Рішення

від 02.11.2020 по справі 620/3560/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3560/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сівертехбуд до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сівертехбуд (далі - ТОВ Сівертехбуд , позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 00001370500 від 30.06.2020, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 146596,68 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на підставі сумнівів та припущень посадових осіб контролюючого органу, без врахування фактичних обставин справи. Наявні всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують дійсність укладених договорів.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки встановлено здійснення постачання ТОВ Буд-Дабелю , ПП Орбіта-СЛ позивачу товару, за яким встановлено відсутність реального (законного) джерела його походження по ланцюгу постачання, тобто з`ясовано документальне оформлення господарської операції за відсутності факту її реального здійснення та формування схемного податкового кредиту. Вказує, що у контрагента позивача відсутні матеріальні та трудові ресурси, необхідні для вчинення дій, що становлять зміст оформлених господарських операцій з постачання товарів. Як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 відмовлено у клопотанні ГУ ДПС у Чернігівській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ Сівертехбуд зареєстровано у встановленому законом порядку, про що 21.09.2018 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з 24.09.2018 позивача взято на облік як платника податків (а.с.7-9).

Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Сівертехбуд щодо правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по декларації за листопад 2019 року, за результатами якої складений акт № 362/05/42492562 від 27.05.2020 (а.с.10-18).

Згідно висновку, викладеного в акті, під час перевірки було встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 146596,68 грн, в тому числі за жовтень 2019 року на 23733,33 грн та за листопад 2019 року - 122863,35 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що перевіркою позивача не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ Буд-Дабелю , ПП Орбіта-СЛ . Встановлено здійснення постачання позивачу товару за відсутності реального (законного) джерела його походження по ланцюгу постачання, тобто з`ясовано документальне оформлення господарської операції за відсутності факту її реального здійснення. Також перевіркою встановлено, що у контрагента позивача були відсутні матеріальні та трудові ресурси, необхідні для вчинення дій, що становлять зміст оформлених господарських операцій з постачання товарів. Вказано, що надані первинні документи не відповідають змісту та обсягу проведених операцій, що передбачено вимогами до первинних документів, встановлених ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

17.06.2020 позивачем подано заперечення № 17/06-20 до вищевказаного акту (а.с.21-23), на які листом № 7778/10/25-01-05-06-08 від 26.06.2020 відповідачем надано відповідь, згідно якої аргументи позивача не були враховані для визначення результатів перевірки (а.с. 109-113).

На підставі акту перевірки та відповіді на заперечення ГУ ДПС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 30.06.2020 № 00001370500 на завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 146596,00 грн (а.с.114).

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем 08.07.2020 подано скаргу (а.с.116-119), однак рішенням Державної податкової служби України від 18.08.2020 № 25738/6/89-00-06-02-01-06, з урахуванням рішення про продовження строку розгляду скарги оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення (а.с.121-126).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно абзацу одинадцятого статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

В силу пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Як слідує з акту перевірки та встановлено судом між позивачем (покупець) та ТОВ Буд-Дабелю (постачальник) укладено договір № 27/11-19 від 27.11.2019, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується протягом 2019 року передати у власність покупця товар (опор освітлення паркових зі світильником), зазначений в специфікації (додаток № 1 до договору), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Найменування (номенклатура, марка, тип) та кількість товару, визначені в специфікаціях (додаток № 1 до договору).

Також позивач мав правовідносини з ПП Орбіта-СЛ щодо придбання піску річкового, який фактично поставлено ПП Орбіта-СЛ на базу ТОВ Сівертехбуд за адресою: вул. Кільцева, 7, м. Чернігів.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій позивачем надано суду: комерційну пропозицію № 0010264 від 16.08.2019, паспорт радіаційної якості сировини і будівельного матеріалу, радіаційний сертифікат від 18.06.2019, номенклатуру сировини та будматеріалів обов`язкового радіаційного контролю від 18.06.2019, акт відбору зразків продукції від 13.06.2019, протокол № 4 досліджень питомої активності будівельних матеріалів від 18.06.2019, товарно-транспортні накладні, а саме: № 49 від 01.10.2019, № 50 від 01.10.2019, № 52 від 02.10.2019, № 51 від 01.10.2019, № 53 від 02.10.2019, № 54 від 02.10.2019, № 55 від 01.10.2019, № 56 від 01.10.2019, № 57 від 01.10.2019, № 58 від 02.10.2019, № 59 від 02.10.2019, № 60 від 02.10.2019, № 61 від 02.10.2019, рахунки на оплату № 278 від 02.10.2019, № 270 від 08.10.2019, видаткові накладні № 539 від 02.10.2019, № 516 від 08.10.2019 та платіжне доручення № 257 від 11.11.2019 на суму 218400,00 грн (а.с.24-49).

Також в матеріалах справи наявна оборотно-сальдова відомість по рахунку 205 за жовтень 2019 року (а.с.51).

Згідно наявних в матеріалах справи договорів та додаткових угод до них, укладених між позивачем (генпідрядник) та Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (замовник) на виконання робіт по об`єктам № 73-63-15 від 24.09.2019 № 7330-138 від 05.11.2019 придбаний у ТОВ Буд-Дабелю та ПП Орбіта -СЛ товар реалізовано в межах здійснення господарської операції, а саме доставлено на об`єкти, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.52-107).

Так, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарської операції, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Судом не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Самі собою недоліки в оформленні окремих документів не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Разом з тим, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

До того ж, придбані у контрагентів позивача товари (послуги) використано позивачем у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 480/4346/18.

В обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Не підтвердження руху товару по ланцюгу базується лише на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних, однак правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами.

Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеним договорам з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, шо свідчать про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Крім того, суд зазначає, що висновки про відсутність у контрагента трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої податкової інформації, наявної в базі даних ДПС та податкової інформації, наданої іншим контролюючим органом, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на додану вартість, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.05.2020 у справі № 826/11267/16, від 02.06.2020 у справі № 620/1024/19, від 30.06.2020 у справі № 440/2/426/19, від 10.07.2020 у справі № 120/4723/18-а, від 17.07.2020 у справі № 804/625/16.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу «Інтерсплав проти України» , вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Не можуть бути прийнятими доводи владної сторони за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що платник податку був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Такий висновок відповідає принципу індивідуального застосування відповідальності, в тому числі за порушення правил оподаткування.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 30.06.2020 № 00001370500 прийняте відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов ТОВ Сівертехбуд необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ТОВ Сівертехбуд підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 168, 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сівертехбуд до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 00001370500 від 30.06.2020, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Сівертехбуд зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 146596,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сівертехбуд судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Сівертехбуд (вул. Кільцева, буд. 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 42492562).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966).

Повний текст рішення суду складено 02.11.2020.

Суддя О.М. Тихоненко