Рішення

від 28.09.2020 по справі 160/8460/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Справа № 160/8460/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Еверест-95 (вул. Гвардійська, 20, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39238831) до Дніпровської митниці Державної митної служби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

23 липня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Еверест-95 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Державної митної служби, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Державної митної служби України №UA110150/2020/000021/1 від 14.05.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, витребує у ТОВ Еверест-95 додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішення, яке звернуто до оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28.07.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/8460/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року від відповідача 13.08.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Позивачем не надано в повному обсязі документів, що підтверджують витрати на страхування, на транспортування, не надано належних платіжних документів. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МК України, п.6 ст.54 МК України. Графа 33 рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного Рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Еверест-95 , скорочене найменування ТОВ Еверест-95 (код ЄДРПОУ 39238831), 03 червня 2014 року зареєстровано як юридичну особу за адресою: 49068, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гвардійська, буд. 20.

31.01.2019 року між ТОВ Еверест-95 (Покупець) та компанією "MIKRON'S Mikronize Mineral Endьstrisi Ticaret A. S." (Продавець), країна Туреччина було укладено зовнішньоекономічний контракт № 31 01/19 з відповідним додатком до нього: № 1 від 07.02.2020р., яким передбачено зокрема, що постачання першої партії за цим контрактом відбувається на умовах-100% відстрочення платежу. Строк оплати кожної партії товару зазначається у специфікації.

Згідно умовам контракту, продавець передає покупцеві мінеральні наповнювачі у кількості на умовах та за цінами, вказаними у специфікаціях а покупець зобов`язується здійснити оплату за товар на розрахунковий рахунок постачальника на підставі інвойсу.

2102.2020 року між сторонами підписано специфікацію №1, відповідно до якого погоджено найменування постачає мого товару її кількість, вартість за одиницю вимірювання (тонна), загальна вартість за найменуванням, визначено відправника та виробника товару. Пунктом 2згаданої специфікації, погоджено умови постачання: FOB Iskenderun, пунктом 3 специфікації визначено умови оплати, а саме: 120 днів після видачі інвойсу.

На адресу позивача за інвойсом № IHR 2020000000020 від 13.03.2020р. надійшла перша партія товару вагою 3.085,00 кг (нетто) загальною вартістю 174 042,70долларів США.

Доставка товару була здійснена морським перевезенням за маршрутом: Iskendenm- Дніпро, згідно Договору/CONTRACT від 27.02.2020р., коносамент № 01 від 16.03.2020року.

Вартість фрахту судна M/V MONTBLANCA, згідно інвойсу №0060/20від 17.03.2020 р., складає 62 342,80 доларів США

На дату подання декларації, послуги з фрахту сплачені позивачем в сумі 46 000,00 доларів США, згідно платіжних доручень (додаються): Swift від 07 квітня - 1500,00 доларів США; Swift від 07 квітня - 13 500,00 доларів США;Swift від 09 квітня - 20 000,00 доларів США; Swift від 14 квітня - 5 000,00 доларів США; Swift від 05 травня -2 000,00 доларів США; Swift від 14 травня - 2 000,00 доларів США; Swift від 20 травня -2 000,00 доларів США;

З метою митного оформлення частини № 2 ввезеного товару, згідно заяви №11-М від 13/05/2020, ТОВ Еверест-95 13.05.2020 року до Дніпропетровської митниці ДМС України було подано декларацію за № UA110150/2020/007529, яка містить за кодом ТНВЕД один вид товару та документи, які підтверджують митну вартість товару, відомості про яких містяться у графі 44 декларації щодо товару:

Назва товару: 1: Порошок та крихта (подрібнене каміння), мармуру природного подрібненого, штучно не забарвленого. Не підданий випалюванню, кальцинуванню, змішуванню з іншими речовинами, без гідрофобних властивостей TURCKARB: 1,2,5,10,15, CGR0105, CGR 0512.Вміст карбонату кальцію-98,1 -98,6 мас.%. Торгівельна марка TURCKARB.

Виробник: MIKRONS Mikronize Minerai Endьstrisi Ticaret A.S.

Декларантом обраний основний метод визначення митної вартості товару - "За ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуться (вартість операції)"

Отже, для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються від 31/01/2019 № 31 01/19; пакувальний лист (Packing list) від 13.03.2020 № EVR11001; Інвойс від 13.03.2020 № IHR2020000000020; Коносамент (Bill of lading) від 16.03.2020 № 01, Cargo Manifest dil 16/03/2020 # , б/н; Сертификат походження товару форми A (Certificate of origin form А від 19.03.2020 № D0049319; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 17.03.2020 № 0060/20; Калькуляція № 6-М від 10.04.2020; Документ, що підтверджує вартість страхування від 18.03.2020 № 0052/20/Ю; специфікація № 1 від 21/02/2020; дог. страх, від 18.03.2020 № ВН-20- 5335-ДН-0502; Договір (контракт) про перевезення від 27.02.2020 № 2020/02/27; Лист від 10.04.2020 року № 5-М; Інші некласифіковані документи: дані безпеки 01.06.2006; дані безпеки 10.06.2015; лист виробника № 0103 03.03.2018; сертифікати аналізу ТС13.03.2020; сертифікати аналізу ТС c l3.03.2020; сертифікати аналізу ВВ 13.03.2020; сертифікати аналізу МК13.03.2020; сертифікати аналізу МТ13.03.2020; копія митної декларації країни відправлення 20310100ЕХ013717 від 13.03.2020.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпровською митницею Державної митної служби України встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1. Повідомлення № 1 від 13.05.2020 року (обробки електронного документу):

1) умовами оплати, згідно п. 5 . 2. контракту на постачання товару від 31.01.2019р., передбачено: 20%- передоплата вартості інвойсу; 80 %, покупець здійснює оплату траншами в узгоджені сторонами строки, п.5.4. контракту передбачена можливість здійснення передоплати, що узгоджується сторонами у специфікації, проте надані документи не містять підтвердження зі здійснення 20 % передоплати;

2) Підпис уповноваженої особи контрагента у специфікації №1 від 21.02.2020 не можливо ідентифікувати із підписом директора у контракті.

Відповідно до умов додаткової угоди №1 до контракту змінені контракті умови щодо оплата за товар (100 % відтермінування оплата за товар протягом 120 днів), що не передбачено умовами контракту.

У наданому інвойсі № IHR 2020000000020 від 13.03.2020р. відсутнє посилання на Специфікацію №1 від 21.02.2020 відповідно до якої сформована оцінювана партія товару.

У наданому інвойсі № IHR 2020000000020 від 13.03.2020р. як підстави для оплата, банківські реквізити, зокрема IBAN, не відповідають відомостям розділу 8 контракту.

3) у графі розрахунок ЕМД включені витрати на транспортування 11913,24 дол. США, витрати на страхування вантажу 2004,08 грн. У підтвердження зазначених витрат декларантом надані наступні документи: договір фрахту 2020/02/27 від 27.02.2020, інвойс на фрахт від 17.03.2020 №0060/20, банківські платіжні документи swift від 07 та 09.04.2020, калькуляція витрат на доставку вантажу частина №2 від 13.05.2020 10-М,рахунок-фактура №0052-20/Ю від 18.03.2020, гарантійний лист директора ТОВ Еверест-95.

Надана калькуляція частина №2 від 13.05.2020 №10-М видана не перевізником, або експедитором, а отримувачем вантажу, що не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №599.

Умови договору фрахту 2020/02/27 від 27.02.2020 щодо 100% оплати за фрахт, а також строки оплати - не дотримано. Проте відповідно до п. 3.2, 3.3 договору фрахту 2020/02/27 від 27.02.2020 фрахт сплачується 100% у доларах США банку перевізника

Рахунок-фактуру про вартість страхування від 18.03.2020 №0052/20/Ю від компанії ТОВ Страхова компанія ГАР ДІАН видано згідно договору на страхування від ВН-20-5335-ДН-0502 від 18.03.2020, відповідно до п. 5.1 договору на страхування від ВН-20-5335-ДН-0502 від 18.03.2020, договір набуває чинності наступного за днем надходження страхового платежу на рахунок страховика. Документального підтвердження оплати страхового платежу не надано. Відвантаження товару відбулося 16.03.2020, при цьому договір страхування та рахунок складено 18.03.2020. Страхова сума 6 504 273,38 грн. не відповідає вартості імпортованого товару відповідно до курсу нац. валюти. Торгівельна марка товару згідно експортної МД не відповідає заявленій.

