Рішення

від 02.11.2020 по справі 925/1011/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року Черкаси справа № 925/1011/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О. І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Комунального підприємства Драбівські теплові мережі Драбівської районної ради Черкаської області

про стягнення 49474,71 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до Комунального підприємства Драбівські теплові мережі Драбівської районної ради Черкаської області про стягнення 49474,71 грн за прострочення виконання зобов`язання з своєчасної оплати за поставлений природний газ згідно з договором постачання природного газу від 04.10.2018 №1406/18-БО-36, у тому числі: 39207,98 грн пені, 7687,83 грн три відсотки річних, 2578,90 грн інфляційних та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами договором позивач передав, а відповідач прийняв природний газ, проте у визначений договором строк відповідач своєчасно не розраховувався, допустивши прострочення оплати його вартості, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій та інших нарахувань, обов`язок зі сплати яких передбачено договором та діючим законодавством.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.08.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

27.08.2019 відповідач надіслав до суду відзив від 26.08.2020 №146 на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю у зв`язку зі сплатою суми основного боргу.

Відзив відповідача прийнято судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

04.10.2018 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (постачальником - позивач у справі), в особі начальника Департаменту реалізації газу Лужанського В.Г., який діє на підставі довіреності від 29.12.2017 №14-262, та Комунальним підприємством Драбівські теплові мережі Драбівської районної ради Черкаської області (споживачем - відповідач у справі), в особі директора Василенка В.М., що діє на підставі Статуту, було укладено договір постачання природного газу №1406/18-БО-36 (далі - договір, а.с. 13-22) на період жовтень 2018 року - квітень 2019 року.

Відповідно до пункту 1.2 договору встановлено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

Ціна за 1000 куб м природного газу за цим договором становить 7907,20 грн, крім того, податок на додану вартість - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 9488,64 грн (пункт 5.2 договору).

Порядок та умови проведення розрахунків сторонами узгоджено у розділі 6 договору. Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 договору).

Сторони погодили, що у будь-якому випадку споживач зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 договору - у разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу (пункт 6.3.2 договору).

У пункті 8.2 договору закріплено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогами про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності) у тому числі щодо стягнення заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних становить 5 років (пункт 10.3 договору)

У пункті 11.3 договору сторони погодили порядок внесення змін до договору. Усі зміни і доповнення до цього договору оформляються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків зазначених у пунктах 2.3, 11.4 та 11.5 цього договору.

19.10.2018 між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до договору (а.с. 23), за умовами якої, зокрема, пункт 2.1 договору викладено в новій редакції: постачальник передає споживачу з 01.10.2018 до 26.10.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 50,0 тис.куб.м.

27.10.2018 між сторонами підписано Додаткову угоду №2 до договору (а.с. 24), за умовами якої, зокрема, пункт 2.1 договору викладено в новій редакції: постачальник передає споживачу з 01.10.2018 до 31.10.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 60,0 тис.куб.м.

31.10.2018 між сторонами підписано Додаткову угоду №3 до договору (а.с. 25-26), за умовами якої, зокрема, пункт 2.1 договору доповнено абзацом у наступній редакції: постачальник передає споживачу з 01.11.2018 до 30.11.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 130,0 тис.куб.м.

26.11.2018 між сторонами підписано Додаткову угоду №4 до договору (а.с. 27-35), за умовами якої, зокрема, пункт 2.1 договору викладено в новій редакції: постачальник передає споживачу з 01.10.2018 до 30.04.2019 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 953,023 тис.куб.м.

13.03.2019 між сторонами підписано Додаткову угоду №5 до договору (а.с. 36) щодо застосування пунктів договору з 01.03.2019 та втрати чинності інших пунктів.

14.03.2019 між сторонами підписано Додаткову угоду №6 до договору (а.с. 37), за умовами якої, пункт 2.1 договору викладено в новій редакції: постачальник передає споживачу з 01.10.2018 до 30.04.2019 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 662,441 тис.куб.м.

26.03.2019 між сторонами підписано Додаткову угоду №7 до договору (а.с. 38), за умовами якої, пункт 2.1 договору викладено в новій редакції: постачальник передає споживачу з 01.10.2018 до 30.04.2019 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 590,441 тис.куб.м.

26.03.2019 між сторонами підписано Додаткову угоду №8 до договору (а.с. 39), за умовами якої по тексту замінено назву позивача, у зв`язку з перейменуванням.

16.04.2019 між сторонами підписано Додаткову угоду №9 до договору (а.с. 37), за умовами якої, в пункті 2.1 договору замовлений споживачем на квітень 2019 року обсяг (об`єм) природного газу визначений в обсязі 19,10 тис.куб.м.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 4 500 423,12 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2018, від 30.11.2018, від 31.12.2018, від 31.01.2019, від 28.02.2019, від 31.03.2019 та від 30.04.2019 (а.с. 41-47) та не заперечується учасниками справи.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, допустивши прострочення в оплаті позивачу поставленого ним протягом жовтня 2018 року-квітня 2019 року природного газу.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою для нарахування позивачем 39207,98 грн пені, 7687,83 грн три відсотки річних, 2578,90 грн інфляційних та підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення нарахованих сум, що є предметом спору.

Як встановлено судом між сторонами у справі виникли та існують договірні відносини оплатної поставки природного газу, як різновиду товару, на підставі письмового строкового оплатного двостороннього договору.

За правовою природою договір постачання природного газу, який укладений між позивачем та відповідачем є договором поставки.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 712 Цивільного кодексу України також регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Укладений сторонами договір підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, містить всі істотні умови для договорів даного виду, дійсність його сторонами визнається.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, газ, що продавався за цим договором, повинен був бути використаний покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями. На його виконання позивач, передавав відповідачу протягом жовтня 2018 року-квітня 2019 року природний газ на загальну суму 4 500 423,12 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу в обсягах, які визначені у договорі, а відповідач зобов`язався його оплатити у строки, визначені договором.

За умовами договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу

З матеріалів справи вбачається, що відповідач несвоєчасно оплачував вартість отриманого газу чим порушив умови господарського зобов`язання. Остаточна сплата основного боргу відповідачем проведена 15.11.2019.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За приписом статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у відповідності з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

На підставі вказаних вимог позивачем нараховано відповідачу 39207,98 грн пені за період прострочення з 26.01.2019 до 14.11.2019 з врахуванням періодів прострочення та фактичної оплати за розрахунковий період, які просить стягнути з відповідача (враховуючи положення щодо строку звернення до суду (строк позовної давності) 5 років).

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон , розрахунки позивача зроблені вірно. Вимога позивача про стягнення пені у сумі 39207,98 грн підлягає до задоволення.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених правових норм позивач нарахував відповідачу 7687,83 грн три відсотки річних за період прострочення з 26.01.2019 до 14.11.2019, 2578,90 грн інфляційних за квітень 2019 року, суд вважає, що вказані вимоги є доведеними, тому підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності заборгованості на день звернення позивача з позовом за отриманий згідно з договором газ, оскільки нараховані позивачем штрафні санкції, є відповідальністю відповідача за порушення строків оплати отриманого товару, а нарахованої інфляційні та річні компенсаціє за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань відповідачем. Отже, оскільки відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання умов договору, тому суд задовольняє вимоги позивача повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Драбівські теплові мережі Драбівської районної ради Черкаської області (вул. Комарова, 5, смт. Драбів, Черкаська область, 19800, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21356824) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вул. Б.Хмельницького, буд.6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20077720) 39207,98 грн пені, 7687,83 грн три відсотки річних, 2578,90 грн інфляційних та 2102,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко