Ухвала

від 02.11.2020 по справі 557/1395/20

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/557/520/2020

Справа 557/1395/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 листопада 2020 року смт Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення проживання дітей з матір`ю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та залишення проживання дітей з матір`ю.

Одночасно позивач у позовній заяві, посилаючись на ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, просила звільнити її від сплати судового збору, мотивуючи тим, що хоча вона працевлаштована і має офіційний дохід, однак всі кошти, які отримує спрямовуються насамперед на утримання та забезпечення дітей. Вказує, що чоловік ніякої допомоги на утримання дітей не надає, тому розмір судового збору, який потрібно сплатити за подачу позовної заяви для неї є непомірно великим, що позбавляє її доступу до правосуддя. Крім того, як зазначає позивач, вона опиняється у нерівному становищі з відповідачем, який може захищати свої права без сплати судового збору аж до вирішення справи по суті.

Вивчивши означене вище клопотання ОСОБА_1 та матеріали позовної заяви, суддя дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно приписів ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Частиною 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, що визначено ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір .

З огляду на аналіз зазначених норм закону, суддею звертається увага на те, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року).

При цьому суддя зауважує, що законодавством не передбачено безумовного права на звільнення від сплати судового збору у справах, предметом позову яких є захист сімейних прав.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (у справі Kreuz v. Poland , №28249/95, п. 59, від 19 червня 2001 року). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (у справі Shishkov v. Russia , №26746/05, п. 111, від 20 лютого 2014 року).

Оскільки доказів в підтвердження обставин за яких позивач на час подання позовної заяви не мала можливості сплатити судовий збір останньою не надано, суддя вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору є таким, що задоволенню не підлягає.

Що стосується долучених позивачем до позову копій, зокрема свідоцтв про народження дітей, то такі не є належним доказом на підтвердження обставин скрутного майнового стану ОСОБА_1 , оскільки лише засвідчують те, що остання є матір`ю двох неповлолітніх дітей.

Отже, на підставі вищенаведеного та у зв`язку з відхиленням клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім цього, позивачем, в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві не зазначено доказів на підтвердження обставин щодо проживання її дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з нею. Та таких доказів позивачем не додано до позовної заяви на виконання приписів ч. 5 ст. 177 ЦПК України.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 185 ЦПК України).

Згідно приписів ч. 2 ст. 185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру, що визначено ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір .

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні даної позовної заяви, яка об`єднує дві вимоги немайнового характеру, становить 1681 гривня 60 копійок (2102 х 0.4% = 840,80х2 = 1681,60).

Судовий збір має бути сплачений з дотриманням таких реквізитів: рахунок № UA578999980313161206000017065, отримувач коштів УК у Гощан.р-ні/Гощанськ.р-н/22030101, код за ЄДРПОУ 37870717, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030101.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на зазначене вище, а також зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, означені вище вимоги не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 136, 185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення проживання дітей з матір`ю - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Оленич