Ухвала

від 02.11.2020 по справі 200/9910/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 листопада 2020 р. Справа №200/9910/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнов О.Ю., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення компенсації заробітної плати та індексації заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

27.10.2020 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 34898944), у якому просить:

- стягнути компенсацію заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за період затримки з виплатою заробітної плати: з вересня 2014 року по 18 жовтня 2017 року, в сумі за розрахунком відповідача;

- стягнути індексацію заробітної плати за період затримки з виплатою заробітної плати: з вересня 2014 року по 18 жовтня 2017 року, в сумі за розрахунком відповідача.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст позовної заяви та доданих до неї документів суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. ЇЇ структура визначена статтею 2 того самого Закону та передбачає серед іншого "інші заохочувальні та компенсаційні виплати".

За визначенням, що міститься у наведеній вище статті Закону України "Про оплату праці", до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Компенсація заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, стягнення якої визначено позивачем як предмет позову, не відповідає наведеним ознакам заробітної плати, оскільки виплачується не за трудовим договором та не за виконану роботу, а передбачена актом законодавства.

За своєю правовою природою вказана компенсація є спеціальним видом відповідальності осіб, які затримують виплати доходів громадянам. Вона покликана компенсувати втрату купівельної спроможності від інфляції в період невиплати доходу. Аналогічну правову позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 31 березня 2020 р. N 817/621/18 (провадження N К/9901/61572/18).

Крім того, зі змісту статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" вбачається, що законом не встановлений регулярний характер таких виплат громадянам. Це додатково підтверджує деліктний характер компенсації, а не належність її до заробітної плати.

Таким чином предметом спору, що вирішується у даній справі, не є стягнення заробітної плати. Цей висновок має значення при вирішенні двох процесуальних питань на стадії відкриття провадження у справі - дотримання строків звернення до суду та сплати судового збору.

Так, відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Водночас, пунктом 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

У позовній заяві міститься посилання на частину 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, за приписами якої працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Втім, предметом спору у даній справі не є стягнення заробітної плати. Як вже зазначалося, позивач просить суд стягнути компенсацію заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати та індексацію заробітної плати. Ці виплати не належать до заробітної плати, а тому встановлені нормами КЗпП строки звернення до суду не застосовуються.

Відтак до позовних вимог застосовується загальний строк звернення до адміністративного суду - шість місяців, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивач зазначає, що невиплачену суму заробітної плати вона отримала 18.10.2017. Відповідно статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

Оскільки у жовтні 2017 року позивач не отримав суму компенсації, він повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Відтак строк звернення до суду з вимогами про її стягнення обчислюється з 01.11.2017 року і на час надіслання позовної заяви до суду (22.10.2020) закінчився.

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В порушення вимог статті 161 КАС України до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску. Таке у відповідності до статті 123, 169 КАС України є підставою для залучення позовної заяви без руху та надання позивачеві строку для усунення вказаного недоліку шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не надано квитанцію про сплату судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Заявлена позивачем вимога щодо стягнення компенсації заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не належить до вказаної категорії справ, а тому не звільняється від сплати судового збору.

Разом з позовною заявою позивачем надано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Воно обґрунтовано тим, що позивач є особою, яка проживає на непідконтрольній українській владі території Донецької області, а саме у м. Макіївка. На зазначеній території наявні складнощі у роботі банківської системи, зв`язку та Інтернету. Крім того, є великі транспортні затори та черги у транспортному сполученні між м. Макіївка та територією, яка підконтрольна українській владі. Отже, своєчасна сплата судового збору для нього ускладнена. З вересня 2014 року по даний час роботодавцем не виплачуються усі передбачені йому трудовим законодавством суми заробітної плати, через що грошей на сплату судового збору не вистачає.

Вищевказані посилання позивача суд не може прийняти до уваги, у зв`язку з наступним.

По-перше, позивач разом із позовною заявою надав заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1. Тим самим позивач спростовує його твердження про складнощі з Інтернетом за місцем його проживання у м. Макіївка Донецької області.

Суд звертає увагу на те, що сплата судового збору можлива через онлайн-системи, сайт "Судова влада України", зокрема за посиланням https://adm.dn.court.gov.ua/sud0570/gromadyanam/tax/. Заробітну плату позивач отримував на картковий рахунок у банку. У зв`язку з цим заходи з протидії розповсюдженню коронавірусу, які вживаються на території Донецької області, транспортні затори, а також відсутність банківських установ на тимчасово непідконтрольній українській владі території не є перешкодою для сплати судового збору.

По-друге, за твердженням позивача, заробітна плата була виплачена 18.10.2017, що не відповідає його твердженню про затримку виплати заробітної плати з вересня 2014 року по даний час. Позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження майнового стану після звільнення його з роботи у вересні 2014 року.

Відсутність достатніх коштів для оплати судового збору не є підставою його для відстрочення. Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" допускає відстрочення сплати судового збору при захисті соціальних та трудових прав на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Таке відстрочення, на відміну від звільнення, передбачає можливість стягнення судового збору з позивача в подальшому, наприклад у разі відмови у задоволенні позову. Проживання позивача на непідконтрольній українській владі території Донецькій області, відсутність у нього коштів, може зробити неможливим таке стягнення, що не відповідає меті відстрочення сплати судового збору.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що надане клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року складає 2102 грн. У позовній заяві заявлена вимога майнового характеру, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Судовий збір має бути сплачено на рахунок UA408999980313121206084005075 , отримувач Слов`янське УК/м.Слов`янськ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення компенсації заробітної плати та індексації заробітної плати - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - 10 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.;

- надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

У разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, вона повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.