Рішення

від 29.10.2020 по справі 200/9739/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 р. Справа№200/9739/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., за участю: секретаря судового засідання Гаврик М.М.,

від представників сторін:

позивача не з`явився;

відповідача Пономарьов А.О., за витягом.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пеленгас Торг» (87512, Донецька область, м. Маріуполь, Запорізьке Шосе, буд. 9, оф. 5, код ЄДРПОУ 41300636)

до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська - 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Пеленгас Торг» (87512, Донецька область, м. Маріуполь, Запорізьке Шосе, буд. 9, оф. 5, код ЄДРПОУ 41300636) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська - 59, код ЄДРПОУ 43142826), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 0126934603 від 24 червня 2019 року про застосування штрафу у розмірі 57 024,62 гривні за затримку на 337, 337, 206, 108 днів сплати грошового зобов`язання;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 0126954603 від 24 червня 2019 року про застосування штрафу у розмірі 34 428,83 гривень за затримку на 11, 10 днів сплати грошового зобов`язання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, оскільки податкове повідомлення - рішення від 06 квітня 2018 року № 30184603 оскаржується в судовому порядку, у зв`язку з чим визначення терміну несвоєчасної сплати суми узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість є необґрунтованим.

Зазначає, що Глава 9 Податкового кодексу України визначає джерела погашення податкового боргу платника податків, пунктом 87.9 статті 87 передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний в разі наявності у платника податків податкового боргу зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Тобто, зазначена норма чинного законодавства зобов`язує податковий орган зарахувати кошти, що сплачує платник податків, який має податковий борг в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, тобто, в рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше.

З урахуванням викладеного, контролюючий орган, який є суб`єктом владних повноважень при вчиненні певних дій, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права. Виходячи з наведеного, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив, надав суду відзив та зазначив, що за результатами проведеної перевірки даних відображених у обліковій картці платника за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 (ПДВ) за 2018 та 2019 роки, відповідно до акту про результати камеральної перевірки встановлено, що ТОВ „ПЕЛЕНГАС ТОРГ» порушено терміни сплати узгоджених податкових зобов`язань по податковому повідомленню - рішенню (форма 'ПС') № 30204603 від 06.04.2018р., податковому повідомленню - рішенню (форма 'Н') № 30184603 від 06.04.2018р., податковому повідомленню - рішенню (форма 'ПС') № 103014603 від 14.08.2018р., податковому повідомленню - рішенню (форма 'ПС') № 262214603 від 16.11.2018р., податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2019 року (реєстр.№9079527612) від 22.04.2019 року.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0126954603 та №0126934603 від 24 червня 2019 року були прийняті ГУ ДПС у Донецькій області у межах діючого законодавства. Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 12 серпня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пеленгас Торг» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишено без руху. Встановлено позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, шляхом надання суду належним чином засвідчених копії документів, що приєднані до позовної заяви.

Ухвалою суду від 25 вересня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

08 листопада 2019 року вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 05 грудня 2019 року. В цей же день закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 17 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 17 грудня 2020 року судом зупинено провадження в адміністративній справі № 200/9739/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пеленгас Торг» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 200/8313/19-а.

23 жовтня 2020 року судом поновлено провадження у справі та здійснено заміну відповідача його правонаступником, зокрема, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області замінено його правонаступником Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, суд установив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Пеленгас Торг зареєстровано в якості юридичної особи за кодом 41300636, юридична адреса: 87512, Донецька обл., м. Маріуполь, Запорізьке шосе, буд. 9, офіс 5. ТОВ Пеленгас Торг зареєстровано Юридичним департаментом Маріупольської міської ради 25 квітня 2017 року, номер державної реєстрації 12741020000013439, взято на податковий облік до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з 26 квітня 2017 року за № 058117126618. КВЕД виду діяльності (основний) - 46.90- Неспеціалізована оптова торгівля. Зареєстровано платником податку на додану вартість з 01 червня 2017 року, свідоцтво від 01 червня 2017 року № 200337945, індивідуальний податковий номер - 413006305813.

17 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку ТОВ «Пеленгас Торг» з питання своєчасності погашення узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню - рішенню (форма 'ПС') № 30204603 від 06 квітня 2018 року, податковому повідомленню - рішенню (форма 'Н') № 30184603 від 06 квітня 2018 року, податковому повідомленню - рішенню (форма 'ПС') № 103014603 від 14 серпня 2018 року, податковому повідомленню - рішенню (форма 'ПС') № 262214603 від 16 листопада 2018 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2019 року (реєстр.№9079527612) від 22 квітня 2019 року.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено Акт від 17 травня 2019 року № 2283/05-99-46-03/41300636 (а.с. 59-64).

