Рішення

від 19.10.2020 по справі 914/1395/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020 справа № 914/1395/20

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Лара , м.Львів

до відповідача Малого приватного підприємства Дружба , м.Шепетівка, Хмельницька область

про стягнення 359 591,92 грн.

За участю представників:

від позивача: Попко О.М. - адвокат (ордер серія ЛВ №134434 на надання правової допомоги від 21.08.2020 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ№000092 від 05.04.2014 р.);

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Лара до Малого приватного підприємства Дружба про стягнення 359 591,92 грн заборгованості, з яких 267 624,00 грн основного боргу, 13 381,20 грн штрафу, 47 947,81 грн пені, 10 134,49 грн три проценти річних, 20 504,42 грн інфляційних втрат.

Ухвалою від 15.06.2020 р. суд залишив без руху позовну заяву Приватного підприємства Лара та надав позивачу строк для усунення недоліків. У зв`язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, 25.06.2020 р. Ухвалою від 30.06.2020 р. Господарським судом Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.08.2020 р.

В судовому засіданні 26.08.2020 р. судом оглянуто оригінали документів, долучених до позовної заяви.

Ухвалою від 26.08.2020 р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 23.09.2020 р.

Ухвалою від 23.09.2020 р. суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.10.2020 р. Вказаною ухвалою явка уповноважених представників сторін справи не визнавалась обов`язковою.

Представник позивача в судове засідання 19.10.2020 р. для розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 19.10.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечив, вимог ухвал суду від 30.06.2020 р., від 26.08.2020 р. та від 23.09.2020 р. не виконав. Станом на 19.10.2020 р. на адресу суду відзив, заяви, клопотання від відповідача не надходили.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала суду від 23.09.2020 р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.10.2020 р. надсилалася відповідачу на дві адреси:

- юридичну, вказану позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 30400, Хмельницька область, м.Шепетівка, вул.В.Котика, 62/2;

- поштову, вказану позовній заяві, а саме: 30400, Хмельницька область, м.Шепетівка, вул. Славутська, 2.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства Укрпошта :

- поштове відправлення 29.09.2020 р. відправлено до точки видачі/доставки (місце виконання операції - м.Шепетівка, індекс - 30405). 01.10.2020 року поштове відправлення за номером 7901413458792 вручене адресату (відповідачу) за юридичною адресою.

- поштове відправлення 29.09.2020 р. відправлено до точки видачі/доставки (місце виконання операції - м.Шепетівка, індекс - 30405). 01.10.2020 року поштове відправлення за номером 7901413458784 вручене адресату (відповідачу) за поштовою адресою.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд, враховуючи належне повідомлення сторін про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 19.10.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем 22.09.2016 р. укладено договір поставки №35, на виконання умов якого позивачем здійснено поставку товару (асфальтобетон дрібнозернистий Тип Б) відповідачу як покупцю на загальну суму 920 735,10 грн, що підтверджується видатковими накладними. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість у розмірі 267 624,00 грн по оплаті основного боргу. У зв`язку з порушенням строків оплати відповідачу нараховано штраф в сумі 13 381,20 грн, пеню в сумі 47 947,81 грн, три проценти річних в сумі 10 134,49 грн, інфляційні втрати в сумі 20 504,42 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача становить 359 591,92 грн.

Обґрунтовуючи подання позову до Господарського суду Львівської області позивач посилається на ч. 5 ст. 29 ГПК України, зокрема зазначає, що в п. 4.1. договору сторони домовились про застосування наступних умов поставки згідно з Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 р.): поставка здійснюється на умовах EXW (Львівська область, Сокальський район, селище міського типу Жвирка) та вважається здійсненою, коли постачальник надасть необхідну кількість завантаженого на транспорт покупця або його перевізника товару. Маршрут транспортування, вид та марка транспортного засобу, інші відповідні деталі поставки товару визначаються покупцем самостійно на його розсуд - тому розгляд даної справи належить до підсудності Господарського суду Львівської області.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

22.09.2016 р. між Приватним підприємством Лара , в особі генерального директора Холода С.І., який діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - постачальник) та Малим приватним підприємством Дружба , в особі директора Шамасуряна С.А., який діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - покупець) було укладено договір поставки №35, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця асфальтобетон дрібнозернистий Тип Б (надалі - товар), а покупець зобов`язувався приймати і сплачувати вартість вказаного товару на умовах цього договору.

Відповідно до п. п. 1.2.-1.4. договору сторони погодили, що одиниці виміру, ціна товару за одиницю, його асортимент визначаються в залежності від домовленості сторін наступним чином: 1) в специфікації до цього договору (надалі іменується Специфікація ) або 2) у видаткових накладних на такий товар. Сторони домовились, що умови даного договору розповсюджуються на поставку кожної партії товару, якщо інше не передбачено в додаткових угодах та/або додатках до даного договору. Під партією розуміють асортимент і кількість товару, який вказаний в одній видатковій або товарно-транспортній накладній, оформленій в порядку виконання цього договору. Умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають безпосередньо із його умов.

Згідно п. п. 2.1.1.-2.1.2. договору постачальник зобов`язувався поставляти товар покупцю своєчасно та в повному обсязі відповідно до умов цього договору, заявок покупця або специфікацій до цього договору; своєчасно надавати покупцю усі необхідні та належним чином оформлені документи на товар за даним договором (видаткові та податкові накладні, інші документи погоджені сторонами).

Відповідно до п. 3.1.1. договору покупець зобов`язувався своєчасно на умовах цього договору оплачувати вартість товару, який поставляється за цим договором.

Згідно п. 4.1. договору сторони домовились про застосування наступних умов поставки згідно з Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 р.): поставка здійснюється на умовах EXW (Львівська область, Сокальський район, селище міського типу Жвирка) та вважається здійсненою, коли постачальник надасть необхідну кількість завантаженого на транспорт покупця або його перевізника товару. Маршрут транспортування, вид та марка транспортного засобу, інші відповідні деталі поставки товару визначаються покупцем самостійно на його розсуд. Сторони також можуть в кожному окремому випадку обумовити поставку Товару на умовах СРТ - доставка товару постачальником до вказаного покупцем місця (із зазначенням точної адреси і, в разі необхідності, даних вантажоодержувача) проте за рахунок покупця.

Відповідно до п.4.2. договору поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця і сплаченого покупцем рахунку, сформованого на підставі заявки. При цьому, поставка не розпочинається, поки специфікація не буде узгоджена та підписана сторонами договору.

Згідно п. 5.1. договору моментом поставки та перехід права власності на товар є момент фактичного приймання-передачі товару сторонами (представниками сторін). Для цілей даного договору та цілей податкового та бухгалтерського обліку сторони домовились, що моментом поставки партії товару вважатиметься дата, проставлена на відповідній товарно-транспортній або видатковій накладній.

Відповідно до п.5.4. договору у разі відмови постачальника від складання зазначеного в попередньому пункті акту, покупець має право самостійно скласти відповідний акт із залучення третьої незалежної сторони (експертів, представників регіонального відділення ТПП України, тощо). До моменту складання такого акту обов`язковим є направлення на поштову адресу вказану в розділі 12 цього договору покупцем рекомендованого листа постачальнику про адресу, дату та час складання такого акту із запрошенням про з`явлення представника постачальника. Складений в порядку даного пункту акт матиме юридичну силу при умові отримання листа постачальником не пізніше ніж за один робочий день до призначеного часу складання такого акту.

Згідно п.п. 5.1.1.-5.1.2. договору сторони погодили, що представник покупця зобов`язаний надати довіреність на отримання матеріальних цінностей, складену відповідно до вимог чинного законодавства України. Постачальник має право передати товар особі, яка діє без довіреності, у випадку якщо покупець надав постачальнику попередньо письмову інформацію про перелік осіб, уповноважених приймати товар від його імені, зразки їх підписів та зразки печатки/штампу, якими зазначені особи завіряють свій підпис на документах (накладних та актах) про одержання товару. У випадку зміни/доповнення наданої інформації покупець зобов`язаний повідомити про це завчасно постачальника, а у разі неповідомлення - несе усі ризики внаслідок такого неповідомлення.

Відповідно до п. 5.6. договору за результатами приймання-передачі партії товару сторони підписують видаткову накладну або акт прийому-передачі.

Згідно п. 5.7. договору якщо строк поставки не вказаний сторонами в специфікації або не зазначений покупцем в заявці, то в такому випадку поставка товару здійснюється за вимогою покупця шляхом подання під завантаження транспорту покупця або його перевізника або повідомлення (усно) місця куди необхідно поставити товар.

Згідно п.п. 6.1.1.-6.1.2. договору сторони погодили, що ціна за одиницю товару та за загальну кількість (партію) товару визначається сторонами у видаткових накладних. Загальна ціна цього договору визначається як загальна сума вартості усіх поставлених за цим договором партій товару. Партією є кількість товару, вказана в одній видатковій накладній, або, якщо накладна відсутня, то в заявці покупця.

Відповідно до п.п. 6.2.1.-6.2.3. договору сторони погодили, що оплата товару за цим договором здійснюється на умовах обов`язкової передоплати у розмірі 50% та 50% післяоплата протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника. При цьому при оплаті обов`язково повинен вказуватись номер договору та рахунки. Порядок оплати передбачений п. 6.2.1. може бути змінено за попереднім погодженням сторін договору. Відповідні зміни по умовам оплати товару у кожному окремому випадку зазначаються в додатках до цього договору або накладних, рахунках чи заявках. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується відповідними виписками банку.

Згідно п. 6.3.3. договору на перше число кожного календарного місяця сторони складають, на вимогу однієї із сторін, акт звірки взаєморозрахунків та погоджують порядок погашення заборгованості.

Відповідно до п. 7.4. договору у випадку порушення покупцем строку оплати покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день протермінування, а також штраф у розмірі 5% від вартості товару, який був поставлений але не сплачений покупцем.

Згідно п. 7.6. договору сторони прийшли до взаємної згоди, що строк позовної давності про стягнення неустойки за цим договором складає 3 (три) роки.

У період з 28.09.2016 р. по 30.10.2018 р. включно Приватне підприємство Лара поставило Малому приватному підприємству Дружба , згідно договору поставки №35 від 22.09.2016 р., товар на загальну суму 920 735,10 грн, згідно видаткових накладних:

- №РН-0000113 від 28.09.2016 р. на суму 163 582,00 грн;

- №РН-0000127 від 21.10.2016 р. на суму 91 990,40 грн;

- №РН-0000138 від 30.10.2016 р. на суму 83 019,20 грн;

- №РН-0000156 від 16.11.2016 р. на суму 72 410,40 грн;

- №РН-0000171 від 28.11.2016 р. на суму 190 228,60 грн;

- №РН-0000031 від 30.08.2018 р. на суму 35 343,00 грн;

- №РН-0000032 від 31.08.2018 р. на суму 16 537,50 грн;

- №РН-0000033 від 02.09.2018 р. на суму 7 182,00 грн;

- №РН-0000034 від 20.09.2018 р. на суму 15 498,00 грн;

- №РН-0000035 від 28.09.2018 р. на суму 187 204,50 грн;

- №РН-0000038 від 30.10.2018 р. на суму 57 739,50 грн, які підписані та скріплені печатками сторін у справі.

Відповідач оплатив отриманий товар частково в сумі 653 111,10 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензію б/н від 25.05.2020 р. з проханням невідкладно виконати зобов`язання щодо погашення заборгованості в сумі 267 624,00 грн відповідно до договору поставки №35 від 22.09.2016 р. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач оплату за поставлений товар повністю не провів, відтак як і станом на момент подання позовної заяви, так і станом на дату прийняття рішення (19.10.2020 р.) у відповідача існує заборгованість зі сплати основного боргу за поставлений товар на загальну суму 267 624,00 грн

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості товару, позивач нарахував відповідачу 13 381,20 грн штрафу, 47 947,81 грн пені, 10 134,49 грн три проценти річних, 20 504,42 грн інфляційних втрат, які просить стягнути разом основним боргом в сумі 267 624,00 грн.

Висновки суду.

Щодо підсутності спору, суд зазначає наступне.

Згідно ч.5 ст.29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів

У п. 4.1. договору сторони домовились про застосування наступних умов поставки згідно з Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 р.): поставка здійснюється на умовах EXW (Львівська область, Сокальський район, селище міського типу Жвирка) та вважається здійсненою, коли постачальник надасть необхідну кількість завантаженого на транспорт покупця або його перевізника товару.

З огляду на положення п.4.1. договору та ч.5 ст.29 ГПК України розгляд даної справи належить до підсудності Господарського суду Львівської області.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки №35 від 22.09.2016 р.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт поставки позивачем товару підтверджується видатковими накладними на загальну суму 920 735,10 грн, які підписані та скріплені печатками сторін у справі.

Факт часткової оплати на загальну суму 653 111,10 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку за 18.10.2016р. на суму 90 000,00 грн.; від 30.09.2016р. на суму 70 000,00 грн.; від 21.11.2016. на суму 200 000,00 грн. 28.12.2016р. на суму 241 230,60 грн; від 14.09.2018 р. на суму 51 880,50 грн.

Претензія позивача від 25.05.2020 р. з проханням невідкладно виконати зобов`язання щодо погашення заборгованості в сумі 267 624,00 грн відповідно до договору поставки №35 від 22.09.2016 р. залишена відповідачем без відповіді. Факт надіслання вказаної претензії відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи: описом вкладення у цінний лист від 10.06.2020 р., поштовою накладною №7902610307034 від 10.06.2020 р.

Відповідач наявності заборгованості зі сплати основного боргу в сумі 267 624,00 грн не спростовував, відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 267 624,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені та 5% штрафу суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання .

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 6.2.1.-6.2.3. договору сторони погодили, що оплата товару за цим договором здійснюється на умовах обов`язкової передоплати у розмірі 50% та 50% післяоплата протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника. При цьому при оплаті обов`язково повинен вказуватись номер договору та рахунки. Порядок оплати передбачений п. 6.2.1. може бути змінено за попереднім погодженням сторін договору. Відповідні зміни по умовам оплати товару у кожному окремому випадку зазначаються в додатках до цього договору або накладних, рахунках чи заявках. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується відповідними виписками банку.

Відповідно до п. 7.4. договору у випадку порушення покупцем строку оплати покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день протермінування, а також штраф у розмірі 5% від вартості товару, який був поставлений але не сплачений покупцем.

Згідно п. 7.6. договору сторони прийшли до взаємної згоди, що строк позовної давності про стягнення неустойки за цим договором складає 3 (три) роки.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути штраф в сумі 13 381,20 грн, пеню в сумі 47 947,81 грн, три проценти річних в сумі 10 134,49 грн, інфляційні втрати в сумі 20 504,42 грн.

Судом перевірено розрахунок пені та 5% штрафу та встановлено, що позивачем штраф в сумі 13 381,20 грн, та пеня в сумі 47 947,81 грн нараховані правильно.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання, яке визначається ст. 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Можливість одночасного стягнення пені і штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу і пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України видами штрафних санкції, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій. Застосування до покупця таких штрафних санкцій погоджено в договірному порядку з продавцем та за своєю суттю є застосуванням до покупця різних санкцій (штраф, пеня) в межах одного виду господарсько-правової відповідальності (як штрафних санкцій). Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду №911/2813/17 від 09.02.2018 року, №310/11534/13-ц від 04.07.2018 року, № 910/6046/16 від 17.05.2018 року, № 908/3327/16 від 11.10.2018 року.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, та встановлено, що позивачем інфляційні втрати в сумі 20 504,42 грн нараховані правильно.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних судом встановлено, що першим днем прострочення платежу по накладній №РН-0000033 від 02.09.2018 р. на суму 7 182,00 грн є 18.03.2018 р. (неділя), оскільки це є вихідний день на який припадає останній день оплати, суд, провів розрахунок трьох процентів річних з врахуванням цього за допомогою комп`ютерної програми ЛЗ Підприємство 9.5.3 ТОВ Інформаційно-аналітичний центр Ліга ТОВ Ліга Закон , 2020 . Згідно проведеного судом розрахунку задоволенню підлягає три проценти річних в сумі 10 127,26 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищевикладене слід зазначити, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, до задоволення підлягає 267 624,00 грн основного боргу, 13 381,20 грн штрафу, 47 947,81 грн пені, 10 127,26 грн три проценти річних, 20 504,42 грн інфляційних втрат. В решті позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

У зв`язку з частковим задоволенням позову та керуючись п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, ч.9 ст.165, ст. ст. 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства Дружба (юридична адреса: 30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. В.Котика, 62/2; поштова адреса: 30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Славутська, 2; ідентифікаційний код 14153003) на користь Приватного підприємства Лара (79034, м. Львів, вул. Тернопільська, буд. 21А, офіс 101А; ідентифікаційний код 22332240) 267 624,00 грн основного боргу, 13 381,20 грн штрафу, 47 947,81 грн пені, 10 127,26 грн три проценти річних, 20 504,42 грн інфляційних втрат та 5 393,77 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому ст.ст. 256-257 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення

складено 29.10.2020 року.

Суддя Ю.О. Сухович