Постанова

від 22.10.2020 по справі 922/5169/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/5169/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора: Готка Ю. О.

скаржника ФОП ОСОБА_1: Матат Ю. І. та ФОП ОСОБА_1 (особисто)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020

у складі колегії суддів : Медуниці О. Є. - головуючого, Гребенюк Н. В., Зубченко І. В.

та рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2019

у складі судді Присяжнюка О. О.

у справі за позовом прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 3 515 080,69 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави заяви про перегляд удового рішення за нововиявленими обставинами

1. 13.08.2019 до Господарського суду Харківської області від виконувача обов`язків прокурора Харківської області надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2016 за нововиявленими обставинами.

2. Прокурор зазначив, що рішення суду першої інстанції від 07.12.2016 у цій справі про відмову в задоволенні позову ґрунтується на обставинах протиправності дій Державної екологічної інспекції у Харківській області при проведенні перевірки, що було встановлено постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016 у справі № 820/11047/15.

3. Підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами прокурор вказав скасування постановою Верховного Суду від 15.07.2019 постанови окружного адміністративного суду від 16.05.2016 та ухвали апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016 у справі № 820/11047/15, які були підставою для ухвалення рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2016 про відмову у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

4. У грудні 2013 року прокурор Дзержинського району м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення на користь Державного бюджету України 3 515 080,69 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

5. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 виявлено розміщення відходів на відкритому ґрунті двох земельних ділянок, які розміщені біля належного відповідачу приміщення, про що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено акт обстеження засміченої земельної ділянки, яким встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статті 35 Закону України "Про охорону земель", статей 17, 33 Закону України "Про відходи" та статей 40, 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

6. За наслідками виявлених порушень постановою уповноваженої особи Держекоінспекції у Харківській області від 14.05.2013 № 07-26-358 ОСОБА_1, було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого статті 188 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн, а також видано припис про усунення порушень.

7. Заподіяну державі внаслідок вказаного порушення природоохоронного законодавства шкоду, зумовлену засміченням земельних ресурсів відходами, на загальну суму 3 515 080,69 грн ФОП ОСОБА_1 не відшкодував.

8. Правовою підставою позову прокурор визначив статті 1166 Цивільного кодексу України, статті 35, 36, 56 Закону України "Про охорону земель", статті 17, 33, 42, 43 Закону України "Про відходи", статті 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

9. Прокуратурою Дзержинського району міста Харкова, на підставі постанови № 64 про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів, від 25.09.2013 № 04-28-1078вих13 із залученням фахівців Державної екологічної інспекції в Харківській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1.

10. Перевіркою встановлено, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Держекоінспекції у Харківській області Дорошенко А. С. 10.04.2013 проведено обстеження земельної ділянки, орендованої ФОП ОСОБА_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

11. Під час обстеження виявлено розміщення відходів на відкритому ґрунті двох земельних ділянок (одна земельна ділянка - площею 86,66 кв. м, друга ділянка - площею 237,12 кв. м), які розміщені біля приміщення належного ФОП ОСОБА_1 та складено акт обстеження засміченої земельної ділянки, яким встановлено порушення вимог статті 35 Закону України "Про охорону земель", статей 17, 33 Закону України "Про відходи" та статей 40, 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

12. Результати проведеної Держекоінспекцією у Харківській області перевірки зафіксовані в акті перевірки № 518/01-03/07-11 від 11.04.2013 з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

13. З метою усунення порушень виявлених під час здійснення перевірки, Держекоінспекцією було винесено припис від 10.04.2013, яким зобов`язано відповідача ліквідувати смітник, однак у встановленні приписом строки відповідач не виконав ці вимоги.

14. За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства (невиконання вимог припису) державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області були складені протокол про адміністративне правопорушення № 001386 від 14.05.2013 та постанова про накладання адміністративного стягнення № 07-26-358 від 14.05.2013, згідно з якою ОСОБА_1, було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого статті 188 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

15. Інспекцією розраховано шкоду, заподіяну державі внаслідок вказаного порушення природоохоронного законодавства, зумовлену засміченням земельних ресурсів відходами, згідно з вимогами Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171 (далі - Методика № 171), на загальну суму 3 515 080,69 грн (по земельній ділянці площею 86,66 кв. м - 653 611,38 грн, по земельній ділянці площею 237,12 кв. м - 2 861 469,31 грн).

16. Вказані земельні ділянки знаходяться у межах земельної ділянки, наданої в оренду ФОП ОСОБА_1 рішенням Харківської міської ради від 27.04.2005 року № 88/05 строком до 01.04.2030.

