Постанова

від 24.09.2020 по справі 420/2144/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/2144/20

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

18.05.2020 року;

Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Танасогло Т.М.

За участю: секретаря - Іщенка В.О.

представника апелянта - Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Приватного підприємства фірма "ПАНТЕРА" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило стягнути з відкритих рахунків в банках, обслуговуючих Приватне підприємство фірму "ПАНТЕРА", суму заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 20 904,05 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість у загальному розмірі 20 904,05 грн. Оскільки зазначений податковий борг є узгодженим, проте в супереч вимогам податкового законодавства несплачений відповідачем у встановлені законом строки, контролюючий орган вважає, що податковий борг у вказаній сумі підлягає стягненню з платника в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в повному обсязі сплачені задекларовані зобов`язання з податку на додану вартість, що підтверджується наявними у справі доказами. В свою чергу податковий борг відповідача утворився за рахунок прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Оскільки позивачем не надано доказів вручення/надсилання відповідачу зазначених в ІКП рішень про збільшення податкових зобов`язань відповідача, вони є неузгодженими. Доказів на спростування зазначеного позивачем до суду не надано та судом з матеріалів справи протилежного не встановлено.

У зв`язку із чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість відповідача зі сплати зазначених в адміністративному позові та розрахунку заборгованості грошових зобов`язань не відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, відповідно до якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, у тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, і помилково не враховано те, що заявлений до стягнення податковий борг у розумінні норм податкового законодавства є узгодженим. Про обов`язок сплатити заборгованість платнику податків доведено, у тому числі шляхом надсилання податкової вимоги, яка була ним одержана у встановленому порядку. Разом з цим, апелянт зазначає, що погашення платником заборгованості за узгодженими зобов`язаннями відбулось в рахунок погашення боргу попередніх податкових періодів. З огляду на те, що визначена у позові сума боргу фактично є несплаченою платником у встановленому порядку, наведене свідчить про обґрунтованість вимог контролюючого органу та про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Як з`ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно розрахунку за відповідачем станом на 23.04.2020 року, з урахуванням часткової сплати та наявної переплати зобов`язань і нарахованої пені у сумі 79,88 грн., рахується заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 20 904,05 грн.

Апеляційним судом встановлено, що зазначена заборгованість виникла в результаті несплати Приватним підприємством фірмою "ПАНТЕРА" узгодженого грошового зобов`язання по податку на додану вартість згідно податкових декларацій від 20.11.2019 року №9276129898 щодо зобов`язання у сумі 10 604,17 грн., від 20.12.2019 року №9307494478 щодо зобов`язання у сумі 10 220 грн., а також нарахованої пені за період з 27.11.2019 року по 04.12.2019 року у сумі 11,98 грн., за період з 27.11.2019 року по 22.12.2019 року у сумі 52,99 грн., за період з 27.11.2019 року по 25.12.2019 року у сумі 14,91 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За правилами п.п. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За правилами п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Аналіз наведених норм податкового законодавства показав, що порушення платником законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є підставою для надсилання такому платнику податків вимоги про сплату боргу та визначення зобов`язань і нарахування штрафу згідно відповідних податкових повідомлень-рішень, нарахування пені.

Узгоджена сума грошового зобов`язання підлягає сплаті платником податків у визначені податковим законодавством строки.

Разом з цим, за правилами податкового законодавства узгодженість податкового зобов`язання може мати самостійний характер, тобто шляхом самостійного визначення платником податків грошового зобов`язання, а також у зв`язку із закінченням строку після надіслання відповідного податкового повідомлення-рішення.

Також, слід зазначити, що відповідно до п. 87.9 ст. 89 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість заявлена до стягнення за цим позовом, виникла в результаті несплати відповідачем грошових зобов`язань, самостійно визначених платником.

Зміна податкової заборгованості відбувалась відповідно до приписів п. 87.9 ст. 89 Податкового кодексу України, а саме шляхом зарахування сплачених сум ПДВ в рахунок попередніх податкових зобов`язань.

Згідно із п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Так, відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, за загальним правилом погашення податкового боргу здійснюється шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків платника.

Оскільки звернення податкового органу до суду із вимогами про стягнення з розрахункових рахунків відповідача боргу відбулось з дотриманням правил податкового законодавства, заявлені до стягнення суми боргу є узгодженими, колегія суддів вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення не надав належної оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення, яким адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Приватного підприємства фірма "ПАНТЕРА" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство фірму "ПАНТЕРА" (код ЄДРПОУ 24541367, вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012), суму заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 20 904 (двадцять тисяч дев`ятсот чотири) грн. 05 коп. на бюджетний рахунок №338999980000031117029015008, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38016923, КБК 14060100, отримувач коштів УК у м. Одесі/Приморський район.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2020 року (з урахуванням терміну перебування членів колегії на лікарняному).

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Т.М. Танасогло