Рішення

від 26.10.2020 по справі 927/741/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

26 жовтня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/741/20

Господарський суд Чернігівської області у складі

судді Федоренко Ю.В.

секретаря судового засідання Сиворакша Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТІНТЕХ УКРАЇНА

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ІНКОС

про стягнення 173 977,99 грн

за участю представників:

позивача: Юрченко В.В., адвокат

відповідача: Мірошниченко О.А., адвокат, Коваленко Г.М., директор.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітінтех Украіна" подано позов до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інкос" про стягнення 173977,99 грн., в тому числі 135450,00 грн. основного боргу, 7896,74 грн. інфляційних збитків, 6428,38 грн. 3% річних та 24202,87 грн. пені за неналежне виконання умов договору постачання № 29-11-2018 від 29.11.2018.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.08.2020 вказану позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/741/20, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 16.09.2020.

08.09.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 07.09.2020 в якому просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

15.09.2020 електронною поштою через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання від 11.09.2020 про відкладення розгляду справи через неможливість прибути в судове засідання в зв`язку з участю в іншій справі.

15.09.2020 до суду від представника відповідача надійшло клопотання від 15.09.2020 про долучення доказів до матеріалів справи в якому просить суд врахувати подані докази при розподілі судових витрат, яке прийнято судом і залучено до матеріалів справи.

15.09.2020 до суду від представника відповідача надійшло клопотання від 14.09.2020 в якому просить суд долучити до матеріалів справи докази, що підтверджують несправність отриманого обладнання по Договору постачання № 29-11-2018 від 29.11.2018 та понесені ТОВ Науково-виробниче підприємство Інкос витрати на ремонт даного обладнання. Вказане клопотання прийнято судом і залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.09.2020 суд задовольнив клопотання представника позивача від 11.09.2020 та постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неявкою представника позивача з поважних причин, на 29.09.2020.

21.09.2020 електронною поштою через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача від 20.09.2020 в якому просить суд провести в режимі відеоконференції судове засідання у справі № 927/741/20 призначене на 29.09.2020, яке задоволено судом ухвалою від 22.09.2020.

В судовому засіданні 29.09.2020 представник відповідача надав суду письмове пояснення по справі, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі та покласти на позивача судові витрати, в тому числі витрати відповідача на правову допомогу.

У судовому засіданні 29.09.2020 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 22.10.2020 та зобов`язав позивача в наступне судове засідання надати оригінал міжнародної товаротранспортної накладної CMR, копію якої долучено до матеріалів справи.

До суду 21.10.2020 на електронну пошту суду надійшло клопотання представника позивача від 21.10.2020 про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою, оскільки він має намір особисто прибути для участі в судовому засіданні з метою надання суду оригіналу міжнародної транспортної накладної, яка витребувана судом. Також в клопотанні представник позивача просить продовжити строк розгляду справи на 10 календарних днів та направити на електронну адресу позивача сканкопію відзиву відповідача з додатками.

У судовому засіданні 22.10.2020 суд постановив протокольну ухвалу про про відкладення розгляду справи на 26.10.2020 та відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи в зв`язку з тим, що статтями ГПК України не передбачено продовження строку розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання 26.10.2020 прибули повноважні представники сторін. У судовому засіданні судом досліджено оригінал міжнародної товаротранспортної накладної CMR, яка надана представником позивача на вимогу протокольної ухвали суду від 29.09.2020 та встановлено, що копія накладної, яка знаходиться в матеріалах справи, відповідає оригіналу, наданому представником позивача.

У судовому засіданні 26.10.2020 судом була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позиції учасників справи.

Позов обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору постачання № 29-11-2018 від 29.11.2018, а саме не сплатою в повному обсязі останнім грошових коштів за отримане обладнення, що стало причиною стягнення заборгованості в розмірі 135450,00 грн і нарахування та стягнення з відповідача пені, інфляційних збитків та 3% річних за неналежне виконання зобов`язань за вказаним договором.