Перевіркою встановлено:

- податкове повідомлення-рішення (форма ПС) № 30204603 від 06 квітня 2018 року на суму 170,00 гривень з граничним терміном сплати 21.05.2018р. - фактично сплачено 24 квітня 2019 року платіжним дорученням № 124836700. Кількість днів затримки - 337;

- податкове повідомлення-рішення (форма Н) № 30184603 від 06 квітня 2018 року на суму 276793,11 гривень, з граничним терміном сплати 21 травня 2018 року - фактично сплачено 24 квітня 2019р. платіжним дорученням № 124836700. Кількість днів затримки - 337;

- податкове повідомлення-рішення (форма ПС) № 103014603 від 14 серпня 2018 року на суму 6120,00 гривень, з граничним терміном сплати 29 вересня 2018 року - фактично сплачено 24 квітня 2019 року платіжним дорученням № 124836700. Кількість днів затримки - 206;

- податкове повідомлення - рішення (форми ПС) № 262214603 від 16 листопада 2018 року на суму 2040,00 гривень, з граничним терміном сплати 05 січня 2019 року - фактично сплачено 24 квітня 2019 року платіжним дорученням № 124836700. Кількість днів затримки - 108;

- податкова декларація з податку на додану вартість № 9079527612 від 22 квітня 2019 року на суму 405000,00 гривень, з граничним терміном сплати 30 квітня 2019 року фактично сплачено 10 травня 2019 року платіжним дорученням № 9. Кількість днів затримки - 10;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9095942457 від 11 травня 2019 року. Кількість днів затримки - 11.

Згідно висновків Акту перевірки дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ Пеленгас Торг підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.3 статті 57, п.203.2 статті 203 та п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Відповідальність платника передбачена пунктом 126.1 статті 126 глави 11 розділу II Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

22 квітня 2019 року ТОВ Пеленгас Торг подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9079527612 у розмірі 405 000,00 гривень з граничним терміном сплати 30 квітня 2019 року. За рахунок переплати , що склалась станом на 30 квітня 2019 року погашено 119876,9 грн.

Перевіркою своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за березень 2018 року установлено, що податкове зобов`язання з податку на додану вартість позивачем погашене несвоєчасно: - 10 травня 2019 року в сумі 10 грн. (платіжне доручення № 9, затримка склала 10 днів); -11 травня 2019 року шляхом зарахування від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ на суму 344 278,32 грн. у відповідності з наданим уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок - за березень 2019 року № 9095942457 від 11 травня 2019 року, яким зменшено суми ПДВ, що підлягали сплаті на суму 405 000 грн.. Затримка погашення склала 11 днів.

Судом також установлено, що 02 липня 2019 року позивач звертався до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про признання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06 квітня 2018 року № 0030184603.

Рішенням суду від 15 січня 2020 року по справі № 200/8313/19-а, яке набрало законної сили 04 серпня 2020 року, у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пеленгас Торг» до Головного управління ДФС у Донецькій області про признання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06 квітня 2018 року № 0030184603 - відмовлено.

Таким чином, спірними у даній справі питаннями є правомірність винесення податковим органом:

1. податкового повідомлення-рішення № 0126934603 від 24 червня 2019 року про застосування штрафу у розмірі 57 024,62 гривні за затримку на 337, 337, 206, 108 днів сплати грошового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями: № 30204603 від 06 квітня 2018 року на суму 170,00 гривень; № 30184603 від 06 квітня 2018 року на суму 276793,11 гривень; № 103014603 від 14 серпня 2018 року на суму 6120,00 гривень та податковим повідомленням - рішенням № 262214603 від 16 листопада 2018 року на суму 2040,00 гривень.

2. податкового повідомлення-рішення № 0126954603 від 24 червня 2019 року про застосування штрафу у розмірі 34 428,83 гривень за затримку на 11, 10 днів сплати грошового зобов`язання, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 22 квітня 2019 року № 9079527612.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0126934603 від 24 червня 2019 року про застосування штрафу у розмірі 57 024,62 гривні за затримку на 337, 337, 206, 108 днів сплати грошового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями: № 30204603; № 30184603; № 103014603 та № 262214603, суд зазначає наступне:

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.157 вказаної статті визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Главою 4 Податкового кодексу України врегульовані питання визначення суми податкових та/або грошових зобов`язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів.

Згідно з приписами статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Підпунктом 54.3 встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Пунктом 54.5 статті 54 ПК України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Статтею 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Процедура адміністративного оскарження закінчується:

56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;

56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

56.17.3 1. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108 1.2.2 пункту 108 1.2 статті 108 1 цього Кодексу.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно з приписами статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

57.2. У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

57.3. У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

57.4. Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

58.2. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з приписами статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого зобов`язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штраф у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Норма пункту 126.1 статті 126 ПК України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 ПК України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов`язання з простроченням строків, передбачених ПК України.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов`язання.

Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов`язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

Як вже зазначалось судом, податкове повідомлення-рішення № 0126934603 від 24 червня 2019 року про застосування до позивача штрафу у розмірі 57 024,62 гривні за затримку на 337, 337, 206, 108 днів сплати грошового зобов`язання винесено у зв`язку з порушенням строків сплати узгодженого грошового зобов`язання, визначеного позивачу податковими повідомленнями-рішеннями: № 30204603 від 06 квітня 2018 року на суму 170,00 гривень; № 30184603 від 06 квітня 2018 року на суму 276793,11 гривень; № 103014603 від 14 серпня 2018 року на суму 6120,00 гривень та податковим повідомленням - рішенням № 262214603 від 16 листопада 2018 року на суму 2040,00 гривень.

Суд зазначає, що вказані вище податкові повідомлення - рішення від 2018 року (крім рішення від 06 квітня 2018 року № 0030184603), на підставі яких було винесено спірне податкове повідомлення - рішення № 0126934603 від 24 червня 2019 року про застосування до позивача штрафу у розмірі 57 024,62 гривні за затримку на 337, 337, 206, 108 днів сплати грошового зобов`язання винесено у зв`язку з порушенням строків сплати узгодженого грошового зобов`язання, в судовому порядку не оскаржувались.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 06.04.2018р. № 0030184603, суд зазначає, що рішенням суду від 15 січня 2020 року по справі № 200/8313/19-а, яке набрало законної сили 04 серпня 2020 року, у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пеленгас Торг» до Головного управління ДФС у Донецькій області про признання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06 квітня 2018 року № 0030184603 - відмовлено.

Слід зазначити, що позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.04.2018р. № 0030184603 позивачем подано у липні 2019 року.

За таких обставин суд не приймає посилання позивача на те, що при винесенні спірного податкового повідомлення - рішення від 24червня 2019 року № 0126934603 контролюючим органом не враховано, що податкове повідомлення - рішення від 06 квітня 2018 року № 0030184603 оскаржується в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини справи та норми Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про те, що грошові зобов`язання, визначені податковим органом платнику податків податковими повідомленнями-рішеннями: № 30204603; № 30184603; № 103014603 та податковим повідомленням - рішенням № 262214603 є узгодженими. А відтак, застосування податковим органом штрафних санкцій за несвоєчасну їх сплату є правомірним. За таких обставин, у задоволені позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0126954603 від 24 червня 2019 року про застосування штрафу у розмірі 34 428,83 гривень за затримку на 11, 10 днів сплати грошового зобов`язання, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 22 квітня 2019 року № 9079527612, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Згідно з п. 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податковий орган, спрямовуючи кошти, які сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений ПК України.

Главою 2 Податкового кодексу України врегульовані питання податкової звітності.

Статтею 46 ПК України визначено, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання (стаття 48).

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (стаття 49).

Відповідно до приписів статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів)) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Суд не ставить під сумнів право платника податку подати уточнюючі розрахунки протягом строків, визначених статтею 102 ПК України. Проте, відповідно до приписів статті 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вже зазначалось судом, 22 квітня 2019 року ТОВ Пеленгас Торг подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9079527612 у розмірі 405 000,00 гривень з граничним терміном сплати 30 квітня 2019 року. За рахунок переплати , що склалась станом на 30 квітня 2019 року погашено 119876,9 гривень.

Перевіркою своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за березень 2019 року установлено, що податкове зобов`язання з податку на додану вартість позивачем погашене несвоєчасно: -10 травня 2019 року в сумі 10 грн. (платіжне доручення № 9 від 10.05.2019р., затримка склала 10 днів). - 11 травня 2019 року шляхом зарахування від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ на суму 344 278,32 грн. у відповідності з наданим уточнюючим розрахунком податковий зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок - за березень 2019 року № 9095942457 від 11 травня 2019 року, яким зменшено суми ПДВ, що підлягали сплаті на суму 405 000 грн. (згідно р. 18 Указаного уточнюючого розрахунку.) Затримка погашення склала 11 днів.

Суд ще раз звертає увагу, що стаття 126 ПК України, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого зобов`язання. Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення. Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами). Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов`язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов`язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

За таких обставин, позивачем не доведено обставин своєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання, а відтак у задоволені позову слід відмовити.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пеленгас Торг» (87512, Донецька область, м. Маріуполь, Запорізьке Шосе, буд. 9, оф. 5, код ЄДРПОУ 41300636) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська - 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 жовтня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова