61,28 грн. - інфляційних втрат

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, до суду повернута без вручення адресату із зазначенням установою зв`язку причини за закінченням терміну зберігання кореспонденція суду (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.06.2020), яка була надіслана за зазначеною у позовних матеріалах адресою відповідача: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Успенського, 15, та яка згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційною адресою.

За наведених обставин, вважається, що відповідач повідомлений належним чином про даний судовий розгляд та не скористався своїм правом подати суду відзив на позов, тому, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

25.01.16 сторонами у даній справі укладений договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 114105Е806DP016 (договір), за умовами якого постачальник - позивач у справі - зобов`язався передати у власність споживачу - відповідачу у справі - у 2016 році природний газ, останній взяв на себе зобов`язання прийняти та оплачувати вартість газу у розмірах, строки та порядку, передбачених договором.

Відповідно до розділу 2 договору сторони встановили, зокрема, що визначення фактичного обсягу поставленого природного газу сторонами здійснюється в наступному порядку:

- за підсумками розрахункового періоду споживач до 5-го числа місяця наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період;

- на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акту приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаний уповноваженим представником постачальника;

- споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу;

- у випадку відмови від підписання акту приймання - передачі газу споживачем, обсяг постачання газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ;

- у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10-го числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (п. 2.9. Договору).

Ціна газу становить 6490,30 грн. за 1 000 кбм, всього з ПДВ 7788,36 грн. Ціна, встановлена договором, може змінюватися протягом дії договору, а сама зміна ціни узгоджується сторонами шляхом підписання додаткової угоди до Договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу (розділ 3 договору)

Відповідно до розділу 4 договору розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць; оплата за газ здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку - 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання; - у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу; - остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем спожито природного газу:

- за грудень 2019р. на загальну суму 1250,08 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі природного газу № З3К89027528 від 27.12.19;

- за січень 2020р. - на загальну суму 1369,85 грн. (акт приймання-передачі природного газу №33К8000589 від 29.01.2020 р.);

- за лютий 2020р. - на загальну суму 1191,88 грн. (акт приймання-передачі природного газу №33К80004099 від 29.02.2020 р.);

- за березень 2020р. - на загальну суму 774,16 грн. (акт приймання-передачі природного газу №33К80009641 від 31.03.2020 р.).

- за квітень 2020р. - на загальну суму 147,66 грн. (акт приймання-передачі природного газу №33К80011072 від 3 0.0 4.2020 р.).

- за травень 2020р. - на загальну суму 1149,49 грн. (акт приймання-передачі природного газу №33К80013878 від 31.05.2020 р.).

Відповідач у встановлений строк не здійснив у повному обсязі оплату вартості спожитого у період з грудня 2019р. по травень 2020р. природного газу, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 18.06.2020 р. складала 5064,25 грн.

27 . 05 . 2020р. позивач направив на адресу відповідача претензію, вимагаючи сплати заборгованості, проте відповідач не сплатив боргу та не відповів на претензію, що послугувало підставою звернення до суду з даним позовом.

Позивач, поданою суду заявою повідомив, що відповідач після відкриття провадження у даній справі частково погасив заборгованість, у зв`язку з чим позивач зменшив позовні вимоги в частині основного боргу і такі становлять суму 4064,25 грн.

Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб`єктного складу.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства

За таких фактичних обставин справи та з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 4064,25 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За положеннями статей 230- 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2.1 договору встановлено, що у разі порушення строків оплати, визначених умовами договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених фактичних обставин справи, оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини, що слугують підставою позовних вимог, такі не спростовані відповідачем, та з огляду на наведені приписи чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, на умови договору щодо відповідальності сторін за порушення договірних зобов`язань, суд, перевіривши розрахунки позивача, дійшов висновку про правомірність вимог останнього в частині стягнення з відповідача нарахованих 212,73 грн. пені, 35,52 грн. 3 % річних та 61,28 грн. інфляційних втрат.

Отже, всього з відповідача на користь позивача належить стягнути суму 4373,78 грн.

Судові витрати позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238 , 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма-Ужгород" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Успенського, 15, код ЄДРПОУ 05512006) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (88015, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Погорєлова, буд. 2 , код ЄДРПОУ 39582749) заборгованість на суму 4373,78 грн. (чотири тисячі триста сімдесят три грн. 78 коп.), в тому числі: 4064,25 грн. - основний борг, 212,73 грн. - пеня, 35,52 грн. - 3 % проценти річних та 61,28 грн. - інфляційні втрати , а також на відшкодування витрат по сплаті судового збору - суму 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.)

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 30.10.20

Суддя Ушак І.Г.