17. Державною екологічною інспекцією 27.05.2013 листом № 3898/01-24/07- 13 відповідачу надіслано претензії № 148 та № 149 разом із розрахунком шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленої засміченням земельних ресурсів відходами. На час розгляду справи ФОП ОСОБА_1 вказана шкода не відшкодована.

18. Прокуратурою району 01.06.2013 за фактом службової недбалості внесені відомості до ЄРДР за № 42013220090000102 за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.

19. Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 6220 від 12.07.2013, проведеної в рамках досудового розслідування, розмір шкоди внаслідок засмічення земель, що знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, розраховано в загальній сумі 3 515 080,69 грн.

20. Згідно з ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 16.09.2013 кримінальне провадження № 42013220090000102 відносно ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, закрито у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки, тобто з нереабілітуючих підстав.

21. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 здійснив заходи з ліквідації засмічення відходами і привів земельну ділянку загальною площею 323,78 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у належний стан.

22. У адміністративній справі № 820/11047/15 постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016, задоволено позов ФОП ОСОБА_1 та визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області, що виявилися у проведенні позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , результати якої відображені в акті № 5 18/01-03/07-11 від 11.04.2013.

23. Постановою Верховного Суду від 15.07.2019 у справі № 820/11047/15 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016, ухвалено нове рішення про відмову в позові.

24. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд вказав, зокрема, що за встановлених у справі обставин акт перевірки та акт обстеження засмічення, а також дії по проведенню перевірки, у разі допуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, не породжують правових наслідків для суб`єкта господарювання, оскільки акти є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання актів та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

25. Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.02.2014 у справі № 922/5169/13 позов прокурора задоволено повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь державного бюджету України в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області 3 515 080,69 грн та 70 301,61 грн судового збору на користь Державного бюджету України.

26. У цьому рішенні місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки усунення засмічення є обов`язком відповідача, що не може бути підставою для звільнення його від відповідальності, відповідно до положень частин четвертої та п`ятої статті 68 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 56 Закону України "Про охорону земель", статті 43 Закону України "Про відходи", статті 1166 Цивільного кодексу України, а факт невиконання вимог природоохоронного законодавства відповідачем є доведеним.

27. Таким чином, в основу прийнятого Господарським судом Харківської області рішення від 04.02.2014 у цій справі було покладено, зокрема, матеріали перевірки Держекоінспекції в Харківській області: акт перевірки № 518/01-03/07-11 від 11.04.2013, який, як зазначив суд, є підставою для розрахунку розміру заподіяної державі шкоди на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства № 171 від 27.10.1997.

28. Розмір відшкодування визначено судом першої інстанції за висновком судово-економічної експертизи № 6220 від 12.07.2013.

29. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2014 змінено, а саме: викладено абзац третій резолютивної частини рішення в іншій редакції в частині визначення рахунку на який підлягає зарахуванню стягнута з ФОП ОСОБА_1 шкода, заподіяна державі внаслідок засмічення земельної ділянки, в сумі 3 515 080,69 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2014 залишено без змін.

30. Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.12.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.1017, заяву ФОП ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2014 за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2014 у справі № 922/5169/13 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора.

31. Мотивуючи відмову у позові суд послався на те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 у справі № 820/11047/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016, задоволено позов ФОП ОСОБА_1 та визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області, що виявилися у проведенні позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, результати якої відображені в акті № 518/01-03/07-11 від 11.04.2013.

32. Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 у справі № 922/5169/13 задоволено заяву виконувача обов`язків прокурора Харківської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2016. Скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2016 про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2014 за нововиявленими обставинами, на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 Ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України, до спеціального фонду обласного бюджету Харківської обласної ради та до спеціального фонду місцевого бюджету Дзержинської районної ради м. Харкова шкоду, заподіяну державі внаслідок засмічення земельної ділянки, в сумі 3 515 080,69 грн, із зарахуванням коштів на відповідний аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Харківській області за балансовим рахунком 3311.

33. У цьому рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прокурором, відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин (ухвалення Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду постанови від 15.07.2019 у справі № 820/11047/15), які в установленому порядку спростовують факти, що були покладено в основу судового рішення від 07.12.2016 у справі № 922/5169/13.

34. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 у справі № 922/5169/13 - без змін.

35. Мотивуючи постанову апеляційний суд вказав, що ухвалення Верховним Судом постанови від 15.07.2019 у справі № 820/11047/15 є нововиявленою обставиною у цій справі № 922/5169/13, оскільки вказаною постановою скасовано судові рішення, які були підставою для прийняття Господарським судом Харківської області рішення від 07.12.2016 у справі № 820/11047/15.

36. Відтак, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення заяви прокурора, скасування рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2014 у справі № 922/5169/13 та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

37 . Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 та рішенням Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 у касаційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить ці судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

38. Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права касатор визначив підставами касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 287, частину третю статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), стверджуючи про:

- неврахування судами попередніх інстанцій наведеного у постанові Верховного Суду від 25.10.2018 у справі № 905/31/17 висновку щодо застосування частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме щодо обставин, які входять до предмету доказування та складу господарського правопорушення;

- позбавлення ФОП ОСОБА_1 права на справедливий суд внаслідок необґрунтованої відмови судами попередніх інстанцій у задоволенні клопотань відповідача про відкладення судового розгляду через його стан здоров`я, що підтверджувалися листками непрацездатності, а під час апеляційного розгляду справи також були пов`язані епідемією коронавірусу SARS-CoV-2;

- безпідставне залишення судами без належної оцінки доводів відповідача щодо відсутності у його діях складу господарського правопорушення;

- не доведення прокурором обставин, що входять до предмету доказування у цій справі;

- невмотивоване відхилення поданих відповідачем доказів, що мали суттєве значення для правильного вирішення спору, зокрема тих, що спростовують обставини і висновки перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, результати якої покладено в основу оскаржуваних судових рішень;

- неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи та ігнорування доводів і доказів відповідача, зокрема, стосовно того, що право власності/постійного користування/оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за відповідачем не зареєстровано; відповідач не був присутній під час перевірки та акт перевірки не підписував; акт перевірки № 518/01-03/07-11 не містить точних відомостей щодо об`єкта перевірки, площ засмічених ділянок, засобів за допомогою яких проводилося вимірювання; відсутній протокол вимірювання та додатки до акту перевірки із схематичним та візуальним зображенням; наявність сміття не є достатнім доказом завдання шкоди внаслідок забруднення або імовірності забруднення навколишнього природнього середовища; нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, не підтверджено належними доказами.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

(прокурор Харківської обласної прокуратури)

39. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на обставини і мотиви, зазначені судами попередніх інстанцій, зокрема стверджує, що:

- скасовуючи судове рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції не мав повноважень на переоцінку доказів та всіх обставин справи;

- порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, його наслідки та розмір шкоди підтверджено належними і допустимими доказами, яким надано всебічну і повну оцінку судами першої та апеляційної інстанції;

- склад деліктного правопорушення у діях відповідача доведено прокурором та належним чином оцінено судами попередніх інстанцій.

(Державна екологічна інспекція у Харківській області)

40. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, стверджуючи про правомірність та обґрунтованість складених Держекоінспекцією у Харківській області адміністративних актів за наслідками виявлення порушення природоохоронного законодавства відповідачем, а також посилається на преюдиційне значення постанови Верховного Суду від 15.07.2019 у справі № 820/11047/15 про відмову в позові ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними відповідних дії Державної екологічної інспекції у Харківській області.

41. Також позивач стверджує, що при проведенні перевірки Держекоінспекцією у Харківській області та під час розгляду судами даної справи було достеменно встановлено, що забруднені земельні ділянки знаходяться в межах земельної ділянки, наданої в оренду ФОП ОСОБА_1 строком до 01.04.2030, що підтверджується рішенням Харківської міської ради від 27.04.2005 № 88/05.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

42. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон від 15.01.2020 № 460-XI), яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

43 . Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15.01.2020 № 460-XI установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

44 . Оскільки касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 у справі № 922/5169/13 надійшла до Верховного Суду 02.07.2020, тобто після набрання чинності Законом від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд такої скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній від 08.02.2020.

45 . Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

46 . Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

47 . У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

48 . Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанції

49. Об`єктом розгляду у даній справі є заява прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2016 у зв`язку із скасуванням судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення.

50. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

51. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

52. Такими підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з частиною другою статті 320 ГПК України є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

53. Відповідно до частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

54. Отже, Верховний Суд зауважує , що передбачений главою 3 Розділу ІV ГПК України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Процесуальним законодавством не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі, тобто господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення. (подібну за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 916/2719/16, від 04.11.2019 у справі № 910/4521/14, від 18.12.2019 у справі № 904/1775/18)

55. Відтак при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

56. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї (подібну за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 454/3003/14-ц, від 18.12.2019 у справі № 904/1775/18)

57. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

58. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії" N69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст.6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті . Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою , а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду.

59. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).

60. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду . Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

61. Відповідно до частини четвертої статті 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду.

62. З наведеного вбачається, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не обумовлює обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається.

63. Результат перегляду повинен виснововуватись з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, їх вирішального значення у взаємозв`язку з іншими обставинами справи для правильного вирішення спору.

64. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається .

65. Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин, їх істотності та вирішального значення або належності, допустимості та вірогідності доказів на підтвердження цих обставин необхідно керуватися правилами статей 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного їх дослідження та з`ясування.

66. Як вбачається з матеріалів справи, нововиявленою обставиною у даній справі, на думку прокурора є постанова Верховного Суду від 15.07.2019 у справі № 820/11047/15 про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016, які були підставою для прийняття Господарським судом Харківської області рішення від 07.12.2016 у справі № 922/5169/13.

67. Разом з тим, у справі № 820/11047/15 скасування судових рішень попередніх інстанцій та відмову у позові Верховний Суд мотивував неможливістю самостійного оскарження дій контролюючого органу щодо проведення перевірки, як таких що не породжують правових наслідків для суб`єкта господарювання, відтак обставин, що можуть мати преюдиційне значення для вирішення спору у даній справі суд касаційної інстанції у справі № 820/11047/15 не встановив.

68. Проте, вимог щодо всебічного з`ясування природи нововиявлених обставин суди попередніх інстанцій не врахували та лише послалися на скасування Верховним Судом постанови від 16.05.2016 та ухвали від 01.08.2016 у адміністративній справі № 820/11047/15, як на достатню підставу задоволення позовних вимог, не урахувавши мотивів скасування цих судових рішень та без надання обґрунтованої оцінки значенню нововиявлених обставин у взаємозв`язку з іншими обставинами та запереченням відповідача.

69. Таким чином, суди попередніх інстанцій обмежилися формальною констатацією факту скасування судових рішень касаційним судом, як достатньої підстави для задоволення позову прокурора, що Верховний Суд вважає передчасним та недостатньо вмотивованим.

70. Відповідно до частини другої статті 325 ГПК України справа за заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

71. Відповідно до частини другої статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

72. Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

73 . Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

74. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

75. Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.

76. При цьому встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки.

77. Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

78. Як у випадках порушення зобов`язання за договором, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника .

74. Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

75. Згідно зі статтею 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бурянами, чагарниками і дрібноліссям.

75. За змістом статті 56 цього Закону юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

76. Згідно зі статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

77. За змістом частини першої статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

78. Відповідно до положень природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

79. Отже, забруднення навколишнього природного середовища, прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров`я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність. Подібні за змістом висновки щодо відшкодування шкоди та складу господарського правопорушення у природоохоронній сфері викладені у постановах Верховного Суду від 25.10.2018 у справі № 905/31/17, від 22.11.2018 у справі № 922/3507/16.

80. Враховуючи наведе, Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що задоволення позову за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у даній справі має ґрунтуватися на оцінці вирішального значення нововиявлених обставин для встановлення складу правопорушення в діях відповідача, а врахування нововиявлених обставин та їх достатність у сукупності з іншими обставинами справи для висновку про задоволення позову має бути належним чином обґрунтована із наданням мотивованої оцінки доводам відповідача, що стосуються предмета розгляду у даній справі.

81. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

82 . Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

83. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід , наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

84 . Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").

85 . Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

86 . У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться . На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").

87. Частиною першою статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

88. Проте, суд апеляційної інстанції в порушення наведених вимог ГПК України під час апеляційного перегляду справи, не дослідив всі доводи відповідача та не з`ясував чи має вирішальне значення скасування судових рішень у справі № 820/11047/15 для вирішення спору за наявності в матеріалах справи заперечень відповідача стосовно протиправності та необґрунтованості висновків за результатами перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, оформлених актом № 518/01-03/07-11 від 11.04.2013.

89. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

90. Однак, ухвалені у справі судові рішення цим вимогам повною мірою не відповідають.

91 . Не з`ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними докази, попередні судові інстанції допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, частини п`ятої статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин і доказів та статей 238, 282 ГПК України щодо надання вмотивованої оцінки всім аргументам учасників справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Щодо суті касаційної скарги

92. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

93. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

94. Згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу (пункт 1) або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3).

95 . Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

96 . За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

97 . Під час нового розгляду справи, господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, зокрема надати вмотивовану оцінку значенню нововиявлених обставин та їх достатності у сукупності з іншими обставинами справи для висновку про скасування судового рішення та задоволення позову, відтак вирішити питання щодо наявності або відсутності підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за результатами оцінки у сукупності всіх чинників, що мають значення для вирішення цієї справи.

Щодо судових витрат

98. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

На підставі наведеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2019 у справі № 922/5169/13 скасувати повністю.

3. Справу № 922/5169/13 направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

О. В. Васьковський