У відзиві на позовну заяву від 07.09.2020 (а.с. 72-78) представник відповідача зокрема зазначив, що за договором постачання № 29-11-2018 від 29.11.2018 відповідач перерахував позивачу 541800,00 грн, отже, на його думку, зобов`язання, передбачені п. 3.1.3 відповідачем виконано.

Вважає, що позивач порушив умови договору: обладнання прибуло на територію покупця 30.12.2018 без наявності технічної документації, без видаткової накладної та за відсутності уповноваженого представника постачальника. Обладнання виявилося несправним. Після ремонту обладнання власними силами його вперше вдалося запустити лише у вересні 2019 року. Станом на 04.08.2020 обладнання: вертикальний фрезерний оброблювальний центр з ЧПК DAHLIH DL-MCV720, 1999 року виробництва знаходиться в справному стані.

Також у відзиві зазначено, що відповідач у відповіді від 04.08.2020 на претензію та вимогу представника позивача від 08.07.2020 запропонував ТОВ "Вітінтех Украіна" повернути кошти ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Інкос" сплачені за обладнання в розмірі 541800,00 грн та повернути сплачену вартість запчастин для ремонту обладнання, що підтверджується банківськими виписками, а він поверне справне обладнання позивачу. Відповіді від позивача за зазначену пропозицію ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Інкос" не отримало, що вважає порушенням своїх законних прав та інтересів.

Представник відповідача у відзиві на позов також зазначив, що печатка, яка проставлена на міжнародній товаротранспортній накладній CMR розмита, назви та коду підприємства не видно, підпис не зрозуміло чий. Навіть при візуальному огляді міжнародної товаротранспортної накладної CMR видно, що підпис відрізняється від підпису, який стоїть в самому Договорі та не належить директору TOB "Науково-виробниче підприємство "Інкос". Договір №29 від 06 грудня 2018 р.; Заявка на перевезення вантажу № 061218 від 06.12.2018 р., Акт №237 від 28 грудня 2018 р. взагалі не містять жодного посилання на TOB "Науково-виробниче підприємство "Інкос".

Дані документи відповідач не підписував, печаток TOB "Науково-виробниче підприємство "Інкос" не ставив, адреси відповідача в них не вказано, назви, марки чи інших реквізитів обладнання, яке постачалося за договором постачання №29-11-2018 від 29.11.2018 не значиться, а тому відповідач вважає, що дані докази подано позивачем з порушенням норм статей 76- 79 ГПК України, які є неналежними, недопустимими, та недостовірними.

Фактичні обставини справи.

29.11.2018 між ТОВ "Вітінтех Украіна" (далі - Постачальник) та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Інкос" (далі - Покупець) укладено договір постачання № 29-11-2018, далі - Договір, (а.с.17-20).

У відповідності до п. 1.1-2.3 Договору Постачальник, у порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується поставити і передати у власність Покупцеві вживане обладнання, вказане в п. 2.1., а Покупець оплатити і прийняти Обладнання, відповідно до умов, визначених цим договором.

Вартість, найменування і кількість Обладнання зазначено в Таблиці 1.

Таблиця 1: найменування - вертикальний фрезерний оброблюваний центр з ЧПК DAHLIH DL-MCV720, 1999 року виробництва; кількість - 1 шт; ціна за одиницю - 677250,00 грн.

Ціна договору становить 677 250,00 грн, що еквівалентно 21 000,00 евро за міжбанківським курсом 32,25. З огляду на інфляційні процеси, сторони мають, право змінити ціну договору на дату оплати, яка визначається у відсотках щодо євро і перераховується за комерційним курсом відповідної валюти на дату платежу шляхом підписання додаткової угоди. Коригування ціни відбувається в разі зміни курсу валют більш ніж на 3%.

Розрахунок між сторонами здійснюється в національній валюті України - гривні.

Згідно умов пунктів 3.1-3.2 Договору оплата за договором здійснюється відповідно до Таблиці 1 у такий спосіб: покупець оплачує передоплату Постачальнику в розмірі 5% від загальної вартості Обладнання, зазначеної в п. 2.2 даного Договору, протягом 5 банківських днів після підписання договору.

Покупець оплачує Постачальнику 45% відсотків від загальної вартості Обладнання, зазначеної в п. 2.2 даного Договору, протягом 2 банківських днів після отримання повідомлення від Постачальника про готовність поставки.

Покупець перераховує 50% від загальної вартості Обладнання, зазначеної в п. 2.2. даного Договору, на розрахунковий рахунок Постачальника після прибуття обладнання за адресою, вказаною в пункті 5.1, але не більше одного дня.

У відповідності до пунктів 5.1-5.8 Договору Постачальник поставляє Обладнання, вказане в Таблиці №1 Договору, Покупцеві на умовах DDP, передбачених міжнародними правилами тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010 , за адресою: м.Чернігів, вул. Любецька, 33.

Постачання Обладнання має бути виконане у межах зазначеного в п. 4.1 Договору терміну постачання.

Перехід права власності здійснюється в момент підписання видаткової накладної на реалізацію Обладнання Покупцеві і акту прийому-передачі майна.

Акт прийому-передачі Обладнання підписується уповноваженими представниками Сторін і підтверджує комплектність і працездатність обладнання і наявність технічної документації (мовою оригіналу).

Розвантаження і розпакування Обладнання на території Покупця здійснює Покупець, у присутності уповноважених представників Постачальника, тільки після виконання п.3.1.3.

Комплектність Обладнання відповідно до Додатку №1 до даного Договору перевіряє Покупець до проведення розвантажувальних робіт.

Пусконалагоджувальні роботи обладнання у вартість даного договору не входять, але надаються за окрему плату. У разі якщо після проведення пусконалагоджувальних робіт Обладнання виявиться непрацездатним, Постачальник за власний рахунок усуває недоліки і доводить до працездатного стану. Якщо недоліки не усуваються, то Обладнання має бути замінено на працездатне за рахунок Продавця. Якщо заміна є неможливою, то Продавець протягом 5 банківських днів із дня встановлення неможливості поставки працездатного Обладнання повертає Покупцю повну суму перерахованих в якості оплати за Обладнання грошових коштів.

Працездатне обладнання поверненню та обміну не підлягає. Обладнання поставляється без гарантій.

03.12.2018 відповідачем сплачено передоплату на рахунок позивача в розмірі 33862,50 грн, що є 5% від загальної вартості Обладнання згідно п.3.1.1. Договору, що підтверджується банківською випискою по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), а.с. 23.

22.12.2018 відповідачем згідно рахунку-фактури № 43-18 від 20.12.2018 було переховано на користь позивача 304762,50 грн, що є 45% від загальної вартості Обладнання згідно п.3.1.2. Договору, що підтверджується банківською випискою по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), а.с. 24, 28.

06.12.2018 між ТОВ "Вітінтех Украіна" (далі - Замовник) та ФОП Пасевич К.М. (далі - Виконавець) укладено договір № 29, далі - Договір від 06.12.2018, (а.с.31-34) за яким Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо забезпечення доставки вантажів (надалі - Вантаж) автомобільним транспортом по території України, та на території іноземних держав згідно заявок Замовника (надалі-заявка); номенклатура, кількість, спосіб перевезення та вимоги до транспортного засобу, особливі умови та інші умови виконання послуг обговорюються в заявках, які додаються до договору, і є невід`ємною частиною договору.

Згідно Заявки на перевезення вантажу № 061218 від 06.12.2018 ТОВ "Вітінтех Украіна" доручив ФОП Пасевич К.М. забезпечити доставку вантажу - обладнання, 4,8 т з 74211 м. Лайнгартен (Німетчина) до м. Чернігова (Україна) в термін 28-29.12.2018 автомобілем марки VOLVO держ номер № НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , вартість перевезення становить 43730,00 грн, с. 35.

28.12.2018 ФОП Пасевич К.М. та ТОВ "Вітінтех Украіна" складено Акт № 237 приймання-передачі виконаної роботи (наданої послуги) про те, що виконавцем були виконані роботи (послуги), передбачені договором № 29 від 06.12.2018 та заявкою № 061218 від 06.12.2018, а саме виконавець надав транспортну послугу з перевезення вантажу автомобілем марки VOLVO держ номер № НОМЕР_3 / НОМЕР_4 за маршрутом 74211 м. Лайнгартен (Німетчина) - м. Чернігів (Україна), вантаж - обладнання, загальна вартість робіт 43730,00 грн; роботи (послуги) виконані якісно, в повному обсязі згідно з умовами договору № 29 від 06.12.2018; сторони претензій одна до одної не мають, а с. 36.

До позовної заяви позивачем додана копія міжнародної товаротранспортної накладної CMR Internationaler Frachtbrief в якій зазначено, що з м. Лайнгартен (Німетчина) до м. Чернігів (Україна) доставлено вантаж 4,8 т. На вказаній накладній міститься відбиток печатки ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Інкос" з підписом без зазначення посади, прізвища, ім`я та по батькові особи, якою він виконаний, а.с. 37.

Позивачем виставлений відповідачу рахунок-фактура № 44-18 від 27.12.2018 про оплату обладнання за договором № 29-11-2018 від 29.11.2018 на суму 338625,00 грн у відповідності до п. 3.1.3. Договору, а.с. 29.

27.12.2018 відповідачем сплачено на рахунок позивача 203175,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в якій зазначено призначення платежу: часткова оплата (60%) за обладнання згідно рах 44-18 від 27.12.2018, а.с. 25.

До позовної заяви додана копія накладної № 67 від 28.12.2018 про отримання відповідачем від позивача обладнання за договором постачання № 29-11-2018 від 29.11.2018 на суму 677250,00 грн, яка підписана представником позивача Осипенко А.В., підпис представника відповідача відсутній, а.с. 30.

Також до позовної заяви доданий не підписаний представником відповідача Акт приймання-передачі майна від 28.12.2018 за договором поставки № 29-11-2018 від 29.11.2018 на суму 677250,00 грн, а.с. 22.

08.07.2020 представник позивача - адвокат Юрченко В.В. вимагав від відповідача підписати: договір постачання № 29-11-2018 від 29.11.2018 із додатками, Акт прийому-передачі майна від 28.12.2018 та накладну № 67 від 28.12.2018 за цим Договором та повернути по одному підписаному примірнику цих документів на адресу ТОВ "Вітінтех Украіна" протягом 5 днів з дня отримання цієї вимоги, що підтверджується копією вимоги вих. № 2/08-07/2020. В якості додатків до вказаної вимоги зазначені: підписаний примірник договору постачання № 29-11-2018 від 29.11.2018 із додатками в кількості 2 шт, підписаний примірник Акту прийому-передачі майна від 28.12.2018 в кількості 2 шт, підписаний примірник накладної № 67 від 28.12.2018 за вказаним договором в кількості 2 шт, а.с. 38-40.

Вимога від 08.07.2020 вих.№ 2/08-07/2020 з додатками отримана відповідачем 20.07.2020, що підтверджується копіями опису вкладеного до поштового конверту, накладної та трекінгу за № 6100257490358 (а.с. 41-43).

08.07.2020 представник позивача - адвокат Юрченко В.В. вимагав від відповідача протягом 5 днів з дня отримання цієї претензії сплатити на розрахунковий рахунок ТОВ "Вітінтех Украіна" заборгованість за договором постачання № 29-11-2018 від 29.11.2018 в розмірі 135450,00 грн, інфляційні збитки в розмірі 7896,74 грн, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 6195,23 грн та пеню в розмірі 24202,87 грн, що підтверджується копією претензії вих. № 1/08-07/2020, а.с. 44-50.

Претензія від 08.07.2020 вих.№ 1/08-07/2020 отримана відповідачем 20.07.2020, що підтверджується копіями опису вкладеного до поштового конверту, накладної та трекінгу за № 6100257490366 (а.с. 51-53).

04.08.2020 відповідач направив позивачу відповідь на претензію та вимогу якою запропонував: повернути сплачені за обладнання кошти в розмірі 541800 грн, повернути сплачену вартість запчастини для ремонту обладнання, та зобов`язався повернути обладнання після сплати зазначеної вище суми позивачем (а.с.79-81). Факт направлення відповіді позивачу підтверджується доказами на а.с.88.

На підтвердження поставки обладнання в непрацездатному стані відповідачем суду надано:

- розпорядження №1 від 04.01.2019;

-акт на виконання розпорядження №1 від 04.01.2019, підписаний представниками відповідача, в якому визначено витрати на запуск обладнання в розмірі 46116 грн (з урахуванням заробітної плати та податків), виконання робіт без участі представників позивача з 11.01.2019 по 26.09.2019;

-акт на виконання робіт згідно розпорядження №1 від 04.01.2019 від 11.01.2019 про те, що обсладнання установлено на території механічного участка, підведено комунікації з забезпечення обладнання електроенергією та стислим повітрям;

-видаткові накладні: №552 від 08.04.2019 на суму 3071,70 грн, №587 від 12.04.2019 на суму 6199,20 грн, №626 від 18.04.2019 на суму 12000 грн, №5629 від 07.06.2019 на суму 3694,20 грн, банківські виписки на підтвердження здійснених оплат за матеріали (а.с.83-87, 111-113, 116-119).

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Обставинами, які є предметом доказування у даній справі є встановлення належного виконання зобов`язань сторонами договору поставки, наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних втрат та процентів річних у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно Міжнародних правил "Інкотермс 2010" DDP означає: вказано місце призначення, товар доставляється замовнику, митні платежі, та інші платежі, пов`язані з страхуванням ризиків, здійснює постачальник.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно з ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частин 1 та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд враховує, що відповідач не заперечує отримання обладнання за договором поставки зазначаючи, що обладнання прибуло на територію відповідача 30.12.2018 без документації, за відсутністю уповноваженого представника позивача, в непрацездатному стані (відповідь на претензію та вимогу від 04.08.2020). Інших доказів на підтвердження прибуття обладнання саме 30.12.2018 відповідачем не надано.

На підтвердження виконання умов договору поставки позивачем надано: договір №29 від 06.12.2018 за яким ФОП Пасевич К.М. зобов`язався забезпечити доставку вантажів автомобільним транспортом по території України та іноземних держав згідно заявок позивача; заявку на перевезення вантажу №061218 від 06.12.2018 за маршрутом м. Лайнгартен (Німеччина) - м. Чернігів; акт №237 приймання передачі виконаної роботи (наданої послуги) від 28.12.2018 який підтверджує виконання ФОП Пасевич К.М. надання транспортної послуги з перевезення вантажу - обладнання, за маршрутом- м. Лайнгартен (Німеччина) - м. Чернігів; підписані представником позивача акт приймання-передачі до договору поставки від 28.12.2018, накладна від 28.12.2018 №67 (направлялись відповідачу як додаток до вимоги від 08.07.2020).

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На переконання суду, надані позивачем докази є більш вірогідними, а тому суд вважає доведеним поставку обладнання за договором саме 28.12.2018.

Суд не приймає до уваги як доказ надану позивачем міжнародну товарно-транспортну накладну, оскільки відсутній номер накладної, вантажоодержувачем по ній є саме позивач, відсутній відбиток печатки позивача про отримання вантажу, наявний відбиток печатки ТОВ Інкос з розмитим кодом підприємства який неможливо ідентифікувати, до того ж останній не є вантажоодержувачем (а.с.37).

За умовами п.3.1.3 Договору відповідач зобов`язаний був здійснити остаточну оплату після прибуття обладнання за визначеною у Договорі адресою, але не більше одного дня, тобто в строк до 29.12.2018, що не суперечить приписам ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України.

Своє зобов`язання відповідач виконав частково сплативши на підставі наданої позивачем рахунок-фактури №44-18 від 27.12.2018 203175 грн. Доказів оплати 135450 грн відповідачем суду не надано, в зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 135450,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому суд враховує, що відповідно до п.5.5 Договору розвантаження та розпакування обладнання здійснюється покупцем в присутності уповноважених представників постачальника тільки після виконання п.3.1.3 Договору (повної оплати 50% він загальної вартості обладнання), однак такої оплати в повному обсязі відповідач не здійснив, у зв`язку з чим заперечення позову з підстав не направлення представників постачальника для виконання п.5.5 Договору не заслуговують на увагу.

Щодо недоліків поставленого товару необхідно враховувати умови п.5.7 Договору за змістом якого у разі виявлення непрацездатності обладнання після проведення пусконалагоджувальних робіт, позивач за власний рахунок усуває недоліки і доводить до працездатного стану.

Так, відповідач самостійно довів обладнання до працездатного стану, що підтверджується актом від 26.09.2019; у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повідомлення позивача до 26.09.2019 про непрацездатність обладнання та про необхідність усунення недоліків відповідно до п.5.7 Договору.

Про те, що отримане обладнання не відповідало умовам Договору відповідач повідомив позивача лише у відповідь на вимогу та претензію листом від 04.08.2020, запропонувавши повернути сплачені за обладнання кошти та вартість запчастин на його ремонт. Після чого зобов`язався повернути обладнання.

Не надання відповіді на лист відповідача від 04.08.2020 не позбавляло позивача звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних.

За умовами Договору обладнання поставляється без гарантії, у робочому стані відповідно до технічних характеристик, зазначених у додатку №1 до Договору.

За таких умов до спірних правовідносин підлягає застосування ч.1 ст.679 Цивільного кодексу України якою передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2019 у справі №904/5002/18.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач самостійно довів обладнання до працездатного стану, обладнання на час вирішення спору є працездатним, а тому до спірних правовідносин не може застосовуватись положення ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України якою передбачено правові наслідки істотного порушення вимог щодо якості товару, зокрема, і відмови від Договору та повернення сплачених коштів.

Питання про відшкодування витрат на усунення недоліків поставленого за Договором обладнання відповідач не позбавлений права вирішити у загальному порядку.

Крім основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 24202,87 грн за неналежне виконання зобов`язань за Договором; інфляційні збитки у розмірі 7896,74 грн та 3% річних у розмірі 6428,38 грн у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України згідно розрахунку, який викладений у позовній заяві, а.с. 5-7.

Згідно з ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до пунктів 3.2, 7.3 Договору, разі порушення Покупцем термінів оплати, передбачених п.3.1. даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше ніж за шість календарних місяців зі дня виникнення у Постачальника вимог про нарахування пені.

Позивачем розраховано пеню за період з 30.12.2018 по 30.06.2019 на загальну суму 24202,87 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що його проведено у відповідності до вимог Закону та п.7.3 Договору, однак за розрахунком суду розмір пені за вказаний період становить 24072,99 грн.

При вирішенні питання про стягнення пені судом враховано, що згідно з ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

З огляду на всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 50% враховуючи інтереси обох сторін, ступінь виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором, самостійне усунення відповідачем недоліків поставленого обладнання, відсутності доказів про понесені збитки позивачем.

За таких обставин на користь позивача слід стягнути 12036,50 грн пені, а у решті позову про стягнення 12166,38 грн пені слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем розраховано 7896,74 грн. інфляційних збитків, 6428,38 грн. 3% річних за період з 30.12.2018 по 29.07.2020.

Перевіривши наданий розрахунок 3% річних суд встановив, що його здійснено арифметично вірно та у відповідності до умов Договору, а тому заявлені вимоги про стягнення 6428,38 грн 3% річних підлягають задоволенню.

За перерахунком суду на користь позивача підлягає до стягнення 7464,28 грн інфляційних, в решті вимог відмовлено за необгрунтованістю.

Таким чином, позовні вимоги судом задовольняються частково.

Щодо всіх інших пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

За таких обставин позовні вимоги задовольняються частково.

Позивач просить суд всі судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі оплату правової (правничої) допомоги покласти на відповідача.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.30 вказаного вище Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст.123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено і витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

До основних засад (принципів) господарського судочинства пунктом 12 ч.3 ст.2 ГПК України віднесено відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В установлений ч.8 ст.129 ГПК України строк позивачем на підтвердження факту понесення вказаних витрат надано суду копії:

- договору від 08.07.2020 про надання правової допомоги № 08/07, укладеного між ТОВ "Вітінтех Украіна" та Адвокатське бюро Юрченко та партнери , а.с. 54-59;

- Акту виконання послуг від 31.07.2020 до договору про надання правової допомоги № 08/07 від 08.07.2020, а.с. 60;

- платіжного доручення № 316 від 05.08.2020 про сплату ТОВ "Вітінтех Украіна" АБ Юрченко та партнери 13000,00 грн за договором № 08/07 про надання правової допомоги від 08.07.2020, а.с. 61;

- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4451/10 гр. Юрченко В.В., яке видане на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16.02.2011 № 214 (а.с. 62);

- ордеру серії АХ № 1021533 ТОВ "Вітінтех Украіна" адвокату Юрченко В.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 08/07 від 08.07.2020 (а.с. 63);

У відповідності до договору від 08.07.2020 про надання правової допомоги № 08/07, укладеного між ТОВ "Вітінтех Украіна" (далі- клієнт) та Адвокатським бюро Юрченко та партнери (далі - Адвокатське бюро), далі - Договір про надання правової допомоги, клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу та юридичні послуги в обсягах та на умовах, передбачених даним договором. Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта у правовідносинах, що виникли між клієнтом та ТОВ Науково-виробниче підприємство Інкос .

В п. 4.1 Договору про надання правової допомоги сторони погодили вартість юридичних послуг адвокатського бюро, яка складається з:

- Консультація - 1000,00 грн;

- Аналіз законодавства до подання позовної заяви - 1500,00 грн;

- Аналіз практики Верховного суду - 1500,00 грн;

- Витрати на канцелярію - 500,00 грн;

- Складання вимоги до відповідача - 1000,00 грн;

- Складання претензії до відповідача - 1500,00 грн;

- Складання позовної заяви до господарського суду - 6000,00 грн;

- Участь у судовому засіданні (безпосередньо та/або в режимі відеоконференції) - 2700,00 грн;

- Гонорар у випадку задоволення позовної заяви повністю та/або частково - 5000,00грн.

В Акті виконання послуг від 31.07.2020 до договору про надання правової допомоги № 08/07 від 08.07.2020, а.с. 60 сторони підтвердили, що Адвокатським бюро Юрченко та партнери надано ТОВ "Вітінтех Украіна" юридичні послуги на загальну суму 13000,00 грн, а саме:

- Консультація - 1000,00 грн;

- Аналіз законодавства до подання позовної заяви - 1500,00 грн;

- Аналіз практики Верховного суду - 1500,00 грн;

- Витрати на канцелярію - 500,00 грн;

- Складання вимоги до відповідача - 1000,00 грн;

- Складання претензії до відповідача - 1500,00 грн;

- Складання позовної заяви до господарського суду - 6000,00 грн

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Наведені вище докази підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача, який ним сплачений Адвокатському бюро Юрченко та партнери за платіжним дорученням № 316 від 05.08.2020, і який становить 13000,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України враховуючи часткове задоволення позову содові витрати на професійну правничу допомогу позивача покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, 12058,59 грн на позивача, 941,41 грн на позивача.

Представник відповідача в письмовому поясненні від 29.09.2020 просить суд покласти на позивача судові витрати, в тому числі витрати відповідача на правову допомогу.

