Рішення

від 15.10.2020 по справі 908/2085/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/120/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020 Справа № 908/2085/20

м.Запоріжжя

За позовом: Концерну Міські теплові мережі , код ЄДРПОУ 32121458 (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79-а)

до відповідача: Приватного підприємства Науково-виробнича фірма Аннар , код ЄДРПОУ 22138325 (69084, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова 10)

про стягнення суми 6967,64 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну Міські теплові мережі про стягнення з відповідача: Приватного підприємства Науково-виробнича фірма Аннар суми 6967,64грн., що складається з: суми 5918,66 грн. основного боргу, суми 16,92 грн. - 3% річних та суми 1032,06 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.08.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2085/20, присвоєний номер провадження 9/120/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

15.10.2020 за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Протягом періоду з 16.10.2020 по 30.10.2020 включно судя знаходилась у щорічній відпустці.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 01.12.2006 між сторонами був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 601191 . Об`єкт теплопостачання за вказаним договором має спільну з житловим будинком № 87 по вул. Жуковського у м.Запоріжжі систему опалення, отримання теплоносія підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювального сезону 2018-2019 року, відповідно до якого Концерном Міські теплові мережі було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі. Розрахунковим періодом між сторонами є розрахунковий місяць, а підставою для розрахунків між Теплопостачальною організацією та Споживачем є рахунок та акт приймання - передачі теплової енергії. На виконання вказаного договору, позивач відпустив відповідачу теплову енергію в період: листопад 2019 - квітень 2020 на загальну суму 5918,66 грн., що підтверджується рахунками за теплову енергію та актами приймання-передачі теплової енергії. Проте відповідач оплату наданих послуг не здійснив, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 5918,66 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем грошових зобов`язань, позивач також нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 16,92 грн. та пеню в розмірі 1032,06 грн. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України ст.ст. 1, 2, 193, 276 ГК України, ст. 24 Закону України Про теплопостачання , Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198 та умовами договору.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, що надсилалась відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та яка відповідає відомостям, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме на адресу: 69084, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 10, була повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: адреса відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з частиною 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006 між Концерном "Міські теплові мережі" (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Приватного підприємства Науково-виробнича фірма Аннар (споживач, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 601191. За умовами договору позивач взяв на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов`язався прийняти і оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами (п.1.1 договору).

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

За змістом пункту 6.7 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за її адресою рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Пунктом 6.6.1 договору встановлено, що отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: - при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; - при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області-5 днів, по Україні-7 днів).

Згідно з п. 6.6.2 договору, у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4 договору).

Відповідно до п.п. 10.1, 10.4 договору, останній набуває чинності з 01.12.2006 і діє до 01.01.2008. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного вище договору позивач у період з листопада 2019 по квітень 2020 відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 5918,66 грн., про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (від 30.11.2019 на суму 1551,98 грн., від 31.12.2019 на суму 1226,50 грн., від 31.01.2020 на суму 829,87 грн., від 29.02.2020 на суму 1215,86 грн., від 31.03.2020 на суму 932,05 грн., від 30.04.2020 на суму 162,40 грн.). На оплату спожитої теплової енергії позивачем відповідачу також виставлялись рахунки.

Відповідач для отримання документів, передбачених п. 6.7 договору, до позивача не з`являвся, у зв`язку з чим вони направлялися засобами поштового зв`язку, про що свідчать копії поштових реєстрів.

В примітках вищевказаних актів було вказано, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту і установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

Відповідач оформлені належним чином акти не повернув, письмових заперечень щодо їх підписання не надав.

Таким чином, акти приймання-передачі теплової енергії за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року включно є погодженими, підтверджують обсяг відпущеної теплової енергії та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Споживач оплату спожитої теплової енергії, в тому числі частково, в установлені договором строки не здійснив, чим порушив умови договору.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію від 19.05.2020 № 357/04 щодо погашення наявної заборгованості за договором купівлі0прродажу теплової енергії в гарячій воді №601191 від 12.01.20206, яка залишилася без відповіді та задоволення.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, відповідач оплату, в тому числі часткову, за теплову енергію спожиту в період з листопада 2019 по квітень 2020 не здійснив, у зв`язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 5918,66 грн.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 2633-1V (надалі - Закон), Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 (надалі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зі змісту ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України слідує, що цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.275, ч.6 ст.276 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до змісту ст. 24 зазначеного Закону основними обов`язками споживача теплової енергії є: додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів.

Згідно з частиною 5 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

В пункті п. 3.2.6 укладеного сторонами договору встановлено, що Споживач зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію в розмірі 5918,66 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 5918,66 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Внаслідок прострочення відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1032,06 грн. (нараховану по актами за листопад, грудень 2019 та січень 2020) за загальний період з 20.12.2019 по 10.03.2020.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2.8. договору сторони передбачили, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

З огляду на викладені вище норми ЦК України, ГК України та умови договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими, разом з тим суд враховує наступне.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем нараховано пеню на заборгованість по актам приймання-передачі теплової енергії за листопад 2019, грудень 2019 та січень 2020 (по кожному акту окремо), починаючи з 20 числа місяця наступного за розрахунковим та по 10.03.2020 включно.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Прийменник до з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.10.2018 по справі № 927/490/18).

Отже, у випадку, коли визначено виконання зобов`язання з вказівкою дати, до якої воно повинно бути здійснено, цей обов`язок підлягає виконанню включно з цією датою.

Враховуючи наведене, судом здійснено перерахунок пені, з урахуванням початку періоду прострочки з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим, та в межах визначеного в розрахунку позивача граничного періоду, внаслідок чого встановлено, що до стягнення з відповідача фактично належить пеня в розмірі 1014,02 грн.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 16,92 грн., нарахованих за тими самими актами що й пеня (листопад та грудень 2019, січень 2020), за загальний період з 20.12.2019 по 10.03.2020.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені обставини щодо початку періоду прострочки, належна до стягнення сума 3% річних згідно зі здійсненим судом перерахунком складає 16,63 грн.

Таким чином, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Науково-виробнича фірма Аннар , код ЄДРПОУ 22138325 (69084, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова 10) на користь Концерну "Міські теплові мережі", код ЄДРПОУ 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) суму 5918 грн. 66 коп. основного боргу (рахунок зі спеціальним режимом використання НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , код МФО 313957).

Стягнути з Приватного підприємства Науково-виробнича фірма Аннар , код ЄДРПОУ 22138325 (69084, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова 10) на користь Концерну "Міські теплові мережі", код ЄДРПОУ 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) суму 1014 грн. 02 коп. пені, суму 16 грн. 63 коп. - 3% річних та суму 2096 грн. 47 коп. витрат зі сплати судового збору (р/р № НОМЕР_2 , ПАТ АБ Укргазбанк , МФО 320478).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Повне рішення складено та підписано 02.11.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва