Рішення

від 20.10.2020 по справі 918/827/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/827/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О. , за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудпром Авто" (35700, Рівненська область, Здолбунівський район, м.Здолбунів, вул.Незалежності, 42, код ЄДРПОУ 38473051)

до Державного підприємства "Бурштин України" (33027, м.Рівне, вул.Київська, 94, код ЄДРПОУ 34112754)

про стягнення 380 100, 00 грн безпідставно отриманих грошових коштів

за участі представників:

- від позивача: Герман Геннадій Юхимович

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудпром Авто" (далі Товариство або позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Бурштин України" (далі Підприємство або відповідач) про стягнення 380 100, 00 грн безпідставно отриманих грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариством помилково було перераховано грошові кошти наступними платіжними дорученнями: № 154 від 07.12.2017, № 20 від 23.02.2018, №228 від 27.02.2018, № 248 від 21.03.2018, № 331 від 06.06.2018 та № 22 від 03.05.2018 у загальній сумі 380 100,00 грн з призначеннями платежу - на компенсацію витрат на проведення науково-технічних робіт та на публікацію інформації в газеті, оскільки укладеними Договорами між позивачем та відповідачем не визначено вказаних послуг. А тому, позивач вважає, що відповідач отримав вищевказані грошові кошти без достатньої правової підстави.

За наведених обставин та посилаючись на ст. 1212 ЦК України, Товариство просило стягнути з Підприємства на свою користь 380 100,00 грн безпідставно отриманих грошових коштів.

Ухвалою суду від 19.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.09.2020.

Ухвалою суду від 10.09.2020 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 24.09.2020.

Ухвалою суду від 24.09.2020 закрито підготовче провадження у даній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2020.

У судове засідання 20.10.2020 відповідач не з`явився хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач не скористався своїм правом подачі відзиву на позовну заяву.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи.

Таким чином суд вважає, що оскільки відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та відзиву останнього за наявними у ній матеріалами, у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

21 лютого 2018 року та 21 листопада 2017 року між Підприємством (Підрядник) та Товариством (Субпідрядник) укладено Договори № 334 та № 292 з виконання комплексу субпідрядних робіт з рекультивації пошкоджених земель та попутним вилученням бурштину (Реалізація Постанови Кабінету міністрів України від 30.11.2016 № 1063), які є за своїм змістом тотожними (далі Договори, а.с. 5-13, 14-22).

Згідно п. 2.1. Договорів Сторони досягли домовленості про те, що Підрядник надає Субпідряднику переважне право на виконання всього комплексу субпідрядних роіб на визначених Сторонами Територіях Підрядника з рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину на території України, що передбачені Державним пілотним проектом з рекультивації.

Пунктом 2.5. Договорів визначено, що перелік робіт у межах цього Договору, їх вартість, зміст і строки їх виконання узгоджуються Сторонами у Графіку виконання за видами робіт, що є невід`ємним додатком цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договорів вартість робіт (компенсація всіх можливих витрат Субпідрядника та плата за виконану ним роботу) за цим Договором погоджується Сторонами та зазначається у Графіку виконання робіт.

Сторони погодились, що оплата виконаних робі здійснюється на підставі акту здачі-приймання виконаних субпідрядних робіт, довідки та рахунку про вартість виконаних робіт (п. 6.1. Договорів).

У пункті 17.1. Договорів зазначено, що всі зміни, доповнення та додатки до цього Договору вважаються дійсними, якщо вони складені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками Сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за платіжними дорученнями: № 154 від 07.12.2017, № 20 від 23.02.2018, №228 від 27.02.2018, № 248 від 21.03.2018, № 22 від 03.05.2018 та № 331 від 06.10.2018 (а.с.23-28) перерахував відповідачу кошти у загальній сумі 380 100,00 грн, із зазначенням у графі призначення платежу: "Компенсація витрат на проведення науково-технічних робіт" та "Компенсація витрат за публікацію інформації в газеті".

Однак, Товариство стверджує, що оскільки призначення платежу, яке вказане у вищезазначених платіжних дорученнях не відповідає предмету та умовам Договорів, а також сторонами не укладалося жодного додатку до Договорів стосовно узгодження вартості робіт, то сплачені позивачем кошти в сумі 380 100,00 грн отримані відповідачем без відповідної правої підстави.

Зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

Наявність певної правової підстави для набуття особою майна виключає застосування до неї положень статті 1212 ЦК України, якщо згадана підстава продовжує існувати.

З огляду на положення статей 11, 202, 509, 626 ЦК України достатньою підставою для набуття (збереження) майна може бути укладений між відповідними особами договір.

Водночас, сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Водночас сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема переплата понад визначену в договорі (договорах) суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 20.12.2018 по справі № 920/169/18.

Зважаючи на те, що сторонами не визначено в укладених між ними Договорах таких послуг, як "Компенсація витрат на проведення науково-технічних робіт" та "Компенсація витрат за публікацію інформації в газеті", в матеріалах справи відсутня інформація про інші правовідносини між сторонами, а також, зважаючи на те, що відповідач вимог позивача не заперечив та не спростував, на переконання суду матеріалами справи підтверджено правомірність вимоги позивача про повернення помилково перерахованих позивачем, та безпідставно отриманих відповідачем коштів в сумі 380 100,00 грн.

Позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача судового збору на підставі статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 237- 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудпром Авто" до Державного підприємства "Бурштин України" про стягнення 380 100,00 грн безпідставно отриманих грошових коштів задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Бурштин України" (33027, м.Рівне, вул.Київська, 94, код ЄДРПОУ 34112754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудпром Авто" (35700, Рівненська область, Здолбунівський район, м.Здолбунів, вул.Незалежності, 42, код ЄДРПОУ 38473051) 380 100 (триста вісімдесят тисяч сто) грн 00 коп. безпідставно отриманих грошових коштів та 5 701 (п`ять тисяч сімсот одну) грн 50 коп. судового збору.

2. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2020.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич