Рішення

від 02.11.2020 по справі 910/7390/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 910/7390/20

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Державної організації Комбінат Дніпро Державного Агентства Резерву України (20704, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Івана Франка, 18, код 14373242)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ СІДС ТЕКНОЛОДЖІ (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Яблунська, 18, код 36757061)

про стягнення 28 889,24 грн.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державної організації Комбінат Дніпро Державного Агентства Резерву України (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ СІДС ТЕКНОЛОДЖІ (відповідач) про стягнення 28889,24 грн. за Договором про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей № 33-19 від 01.01.2019, з яких: 22902,36 грн. основного боргу та 5986,88 грн. пені. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

17.08.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про прийняття позовної заяви до розгляду у зв`язку з усуненням недоліків. 03.09.2020 зазначена заява була передана судді Лилаку Т.Д. після виходу з відпустки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2020 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та зобов`язано сторін вчинити певні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, повідомлення про вручення поштових відправлень повернуті на адресу суду з відміткою поштового зв`язку за закінченням строку зберігання .

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

З огляду на наведене суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державною організацією Комбінат Дніпро Державного Агентства Резерву України (Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ СІДС ТЕКНОЛОДЖІ (Поклажодавець) укладено договір за № 33-19 від 01 січня 2019 року про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, Поклажодавець зобов`язується передати в майбутньому товарно-матеріальні цінності (надалі - Майно або Товарно-матеріальні цінності ), а Зберігай зобов`язується прийняти майно на зберігання і повернути його Поклажодавцю після закінчення терміну дії Договору, а також за вимогою Поклажодавця, а Поклажодавець зобов`язується щомісячно оплачувати Зберігачу вартість таких послуг в розмірі та в порядку, що встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони домовились про те, що договірна ціна (в тому числі ПДВ) щомісячної вартості послуг за зберігання товарно-матеріальних цінностей в спеціалізованих приміщеннях, площах за 1 кв.м визначається на підставі Реєстру договірних цін на платні послуги, які надаються ДО Комбінат Дніпро , а саме: за надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей на складських площах Зберігача в штабелі - у розмірі 35,00 грн. за 1 кв.м в місяць; за зберігання на відкритому майданчику - в розмірі 21,00 грн. за 1 кв.м. в місяць; за зберігання на стелажі - в розмірі 35,00 грн. за 1 кв.м. в місяць; за зберігання одиниці вантажного автотранспорту на відкритому майданчику - в розмірі 81,00 грн. за добу; за зберігання одиниці легкового автотранспорту на відкритому майданчику - в розмірі 39,00 грн. за добу; за зберігання одиниці залізничного вагону/контейнера на відкритому майданчику - в розмірі 250,00 грн. за добу.

01 вересня 2019 року між ДО Комбінат Дніпро та ТОВ ПРАЙМ СІДС ТЕКНОЛОДЖІ було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 33-19 Про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей. У відповідності до умов даної Додаткової угоди сторони домовились викласти пункт 2.1. розділу 2 Договору в наступній редакції: договірна ціна (в тому числі ПДВ) щомісячної вартості послуг за зберігання товарно- матеріальних цінностей в спеціалізованих приміщеннях, площах за 1 кв.м визначається на підставі Реєстру договірних цін на платні послуги, які надаються ДО Комбінат Дніпро , а саме: за надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей на складських площах - Зберігача в штабелі - у розмірі 45,00 грн. за 1 кв.м в місяць; за зберігання на відкритому майданчику - в розмірі 30,00 грн. за 1 кв.м. в місяць; за зберігання на стелажі - в розмірі 45,00 грн. за 1 кв.м. в місяць; за зберігання одиниці вантажного автотранспорту на відкритому майданчику - в розмірі 105,00 грн. за добу; за зберігання одиниці легкового автотранспорту на відкритому майданчику - в розмірі 50,00 грн. за добу; за зберігання одиниці залізничного вагону/контейнера на відкритому майданчику - в розмірі 350,00 грн. за добу.

Інші умови Договору залишилися незмінними. Ця додаткова угода набрала чинності з 01 вересня 2019 року та становить невід`ємну частину Договору № 33-19 від 01 січня 2019 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору, сторони дійшли згоди про те, що належним виконанням умов цього Договору з боку Поклажодавця є своєчасне перерахування до 10 числа місяця наступного за звітним оплати платежів визначених в договорі на розрахунковий рахунок Зберігача вказаний у цьому договорі, а також обов`язкове належне та своєчасне виконання всіх інших умов цього договору.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що Поклажодавець проводить оплату за послуги по зберіганню на розрахунковий рахунок Зберігача на підставі належно оформлених документів платіжних документів, які надаються бухгалтерією Зберігача до 5 числа місяця наступного за звітним та актів виконаних робіт.

У п. 9.1 Договору визначено строк чинності цього договору до 31.12.2019 року.

Позивач згідно вимог Договору надав відповідачеві послуги в повному обсязі, що підтверджується наступними актами наданих послуг: № 106 за березень 2019р. на суму 7000,80 грн., № 153 за квітень 2019р. на суму 7000,80 грн., № 191 за травень 2019р. на суму 7000,80 грн., № 226 за червень 2019р. на суму 350,04 грн., № 269 за липень 2019р. на суму 350,04 грн., № 315 за серпень 2019р. на суму 350,04 грн., № 368 за вересень 2019р. на суму 450,00 грн., № 401 за жовтень 2019р. на суму 450,00 грн., № 444 за листопад 2019р. на суму 450,00 грн., № 468 за грудень 2019р. на суму 450,00 грн., № 13 за січень 2020р. на суму 450,00 грн., № 35 за лютий 2020р. на суму 450,00 грн.

В свою чергу, як зазначив позивач, відповідач отримані послуги оплатив частково, у зв`язку з чим за ТОВ ПРАЙМ СІДС ТЕХНОЛОДЖІ утворилася заборгованість перед ДО Комбінат Дніпро в сумі 22 902,36 грн.

21.02.2020р. на адресу відповідача позивачем було направлено претензію від 21.02.2020р. за вих. № 67 з вимогою сплатити наявну заборгованість.

Проте, відповідачем не було виконано свого зобов`язання, претензія залишена без відповіді, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст.903 Цивільного Кодексу України).

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договорам зберігання.

Відповідно до ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ст. 938 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 946 ЦК України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Отже, оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 22 902,36 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, строк оплати за вказаними вимогами настав, а тому позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5986,88 грн. З цього приводу суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Пунктом 3.3 Договору, визначено, що у випадку несвоєчасного перерахування оплати платежів згідно з п.3.1 та впродовж дії цього Договору, Зберігач має право на одержання від Поклажодавця пені в подвійному розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день такої затримки перерахування.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що розрахунок пені здійснено від кожного неоплаченого акту окремо. Проте позивачем не було дотримано умов частини 6 статті 232 ГК України, щодо обмеження нарахування пені шестимісячним строком.

Крім того, позивач невірно визначив початок періоду прострочення. Як зазначалось вище, в п. 3.1. Договору встановлено, що належним виконанням умов цього Договору з боку Поклажодавця є своєчасне перерахування до 10 числа місяця наступного за звітним.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що прострочення оплати кожного окремого акту настало з 11 числа місяця наступного за звітним.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок: З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) .

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

З урахуванням наведеного вище, часткових проплат відповідача, господарський суд здійснив власний розрахунок пені за вірний період прострочення зобов`язання, не виходячи при цьому за межі періодів визначених позивачем, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК та п. 3.1. Договору:

- акт наданих послуг № 106 за березень 2019р. на суму 7000,80 грн. за період 11.04.2019 по 11.10.2019;

- акт наданих послуг № 153 за квітень 2019р. на суму 7000,80 грн. за період 11.05.2019 по 11.11.2019;

- акт наданих послуг № 191 за травень 2019р. на суму 7000,80 грн. за період 11.06.2019 по 11.12.2019;

- акт наданих послуг № 226 за червень 2019р. на суму 350,04 грн. за період 11.07.2019 по 17.10.2019;

- акт наданих послуг № 269 за липень 2019р. на суму 350,04 грн. за період 11.08.2019 по 17.10.2019;

- акт наданих послуг № 315 за серпень 2019р. на суму 350,04 грн. за період 11.09.2019 по 17.10.2019;

- акт наданих послуг № 368 за вересень 2019р. на суму 450,00 грн. за період 11.10.2019 по 18.10.2019; на суму 99,96 грн. за період 19.10.2019 по 11.04.2020;

- акт наданих послуг № 401 за жовтень 2019р. на суму 450,00 грн. за період 11.11.2019 по 24.04.2020;

- акт наданих послуг № 444 за листопад 2019р. на суму 450,00 грн. за період 11.12.2019 по 24.04.2020;

- акт наданих послуг № 468 за грудень 2019р. на суму 450,00 грн. за період 11.01.2020 по 24.04.2020;

- акт наданих послуг № 13 за січень 2020р. на суму 450,00 грн. за період 11.02.2020 по 24.04.2020;

- акт наданих послуг № 35 за лютий 2020р. на суму 450,00 грн. за період 11.03.2020 по 24.04.2020;

За розрахунком суду загальний розмір пені, що підлягає до стягнення з відповідача, становить 3813,57 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 22 902,36 грн. основного боргу та 3813,57 грн. пені. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 , 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ СІДС ТЕКНОЛОДЖІ (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Яблунська, 18, код 36757061) на користь Державної організації Комбінат Дніпро Державного Агентства Резерву України (20704, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Івана Франка, 18, код 14373242) 22 902 (двадцять дві тисячі дев`ятсот дві) грн. 36 коп. основного боргу, 3813 (три тисячі вісімсот тринадцять) грн. 57 коп. пені та 1943 (одну тисячу дев`ятсот сорок три) грн. 87 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.11.2020

Суддя Т.Д. Лилак