Довідкову інформацію зовнішніх джерел не надано до митного оформлення. Якісні показники товару не відображені у сертифікатах аналізу виробника щодо фракції, CAS, органолептичних показниках товару.

5) До митного органу не надано довідкову інформацію зовнішніх джерел. Якісні показники товару не відображені у сертифікатах аналізу виробника щодо фракції, CAS, органолептичних показниках товару.

В рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) підтверджуючи документи зі зазначеного, а саме: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 6), прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно п.6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

14.05.2020р. за для виконання вимоги відповідача з документального підтвердження митної вартості заявленого товару, згідно повідомлення № 1 (Протокол обробки електронного документу від 13.05.2020р.) позивачем у відповідь надані документи, що підтверджують вартість заявлених товарів документами, шо підтверджується змістом повідомлення №2 протоколу обробки електронного документу від 14.05.2020р.); протокол розбіжностей від 19.03.2020 до договору страхування ВН-20-5335-ДН-0502 від 18.03.2020, платіжне доручення 140 від 18.03.2020; скановану сторінку договору фрахту; лист MIKRON'S Mikronize Mineral Endustrisi Tic. A.S. від 15.04.2020; платіжне доручення 141 від 20.03.2020 щодо оплати страхового платежу на суму 5000,00 грн. та 2707,69 грн. договір страхування № ВН-20-5335-ДН-0502 від 18.03.2020, листа №б/н від 15.04.2020 (щодо відсутності посилання на торгівельну марку у копії декларації країни-експортера) та 17.04.2020 (щодо права підпису на зовнішньо-економічних документах).

14,05.2020року від відповідача надійшло повідомлення №2 (Протокол обробки електронного документу від 14.04.2020р.) з якого вбачається, що наданих позивачем документальних підтверджень недостатньо, у звязку з чим посилаючись на п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631, вказано на необхідність:

- забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Згідно листа MIKRON'S Mikronize Mineral Endustnsi Tic. A.S. від 15.04.2020,

- у митній декларації країни відправлення Туреччини торгівельна марка товару - не зазначається. Прошу надати роз`яснення щодо відомостей щодо markasi: NUMARASI .

- у митній декларації країни відправлення відомості щодо реквізитів комерційного рахунку IHR2020000000017, наданого до митного оформлення не відповідають рахунку, що наданий до митного оформлення - IHR2020000000020 зазначене свідчить про існування інвойсу, який не надано до митного оформлення;

- пояснення щодо зазначення у митній декларації країни відправлення умов поставки CIF, що не відповідають заявленій - не надано;

- відповідно до п. 3.2, 3.3 договору фрахту 2020/02/27 від 27.02.2020 фрахт сплачується 100% у доларах США банку перевізника. На момент подачи декларації вартість фрахту сплачена не в повному обсязі;

- відомості про розмір податку та його сплату відсутній у товаросупровідних документах;

- оцінку вартості природного каміння та видачу свідоцтва про його оцінку видає державний гомологічний центр України. Висновок гомологічного центру України на оцінювані товари не надано. У звязку з чим зобов`язано позивача у 10-дений термін надавати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення від 14.05.2020 №2 до ЕМД від 13.05.2020 року №UA110150/2020/007529 позивачеми листом №12-М від 14.05.2020 повідовлено наступне:

- фрахт на даний час не сплачений позивачем в повному обсязі у зв`язку з економічною кризою, усі документи, що підтверджують оплачені суми вже надані;

2. податок на фрахт не сплачувався, оскільки контрагентом (перевізник) - HACIBEY DENIZCILIK SAN.VE TIC. LTD STI, відповідно до п. 3.1 договору від 27/02/2020 № 2020/02/27 - надано документ виданий уповноваженим турецьким органом, який підтверджує, що компанія бенефіціар зареєстрована в туреччині і сплачує податки за місцем своєї реєстрації виданий 02.03.2020 Міністерством казначейства та фінансів Туреччини, що в свою чергу згідно закону про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Туреччиною, звільняє ТОВ Еверест-95 від сплати цього податку;

3. З приводу митної декларації країни відправлення, а саме: згідно перекладу, додатково наданого позивачем на повідомлення від 14.05.2020 №1 до ЕМД від 13/05/2020 № UA110150/2020/007529, відомості означають наступне "Markasi: -" - Марка: -, а " Numarasi: -- Номер, які виходячи з листа відправника, також додатково наданого, не зазначаються в декларації. Скорочення CIF, яку відображене у розрахунку митної вартості, жодного відношення до умов поставки, які зазначаються у гр.20 митної декларації, не має. Згідно витягу електронного документу , який був отриманий позивачем від контрагента 17.04.2020 та наданий для митного оформлення, умови поставки FOB-Iskendenm;

4. Висновок Державного гемологічного центру України на оцінювані товари надаватися не буде.

Щодо зазначення у експортній МД іншого інвойсу у митній декларації країни відправлення відомості відносно реквізитів комерційного рахунку IHR2020000000017 (від 13.03.2020, вагою на 3200 тон на суму 179 792,70 дол. США) та наданого до митного оформлення, який не відповідає рахунку, що наданий до митного оформлення -IHR2020000000020 (від 13.03.2020, вагою на 3.085,00 кг (нетто) загальною вартістю 174 042,70долларів США), позивачем були надані роз`яснення, які наведені в листі від 16.04.2020 № 8, а саме про те, що експортна декларація 20310100ЕХ013717 спочатку була оформлена за інвойсом IHR2020000000017 на більшу вагу та вартість, а саме вагою на 3200 тон на суму 179 792,70 дол. США . Але у зв`язку з вантажопід`ємністю судна з урахуванням рівня води в річці Дніпро на дату прибуття судна, корабель фактично був завантажений на меншу вагу, в результаті чого був виданий інвойс за IHR2020000000020 на підставі чого були внесені зміни до експортної МД.

Відповідно до митного законодавства Республіка Туреччина, внесення змін до вартісних та вагових граф митної декларації в режимі експорт здійснюється лише шляхом оформлення нової митної МД, про що відповідач був повідомлений. Слід підкреслити те, що декларантом надані експортні декларації з різними даними щодо вартості, ваги товару та номеру рахунку, але при цьому номер митної декларації співпадає.

14.05.2020 року від відповідача надійшло чергове повідомлення №3 (Протокол обробки електронного документу), з якого вбачається , що декларантом 14.05.2020 року за результатами проведення останньої консультації було надано додаткові документи, а саме лист імпортера від 14.05.2020 №12-М та за результатами розгляду додаткових документів митного оформлення відповідачем повідомлено:

- Щодо оплати за фрахт. Інвойс на фрахт від 17.03.2020 №0060/20 в повному обсязі не сплачений;

- Щодо зазначення у експортній МД іншого інвойсу. У митній декларації країни відправлення наведено відомості щодо комерційного рахунку IHR2020000000017, що свідчить про існування інвойсу, який не надано до митного оформлення, хоча позивачем були надані роз`яснення, (лист від 16.04.2020 № 8) з якого вбачається , що експортна декларація 20310100ЕХ013717 оформлена за інвойсом IHR2020000000017 на більшу вагу та вартість. Але у зв`язку із вантажопідємністю судна, виданий інвойс IHR2020000000020. Відповідно до митного законодавства Республіка Туреччина, внесення змін до вартісних та вагових граф митної декларації в режимі експорт здійснюється шляхом оформлення нової митної МД. Декларантом надані експортні декларації із різними даними щодо вартості, ваги товару та номеру рахунку, при цьому номер митної декларації співпадає;

- Висновок гомологічного центру України на оцінювані товари порошок з мармуру не надано.

У зв`язку з чим, відповідач з наданих 14.05.2020 додаткові документів не вбачає підстав на спростовання виявлених розбіжностей та невідповідності заявленим відомостей, а також вважає, що позивачем документально не підтверджено заявлену декларантом митну вартість товару.

14.05.2020 року відповідачем повідомлено, що заявлена митна вартість оцінюваних скоригована. Також зазначено, що митницею проведено контроль співставлення, відповідно до положень ст.337 МКУ. В порядку проведення консультації, відповідно до ст.57 Митного кодексу України, в якості обміну інформацією повідомляємо про наступне. Згідно цінової інформації баз даних Держмитслужби, наявні митні оформлення Ідентичного до товарів заявлених за ЕМД від 13.05.2020 №UA110150/2020/007529 в частині виробника та торгівельної марки, країни походження, опису товару, вагових обсягів, умов поставки, способу доставки. При цьому згідно відомостей баз даних представники підприємства, уповноважені на роботу з митницею ті ж самі особи, що імпортера у зоні діяльності Дніпровської митниці, що здійснювало митне оформлення ідентичного товару у розумінні понять статті 59 Митного кодексу України.

На підставі п.5 ст.55 МКУ в рамках проведення консультацій з метою обгрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів, здійснено контроль співставлення. У органу доходів і зборів наявна інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, але у зв`язку із здійсненням митного оформлення ідентичних до товару 1-2 (Зазначений Рівень ідентичних товарів складає 85 дол/т. Митне оформлення здійснено у найближчий до митного оформлення час-13.04.2020 за угодою з виробником MIKRON'S Mikronize Mineral Endustrisi Tic. A.S., торгівельна марка TURKCARB) за резервним методом на підставі Висновку Державного гомологічного центру України.

У зв`язку з наведеним винесено рішення про коригування митної вартості товару від 14.05.2020 року №UA110150/2020/000021/1. Товар №1 (код товару 2517410000) скориговано до рівня митних оформлень за поставкою безпосередньо від виробника MIKRON'S Mikronize Mineral Endustrisi Tic. A.S., торгівельна марка TURKCARB, подібного опису, якісних характеристик, що імпортовано на умовах поставки FOB Іскендерун, підтвердженої висновком компетентного органу за ЕМД від 13.04.2020 № UA110150/2020/ 005972, до рівня 0,085 дол.США/кг.

Отже, 14.05.2020 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № UA110150/2020/000021/1 згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні ціни товару 1-2 .

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110150/2020/00083 від 14.05.2020 року.

Судом встановлено, що товар №1 (код товару 2517410000) скориговано до рівня митних оформлень за поставкою безпосередньо від виробника MIKRON'S Mikronize Mineral Endustrisi Tic. A.S.. торгівельна марка TURKCARB, подібного опису, якісних характеристик, шо імпортовано на умовах поставки FOB Іскендерун, підтвердженої висновком компетентного органу за ЕМД від 13.04.2020 року № UA110150/2020/005972. до рівня 0,085 дол.США/кг, проте фактична вартість цієї групи товару, що позивачем документально підтверджена складає 0,0691 доларів США/кг.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості №UA110150/2020/000021/1 від 14.05.2020 року, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності.

Щодо висновків митного органу про те, що до митного оформлення та контролю не надано підтвердження зі сплати 20 % передоплати, що передбачено п. 5.2. контракту на постачання товару від 31.01.2019р., позивачем надано додаткову угоду№1 від 07.02.2020р., яким передбачено, що постачання першої партії товару за цим контрактом відбувається на умовах-100% відстрочення платежу.

Отже, сторонами за контрактом № 31 01/19 від 31.01.2019 виконано належним чином умови контракту та будь-яких претензій у сторін щодо строків оплати та поставки товару не виникло.

Таким чином, зазначений висновок митного органу щодо митної вартості не є розбіжністю та не впливає на числові значення митної вартості і стосується умов оплати за товар.

Щодо неможливості ідентифікації підписанта контрагента у специфікації №1 від 21.02.2020 з підписом директора у контракті, що супроводжував вантаж, постачальником товару на запит позивача надано письмові пояснення з коло осіб контрагента, які мають право підписувати документи, зокрема зі зовнішньоекономічної діяльності та в цей перелік осіб входить також підписант згаданої специфікації який не містить ідентифікацію підписанта - ОСОБА_1 . Недоліки саме в графі підписант з ідентифікацією особи підписанта усунені заступником генерального директора контрагента.

Таким чином, зазначений висновок митного органу щодо митної вартості не є розбіжністю та не впливає на числові значення митної вартості за товар.

Щодо калькуляції на частину № 2 не доплати з боку позивача витрат на транспортування за договором фрахту 2020/02/27 від 27.02.2020, інвойс на фрахт від 17.03.2020 №0060/20 фрахтівнику, позивачем зазначено, що Калькуляція на частину № 2 складалася на частину вантажу, що заявлений до митного оформлення, тому вартість фрахту вирахувана пропорційно до ваги.

Щодо підтвердження оплат послуг з фрахту, надані платіжні доручення про підтвердження часткової оплати, а саме 40 000,00 доларів США, слід зазначити те, що позивачем надані пояснення та письмові підтвердження з часткової оплати, саме гарантійний лист директора TOB Еверест-95 , з якого вбачається, що позивач у зв`язку з форс мажорними обставинами позбавлений можливості зі здійснення своєчасної оплати послуг з фрахту. Як вбачається з цього листа, позивач жодним чином не відмовляється та не позбавлений від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором перевезення, своєчасному виконанню зобов`язань заважає лише форс мажорні обставини, що негативно вплинули на фінансовий стан позивача.

Таким чином, зазначений висновок митного органу щодо митної вартості не є розбіжністю та не впливає на числові значення митної вартості і стосується умов оплати за товар.

Щодо документального не підтвердження витрат на страхування вантажу. Рахунок-фактура про вартість страхування від 18.03.2020 №0052/20/Ю від компанії ТОВ Страхова компанія ГАРДІАН видано згідно договору на страхування від ВН-20-5335-ДН-0502 від 18.03.2020 на всю партію товару, позивачем надані пояснення з посиланням на Калькуляцію на частину № 2, яка складалася саме на частину вантажу, що заявлений до митного оформлення та згідно наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 п.7.2 вартість страхування відповідає до вартості заявленого до митного оформлення товару. Також надані документи з оплати послуг зі страхування вантажу, що підтверджує, що страхова сума покриває вартість вантажу та фрахту.

Таким чином, зазначений висновок митного органу щодо митної вартості не є розбіжністю та не впливає на числові значення митної вартості і стосується умов оплати за товар.

Щодо зазначення у експортній МД іншого інвойсу у митній декларації країни відправлення відомості щодо реквізитів комерційного рахунку IHR2020000000017, наданого до митного оформлення не відповідають рахунку, що наданий до митного оформлення -IHR2020000000020, слід зазначити те, що відповідно до п.4.1 контракту 31 1/19 від 31.01.2019 покупець купує товар по цінам та обсягам зазначеним у специфікаціях, оцінювана партія товару сформована відповідно до специфікації №1 від 21.02.2020, позивачем надано пояснення та підтвердження про те, що митна декларація країни відправлення №20310100ЕХ013717була оформлена постачальником товару 13.03.2020 з інвойсом № IHR2020000000017 від 13.03.2020, після чого у процесі завантаження судна, кількість товару та його вартість відповідно були зменшені з причини вантажопідйомності теплоходу. В наслідок чого були видані нові документи на вантаж за інвойсом №IHR2020000000020 від 13.03.2020.

Та з урахуванням того, що відповідно до митного законодавства Республіка Туреччина, внесення змін до вартісних та вагових граф митної декларації в режимі експорт здійснюється лише шляхом оформлення нової митної МД, декларантом по факту надходження від контрагенту документів були передані відповідачу. Як вище було наголошено, надані експортні декларації із різними даними щодо вартості, ваги товару та номеру рахунку, при цьому номер митної декларації співпадає, що підтверджується поясненнями відповідача.

Отже, рахунок № IHR2020000000017, який був оформлений MIKRON'S Mikronize Mineral Endustrisi Tic. A.S на замовлений товар з максимальною вагою на 3200 тон на суму 179 792,70 дол. США, кількість якої надалі у зв`язку з обмеженістю вантажопідйомністю судна була знижена до максимальної ваги 3 085, 00 тонн, не є чинним, оскільки при оформленні змін до митної декларації країни відправлення він був замінений на рахунок № IHR2020000000020 з вагою 3 085, 00 тонн, загальною вартістю 174 042,70 долларів США, який фактично супроводжував вантаж був наданий разом з ЕМД № UA110150.

Таким чином, зазначений висновок митного органу щодо митної вартості не є розбіжністю та не впливає на числові значення митної вартості товару.

Щодо відсутності відомостей про розмір податку на фрахт та його сплати у товаросупровідних документах, що передбачено умовами договору 2020/02/27, позивачем надана інформація з підтверджуючим документом, що податок на фрахт позивачем не сплачувався, оскільки контрагентом (перевізник) - HACIBEY DENIZCILIK SAN.VE TIC. LTD STI , відповідно до п. 3.1 договору від 27/02/2020 № 2020/02/27 - надано документ виданий уповноваженим турецьким органом, який підтверджує, що компанія бенефіціар зареєстрована в Туреччині і сплачує податки за місцем своєї реєстрації, виданий 02.03.2020 Міністерством казначейства та фінансів Туреччини, що в свою чергу згідно закону про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Туреччиною, звільняє ТОВ Еверест-95 від сплати цього податку.

Таким чином, зазначений висновок митного органу щодо митної вартості не є розбіжністю та не впливає на числові значення митної вартості і стосується умов оплати за товар.

Щодо посилання митного органу на те, що згідно цінової інформації баз даних Держмитслужби, наявні митні оформлення ідентичного до товарів заявлених за ЕМД від 14.04.2020 №UA110150/2020/006028 в частині виробника та торгівельної марки, країни походження, опису товару, вагових обсягів, умов поставки, способу доставки. При цьому згідно відомостей баз даних, керівник підприємства-імпортера та представники підприємства, уповноважені на роботу з митницею ті ж самі особи, що імпортера у зоні діяльності Дніпровської митниці, що здійснювало митне оформлення ідентичного товару. Вартість ідентичних товарів, зокрема, порошок та крихта (подрібнене каміння), мармуру природного здійснено на рівні митної вартості, що самостійно заявлена декларантом на підставі висновку експерту гомологічного центру. Зазначений рівень ідентичних товарів складає 85 дол/т. Митне оформлення здійснено у найближчий до митного оформлення час-13.04.2020 за угодою з виробником MIKRON'S Mikronize Mineral Endustrisi Tic. A.S., торгівельна марка TURKCARB.

Суд зазначає, що інформація щодо керівника підприємства-імпортера тієї ж самої особи не відповідає дійсності, тому доказів, що посадова особа позивача, директор ТОВ Еверест-95 Парханов Роман Леонідович , раніше очолював підприємства, які займаються імпортом аналогічного товару не надано. Представниками підприємства, в тому числі уповноважені на здійснення митних операцій є особи, яким на законодавчому рівні не заборонено здійснювати аналогічні послуги і в інших підприємствах. Щодо митного оформлення здійсненого у найближчий до митного оформлення час, а саме 13.04.2020 за угодою з виробником MIKRON'S Mikronize Mineral Endustrisi Tic. A.S., торгівельна марка TURKCARB, слід зазначити те, що у зв`язку з незгодою позивача щодо безпідставного коригування відповідачем вартості товару частини № 1 від 13.04.2020 року ввезеного товару, позивачем до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано позовну заяву з визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів (частини 1 ввезеного товару) N UA110000/2020/000177/2 від 21.04.2020 року (справа № 160/4972/20).

Крім того, відповідач посилається на деякий висновок гомологічного центру, при цьому не зазначає ані номер, ані дату надання цього висновку.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, відповідач безпідставно послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву, не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем доказами.

Згідно з ч.3 ст.335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.

Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Зворотного суду не доведено.

Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.

Згідно з п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:

У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;

У графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідно до п.2.3 Правил, рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.

Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1 статті 8 МК України), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.

Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).

При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 N 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018р.

Підсумовуючи викладене, суд зробив висновок про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб`єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з оскаржуваного Рішення підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, зокрема, узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, та відповідно до статті 49 МК України визначена митна вартість базується на ціні, що фактично сплачена за ці товари.

Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 статті 58 МК України, до митної вартості додані фактичні витрати, понесені на оплату перевезення морським транспортом.

Додавання до ціни товару, мають здійснюватися на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

В даному випадку вказаних обставин митницею не наведено.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим задовольняє його повністю з покладенням на відповідача понесених позивачем витрат на сплату судового збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваного Рішення носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.

Відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, ґрунтується на раніше визнаній органом митної служби вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1778803722.1 від 22.07.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір за в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Еверест-95 (вул. Гвардійська, 20, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39238831) до Дніпровської митниці Державної митної служби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Державної митної служби України №UA110150/2020/000021/1 від 14.05.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Еверест-95 (вул. Гвардійська, 20, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39238831) до судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук