Ухвала

від 26.10.2020 по справі 922/1382/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" жовтня 2020 р.Справа № 922/1382/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши клопотання ТОВ "Сертон" про залишення позову без розгляду по справі

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сертон" (м. Харків) , ОСОБА_1 (м. Донецьк) про визнання недійсними правочинів та скасування держаної реєстрації прав власності, за участю представників:

прокурора - Ткаченко К.О.;

позивача - Федорченко Р.В.;

відповідача (ТОВ "Сертон") - Лютої В.А.;

відповідача (Вакар С.В.) - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури №4 (надалі - прокурор) надав позовну заяву, в якій зазначив позивачем Харківську міську раду, а відповідачами: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сертон" і ОСОБА_1 та просить:

1) визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 (одної другої) частини нежитлових будівель: літ. "А/1-1", загальною площею 70,3 кв.м., літ. "Б-1" загальною площею 104,0 кв.м., "літ. В-1" загальною площею 115,0 кв.м., "літ. Г-1" загальною площею 146,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 16.11.2017 між ТОВ "Фірма "КРЕНОЛЬ" та ОСОБА_1 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрованим в реєстрі за №2898;

2) визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 (одної другої) частини нежитлових будівель: літ. "А/1-1", загальною площею 70,3 кв.м., літ. "Б-1" загальною площею 104,0 кв.м., "літ. В-1" загальною площею 115,0 кв.м., "літ. Г-1" загальною площею 146,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 16.11.2017 між ТОВ "Фірма "КРЕНОЛЬ" та ОСОБА_1 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрованим в реєстрі за №2896;

3) визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 (одної другої) частини нежитлових будівель нежитлових будівель: літ. "А/4-1", загальною площею 40,3 кв.м., літ. "Б/2-1" загальною площею 72,0 кв.м., "літ. В/2-1" загальною площею 75,0 кв.м., "літ. Г/2-1" загальною площею 100,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений від 01.12.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ "Сертон" посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрованим в реєстрі за №3190;

4) визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 (одної другої) частини нежитлових будівель: літ. "А/4-1", загальною площею 40,3 кв.м., літ. "Б/2-1" загальною площею 72,0 кв.м., "літ. В/2-1" загальною площею 75,0 кв.м., "літ. Г/2-1" загальною площею 100,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений від 30.11.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ "Сертон" посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрованим в реєстрі за №3176;

5) скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Сертон" (код ЄДРПОУ 36647400) на 1/2 (одну другу) нежитлової будівлі літ. "А/4-1", загальною площею 40,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (запис №23699727 від 01.12.2017);

6) скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Сертон" (код ЄДРПОУ 36647400) на 1/2 (одну другу) нежитлової будівлі літ. "А/4-1", загальною площею 40,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (запис №23673202 від 30.11.2017);

7) скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Сертон" (код ЄДРПОУ 36647400) на 1/2 (одну другу) нежитлової будівлі літ. "Б/2-1" загальною площею 72,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (запис №23699802 від 01.12.2017);

8) скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Сертон" (код ЄДРПОУ 36647400) на 1/2 (одну другу) нежитлової будівлі літ. "Б/2-1" загальною площею 72,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (запис №23673325 від 30.11.2017);

9) скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Сертон" (код ЄДРПОУ 36647400) на 1/2 (одну другу) нежитлової будівлі літ. "В/2-1" загальною площею 75,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (запис №23699880 від 01.12.2017);

10) скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Сертон" (код ЄДРПОУ 36647400) на 1/2 (одну другу) нежитлової будівлі "літ. В/2-1" загальною площею 75,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (запис №23673482 від 30.11.2017);

11) скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Сертон" (код ЄДРПОУ 36647400) на 1/2 (одну другу) нежитлової будівлі "літ. Г/2-1" загальною площею 100,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (запис №23699649 від 01.12.2017);

12) скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Сертон" (код ЄДРПОУ 36647400) на 1/2 (одну другу) нежитлової будівлі "літ. Г/2-1" загальною площею 100,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (запис №23673731 від 30.11.2017).

Судові витрати прокурор просить покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що договори купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна з реєстровими номерами 2896 і 2898 від 16.11.2017, реєстровими №3176 від 30.11.2017 та №3190 від 01.12.2017, укладені сторонами з метою введення в оману Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування, для приховування справжніх намірів учасників правочину, а саме - отримання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на поза конкурсних засадах, без проведення земельних торгів на підставі ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, а обставини укладення вищевказаних договорів та їх державної реєстрації безумовно вказують на наявність умислу всіх сторін правочину на укладення саме фіктивного договору, тому вони підлягають визнанню судом недійсними за ст. 234 ЦК України. Протиправна реєстрація об`єктів нерухомого майна на території міста та отримання у зв`язку з цим земельної ділянки на пільгових засадах без проведення земельних торгів, на думку прокурора, безумовно порушує законні права Харківської міської ради щодо ефективного розпорядження земельними ділянками комунальної власності та належного благоустрою міста, забезпечення надходження коштів до бюджету. Прокурор вказує, що оспорювані правочини порушують права та охоронювані законом інтереси Харківської міської ради, в зв`язку з чим остання має право на звернення до суду з позовом про визнання їх недійсними. Проте, оскільки уповноважений орган (Харківська міська рада) до цього часу не вжив заходів скасування реєстрації права власності на вказане нерухоме майно, то у прокурора виникли правові підстави, передбачені положеннями статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва інтересів держави в суді.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.05.2020 було залишено без руху позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури №4 та надано йому строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме на подання Господарському суду Харківської області: письмового визначення в інтересах якої особи подано позов; письмового пояснення щодо визначення територіальної підсудності, а також належним чином засвідчених копій всіх доданих до позову документів, з додержанням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003, а у разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Вищевказану ухвалу вручено прокурору 13.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

19.05.2020 прокурор надав Господарському суду Харківської області заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду від 08.05.2020, в якій, зокрема, вказує, що зазначений позов пред`являється Харківською місцевою прокуратурою №4 в інтересах Харківської міської ради.

Як убачається з приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Однак прокурор не надав суду письмове визначення в чиїх інтересах ним подано позов до господарського суду. В зв`язку з чим суд повторно витребував ці документи у прокурора в порядку, встановленому ч. 2 ст. 182 ГПК України, в ухвалі про відкриття провадження у справі.

25.05.2020 ухвалою господарського суду було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.06.2020 о 10:30 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.05.2020 провадження у справі №922/1382/19 було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

05.06.2020 позивач (ХМР) надав пояснення, в якому просив ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення за результатами розгляду справи.

31.07.2020 відповідач (ТОВ "Сертон") надав клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що Харківська міська рада не є компетентним органом, уповноваженим представляти інтереси держави в суді у спірних правовідносинах.

08.09.2020 відповідач (ТОВ "Сертон") надав відзив на позов, в якому просив залишити позов без розгляду. В обґрунтування відзиву відповідач посилається на те, що прокурор безпідставно вказав Харківську міську раду позивачем, а також, що прокурором не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявність обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваних правочинів недійсними, факту порушення прав чи інтересів Харківської міської ради внаслідок укладання спірних договорів.

Ухвалою господарського суду від 29.09.2020 було поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 13.10.2020 о 12:00 год, про що повідомлено учасників справи ухвалою.

09.10.2020 відповідач (ТОВ "Сертон") надав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів відправки прокурору та позивачу копій відзиву на позов.

Протокольною ухвалою суду від 13.10.2020 підготовче засідання було відкладено на 26.10.2020 о 12:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 26.10.2020 було задоволено клопотання відповідача (ТОВ "Сертон") про долучення до матеріалів справи доказів відправки прокурору та позивачу копій відзиву на позов та прийнято відзив на позов до розгляду.

Відповідач ( ОСОБА_1 ) відзив на позов не надав, у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України у зв`язку з місцезнаходженням його у м. Донецьк.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши представників учасників справи, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень частин 3 - 5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб`єкта, не може презюмуватися, як безспірне.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17.

Сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема у постанові від 05.12.2018 у справі №923/129/17.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статті 53 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №910/6144/18, від 06.08.2019 у справі №912/2529/18).

У позовній заяві прокурор просить визнати недійсними договори купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна з реєстровими №2896 і №2898 від 16.11.2017, реєстровими №3176 від 30.11.2017 та №3190 від 01.12.2017 та скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ Сертон на нерухоме майно придбане у власність за договорами реєстровий №3176 від 30.11.2017 та №3190 від 01.12.2017.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор вказує, що під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному проваджені №42018221040000155 від 18.12.2018 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України за фактами державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за відсутності усіх передбачених законом документів встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради.

Неналежне здійснення захисту інтересів держави Харківською міською радою прокурор обґрунтовує тим, що уповноважений орган (Харківська міська рада) до цього часу не вжила заходів скасування реєстрації права власності на вказане нерухоме майно, тому у прокурора виникли правові підстави для представництва інтересів держави у суді, передбачені ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Також прокурор зазначає, що з метою виявлення об`єктів самочинного будівництва на території міста Харкова та вжиття відповідних заходів, в тому числі позовного характеру, створено Департамент територіального контролю Харківської міської ради. Відповідно до Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (надалі - Положення про Департамент), затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 №7/15, метою його діяльності є забезпечення належного використання та охорони земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, додержання земельного та містобудівного законодавства та запобігання його порушенням. Основним завданням Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства України, забезпечення виконання повноважень з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Департамент територіального контролю Харківської міської ради у даному випадку не вжив будь-яких заходів позовного характеру всупереч вимог вищевказаного Положення, у зв`язку з чим на даний час наявні підстави для вжиття таких заходів органами прокуратури.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, яке є приватною власністю. Предмет спору не включає вимог пов`язаних з самочинним будівництвом та з використанням земель комунальної власності.

Згідно з Положенням про Департамент Департамент територіального контролю Харківської міської ради не займається скасуванням державної реєстрацій права власності на нерухоме майно та визнанням недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, яке є приватною власністю і ніколи не перебувало в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, ці питання не віднесено до його компетенції.

Таким чином, з огляду на Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради та предмет заявленого позову, слідує, що прокурор безпідставно визначив у позові, що Департамент територіального контролю Харківської міської ради має повноваження для вчинення позову, предметом якого є визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, яке є приватною власністю.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 143 Конституції України встановлює, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування України" (далі - Закон) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 25 Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Органи місцевого самоврядування наділені значними повноваженнями у різних галузях. Разом з тим, ані цей закон, ані інші закони України, не відносять до компетенції міських рад питання скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та питання контролю за укладенням договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що перебуває у приватній власності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 (провадження 12-194гс 19) звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відтак, Харківська міська рада не є компетентним органом уповноваженим представляти інтереси держави в суді у спірних правовідносинах. Проте вона безпідставно вказана прокурором, як позивач, отже фактично в порушення вимог ст. 131-1 Конституції України, ч. З - 5 ст. 53 ГПК України і ч. З, 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру у даному випадку прокурор виступив як альтернативний суб`єкт звернення до суду.

Крім того, державна реєстрація прав на нерухомо майно проводиться відповідно до норм Закону України від 01.07.2004 №1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

У преамбулі цього Закону визначено, що він регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав. У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

У восьми з дванадцяти позовних вимог, прокурор просить суд скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Сертон" на належні останньому нежитлові будівлі.

Таким чином, компетентним та уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах щодо проведення та скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно є Міністерством юстиції України, проте прокурором не надано суду доказів того, що даний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави заявлених в позові, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Враховуючи, що керівником Харківської місцевої прокуратури №4 при подані позову до господарського суду у цій справі безпідставно визначено позивачем Харківську міську раду, а також не обґрунтовано наявності підстав для представництва інтересів держави у цій справі, суд вважає, що є підстави для залишення позову керівника Харківської місцевої прокуратури №4 без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Вказане відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26 травня 2020 року по справі №912/2385/18, зокрема у п. 83 даної постанови вказано, що якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Враховуючи наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що Харківська міська рада знала про допущені порушення інтересів держави, мала відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернулася, або не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до відповідачів. Сама по собі обставина незвернення Харківської міської ради з позовом протягом певного часового періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави.

За таких обставин, суд вважає недоведеним твердження прокурора про "нездійснення" чи неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах позивачем (органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах).

Звертаючись з цим позовом, керівник Харківської місцевої прокуратури №4 Харківської області не довів, що даний випадок є виключним для представництва прокуратурою інтересів держави в суді, а також не довів що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно, оскільки сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту прав та інтересів.

Крім того, прокурор не довів наявності причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

До того ж, прокурором не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає порушення відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів Харківської міської ради.

Відтак, відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання відповідача (ТОВ Сертон ) про залишення позову без розгляду обґрунтованим, доведеним та підлягаючим задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки прокурор не заявляв клопотання про повернення йому сплаченого судового збору, питання про повернення судового збору з бюджету буде вирішено у встановленому законом порядку та строки після подання прокурором відповідного клопотання.

Керуючись статтями 226, 232 - 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Позов керівника Харківської місцевої прокуратури №4 Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сертон" (м.Харків) та ОСОБА_1 (м. Донецьк) про визнання недійсними правочинів та скасування держаної реєстрації прав власності залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення підписано 30.10.2020

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.