Рішення

від 02.11.2020 по справі 924/234/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2020 р. Справа № 924/234/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Дідик Р.Р., розглянувши справу у залі судового засідання № 203

за позовом заступника Хмельницької місцевої прокуратури м. Хмельницький в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до фермерського господарства "Маліванчук", с. Божиківці Деражнянського району Хмельницької області

про внесення змін до договору оренди землі,

представники сторін:

прокуратури: Грамчук Т.А. - прокурор (наказ від 11.09.2020 р.)

позивача: Коруняк Л.В. - довіреність від 09.01.2020 р. №0-22-0.6-3/62-20

відповідача: Князюк Д.К. - представник (адвокат) згідно ордеру серії №025105

У судовому засіданні 02.11.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 23.03.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

14.04.2020р. ухвалою суду провадження у справі № 924/234/20 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18 у касаційному порядку.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.08.2020р. поновлено провадження у справі № 924/234/20, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 р. закрито підготовче провадження, призначено справу № 924/234/20 до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Хмельницька місцева прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області звернулась до господарського суду із позовною заявою до фермерського господарства "Маліванчук", у якій просить суд внести зміни до договору оренди землі від 12.10.2011р., укладеного між Деражнянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , а саме: п. 5 викласти в новій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 310372,12 грн. (триста десять тисяч триста сімдесят дві гривні дванадцять копійок)".

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається, зокрема, на те, що 12.10.2011р. між Деражнянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 20,0 га, розташованої за межами населених пунктів Божиковецької сільської ради для ведення фермерського господарства. Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6779,4 грн. в рік, що становить 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Однак, відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 29.08.2019р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 20,0 га за кадастровим номером 6821580800:04:031:0001 станом на 28.08.2019р. становить 310372,12 грн. З метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства розміру орендної плати за земельну ділянку Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 29.08.2019р. повідомлено ОСОБА_1 про необхідність внесення змін до вказаного договору оренди земельної ділянки. Проте, як стверджує у позові прокурор, на сьогодні у добровільному порядку ОСОБА_1 вищевказані зміни до зазначеного договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати не внесено.

Представником позивача надано суду пояснення від 08.09.2020р., відповідно до яких вказує, що станом на 28.08.2019р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 20 га, змінилася та становить 310372,12 грн., що є підставою для перегляду розміру орендної плати та внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Разом з тим, у добровільному порядку ОСОБА_1 змін до оскаржуваного договору оренди землі в частині збільшення розміру орендної плати не внесено. Крім того, у поясненнях позивачем зазначено, що Головне управління самостійно не зверталося до суду з позовом щодо внесення змін до договору оренди землі, що є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідачем 08.04.2020р. та 19.10.2020 р. подано до суду заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, оскільки у позовній заяві зазначено відповідачем фермерське господарство "Маліванчук", хоча договір оренди земельної ділянки від 12.10.2011р. укладено з орендарем - ОСОБА_1 , тобто фізичною особою.

Судом ухвалою від 19.10.2020 р. відмовлено у задоволенні даних заяв, відповідачем відзиву на позов не подано.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному об`ємі.

Відповідач в судовому засіданні (під час розгляду справи по суті) визнав позовні вимоги (усно), однак письмової заяви не подав.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

12.10.2011р. між Деражнянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження Деражнянської райдержадміністрації від 31.08.2011р. № 442/2011 - р, яка знаходиться на території Божиковецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 20,0 га.

Згідно п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 225980,00 грн.

Як передбачено п. 8 договору, договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У відповідності до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі в розмірі 6779,4 грн. в рік, що становить 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, шляхом внесення на розрахунковий рахунок Божиковецької сільської ради.

Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10 договору).

Пунктом 11 договору визначено, що орендна плата вноситься у такі строки: до 30 серпня кожного року оренди.

Відповідно до п. 13 договору розмір орендної плати переглядається не рідше одного разу на три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Як передбачено п. 34 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 42 договору).

Договір підписаний представниками сторін, зареєстрований у відділі Держкомзему у Деражнянському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2011р. за № 6821580844000340.

Відповідно до розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 12.10.2011р., розмір орендної плати за земельну ділянку, площею 20,0 га (за межами с. Божиківці Деражнянського району Хмельницької області), становить 6779,40 грн.

Згідно акта прийомки-передачі від 09.12.2011р. Деражнянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 здійснено передачу та прийомку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 20,0 га, що знаходиться на території Божиковецької сільської ради.

Директором приватного підприємства "Абрис" ОСОБА_5, в.о. начальника відділу Держкомзему у Деражнянському районі ОСОБА_2 , головою Божиковецької сільської ради ОСОБА_4, замовником ОСОБА_3 складено акт прийомки-передачі межових знаків, які передаються на зберігання ОСОБА_1 по земельній ділянці сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Божиковецької сільської ради.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки від 14.08.2019р., наданої Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6821580800:04:031:0001, площею 20 га, розташована за адресою: Хмельницька обл., Деражнянський район, Божиковецька сільська рада, зареєстровано за Деражнянською районною державною адміністрацією. Право оренди землі зареєстровано за ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 14.08.2019р., кадастровий номер 6821580800:04:031:0001, складає 310372,12 грн.

Відповідно до листів від 15.08.2019р. Деражнянський відділ місцевої прокуратури звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та Головного управління ДФС у Хмельницькій області з проханням надати інформацію чи вживались ГУ Держгеокадастр в області заходи, як розпорядником земельних ділянок (в т.ч. щодо земельної ділянки кадастровий номер 6821580800:04:031:0001, площею 20 га, розташована на території Божиковецької сільської ради) сільськогосподарського призначення щодо внесення змін до договорів оренди землі шляхом проведення їх нормативної грошової оцінки та приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог земельного та податкового законодавства, а також надати інформацію про суму сплачених вказаними суб`єктами господарювання (орендарями) коштів за оренду зазначених земельних ділянок зокрема за 2017, 2018 роки та поточний період 2019 року.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області звернулося з листом від 29.08.2019р. до ОСОБА_1 , у якому пропонувало у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 20,0 га, яка складає 310372,12 грн., з метою забезпечення раціонального використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, збільшення надходжень до місцевих бюджетів, переглянути умови договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6821580800:04:031:0001, площею 20,0 га і встановити орендну плату за користування зазначеною земельною ділянкою в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок згідно із проведеної загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення державної власності. Факт надіслання даного листа підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.08.2019р., фіскальним чеком від 30.08.2019р., поштовою накладною № 2900801157775 від 30.08.2019р.

Листом від 30.08.2019р. Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області повідомлено Деражнянський відділ Хмельницької місцевої прокуратури про те, що заборгованість з орендної плати у ОСОБА_1 та ФГ "Малівнчук" у 2017-2019 роках відсутня.

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 03.09.2019р. повідомлено Деражнянський відділ Хмельницької місцевої прокуратури, що зазначеним орендарям надіслано листи із пропозицією переглянути договори оренди в частині внесення змін щодо розміру орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, однак відповідей не надходило.

Відповідно до листа від 21.10.2019р. Деражнянський відділ місцевої прокуратури звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати інформацію чи приведено договори оренди землі у відповідність до вимог законодавства, а також прокуратурою повідомлено про намір, у випадку не приведення вказаних договорів оренди у відповідність вимогам чинного законодавства, здійснення Хмельницькою місцевою прокуратурою представництва в суді інтересів держави шляхом пред`явлення позовів до орендарів, в т.ч. ФГ "Маліванчук".

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 06.11.2019р. повідомлено Деражнянський відділ Хмельницької місцевої прокуратури, що зазначеним орендарям (в т.ч. ФГ "Маліванчук") надіслано листи із пропозицією внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині зміни розміру орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, однак від зазначених орендарів відповіді не надходило.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Досліджуючи питання наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави, суд враховує наступне.

Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 цієї ж статті).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

Згідно ч. 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 цієї ж статті).

Частиною 1 статті 55 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Зі змісту п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 вбачається, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, тлумачення п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 статті 129 Конституції України).

Згідно зі ст. 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 319, 386 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 вказаного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.

Статтею 17 Цивільного кодексу України передбачено, що орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

Враховуючи викладене, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області має право на звернення до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державної власності сільськогосподарського призначення.

Аналогічна за змістом правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2019 року у справі №472/598/16-ц.

Відтак, прокурором обрано належний орган, від імені якого здійснюється подання позову.

Поряд з цим судом зазначається, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 587/430/16-ц від 26 червня 2019 року прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; -у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 визначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

У даній справі, обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави, прокурор зазначає, що невжиття Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, як власника земельної ділянки, дій щодо встановлення законності сплати орендної плати за використання земель державної власності, призводить до порушення приписів земельного законодавства та інтересів держави, необхідність захисту яких покладено на органи прокуратури відповідно до п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 визначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Тобто, Великою Палатою Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 підтверджено, що невжиття компетентним органом протягом розумного строку після отримання повідомлення від прокуратури заходів щодо самостійного подання позову, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу, та є самостійною підставою для представництва прокурор інтересів держави і суспільства відповідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У даному випадку матеріалами справи свідчать, що у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Деражнянський відділ місцевої прокуратури листом від 21.10.2019р. звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати інформацію про приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства, а також прокуратурою повідомлено про намір, у випадку не приведення вказаних договорів оренди у відповідність вимогам чинного законодавства, здійснення Хмельницькою місцевою прокуратурою представництва в суді інтересів держави шляхом пред`явлення позовів до орендарів, в т.ч. ФГ "Маліванчук". У відповідь на таке повідомлення Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області вказано, що відповіді на запропоновані зміни до договору оренди земельної ділянки від ФГ "Маліванчук" не надходило.

Відтак, із зазначеного слідує, що Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області не здійснювалися самостійні заходи щодо усунення порушень законності у судовому порядку.

За таких обставин суд вважає доведеною з боку прокурора бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. № 161-ХIV відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із ст. 13 зазначеного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено судом, відповідач у визначеному законом порядку на підставі укладеного договору оренди, набув право на користування земельною ділянкою.

За змістом ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди. Разом з тим, в силу пунктів 288.5.1, 288.5.2 цієї норми, річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з частиною 3 статті 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Відповідно до абзацу 13 ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій" (стаття 18 Закону).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про землеустрій" замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

Постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення" від 07.02.2018р. № 105 затверджено Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та визначено у 2018 році проведення загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення. Цей Порядок визначає процедуру проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. У цьому Порядку під загальнонаціональною (всеукраїнською) нормативною грошовою оцінкою земель сільськогосподарського призначення слід розуміти нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться одночасно на всій території України. Оцінка проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2016р. № 831. Оцінку проводить уповноважений Держгеокадастром на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою "Проведення земельної реформи", суб`єкт господарювання, який є суб`єктом оціночної діяльності відповідно до статті 6 та з урахуванням вимог частини 3 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель". Об`єктом оцінки є землі сільськогосподарського призначення незалежно від форми власності в межах території природно-сільськогосподарських районів (у тому числі гірських природно-сільськогосподарських районів) Автономної Республіки Крим, областей, крім земель сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів.

Згідно з пунктом 22 Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації за формою згідно з додатком 3 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Мінагрополітики від 23.05.2017р. № 262.

Згідно з підпунктом 8 пункту 22 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. № 1051, після проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення відповідно до Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018р. № 105, підставою для надання відомостей із Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів) є виключно дані загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, які внесені до Державного земельного кадастру та не підлягають оновленню протягом строку, визначеного Законом України "Про оцінку земель".

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018р. № 552 "Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення" затверджено технічну документацію із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Наказом Міністерства юстиції від 20.11.2018р. № 3635/5 визначено, що відповідно до підпунктів д , е пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992р. № 731 (із змінами), Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11. 2018р. № 552 "Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення" визнано таким, що не підлягає державній реєстрації.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.08.2019р. та розрахунку нормативної грошової оцінки станом на 14.08.2019р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача, кадастровий номер 6821580800:04:031:0001, площею 20,0 га, розташована на території Божиковецької сільської ради, визначена у більшому розмірі (310372,12 грн.), ніж той, який встановлений сторонами у договорі оренди земельної ділянки від 12.10.2011р. (225980,00 грн.).

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області направляло на адресу ОСОБА_1 пропозицію (лист від 29.08.2019р.) переглянути умови договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6821580800:04:031:0001, площею 20,0 га , і встановити орендну плату за користування зазначеною земельною ділянкою, яка розташована на території Божиковецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок згідно із проведеною загальнонаціональної (всеукраїнською) нормативною грошовою оцінкою земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Однак, відповіді стосовно погодження внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12.10.2011р. від ОСОБА_1 не надійшло.

Зміни нормативної грошової оцінки є безумовними підставами для внесення відповідних змін до договору оренди землі для приведення його у відповідність до обставин, що змінилися і мають істотне значення для подальших правовідносин сторін.

Відповідно до приписів частин 3, 4, 5 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторони про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норма статті 7 Податкового кодексу України до елементів податку відносить, зокрема, базу оподаткування. Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 цього Кодексу встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого зазначеним Кодексом. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що база оподаткування є елементом податку, тісно пов`язаним з об`єктом оподаткування, а нормативна грошова оцінка - конкретна вартісна характеристика бази. Отже, зміна бази оподаткування (нормативної грошової оцінки) стосується зміни регулювання податків, зборів та їх елементів.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 632 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно із ст.ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Зважаючи на наведені норми, підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є або істотне порушення умов договору, або наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін.

При укладенні спірного договору оренди земельної ділянки в пункті 13 договору сторони узгодили, що розмір орендної плати переглядається не рідше одного разу на три роки у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Оскільки орендна плата за використання земельних ділянок державної та комунальної власності є регульованою ціною, у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель, що використовується для визначення розміру орендної плати по укладеному між сторонами договору оренди землі, виникли обставини, передбачені пунктом 13 цього договору, як підстава для обов`язкової зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Господарський суд зауважує, що можливість внесення змін до умов договору оренди земельної ділянки в частині зміни розміру нормативної грошової оцінки прямо передбачена як положеннями п. 13 договору оренди, так і приписами чинного законодавства. Наведе дозволяє господарському суду дійти висновку, що сплата відповідачем на користь позивача орендної плати за користування земельною діяльною комунальної власності без урахування нової грошової оцінки, порушує права орендодавця на отримання орендної плати, розрахованої з урахуванням вимог Закону "Про оцінку земель".

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для внесення заявлених в позові змін до договору оренди від 12.10.2011р., які стосуються нормативної грошової оцінки землі, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

позов заступника Хмельницької місцевої прокуратури м. Хмельницький в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький до фермерського господарства "Маліванчук", с. Божиківці Деражнянського району Хмельницької області про внесення змін до договору оренди землі, задовольнити.

Внести зміни до договору оренди землі від 12.10.2011р., укладеного між Деражнянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 . Викласти п. 5 договору в новій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 310372,12 грн. (триста десять тисяч триста сімдесят дві гривні дванадцять копійок)".

Стягнути з фермерського господарства "Маліванчук" (Хмельницька область, Деражнянський район, с. Божиківці, вул. Седзюка, 18, ідентифікаційний код 34543470) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800) 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.11.2020 року.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (30000, м. Славута, Хмельницька обл., вул. Соборності, 7);

3 - відповідачу (30000, м. Славута, Хмельницька обл., вул. Зарічна, буд. 2).

Всі рекомендованим з повідомленням.