Відповідачем на підтвердження факту понесення вказаних витрат надано суду:

- Копію договору від 26.08.2020 про надання правової допомоги № 68-08/20, укладеного між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Інкос" та АБ МІРОШНИЧЕНКО ТА ПАРТНЕРИ в особі керуючої партнерки Мірошниченко О.А., а.с. 89-90;

- Рахунок-фактура АБ МІРОШНИЧЕНКО ТА ПАРТНЕРИ №СФ-0000105 від 04.09.2020 на суму 8000,00 грн, а.с. 103;

- Копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000091 від 07.09.2020, а.с.104;

- Платіжне доручення № 490 від 08.09.2020 про сплату ТОВ НВП ІНКОС на користь АБ МІРОШНИЧЕНКО ТА ПАРТНЕРИ 8000,00 грн, а.с.105;

- Рахунок-фактура АБ МІРОШНИЧЕНКО ТА ПАРТНЕРИ №СФ-0000109 від 14.09.2020 на суму 8000,00 грн, а.с.106;

- Копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000096 від 14.09.2020, а.с.107;

- Платіжне доручення №493 від 14.09.2020 про сплату ТОВ НВП ІНКОС на користь АБ МІРОШНИЧЕНКО ТА ПАРТНЕРИ 8000,00 грн, а.с.108;

- Калькуляція виконаних робіт АБ МІРОШНИЧЕНКО ТА ПАРТНЕРИ станом на 16.09.2020, а.с. 109.

У відповідності до договору від 26.08.2020 про надання правової допомоги № 68-08/20, укладеного між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Інкос" (далі-клієнт) та АБ МІРОШНИЧЕНКО ТА ПАРТНЕРИ в особі керуючої партнерки Мірошниченко О.А. (далі - адвокат Бюро), далі - Договір про надання правової допомоги, клієнт доручає, а Бюро бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

У відповідності до пунктів 2.1-2.2 Договору про надання правової допомоги, керуючись нормами законодавства і правилами професійної етики, адвокат Бюро зобов`язаний діяти в інтересах клієнта по даному договору.

Адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги:

- Представництво інтересів клієнта в будь-яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, поліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об`єднань, керівних органах об`єднань громадян;

- Збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення;

- Використання засобів захисту, передбачених КПК України, ЦПК України та іншими законами України;

-Виконання інших дій, передбачених законодавством.

Калькуляцією виконаних робіт АБ МІРОШНИЧЕНКО ТА ПАРТНЕРИ станом на 16.09.2020 адвокат Бюро нарахував клієнту 16000,00 грн за надані юридичні послуги за договором № 68-08/20 від 26.08.2020.

Відповідач прийняв і сплатив надані АБ МІРОШНИЧЕНКО ТА ПАРТНЕРИ послуги в розмірі 16000,00 грн за договором № 68-08/20 від 26.08.2020, що підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000091 від 07.09.2020 та №ОУ-0000096 від 14.09.2020, підписаними представниками сторін; платіжними дорученнями № 490 від 08.09.2020 та № 493 від 14.09.2020.

Надані відповідачем докази підтверджують надання останньому правової допомоги за договором від 26.08.2020 №68-08/20, однак не підтверджують, що витрати на професійну правничу допомогу були сплачені саме за позовом ТОВ Вітінтех Україна по господарські справі №927/741/20, що є підставою для відмови у їх відшкодуванні відповідачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч.1 ст.129 ГПК України).

Судові витрати по справі по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ІНКОС , вул. Любецька,33, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 14233498, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТІНТЕХ УКРАЇНА , пров. Червономанєжний, 6, м. Чугуїв Харківської області, код ЄДРПОУ 40241989, 135 450 грн боргу, 12 036,50 грн пені, 6 428,38 грн 3% річних, 7 464,28 грн інфляційних, 12 058,59 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2 420,69 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 02.11.2020.

Суддя Ю.В. Федоренко